3.8. Розрахунок балансу гумусу в орному шарі ґрунту

польової сівозміни № __ за структурою посівів.

Групи культур	Площа, га	Мінераліза-ція гумусу, т		Відновлення гумусу, т		Баланс гумусу, т
		на 1 га	всього	на 1 га	всього
1. Культури суцільного способу сівби (зернові, бобові, круп’яні, льон, однорічні трави та ін.). 2. Просапні культури 3. Багаторічні трави ВСЬОГО

При визначенні загального виробництва органічних добрив для забезпечення розширеного відтворення родючості ґрунту використовують коефіцієнти гуміфікації органічних добрив в умовах Полісся (дерново-підзолисті ґрунти) – 0,4, в умовах Лісостепу України – 0,5, тобто з однієї тонни гною в ґрунті може утворитися при певних умовах 40 або 50 кг гумусу. Поділивши мінусовий баланс гумусу в сівозміні на ці відповідно коефіцієнти, визначаємо загальну потребу органічних добрив для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу в орному шарі ґрунту. Для розширеного відтворення родючості ґрунту визначену загальну кількості органічних добрив необхідно збільшити на 15-20%.

3.9. Агротехнічне, економічне і екологічне обґрунтування польової сівозміни

Розроблене чергування сільськогосподарських культур в сівозміні текстуально обґрунтовується з боку впливу кожного попередника на родючість ґрунту, врожайність і якість продукції, зокрема на забур’яненість посівів, вміст гумусу в ґрунті і поживних речовин, на агрофізичні властивості ґрунту, розвиток шкідників і хвороб і, як наслідок, на врожай і якість продукції. Для характеристики основних ланок сівозміни та розміщення в них провідних культур (конюшина – озима пшениця – льон-довгунець; кукурудза на силос – озиме жито – картопля; картопля – ярі зернові + конюшина) використовують дані дослідних установ та досвід передових господарств.

Для економічного і екологічного обґрунтування сівозміни використовують дані визначення продуктивності сівозміни та балансу гумусу в ґрунті (табл. 10, 11).

РОЗДІЛ 4 РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ДЛЯ ОСВОЄННЯ СІВОЗМІНИ

Після введення сівозміни (розробки структури посівів, оптимального чергування культур в сівозміні, системи обробітку ґрунту, захисту рослин тощо) і перенесення границь полів в натуру (нарізка границь полів на території сівозмінного масиву) розробляють заходи щодо освоєння сівозміни, до них належить план освоєння сівозміни, в якому показують фактичні попередники (культури) в кожному полі за два останні роки і перехід до прийнятого чергування культур. Цей перехід називають перехідним періодом, який може тривати – 1-3 роки.

Головним завданням цього періоду є виробництво запланованих валових зборів культур сівозміни, не зниження планової (перспективної) врожайності.

Таблиця 12

4.1. План освоєння польової сівозміни № ______

В сівозміні прийняте таке чергування культур:

1.___________________, 2. ____________________, 3. ___________________,

4.___________________, 5. ____________________, 6. ___________________,

7.___________________, 8. ____________________, 9. ___________________,

10.__________________. Площа _________ га. Середня площа поля _______га

№ поля	Фактичне розміщення культур (береться в господарстві)				Перехідний період (розробляється студентом)
	200 __ р.		200 __ р.		200 __ р.		200 __ р.		200 __ р.
	культури	га	культури	га	культури	га	культури	га	культури	га
І
ІІ
ІІІ
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
ВСЬОГО

Після складання плану освоєння сівозміни розробляють ротаційну таблицю для цієї ж сівозміни на одну ротацію (кількість років ротації сівозміни відповідає кількості полів).

Основним документом для контролю за освоєнням введених сівозмін є книга історії полів сівозміни (знаходиться в агронома чи фермера).

Таблиця 13