3.5. Розміщення сільськогосподарських культур в сівозміні господарства

№ п/п	Сівозмінні групи і види сільськогосподарських культур	Скорегована площа ,га (табл.7 графа7)	% до землі в обробітку по господарству (табл.7 графа 8)	Розміщується в сівозміні №1 (площа сіво-зміни в табл.2)
1	2	3	4	5
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7.	Всього орної землі після трансформації (табл. 3, графа 4) Площа сівозміни, га (табл.2) Кількість полів в сівозміні (табл.2) Середній розмір поля, га (табл.2) Озимі зернові культури, всього в т. ч. оз. пшениця оз. жито оз. ячмінь оз. ріпак Ярі зернові, всього в т. ч. ячмінь яра пшениця овес гречка просо кукурудза – зерно Зернобобові, всього в т. ч. горох люпин вика корм. боби пелюшка ВСЬОГО зернових і зернобобових Просапні, всього в т. ч. ц. буряки картопля кукурудза на силос кормові буряки Льон-довгунець Багаторічні трави, всього Однорічні трави, всього Посівна площа, всього Крім того, проміжні культури, всього		100

3.6. Розробка агрономічно, економічно і екологічно обґрунтованого чергування культур в сівозміні господарства

Після розміщення сільськогосподарських культур в сівозміні розробляють декілька варіантів чергування їх і вибирають найбільш продуктивний.

АГРОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ – кожна культура повинна розміщуватися в сівозміні після найкращих попередників і через рекомендовані агроекологічні строки.

Наприклад, озиму пшеницю і жито рекомендується розміщувати у сівозміні після конюшини або після люцерни, після зайнятих парів (вико-вівсяний, картопляний, горохово-вівсяний та інших), а також після гороху, кормових бобів, вики та інших зернобобових культур. Повертати озиму пшеницю і жито на попереднє місце потрібно через 2-3 роки (інколи через рік). Повторні посіви, як правило, не допускаються.

Ячмінь, овес, гречка, яра пшениця, як правило, розміщують в сівозмінах після просапних культур. Повертають їх на попереднє місце через 2-3 роки.

Просо і льон-довгунець – після обороту пласта багаторічних трав або безпосередньо після конюшини. Повертають на попереднє місце – просо через 2-3 роки, а льон-довгунець через 5-7 років.

Горох, кормові боби, вика – після озимих зернових або після просапних культур. Повертають через 3-4 роки.

Кормовий люпин на зерно – розміщується в сівозміні як правило, після озимого жита і на більш зв’язних ґрунтах. Повертають через 4-5 років.

Цукрові і кормові буряки – після озимих культур, які в свою чергу висівались після найкращих попередників (конюшина, люцерна, зайняті пари, зернобобові). Повертають на попереднє місце через 4-5 років.

Картопля – після озимих зернових культур та інших зернових. Повертають на попереднє місце через 3-4 роки, а при відсутності нематоди можна вирощувати повторно.

Кукурудзу доцільно висівати після просапних (буряки, картопля) та після кукурудзи (на постійних ділянках). Можна розміщувати кукурудзу в сівозміні після озимих та зернобобових культур.

Виходячи зі структури посівних площ встановлюють середній розмір поля так, щоб кожна група культур по можливості займала одне або кілька цілих полів. У разі потреби культури,які займають малі площі, можна об'єднувати в одне поле навіть тоді, коли вони належать до різних груп. Але в такому разі вони повинні бути рівнозначними попередниками для наступної культури в сівозміні і задовольнятися одним і тим самим попередником. Оскільки в сівозміні може бути від 3 до 10 полів, то за наведеними нижче розрахунками можна точно визначити, скільки відсотків від загальної площі сівозміни становитиме середня площа одного поля:

100 : 3 = 33,3; 100 : 6 = 16,7; 100 : 9 = 11,1;

100 : 4 = 25,0; 100 : 7 = 14,3; 100 :10 = 10,0;

100 : 5 = 20,0; 100 : 8 = 12,5;

З наведених розрахунків видно, що в будь-якому разі, на приклад, в п'ятипільній сівозміні середній розмір поля становитиме 20,0 % від загальної площі сівозміни, у семипільній — 14,3 %, у восьмипільній — 12,5 % і т.д. Для того щоб правильно встановити кількість полів в сівозміні, ці розрахункові величини зіставляють з величинами, які найчастіше зустрічаються в структурі посівних площ. Наприклад, якщо в структурі посівів найчастіше зустрічаються числа, близькі до 12,5 % (12,4; 12,6; 12,3 і ін.) або кратні 12,5 % (25,0; 37,5 %), то це свідчить про те, що в даному випадку середній розмір поля має становити 12,5 % від загальної площі сівозміни, що відповідатиме 8-пільній сівозміні.

Приклад 1

Для зони Лісостепу України.

У польовій сівозміні площею 489 га планується вирощувати такі культури (га):

1. Озиму пшеницю — 105

2. Озиме жито — 35

3. Овес — 35

4. Ячмінь — 35

5. Горох — 50

6. Цукрові буряки — 60

7. Кормові буряки — 10

8. Кукурудзу на зелений корм — 20

9. Конюшину — 70

10. Однорічні трави — 70

Всього 860

Об'єднавши ці культури в сівозмінні групи, розрахуємо структуру посівних площ.

Структура посівних площ

Група культур	Площа посіву
	га	% від площі сівозміни
Озимі (жито і пшениця)	140	28,6
Ярі колосові (овес, ячмінь)	70	14,3
Зернобобові (горох)	35	7,1
Просапні (цукрові і кормові буряки, кукурудза на з/к)	105	21,4
Багаторічні трави	70	14,3
Однорічні трави	70	14,3
Всього	860	100

Виходячи з даної структури посівних площ, доцільно встановити середню площу одного поля 14,3 % від площі сівозміни, тому що окремі культури (багаторічні трави, однорічні трави і ярі колосові) займають по 14,3 % від площі сівозміни, а інші групи культур (озимі, ярі зернові, просапні) займають кратне число(теж по 14,3 % або близько до цієї цифри), або 70 га (489 га : 14,3 % =70 га). Діленням площі посіву кожної культури або груп культур (наприклад озимих) на середню площу поля визначають кількість полів, яку потрібно виділити під дану культуру або групу культур. Тоді озимі займатимуть два поля, ярі зернові — одне, просапні — одне повне поле і кукурудза на зелений корм разом з горохом — одне поле, багаторічні і однорічні трави — теж по одному полю.

Після цього складають схему чергування культур, дотримуючись таких загальних правил: схеми польових сівозмін можуть починатися з будь-якої культури, але починають їх переважно з найкращого попередника основної продовольчої культури — озимої пшениці; найкращі попередники відводять передусім під основні культури. Кожна сівозміна складається з окремих латок, тому спочатку варто намітити ланки сівозмін.

Основні ланки польових сівозмін для різних зон України:

Полісся

1. Люпин 1. Зернобобові 1. Кукурудза на зелену масу

2. Озимі 2. Озимі 2. Озимі

3. Картопля 3. Кукурудза 3. Кукурудза

1. Озимі 1. Озимі 1. Льон

2. Картопля 2. Картопля 2. Озимі

3. Льон 3. Кукурудза 3. Кукурудза

Лісостеп

1. Конюшина 1. Зернобобові 1. Кукурудза на зелений корм

2. Озима пшениця 2. Озимі 2. Озимі

3. Цукрові буряки 3. Цукрові буряки 3. Цукрові буряки

1. Озима пшениця 1. Цукрові буряки 1. Кукурудза на зерно

2. Цукрові буряки 2. Кукурудза на зерно 2. Горох

3. Кукурудза на зерно 3. Кукурудза на силос 3. Озима пшениця

1. Озима пшениця 1. Озимі зернові 1. Кукурудза на зерно

2. Цукрові буряки 2. Ярі зернові з підсі- 2. Кукурудза на силос

3. Ярі зернові з підсі- вом конюшини трав 3. Озимі зернові

вом багаторічних 3. Багаторічні трави

Степ

1. Чорний пар 1. Кукурудза на зелену масу 1. Озима пшениця

2. Озима пшениця 2. Озима пшениця 2. Кукурудза на зерно

3. Озима пшениця 3. Кукурудза на силос 3. Кукурудза на силос

1.Пар чорний 1. Багаторічні трави 1. Горох

і зайнятий 2. Озима пшениця 2. Озима пшениця

2. Озима пшениця 3. Кукурудза 3. Соняшник

3. Цукрові буряки

Враховуючи зазначені вище правила і можливі ланки сівозміни з набору культур, який розглядається у нашому прикладі, можна скласти кілька варіантів чергування культур в сівозміні:

1-й 2-й 3-й

1. Багаторічні трави 1. Горох, кукурудза на з/к 1. Оз. пшениця, оз. жито

2. Озима пшениця 2. Озима пшениця 2. Однорічні трави

3. Цукрові і кормові буряки 3. Цукрові і кормові буряки 3. Горох, кукурудза на з/к

4. Горох, кукурудза на з/к 4. Ячмінь, овес з підсівом 4. Озима пшениця

5. Оз. пшениця, оз. жито багаторічних трав 5. Цукрові і кормові буряки

6. Однорічні трави 5. Багаторічні трави 6. Ячмінь, овес з підсівом

7. Ячмінь, овес з підсівом 6. Оз. пшениця, оз. жито багаторічних трав

багаторічних трав 7. Однорічні трави 7. Багаторічні трави

В сучасному землеробстві все більше мають місце короткоротаційні сівозміни, особливо в малих фермерських господарствах. Прикладом таких сівозмін можуть бути такі варіанти:

Для зони Полісся України Для зони Лісостепу України

1-й 2-й 1-й 2-й

1. Багаторічні трави 1. Оз пшениця 1. Горох 1. Багат. трави

2. Озима пшениця + 2. Оз. ріпак 2. Оз. пшениця 2. Оз. пшениця +

післяжнивний посів 3. Ячмінь 3. Озимий ріпак післяжнивний посів

3. Ячмінь з підсівом 3. Ячмінь з підсівом

багаторічних трав багаторічних трав

Приклад 2

Для зони Полісся України.

У польовій сівозміні на площі 240 га потрібно розмістити такі культури, га:

Озиму пшеницю — 15 Ячмінь ярий — 30

Озиме жито — 25 Овес — 10

Льон — 40 Конюшину — 40

Люпин — 40

Картоплю — 40

Визначаємо сівозмінні групи культур і структуру посівних площ.

Структура посівних площ

Сівозмінні групи культур	Площа посіву
	га	% від площі сівозміни
Озимі (жито, пшениця)	40	16,7
Ярі колосові (овес, ячмінь)	40	16,7
Просапні (картопля)	40	16,6
Льон	40	16,7
Зернобобові (люпин)	40	16,6
Багаторічні трави (конюшина)	40	16,7
Всього	240	100

З наведеної у таблиці структури посівних площ видно, що середня площа поля може бути 40 га, або 16,6 % від площі сівозміни. Тоді кількість полів становитиме 240 : 40 = 6. Озимі культури займуть одне поле, ярі зернові — одне поле, просапні — одне поле, льон — одне поле, зернобобові — одне поле і конюшина — одне поле. З цього набору культур можна скласти такі варіанти схем чергування їх у сівозміні:

1-й 2-й

1. Конюшина 1. Люпин

2. Озимі 2. Картопля

3. Картопля 3. Ячмінь, овес з підсівом конюшини

4. Льон 4. Конюшина

5. Люпин 5. Озимі

6. Ячмінь, овес з підсівом конюшини 6. Льон

Звичайно, господарства вибирають кращий варіант чергування культур, який відповідає їхнім умовам і можливостям.

ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СІВОЗМІНИ – це виробництво планової валової продукції рослинництва шляхом забезпечення планових посівних площ наявних в сівозміні культур і перспективної їх урожайності при високій якості продукції.

Оптимальне виробництво зерна з 1 га сівозмінної площі повинно приблизно становити в умовах Поліссі – 15-17 ц/ га, в Лісостепу – 18-20 ц/ га, а всієї продукції (основної і побічної) – в межах 50-60 ц/ га к. одиниць.

ЕКОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СІВОЗМІНИ – це розміщення культур по найкращих попередниках, додержання рекомендованих строків повернення культур на попереднє місце і забезпечення (за рахунок оптимальної структури посівів) бездефіцитного або мінімального мінусового балансу гумусу, який можна перекрити 8-10 т органічних добрив.

Таблиця 9

РОЗРОБКА ЧЕРГУВАННЯ КУЛЬТУР В СІВОЗМІНІ ГОСПОДАРСТВА

Склад сільськогосподарських культур (з плану розміщення культур в сівозміні, табл.8)	Площа, га	В % до площі сівозміни	Кількість полів в сівозміні кожної культури	Можливе чергування культур в сівозміні
				1-й варіант		2-й варіант		3-й варіант
				культура	га	культура	га	культура	га
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Польова сівозміна №_____ Площа_______га. Кількість полів______Середня площа поля_______га.
1._________________ 2._________________ 3._________________ 4._________________ 5._________________ 6._________________ 7. і т.д. ВСЬОГО		100

Після цього визначають продуктивність кожного варіанту сівозміни і відбирають найбільш продуктивний.