5. Вивчення по карті рельєфу місцевості

Місцевістю називається ділянка (район) земної поверхні з усіма її нерівностями, рослинним покривом, водною й дорожньою сіткою, населеними пунктами, і грунтово-кліматичними ті гідрогеологічними умовами. Сукупність нерівностей земної поверхні називається рельєфом місцевості.

Значні за розмірами плоскі ділянки земної поверхні зустрічаються дуже рідко, навіть на рівнині. Найчастіше рельєф місцевості складають випуклі (підвищені) і увігнуті (заглиблені) нерівності найрізноманітнішої форми і розмірів. При всій різноманітності цих нерівностей всі їх можна звести до п’яти типових форм рельєфу.

Гора – підвищення, що нагадує своєю формою конус або купол. Найвища точка на горі називається вершиною, від неї рельєф у всі боки понижується. Основа підвищення називається підошвою. Невелика гора називається горбом, а штучний горб – курганом.

Хребет являє собою підвищення, витягнуте в одному напрямі. Лінія з’єднання протилежних скатів хребта називається лінією вододілу: коли йде дощ, вода стікає вправо і вліво від неї. Якщо стати на цій лінії, рельєф місцевості буде в три боки понижуватися, в один бік – підвищуватися.

Котловина – замкнута впадина, що своєю формою нагадує котел. Котловина – форма рельєфу, протилежна до гори. Найнижча точка в котловині називається дном, від цієї точки місцевість підвищується. Часто на дні котловини утворюються болота чи озера. Невелика котловина називається ямою.

Лощина являє собою заглиблення, витягнуте в одному напрямі. Це форма рельєфу, протилежна хребту. Вона має скати з чітко вираженим верхнім перетином – бровкою. Лінію по дну, до якої спрямовані скати лощини, називають водозливом. Якщо стати на цій лінії, то рельєф буде з трьох боків підвищуватися, а з одного – понижуватися. Часто бувають задерновані, зарослі чагарниками, іноді заболочені. Різновидність – яри і балки.

Сідловина – пониження на гребені хребта між двома суміжними вершинами: до неї з двох протилежних напрямів, поперечних хребту, підходять своїми верхів’ями лощини. Сідловина має точку (площадку), від якої рельєф з двох боків підвищується, а з двох – понижується. В горах дороги і стежки через хребти проходять по сідловинах, які називаються перевалами.