Тема: “ Оцінювання фінансового стану підприємств”

Задача 1

Використовуючи дані балансу підприємства (форма №1), визначіть показники оцінки майнового стану підприємства на початок і кінець звітного періоду:

Суму господарських коштів, які є у розпорядженні підприємства;

Коефіцієнт зносу основних засобів;

Суму власного капіталу підприємства;

Суму власних оборотних коштів підприємства.

На основі одержаних розрахунків зробіть висновки.

Задача 2

Використовуючи дані балансу підприємства (форма №1), визначте показники оцінки ліквідності та платоспроможності підприємства на початок і кінець звітного періоду:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності;

Проміжний коефіцієнт покриття балансу;

Загальний коефіцієнт покриття балансу;

Частка оборотних коштів у активах;

Частка запасів у поточних активах;

Частка власних оборотних коштів у покритті запасів.

На основі одержаних розрахунків зробіть висновки.

Задача 3

Використовуючи дані балансу підприємства (форма №1), визначте показники оцінки фінансової стійкості і незалежності підприємства на початок і кінець звітного періоду:

1. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів;

Коефіцієнт автономії (незалежності);

3. Коефіцієнт маневреності власних коштів;

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу;

Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу;

Коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів;

Показник заборгованості кредиторам;

Показник фінансового левериджу.

На основі одержаних розрахунків зробіть висновки.

Задача 4

Використовуючи дані балансу підприємства (форма №1) і «Звіту про фінансові результати» (форма №2), визначіть показники оцінки ділової активності підприємства на початок і кінець звітного періоду:

1. Загальна оборотність капіталу;

Оборотність готової продукції;

Оборотність дебіторської заборгованості;

Середній строк обороту дебіторської заборгованості;

Оборотність кредиторської заборгованості;

Середній строк обороту кредиторської заборгованості;

Оборотність власного капіталу;

Фондовіддача основних засобів та інших необоротних активів.

На основі одержаних розрахунків зробіть висновки.

Задача 5

Використовуючи дані балансу підприємства (форма №1) і «Звіту про фінансові результати» (форма №2), визначте показники прибутковості та рентабельності підприємства на початок і кінець звітного періоду:

Головний показник прибутковості;

2. Прибутковість реалізації;

3. Рентабельність продажу;

4. Рентабельність продукції (основної діяльності);

5. Рентабельність усього капіталу підприємства.

На основі одержаних розрахунків зробіть висновки.

6. Категорії

Авальний кредит – узяття банком на себе відповідальності за зо бов'язаннями підприємства у формі поручництва або гарантії. Акцептний кредит – акцептування банком інкасованої підприємством-позичальником тратти за умови, що підприємство надає в розпо рядження банку вексель до настання строку його оплати. Банківський кредит – кредит, який надається банками у грошові формі на умовах платності, строковості, повернення. Бюджетні позички – кошти, що надаються із затвердженого бюджету на фінансування певних витрат. Вони мають тільки цільове призначення. Державний кредит – економічні відносини, що виникають між підприємством і державою внаслідок купівлі першим державних цінних паперів (підприємство стає кредитором держави), а також унаслідок одержання бюджетних і позабюджетних кредитів (підприємство стає позичальником). Дисконтний кредит – кредит, що надається під дисконтний процент, який НБУ бере за обліковування державних цінних паперів або надання кредиту під забезпечення у вигляді таких цінних паперів. Іпотечний кредит – видача кредитів під заставу нерухомого майна. Комерційний кредит – товарна форма кредиту між підприємствами у вигляді відпуску товарів «під реалізацію». Консигнація (лат. contisigmetio – письмовий доказ) – комісійний продаж товарів у формі їх передавання власником товару комісіонеру – консигнатору. Право власності на товар до моменту його продажу залишається за постачальником товару. Консорціумний кредит – акумуляція кредитних ресурсів як у національній, так і в іноземній валюті тимчасовим чи постійним об'єднанням банків для кредитування великих за обсягом кредитних угод чи широких економічних програм. Контокорентний кредит – побічне кредитування в обмежених сумах і обмежених строках (як правило, до одного року). Найзручніший вид кредитування для підприємства. За такого кредитування підприємство може будь-коли і в будь-якому обсязі (з урахуванням умов договору) взяти та повернути позичкові кошти. Проценти сплачуються тільки за фактичні дні використання кредитних ресурсів.

Акредитив — 1) розрахунковий грошовий документ, що засвідчує примо особи, на ім'я якої він виданий, отримати в банківських установах і і піну в ньому суму; 2) доручення однієї кредитної установи іншій переза рахунок спеціально заброньованих для цього грошових коштів певну суму в оплату відвантажених товарів чи наданих послуг.

Акредитив без акцепту покупця — акредитив, який дає право постачальникові відвантажувати продукцію покупцю (платнику) згідно з умовами угоди, а банкові покупця здійснювати платіж без згоди останнього

Акредитив безвідкличний — акредитив, умови якого покупець (платник) може змінювати тільки після згоди постачальника (отримувача грошових коштів).

Акредитив відкличний — акредитив, за яким покупцю (платнику) надається право змінювати умови акредитивної заяви без попереднього погодження з постачальником (отримувачем грошових коштів).

Акредитив з попереднім акцептом — акредитив, за яким представник покупця (платника) контролює якість товару безпосередньо у постачальника (отримувача грошових коштів) і акцептує (дає згоду на оплату) підготовлені постачальником документи.

Акредитив непокритий (гарантований) — акредитив, гарантований банком покупця (платника) за рахунок наданого банком-виконавцем кредиту.

Акредитив покритий — акредитив, який використовується для міжміських безготівкових розрахунків між підприємствами за рахунок спеціально депонованих коштів платника на окремому рахунку банк виконавця.

Актив балансу — частина бухгалтерського балансу підприємства, яка відображає в грошовому виразі матеріальні і нематеріальні цінності, боргові права, що належать підприємству, їхній склад та розміщення.

Активи — ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, і використання яких, як очікується, забезпечить певні економічні вигоди в майбутньому.

Активи оборотні— грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Акцепт — одна з форм безготівкових розрахунків за поставлену продукцію між суб'єктами господарювання, яка передбачає згоду покупця (платника) на оплату.

Акцизний податок - непрямий податок на певні товари, що встановлю єш ми підакцизні товари та включається в їхню ціну в твердих сумах з одиниці реалізованого товару, або у вигляді процентної ставки до оподатковуваного обсягу продажу товарів.

Альтернативна санація — форма фінансової санації з допомогою власників підприємства, за якої акціонер (пайовик) на добровільних за садах може зробити вибір між деномінацією чи консолідацією своїх ко рпоративних прав, з одного боку, та здійсненням безповоротної фінан сової допомоги підприємству — з іншого. Перед власниками стоїть проблема вибору: або вони здійснюють цільові внески для погашення балансових збитків підприємства і зберігають належну їм частку (в абсо лютному і відносному розмірах) номінальної вартості статутного фон ду, або погоджуються на зниження номінальної вартості своїх корпора тивних прав, не здійснюючи жодних доплат. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) — фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду. Та сама особа може виконувати функції арбітражного керуючого (роз порядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях про вадження справи про банкрутство.

Амортизаційна політика – складова частина загальної політики формування власних фінансових ресурсів, яка полягає в управлінні амортизаційними відрахуваннями від використання основних засобів та нематеріальних активів. Амортизаційний фонд – цільові накопичення грошових коштів, які створюються внаслідок амортизаційних відрахувань. Амортизаційні відрахування – сума грошових коштів, яку нарахо вано згідно з нормами амортизації, установленими законодавчими ак тами, до вартості основних засобів та нематеріальних активів. Амортизація – процес поступового перенесення вартості основних виробничих засобів і нематеріальних активів (з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення) на собівартість продук ції в межах визначених законодавством нормативів. Відтворювальна структура капітальних вкладень – склад капі тальних вкладень залежно від характеру витрат на відтворення основ них засобів.

База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного податку, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включа ли будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт слуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Баланс підприємства — звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Складається з двох частин — активу і пасиву. Підсумок активів балансу має дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.

Банківські консорціуми — тимчасові об'єднання банків на паритет них засадах, які створюються для координації дій під час проведення різного роду банківських операцій або для кредитування однієї, але ве ликої та ризикової угоди. Банківські консорціуми для надання санацій них кредитів можуть створюватися з метою об'єднання кредитних ре сурсів, диверсифікації кредитного ризику, підтримання ліквідності балансу банку.

Банкрутство — пов'язана з недостатністю активів у ліквідній фор мі неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього кредиторами вимоги і виконати зобо в'язання перед бюджетом. Згідно із Законом «Про відновлення плато спроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про бан крутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредиторів до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мініма льних розмірів заробітної плати і не були задоволені протягом трьох місяців після визначеного для їх погашення строку.

Бартер (товарний обмін) — господарська операція, яка перед проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій форм іншій ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування кошті рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Безготівкові розрахунки — 1) розрахунки між підприємствами, які здійснюються банківськими установами на підставі відповідних документів списанням указаної в документах суми з поточного рахунка платника і зарахування її на рахунок отримувача коштів; 2) розрахунки пов'язані з рухом вартості без участі готівкових коштів, тобто здійснений способом переказування грошових коштів з рахунків, відкритих кредитними установами юридичним особам, а також заліком взаємних вимог

Бенчмаркінг — метод контролінгу, який полягає в перманентному, безперервному процесі порівнювання товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємстві (структурного підрозділу) з аналогічними показниками інших підприємств чи структурних підрозділів. Основна мета бенчмаркінгу полягає у виявленні негативних відхилень показників, що порівнюються, з'ясуванні причин таких відхилень та розробленні пропозицій щодо їх ліквідації.

Бюджетне відшкодування — сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених законом.

Валовий дохід — загальна сума доходу від усіх видів діяльності, отримана (нарахована) протягом звітного періоду в грошовій, матеріа льній або нематеріальній формах.

Валовий дохід – це вартість новоствореного продукту в грошовому виразі. Валовий дохід складається із заробітної плати і чистого доходу. Валовий дохід визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції(грошовими надходженнями) і матеріальними витратами, тому числі амортизаційні відрахування в складі собівартості продукції.

Валові витрати — витрати, здійснені платником податку на прибуток протягом звітного періоду, які виключаються із суми скоригованого валового доходу для обчислення суми оподатковуваного прибутку.

Вексель — вид цінного папера, який засвідчує безумовне грошові зобов'язання боржника (векселедавця) сплатити після настання строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Вексель комерційний (торговий) — вексель, який видається під заставу товарів за здійснення торговельної угоди як платіжний документ або боргове зобов'язання.

Вексель переказний (тратта) — 1) письмове боргове зобов'язання, якому визначено умови боргу й умови його погашення (це зобов'язання може бути передане чи продане третій стороні; 2) письмовий наказ векселедержателя (трасанта), адресований платнику (трасату), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний строк.

Вертикальний (структурний) аналіз — одна із систем фінансового аналізу, в процесі здійснення якого обчислюється питома вага окремих статей звітності у складі загального підсумкового показника.

Виділення підприємств — форма реорганізації, за якої на базі існуючого суб'єкта господарювання чи його структурної одиниці створюється нове підприємство. У разі виділення з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки організовуваного підприємства. Частина активів і пасивів підприємств, що реорганізується, передається правонаступнику або кільком правона ступникам, які створюються внаслідок реорганізації. Підприємство, що реорганізується, продовжує свою фінансово-господарську діяльність. Воно не втрачає статусу юридичної особи, а лише вносить зміни до установчих документів згідно з чинним законодавством. Створення нов юридичної особи (осіб) здійснюється з використанням лише частин належного реорганізовуваному підприємству майна. Залишкова ж частина служить базою для продовження його господарської діяльності.

Виручка від реалізації продукції – грошові кошти, які надійшли підприємству за продану продукцію.

Витрати — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками).

Відповідальне зберігання — господарська операція платника податку, що передбачає передання згідно з договорами схову матеріальних їй на вберігання іншій особі без права їх використання у господарському обороті такої фізичної чи юридичної особи, з подальшим поверненням цих матеріальних активів платнику податку без зміни їх якісних або кількісних характеристик.

Власний капітал — частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Власні оборотні кошти – статутний фонд, прибуток, надходжен ня від емісії цінних паперів, прирівняні до власних джерел сталі пасиви (для діючих підприємств).

Горизонтальний (трендовий) аналіз — одна із систем фінансового аналізу, що передбачає визначення абсолютних та відносних змін різних статей звітності проти минулого періоду, тобто дослідження динаміки змін окремих фінансових показників у часі.

Господарська діяльність — будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Грошові кошти — це гроші, капітал, матеріальні цінності. Усі гро шові кошти підприємства, які знаходяться на його рахунках у банках, касах підприємства й у підзвітних осіб. Усі грошові кошти підприємст ва згідно з чинним законодавством повинні зберігатися на його поточ них, валютних, бюджетних та інших рахунках у банківських установах. Частина грошових коштів у сумі, що не перевищує встановленого об слуговуючим підприємство банком ліміту каси, може зберігатися в касі підприємства. Частина готівкових грошей може бути видана під звіт робітникам для виконання ними певних завдань.

Грошові потоки — це сукупність грошових надходжень і витрат розподілених у часі грошових коштів, що формуються в процесі фінан сово-господарської діяльності підприємства.

Грошово-готівкові розрахунки — розрахунки, пов'язані з оборотних готівкових коштів і виконанням ними функцій засобу платежу.

Гудвіл - нематеріальний актив, вартість якого визначається як різниця між балансовою вартістю активів підприємства та його реальною вартістю як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації і не враховується у визначенні валових витрат і платника податку.

Деномінація акцій — зменшення номінальної вартості акцій акціонерного товариства, яке здійснюється для приведення у відповідність номінальної вартості випущених в обіг акцій з величиною статутного фонду в разі його зменшення. Деномінація може здійснюватися через подрібнення акцій або їх консолідацію.

Депозит (вклад) — кошти, які надаються фізичним чи юридичним особам в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк та під проценти.

Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право та/або придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів та порядок їх випуску та обігу встановлюється законодавством.

Дивіденди — платіж, який провадиться юридичною особою на користь власників (довірених осіб власника) корпоративних прав, емітованих такою юридичною особою, у зв'язку з розподілом частини її прибутку.

Дизажіо — відхилення ринкового курсу цінних паперів від їхньої номінальної вартості в бік зменшення номіналу.

Дисконтування отриманих векселів — продаж отриманого векселя третій стороні раніше за настання строку його сплати векселедавцем.

для забезпечення стабільної операційної діяльності, інвестиційної діяльності, виконання своїх зобов'язань перед державою, банками та ін шими суб'єктами; 3) контроль за формуванням і використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.

Добровільна ліквідація підприємства-боржника — процедура ліквідації неспроможного підприємства, яка здійснюється поза судовим органами, на підставі рішення власників або угоди, укладеної між власниками даного підприємства та кредиторами, і під контролем кредиторів.

Доходи від фінансово – інвестиційної діяльності – це грошові кошти, що отримані у вигляді дивідендів, процентів, доходів, курсової різниці валют та ін.., від вкладення тимчасово вільних коштів у дохідні цінні папери, в статутні фонди інших підприємств, розміщення на депозитних рахунках комерційних банків і т. п.

Експертна оцінка майна — визначення оцінної вартості майна підприємства експертом відповідно до договору із замовником.

Емісійний дохід — сума перевищення доходів, отриманих від емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав, над номінал таких акцій (інших корпоративних прав). Інакше кажучи, емісійний дохід це різниця між курсом емісії і номінальним курсом акцій. Емісійний дохід є одним із джерел формування додаткового капіталу підприємства.

Емісійний дохід — сума перевищення доходів, отриманих підприємством від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав).

Емісія акцій або облігацій підприємств — сукупність дій емітента з метою проведення передплати на свої акції або організації продажу облігацій.

• заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності;

• заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

• заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної чи юридичної особи, оголошеної банкрутом у встановленому законодавством порядку, або юридичної особи, що ліквідується;

• заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не привели до повного покриття заборгованості;

Звичайна ціна — ціна продажу товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, які не пов'язані продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності.

Звітність бухгалтерська — звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Звітність фінансова — бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Зворотний лізинг — господарська операція, яка передбачає продаж основних фондів з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів у оперативний або фінансовий лізинг.

Зворотний лізинг (оренда) — господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг.

Злиття підприємств — форма реорганізації суб'єктів господарювання, яка здійснюється об'єднанням підприємства (або кількох підприємств), яке перебуває у фінансовій кризі, з іншим, фінансово стій ким підприємством (або кількома підприємствами). У разі злиття підприємств усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, який виник у результаті злиття. Бухгалтерські баланси підприємств консолідуються. Під час реорганізації через злиття активи і пасиви підприємств, що реорганізуються, у повному обсязі передаються підприємству-правонаступнику, а підприємства, які злилися, припиняють свою господарську діяльність та втрачають юридичний статус.

Знос основних засобів – постійна втрата основними засобами своєї споживної вартості в результаті перенесення її на знову створений продукт. Інвестиції – вкладення капіталу в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах в об'єкти підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.

Зобов'язання — заборгованість підприємства, котра виникла внаслідок минулих подій, і погашення якої в майбутньому призведе до зменшення ресурсів та економічних вигід підприємства.

Інвестиційний податковий кредит — це відстрочення плати податку на прибуток, що надається суб'єкту підприємницької діяльності на визначений строк з метою збільшення його фінансових ресурсів здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загал зростання прибутку, що буде отримано внаслідок реалізації інноваційних програм.

Інвестиція — господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цін паперів у обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

Індосамент — передавальний напис на зворотному боці векселя (або іншого цінного папера) з метою передання його для використання іншій особі: особа, яка зробила цей напис, несе відповідальність пере векселедержателем.

Інформація фінансова — інформаційна система фінансового менеджменту, яка формується в результаті здійснення аналізу фінансового стану підприємства через обчислення певних показників, необхідних для його оцінки, здійснення планування та підготовки оперативних управлінських рішень щодо всіх аспектів фінансової діяльності підприємства.

Інші операційні доходи — суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу(виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг): дохід від операційної оренди актив; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо.

Капітальний дохід – дохід, який отримує платник податку в результаті індексації основних виробничих засобів відповідно до рівня інфляції. Капітальні вкладення – витрати на створення нових підприємств, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних засобів. Коефіцієнт вибуття основних засобів – показник стану основних засобів, що обчислюється як відношення вартості основних засобів, котрі вибули за звітний період, до загальної вартості основних засобів на початку того самого періоду.

Коефіцієнт зносу основних засобів – показник стану основних засобів, що обчислюється діленням суми їхнього зносу на повну балансову вартість основних засобів. Рентабельність основних засобів – показник ефективності використання основних засобів.

Комерційний рахунок — метод ведення господарства, що полягає в зіставленні в грошовій формі витрат і результатів діяльності. Метою комерційного розрахунку є отримання максимуму прибутку при мінімумі витрат. Комерційний розрахунок безпосередньо впливає на організацію фінансів і передбачає, що суб'єкт господарювання дійсно фінансово незалежний, несе реальну економічну відповідальність за фактичні результати роботи і своєчасне виконання зобов'язань перед постачальниками, споживачами, державою, банками і т. д.

Комітет кредиторів — робочий орган зборів кредиторів боржника під час провадження справи про банкрутство. Комітет кредиторів у складі не більше семи осіб обирається зборами кредиторів. До компетенції комітету належать такі питання: скликання зборів кредиторів; підготовка та укладання мирової угоди; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, призначення та припинення повноважень арбітражного керуючого тощо.

Конверсія акцій — об'єднання кількох акцій в одну (або обмін за встановленим співвідношенням однієї кількості акцій на іншу), яке здійснюється з метою приведення у відповідність номінальної вартості випущених в обіг акцій з величиною статутного фонду в разі його зменшення. Наприклад, конверсія акцій у співвідношенні 4 : 3 означає, що кожні чотири старі акції можна обміняти на три акції нової емісії.

Кредит — грошові кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним або фізичним особам на визначений строк та під проценти. Кредит розподіляється на фінансовий кредит, товарний кредит, інвестиційний податковий кредит та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

Кредит – позичковий капітал, який передається в тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості та платності. Кредитна лінія – згода банку надати кредит протягом певного періоду в розмірах, які не перевищують заздалегідь домовленої суми. Кредитний ризик – ризик неповернення позичальником основного боргу і процентів за користування кредитом. Рівень такого ризику в основному залежить від успіху виробничо-комерційної діяльності підприємства. Кредитні операції – цивільно-правові угоди, що здійснюються на ринку кредитних ресурсів. Кредитор – суб'єкт кредитних відносин, що надає кредити в тимчасове користування іншому суб'єкту господарської діяльності. Кредитоспроможність – здатність позичальника в повному обсязі та в установлений строк розрахуватися за всіма борговими зобов’язаннями. Лізинг (англ. leose – брати в оренду) – особливий договір оренди, за яким лізингодавець з доручення лізингоотримувача придбає певне майно, котре потім передає цьому лізингоотримувачу в оренду з виплатою останнім певних сум (процентів) за користування цим майном. Об'єкти кредитування – класифікують залежно від напрямку використання кредитних ресурсів: об'єктами короткострокового кредитування є залучення коштів у оборотні кошти за умови їх нестачі; об'єктами середньострокового та довгострокового кредитування є капітальні вкладення, пов'язані з реконструкцією підприємства, розширенням обсягів виробництва, збільшенням реалізації продукції тощо. Овердрафт – короткостроковий кредит, що надається банком на дійному підприємству понад залишок його коштів на поточному рахунку в межах заздалегідь визначеної суми через дебетування його рахунка. Платоспроможність – спроможність позичальника своєчасно здійснювати розрахунки за всіма борговими зобов'язаннями. Позичальник – суб'єкт кредитних відносин, який одержав у тим часове користування грошові кошти, на умовах повернення, оплати та строковості. Проценти за кредит – конкретна форма плати за надання грошового капіталу в кредит. Сезонний кредит – кредит, потреба в якому виникає за періодичного браку оборотних коштів, пов'язаних із сезонністю виробництва або з необхідністю створення запасів на складах. Споживчий кредит – кредит фізичним особам для придбання споживчих товарів. Факторинг – система фінансування, коли підприємство-постачальник товарів відступає комерційному банкові право одержання коштів за короткостроковою дебіторською заборгованістю своїх торговельних партнерів. Форми кредиту – класифікація кредитування підприємств за ви дами: кредит банківський; комерційний; лізинговий; іпотечний; бланковий; консорціумний.

• кредит або депозит, наданий платнику податку без установлення строків повернення його основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах.

Кредитний ризик — ризик несплати позичальником основного боргу і процентів за ним.

Кредитор — юридична та (або) фізична особа, яка має підтверджені належними документами грошові вимоги до боржника, у тому числі вимоги щодо виплати заробітної плати, сплати податків та інших обов'язкових платежів тощо.

Кредиторська заборгованість – позапланове залучення джерел формування оборотних коштів. Їй передує стан браку власних коштів, і свідчить вона про участь у господарському обороті підприємства коштів інших суб'єктів господарювання. Може бути нормальна і прострочена. Оборотні кошти – кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку. Склад оборотних коштів – сукупність окремих елементів оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Сталі пасиви – мінімальна (стійка) заборгованість із заробітної плати власним працівникам, з відрахувань на обов'язкове державне пенсійне страхування, на соціальне страхування, резерв майбутніх платежів, авансування покупців (замовників).

Кредитоспроможність — спроможність підприємства залучати кредит у різних формах, виконуючи всі пов'язані з цим фінансові зобов'язання в повному обсязі та в передбачений термін.

Лізингова (орендна) операція — господарська операція фізичної юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів або землі у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за орендну плату та на визначений строк. Операції з лізингу (оренди) цілісних майнових комплексів державних підприємств регулюються відповідним законодавством.

Ліквідатор — фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду здійснює ліквідацію визнаного банкрутом суб'єкта підприємницької діяльності та забезпечує задоволення вимог кредиторів.

Ліквідаційна вартість майна — імовірна ціна, за яку майно можна буде продати на ринку на дату оцінки з урахуванням терміну продажу, визначеного ліквідаційною комісією.

Ліквідаційна маса — сукупність усіх видів майнових активів банк рута, що належать йому на правах власності або повного господарського відання (за винятком майна, що є предметом застави). До ліквідаційної маси включаються також майнові активи інших осіб, які відповідно до законодавчих актів або установчих документів банкрута відповідають за його зобов'язаннями.

Ліквідаційна процедура — ужиття до визнаного банкрутом підприємства заходів, пов'язаних із задоволенням вимог кредиторів, — продаж його майна та ліквідація юридичної особи боржника.

Ліквідаційний баланс — баланс підприємства, який складається після проведення ліквідаційних процедур, тобто після реалізації майнових об'єктів, які входять до складу ліквідаційної маси і необхідні повного задоволення претензій кредиторів, та після розподілу виторгуваних сум між кредиторами.

Ліквідні активи — майно підприємства, що користується високим попитом на ринку та може бути швидко реалізоване.

Ліквідність — здатність окремих елементів активів трансформуватися в грошові засоби.

Маржинальний прибуток — різниця між виручкою від реалізації та змінними витратами. Це та сума прибутку, який спрямовується покриття постійних витрат та на формування прибутку. Маржинальний прибуток можна розраховувати як на весь обсяг реалізації, так і на одиницю продукції. Цей показник використовується в процесі аналізу точки беззбитковості.

Масова оцінка майна — визначення вартості майна підприємств використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних.

Матеріальний актив — основні фонди та оборотні активи у будь - якому виді, що відрізняються від коштів, цінних паперів, деривативі нематеріальних активів.

Метод витрат — метод оцінки вартості майна підприємства, який ґрунтується на визначенні відновної вартості активів, тобто передбачає здійснення оцінки вартості майна з використанням інформації про вартість його відтворення в існуючому вигляді в цінах на момент оцінки.

Мирова угода — процедура досягнення домовленості між боржником та кредиторами щодо пролонгації строків сплати належних креторам платежів або щодо зменшення суми боргів. Мирова угода боржником і кредиторами може бути укладена на будь-якому етапі провадження справи про банкрутство. Вона укладається в письмо формі і підлягає затвердженню господарським судом.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів — припинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав з дня введення мораторію, та припинення провадження заходів, які вживалися до прийняття рішення про введення мораторію і були спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Нематеріальний актив — об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визначені у рядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку.

Неплатоспроможність — пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати платіжні зобов'язання, строк сплати яких настав.

Непрямі податки — податки, які включаються в ціну товарів, тобто реальними платниками непрямих податків є покупці товарів.

Нерезиденти — юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Нерозподілений прибуток — сума чистого прибутку, реінвестована в підприємство (відображається в балансі підприємства).

Номінальна вартість корпоративних прав — вартість, яка відповідає частці участі держателя таких прав у статутному фонді емітента. Визначається діленням статутного фонду на кількість корпоративних прав, які є в обігу.

Об'єкт оподаткування — прибуток, який визначається шляхом зменшення сум скоригованого валового доходу звітного періоду.

Оперативний лізинг (оренда) — господарська операція фізичної юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації з обов'язковим поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення строку дії лізингової (орендної) угоди.

Оперативний фінансовий план (платіжний календар) — таблиця, в якій відображені всі грошові надходження на рахунки в банках і к підприємств та платежі, витрати, які здійснюються в певному плановому періоді.

Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, за винятком інвестиційної чи фінансової. Основна діяльність - це операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції(товарів, робіт, послуг), випуск якої є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу.

Операційний цикл — проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої із цих запасів продукції або товарів і послуг.

Опціон - стандартний документ, який засвідчує право придбати(продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Організація фінансів підприємств — це метод, форми і способи формування і використання фінансових ресурсів, а також контроль за їх кругообігом з метою досягнення економічних цілей. В основі організації фінансів підприємств лежить господарський механізм саморозвитку, що! базується на принципах комерційного розрахунку: саморегулювання, самоокупності, самофінансування, а також на організаційно-правових фор мах господарювання.

Оцінка фінансового стану — оцінювання кожного показника, отриманого в результаті фінансового аналізу, з погляду відповідності його фактичного рівня нормальному для даного підприємства рівню, розгляд факторів, що вплинули на величину показника, визначення необхідної величини показника на перспективу та способів її досягнення.

Оцінна вартість майна — імовірна ціна продажу майна на ринку на дату оцінки з урахуванням інвестиційних умов та способу продажу. Оцінною вартістю залежно від мети оцінки може бути ринкова вартість, інвестиційна вартість, ліквідаційна вартість.

Пасив балансу — частина бухгалтерського балансу, яка характеризує джерела утворення коштів підприємства, його фінансування, згруповані за їхньою належністю і призначенням.

Первісна вартість основних засобів (історична вартість) — вартість окремих об'єктів основних фондів, за якою їх колись було зараховано на баланс підприємства. Включає суму витрат, пов'язаних із виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, установленням, страхуванням під час транспортування, державною реєстрацією, реконструкцією, модернізацією та іншим поліпшенням основних фондів. У контексті оцінки вартості майна первісна вартість — це вартість від творення основних засобів на дату оцінки з урахуванням витрат, пов'язаних з їхнім поліпшенням.

Передавальний баланс — баланс підприємства, що реорганізується, на день припинення його діяльності. Передавальний баланс складається за стандартними правилами, передбаченими нормативними актами, які регулюють порядок заповнення форм річної (квартальної) бухгалтерської звітності. Передавальний баланс має силу акта приймання-передавання і його підписують директори та головні бухгалтери як підприємства, що реорганізується, так і підприємства-правонаступника.

Перетворення підприємств — форма реорганізації, яка передбачає зміну форми власності або організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства. За пере творення одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно ви никло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства. Величина частки (у процентах) кожного засновника (учасника) у статутному фонді підприємства, що реорганізується, має дорівнювати величині його частки у статутному фонді товариства, створеного в результаті перетворення.

Платіжна вимога — розрахунковий документ, виписаний постачальником (отримувачем коштів), який містить вказівку банкові отри мат зазначену грошову суму від платника на підставі відповідних документів, котрі свідчать про реальне проведення операцій (застосовується з акцептної форми розрахунків).

Платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, випис ний постачальником (отримувачем коштів) з вимогою до покупця сплатити на підставі надісланих до банку платника розрахункових документів вартість поставленої по договору продукції, виконаних робіт наданих послуг.

Платіжне доручення — розрахунковий документ, виписаний постачальником (отримувачем коштів) із вказівкою банку переказати вказану суму з рахунка постачальника на рахунок отримувача (застосовується у розрахунках за товарними і нетоварними операціями, авансова ми платежами, погашенням кредиторської заборгованості).

Платник податку — особа, яка згідно з чинним законодавством зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

Платоспроможність — здатність підприємства своєчасно розрахуватися за своїми фінансовими зобов'язаннями грошима та іншими ліквідними активами.

Платоспроможність — здатність юридичної чи фізичної особи своєчасно і повністю виконати свої платіжні зобов'язання.

Пов’язана особа — юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку або контролюється таким платником податку, перебуває під спільним контролем з таким платником податку.

Поглинання підприємств — форма реорганізації, яка здійснюється через придбання корпоративних прав фінансово неспроможного підприємства підприємством-санатором. Поглинуте підприємство або зберігає свій статус юридичної особи і стає дочірнім підприємством санатора, або приєднується до підприємства-санатора і стає його структур ним підрозділом, втрачаючи при цьому юридичний статус. Майнові права та зобов'язання боржника переходять до правонаступника.

Податкове зобов'язання — загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з чинним законодавством.

Податковий кредит (у механізмі стягнення податку на додану вартість) — це сума, на яку платник має право зменшити податкове зобов’язання, і тобто та сума, яка була сплачена платником податку під час придбання товарів(робіт, послуг).

Податок на додану вартість — непрямий податок, що включається в ціну товарів і визначається у процентах до оподаткованого обороту.

Поділ підприємств — форма реорганізації, за якої одна юридична особа припиняє свою діяльність, а на її базі створюється кілька нових підприємств, оформлених у вигляді самостійних юридичних осіб. У цьому разі до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов'язки (активи та пасиви) реорганізованого підприємства.

Подрібнення акцій (спліт) — один із засобів дивідендної політики та політики диверсифікації акціонерного капіталу підприємства, який полягає в емісії додаткової кількості звичайних акцій без збільшення суми статутного фонду. У результаті даної операції відбувається збіль шення кількості акцій, які є в обігу, за пропорційного зменшення їхньої номінальної вартості (деномінації). Обмін старих акцій на акції нової емісії здійснюється за наперед оголошеним співвідношенням.

Позовна давність — установлений законодавством строк, протягом якого потерпіла сторона для захисту своїх прав може звернутися до суду. Установлений чинним законодавством строк позовної давності щодо захисту прав за позовом про відшкодування основного боргу в Україні становить три роки.

Порівняльний аналіз — метод фінансового аналізу, що базується на порівнянні показників з певним базовим показником у динаміці та дає змогу дослідити тенденцію зміни показників у часовому проміжку.

Портфельна інвестиція — господарська операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів (за винятком фондовому ринку (за винятком операцій із купівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов'язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 % загальної суми акцій, емітованих іншою о особою, які належать до прямих інвестицій).

Поточні зобов'язання — зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або мусять бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності — сума прибутку(збитку) від основної діяльності, фінансових та інших доходів(витрат) після відрахування податків на прибуток.

Прибуток(збиток) від операційної діяльності — алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Валовий прибуток(збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Приєднання підприємств — форма реорганізації, яка передбач передання всіх прав та обов'язків одного або кількох юридичних (правопопередників) до іншої юридичної особи — правонаступник. У результаті приєднання підприємства, що приєднуються, згідно зі статтею 34 Закону «Про підприємства в Україні» виключаються з державного реєстру та втрачають свій юридичний статус. Головна різниця між злиттям та приєднанням полягає в тому, що в разі злиття всі майнові права та обов'язки кількох юридичних осіб концентруються на балансі нового підприємства, яке створюється внаслідок злиття, а за приєднання — на балансі підприємства, яке вже функціонувало на момент прийняття рішення про приєднання інших підприємств.

Примусова ліквідація підприємства — процедура ліквідації спроможного підприємства, яка здійснюється з рішення господарського суду (як правило, в процесі провадження справи про банкрутство).

Приховані резерви — частина капіталу підприємства, яку не відображено в його балансі. Величина прихованих резервів у активній частині балансу дорівнює різниці між балансовою вартістю окремих майнових об'єктів підприємства та їхньою реальною (більшою) вартістю.

Прогноз — оцінка фінансового стану підприємства в майбутньому періоді.

Продаж результатів робіт (послуг) — будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з наданням права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Продаж товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, а також операції з безоплатного надання товарів.

• прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також знаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або не здатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуд них до позбавлення волі.

Прострочені кредити — кредити, що не повернені установам банку чи іншим позичальникам у визначений термін через фінансові ускладнення, що сталися в позичальника.

Проценти — дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна.

Пряма інвестиція — господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Реєстр вимог кредиторів — список, до якого розпорядник майна включає всі, визнані боржником або господарським судом, грошові вимоги кредиторів за такою формою: відомості про кожного кредитора; сума вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів щодо кожного кредитора; черговість задоволення кожної вимоги. Реєстр затверджується господарським судом.

Режим фінансового оздоровлення комерційного банку — систем непримусових та примусових заходів впливу на комерційний банк, спрямованих на збільшення обсягу капіталу до необхідного рівня протягом визначеного НБУ періоду з метою відновлення ліквідності та платоспроможності й усунення порушень, які спричинилися до збитки або до фінансової скрути, а також наслідків цих порушень. Переведення комерційного банку в режим фінансового оздоровлення здійснюється відповідно до постанови Правління Національного банку України за наявності підстав, підтверджених висновками системи банківського нагляду та відповідного регіонального управління Національного банк України.

Резиденти — юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України і перебувають на її території.

Рентабельність — відношення прибутку до певних показників (собівартості, власного капіталу, усього капіталу, виручки, чистого доходу тощо).

Реорганізація підприємства — повна або часткова зміна власників корпоративних прав підприємства, зміна організаційно-правової форми організації бізнесу, ліквідація окремих структурних підрозділів або створення на базі одного підприємства кількох інших. Найпоширенішими формами реорганізації є злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення.

Реструктуризація активів — санаційні заходи, пов'язані зі зміною структури та складу активів балансу (досить часто ці зміни супроводжу ються також змінами в складі та структурі пасивів).

Реструктуризація підприємства — проведення організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, інших організаційно-правових форм, з метою забезпечити його фінансове оздоровлення, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Рефінансування дебіторської заборгованості — форма реструктуризації активів, яка полягає в переведенні дебіторської заборгованості в інші, ліквідні форми оборотних активів: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення тощо. До основних форм рефінансування дебіторської заборгованості належать факторинг, форфейтинг, облік векселів.

Роздільний баланс — баланс підприємства, що реорганізується, на день припинення його діяльності. У ньому окремими рядками відображаються активи і пасиви, розподілені між реорганізовуваним підприємством і підприємствами-правонаступниками. У роздільному балансі ві дображається частка майна, вимог та зобов'язань, яка передається підприємствам, котрі утворюються в результаті поділу чи виокремлювання. Інакше кажучи, у цьому балансі показуються баланси новостворених підприємств на момент початку їхньої господарської діяльності.

Розподілений прибуток — частина чистого прибутку, яку розподілено між власниками корпоративних прав підприємства та виплачено у вигляді дивідендів.

Розпорядник майна — фізична особа, на яку в установленому порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника на період провадження справи про банкрутство. Повноваження розпорядника майна припиняються з дня затвердження господарським судом мирової угоди, призначення керуючого сана цією або ліквідатора.

Санатор — фізична або юридична особа, яка бажає взяти фінансову чи іншу матеріальну участь (або бере участь) у санації підприємства, що перебуває у фінансовій кризі.

Санаційна спроможність — це сукупність фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей підприємства, що перебуває у фінансовій кризі, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації. До загальних передумов санаційної спроможності належить наявність у підприємства потенціалу для майбутньої успішної діяльності, тобто реальних можливостей для:

Санаційний аудит — поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприємств, який здійснюється на підприємствах, що пере бувають у фінансовій кризі. Основна його мета полягає в оцінці санаційної спроможності господарської структури через визначення глибини фінансової кризи та причин її виникнення, виявлення можливостей подолання кризи та експертизи наявної санаційної концепції. Санаційний аудит проводять незалежні аудиторські фірми.

Санаційний прибуток — прибуток, який виникає внаслідок викупу підприємством власних корпоративних прав (акцій, часток) за курсом, нижчим за номінальну вартість цих прав або внаслідок їх безкоштовної передачі акціонерами для анулювання, а також у разі одержання підприємством безповоротної фінансової допомоги, у тому числі списання кредиторської заборгованості.

Санація балансу — покриття засвідчених у балансі збитків на основі одержання санаційного прибутку. Основними фінансовими джерелами санації балансу є емісійні доходи, одержані в результаті зменшення (збільшення) статутного капіталу підприємства; резервні фонди; безповоротна фінансова допомога власників, кредиторів та інших осіб, заінтересованих в успішній діяльності підприємства.

Санація підприємств — комплекс послідовних, взаємозв'язані заходів фінансово-економічного, виробничо-технічного, організаційного, соціального характеру, спрямованих на виведення суб'єкта господарювання з кризи і відновлення або досягнення його прибутковості конкурентоспроможності в довгостроковому періоді.

Система раннього попередження та реагування — особлива формаційна система, яка сигналізує керівництву про потенційні ризики, які можуть насуватися на підприємство як із зовнішнього, так і з внутрішнього середовища. Система виявляє та аналізує інформацію про приховані обставини, настання яких може призвести до виникнення загрози для існування підприємства чи до втрати потенційних шансів. Вона є одним з інструментів контролінгу.

Собівартість продукції (робіт, послуг) — виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво та реалізацію продукції послуг). Витрати на виробництво продукції створюють виробничу собівартість; витрати на виробництво та реалізацію — повну собівартість продукції.

Стабілізаційна позичка — позичка, яка може надаватись НБУ комерційному банкові на визначений Правлінням Національного банку України строк для оперативного забезпечення його платоспроможності і ліквідності та підтримки виконання заходів з фінансового оздоровлення. Стабілізаційна позичка може надаватися тільки за умови її заставного забезпечення високоліквідними активами комерційного банку або під гарантію чи поручництво інших фінансово стабільних банків.

Статутний капітал — це початково сформований власний капітал підприємства.

• сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

• сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

• сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджет дотацій і субсидій), або укладання таких угод;

Товари — матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

• товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

• товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або ін компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;

Товарний кредит — товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Торгівля на виплат — господарська операція, яка передбачає продаж резидентом або нерезидентом товарів фізичним чи юридичним особам на умовах розстрочення кінцевого розрахунку, на визнане строк та під процент.

Умовне зобов'язання — відповідальність продавця векселя у разі його невчасного погашення векселедавцем: умовне зобов'язання існує для особи, яка передає вексель.

Факторинг — операція з перевідступленням першим кредитором права вимоги боргу з третьої особи іншому кредиторові з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.

Факторний аналіз — аналіз факторів, котрі впливають на рівень показника, що аналізується.

Фінанси підприємств являють собою економічні (грошові) відносини суспільства, що пов'язані з виникненням і рухом грошових потоків на цій основі з формуванням, розподілом і використанням грошових фондів суб'єктів господарювання в процесі виробництва, що забезпечує і стабільність економіки і суспільного життя в країні.

Фінансова діяльність підприємства — це реальне використання в| чиїх прийомів і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємства з метою досягнення поставленої підприємством цілі. Фінансова діяльність підприємства — це та практична фінансова робота яка забезпечує життєдіяльність підприємства, підвищення її результатів.

Фінансова інвестиція — вкладення тимчасово вільного капіталу в дохідні цінні папери, статутні фонди інших підприємств, у страхові компанії і різноманітні фонди, розміщення його на депозитних рахунках комерційних банків з метою отримання прибутку.

Фінансова криза на підприємстві — кінцева стадія непрогнозованого процесу втрати (під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів потенціалу розвитку, коли структура капіталу та ліквідність підприємства погіршуються настільки, що починають загрожувати його дальшому існуванню.

Фінансова робота — практична робота, яка забезпечує фінансову діяльність підприємства і здійснюється за такими основними напрямками: фінансове прогнозування і планування; оперативна, поточна фінансово-економічна робота; аналіз і контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Фінансова санація — покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, а також відновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості, поліпшення структури оборотного капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

Фінансова стійкість — характеристика стабільності фінансового стану підприємства, що забезпечується значною часткою власного капіталу в загальній сумі використаних фінансових коштів і характеризує рівень залежності від зовнішніх інвесторів і кредиторів.

Фінансове планування — розрахунок обсягу фінансових ресурсів напрямки їх цільового використання у плановому періоді.

Фінансовий аналіз — процес дослідження фінансового стану та основних результатів фінансово-господарської діяльності підприємства з метою виявлення резервів підвищення його ринкової вартості та забезпечення ефективного розвитку.

Фінансовий кредит — кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством у позику юридичній або фізичній о на визначений строк, для цільового використання та під процент, вила надання фінансових кредитів установлюються Національним банком України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

Фінансовий лізинг (оренда) — господарська операція фізичної юридичної особи, що передбачає придбання орендодавцем за замовлення орендаря основних фондів з подальшим їх переданням у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації таких основних фондів з обов'язковою подальшою передачею права власності на такі основні фонди орендарю.

Фінансовий механізм — керує фінансовими відносинами через фінансові важелі, за допомогою фінансових методів і з метою підвищення ефективності господарювання підприємства.

Фінансовий план — таблиця, в якій відображаються всі потоки грошових надходжень, витрати і їх відрахування за цільовим призначенням у плановому періоді.

Фінансовий стан — економічна категорія, яка відображає фінансові відносини суб'єкта ринку і його здатність фінансувати свою діяльність у певному періоді, тобто рівень збалансованості окремих структурних елементів активу та капіталу підприємства, а також рівень ефективності їх використання.

Фінансові коефіцієнти — відносні показники фінансового стану підприємства, які відображають співвідношення між різними статтями звітності або між абсолютними фінансовими показниками.

Фінансові ресурси — це грошові кошти, що перебувають у розпорядженні підприємства. До фінансових ресурсів належать усі грошові форми та частина грошових коштів, яка використовується без розподілу по фондах. За джерелами фінансові ресурси можна розподілити на три гру пи: перша група — власні кошти, друга група— запозичені кошти, третя група — залучені кошти.

Фондовіддача — обсяг виробництва продукції на одиницю вартості основних засобів.

Функції фінансів підприємств — суспільний вираз сутності фінансів, їх внутрішніх властивостей. Фінанси підприємств виконують три функції: Сформування фінансових ресурсів у процесі здійснення господарської діяльності; 2) розподіл і використання фінансових ресурсів

Цінний папір — документ, що засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством цінні папери.

Чек - розрахунковий грошовий документ суворо встановленої фор мі наказом власника рахунка (чекодавця) сплатити відповідній особі — пред’явнику чека — вказану в ньому суму.

Черговість платежів — послідовність списання грошових коштів з банківських рахунків юридичними особами за наявності певних термінових платежів та браку коштів для їх повного погашення.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - показник, який визначається відрахуванням з доходу (виручки) від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) відповідних податків,зборів, знижок тощо.

Чистий прибуток — прибуток, який залишається на підприємстві після вирахування з балансового прибутку податків.