3.7 Визначення продуктивності польової сівозміни

Запроектовані сівозміни повинні бути обґрунтованими і відповідати агротехнічним і організаційно-економічним вимогам.

При визначенні продуктивності сівозміни враховують перспективну врожайність сільськогосподарських культур (табл.4, графа7).

Продуктивність сівозміни визначають за виходом з одного гектара сівозмінної площі: зерна, всієї продукції (основної і побічної) в кормових і зернових одиницях та перетравного протеїну (в ц).

Кількість побічної продукції визначається за співвідношенням її до основної продукції (додаток 5, графа 3).

Для визначення виходу продукції в кормових одиницях і перетравного протеїну всю валову основну і побічну продукцію (крім льону) переводять в кормові одиниці та визначають вихід протеїну, використовуючи для цього перевідні коефіцієнти поживності кормів (додаток 5). Потім визначають загальний вихід продукції в кормових одиницях з одного гектара сівозмінної площі.

Для визначення продукції в зернових одиницях з одного гектара сівозмінної площі необхідно всю валову основну і побічну продукцію перевести в зернові одиниці, використовуючи для цього перевідні коефіцієнти (додаток 5).

Важливим показником економічної оцінки сівозміни є виробництво зерна, в натуральному виразі на один гектар сівозмінної площі та на один балогектар. Для визначення цих показників необхідно вирахувати валовий вихід зерна в центнерах і поділити на площу орної землі в сівозміні та на загальну кількість балогектарів. При цьому площу сівозміни потрібно помножити на бал природньої родючості орної землі, який по районах Житомирської області становить, (табл. 9^а):

Таблиця 9^а

Агрономічна оцінка якості орних земель за родючістю

ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ

Райони	Бал родючості
Ружинський	78
Чуднівський	73
Любарський	72
Бердичівський	71
Андрушівський	71
Попільнянський	70
Житомирський	51
Новоград-Волинський	45
Коростишівський	42
Черняхівський	40
Овруцький	39
Олевський	38
Барановський	37
Червоноармійський	36
Володар-Волинський	36
Радомишльський	35
Емільчинський	34
Народицький	33
Коростенський	31
Малинський	30
По області	49

Розглянемо приклад оцінювання продуктивності сівозміни за цими показниками:

Припустимо, що в господарстві західного Лісостепу вводиться нова сівозміна з середнім розміром поля 100 га і таким чергуванням культур: 1 - конюшина; 2 - озима пшениця; 3 - цукрові буряки; 4 - вико-вівсяна сумішка; 5 - озима пшениця; 6 - цукрові буряки; 7 - кукурудза на силос ; 8 - озима пшениця; 9 - кукурудза на зерно; 10 - ячмінь з підсівом конюшини.

Продуктивність попередньої та запроектованої сівозмін

№ поля	Сільського­подарські культури	Площа посіву, га	Урожайність, ц/га	Співвідношення осн. і поб. продукції	Валовий збір продукції, ц		Валовий збір, в ц/к.од.		Валовий збір, в ц/з.од.		Збір протеїну, в ц
					осн.	поб.	осн.	поб.	осн.	поб.	осн.	поб.
Попередня сівозміна
1	Озима пшениця	125	40	1:1,4	5000	7000	5950	1400	5000	700	600	35
2	Озиме жито	125	30	1:2	3750	7500	4162,5	1650	3375	750	375	37,5
3	Кукурудза (зерно)	125	50	1:1,6	6250	10000	8250	3800	6250	1500	475	140
4	Яра пшениця	125	34	1:1,2	4250	5100	5057,5	1020	4250	510	510	25,5
5	Горох	125	24	1:1,3	3000	3900	3510	1170	4200	585	586,5	136,5
6	Картопля	125	200	1:1	25000	25000	7750	4250	7500	7500	350	400
7	Цукрові буряки	100	400	1:0,6	40000	64000	9600	10240	10400	-	520	1216
8	Кормові буряки	25	500	1:0,6	12500	7500	1500	750	1875	-	125	135
9	Багаторічні трави	125	300	-	37500	-	6375	-	5625	-	975	-
	Всього	1000	х	х	х	х	52155	24280	42906	11545	4517	2126
Вихід на 100 га ріллі: зерна 2225 ц, кормових одиниць 7644 ц, зернових одиниць 5445 ц, перетрав. протеїну 664 ц
Запроектована сівозміна
1	Озима пшениця	300	45	1:1,4	13500	18900	16065	3780	13500	1890	1620	94,5
2	Ярий ячмінь	100	42	1:1,3	4200	5460	4746	1802	3360	819	336	71
3	Кукурудза на зерно	100	50	1:1,6	5000	8000	6600	3040	5000	1200	380	112
4	Цукрові буряки	200	400	1:0,6	80000	48000	19200	7680	20800	-	1040	912
5	Кукурудза на силос	100	360	-	36000	-	7200	-	7200	-	504	-
6	Однорічні трави	100	280	-	28000	-	4760	-	3360	-	644	-
7	Конюшина	100	320	-	32000	-	5440	-	4800	-	832	-
	Всього	1000	х	х	х	х	64011	16302	58020	3909	5356	1190
Вихід на 100 га ріллі: зерна 2270 ц, кормових одиниць 8031ц, зернових одиниць 6193 ц, перетрав. протеїну 655 ц

У попередній сівозміні із середнім розміром поля 126 га чергування культур було таким: 1 — багаторічні трави; 2 — озима пшениця; 3 — картопля; 4 — кукурудза на зерно; 5 — горох; 6 — озиме жито; 7 — цукрові буряки; 8 — яра пшениця з підсівом багаторічних трав.

За внесеними в таблицю вихідними даними (площі посіву, врожайність культур та використовуючи коефіцієнти перерахунку з додатку 8) обчислюють валовий збір основної і побічної продукції, вихід зерна, кормових одиниць, зернових одиниць та перетравного протеїну.

Аналізуючи дану таблицю, можна зробити висновок, що продуктивність нової запроектованої сівозміни вища, ніж попередньої. Зростає вихід зерна з одиниці площі , вихід кормових і зернових одиниць.

Далі розраховують продуктивність своїх варіантів сівозмін і відбирають саму продуктивну для даного господарства.

Таблиця 10

Продуктивність польової сівозміни №____

№№ полів

Сільськогосподар-ські культури

Площа, га

Урожай-ність, ц/га

Валовий збір про-дукції, ц

Валовий збір, в ц/к.од.

Валовий збір, в ц/з.од.

Збір протеїну,в ц

осн.

поб.

осн.

поб.

осн.

поб.

осн.

поб.

осн.

поб.

ВСЬОГО

х

х

х

х

Валове виробництво продукції в сівозміні Виробництво продукції на 1 га сівозмінної площі

1. Зерна (фізична маса) _____________ ц 1. Зерна (фізична маса) _____________ ц

2. В кормових одиницях

(основна і побічна продукція) _____ ц 2. Кормових одиниць ______________ ц

3. В зернових одиницях

(основна і побічна продукція) _____ ц 3. Зернових одиниць _______________ц

4. Протеїну (основна і

побічна продукція) ______________ ц 4. Протеїну _______________ц

5. Всього балогектарів _____________ га 5. Зерна на 1 балогектар ______________ц

Крім того, для найкращої сівозміни визначають баланс гумусу в орному шарі ґрунту за структурою посівних площ та виробництво органічних добрив для забезпечення розширеного відтворення родючості ґрунту.

Оптимально-нормативні дози біологічно активного гною (компосту) для позитивного балансу гумусу в ґрунті вираховують за структурою посівних площ у сівозміні.

Таблиця11