Прокаріоти. Відділ Синьо-зелені водорості (Суаnophyta)

Мета заняття: ознайомитися з будовою прокаріотичної клітини, навчитися розпізнавати її структурні елементи, навчитися наводити відмінності від евкаріотичної клітини; вивчити еколого-біологічні особливості Синьо-зелених водоростей; набути навичок виконання маштабованого рисунку мікрооб’єктів, закріпити навички мікроскопування та виготовлення мікропрепаратів.

Матеріали та обладнання: мікроскопи, препарувальні інструменти (препарувальні голки, пінцети, леза) скляні палички або піпетки, фільтрувальний папір, предметні і покривні скельця; зразки Синьо-зелених водоростей.

Методичні вказівки до виконання роботи.

Завдання 1. Вивчення будови мікроцистісу синьо-зеленого (клас Хроококові, порядок Хроококові).

Виготовити та розглянути тимчасовий мікропрепарат мікроцистісу синьо-зеленого. Замалювати колонію і окремі клітини (рис. 2.1), позначити: 1 - загальний вигляд колонії, 2 – слиз, 3 - окремі клітини, 4 - газові вакуолі.

Піпеткою нанести краплю води з мікроцистісом на предметне скло. Накрити покривним склом і розглянути спочатку при малому, а потім при великому збільшенні мікроскопа.

Завдання 2. Вивчення будови осциляторії тонкої (клас Гормогонієві, порядок Осциляторієві).

Виготовити тимчасовий мікропрепарат осциляторії тонкої. При малому і великому збільшенні провести спостереження коливальних рухів трихом осциляторії. Замалювати (рис. 2.2), на малюнку позначити: 1 - загальний вигляд, 2 - ціанофіцінові зерна, 3 – центроплазма, 4 - хроматоплазма.

На предметне скло в краплю води покласти шматочок синьо-зеленого нальоту з поверхні ґрунту або з поверхні річкового мулу, накрити покривним склом і злегка розтерти. Розглянути спочатку при малому, а потім при великому збільшенні мікроскопа.

Завдання 3. Вивчення будови ностоку звичайного (порядок Ностокові).

Виготовити тимчасовий мікропрепарат колонії ностоку звичайного, розглянути при малому збільшенні мікроскопа. Замалювати (рис. 2.3), на малюнку позначити: 1 - загальний вигляд, 2 – гормогонії, 3 – гетероцисти, 4 – центроплазма, 5 - хроматоплазма.

Зробити загальний висновок про риси організації розглянутих рослинних об’єктів, які дозволяють віднести їх до прокаріот; визначити еволюційні переваги та „недоліки” прокаріотичних організмів; встановити залежність різноманіття органел клітини від наявності або відсутності ядра.

Питання для контролю та самоконтролю.

1. Класифікація відділу Синьо-зелені водорості.

2. Клітинна організація Синьо-зелених водоростей.

3. Порівняти будову ядерного апарату Синьо-зелених водоростей і квіткових рослин.

4. Порівняти будову фотосинтезуючого апарату Синьо-зелених водоростей і квіткових рослин.

5. Порівняти пігментний склад Синьо-зелених водоростей і квіткових рослин.

6. Особливості розмноження Синьо-зелених водоростей.

7. Місце Синьо-зелених водоростей у філогенетичній системі органічного світу.

РОБОТА №3

Морфологія і анатомія спороношень грибів

Мета заняття: ознайомитися з гістологічною будовою грибів та структурною організацією міцелію, вивчити різні типи безстатевих і статевих спороношень грибів, розглянути будову плодових тіл як видозмін міцелію; закріпити навички виконання маштабованого рисунку мікрооб’єктів, закріпити навички мікроскопування та виготовлення мікропрепаратів.

Матеріали та обладнання: мікроскопи, препарувальні інструменти (препарувальні голки, пінцети, леза) скляні палички або піпетки, фільтрувальний папір, предметні і покривні скельця; культура хлібопекарських дріжджів (Saсcharomyces serevisiae), ризопус (Rhizopus stolonifer), аспергил (Aspergillus), пеніцил (Penicillium), борошнисторосяні гриби.

Методичні вказівки до виконання роботи.

Завдання 1. Вивчення будови одноклітинного талому та процесу брунькування (вегетативне розмноження) на прикладі культури хлібопекарських дріжджів.

Дослідити культуру хлібопекарських дріжджів (Saсcharomyces serevisiae). Виготовити тимчасовий мікропрепарат, роздивитися окремі клітини дріжджів та процес брунькування. Замалювати окрему клітину та процес брунькування (рис. 3.1), позначити оболонку клітини, ядро, вакуоль, цитоплазму, зерна глікогену.

Завдання 2.. Будова зооспорангіїв та зооспор грибів.

Розглянути будову зооспор грибів. Кількість джгутиків у зооспор та їх розташування на клітині може бути різним: зооспора може мати один задній гладкий або один передній перистий джгутик, або два – гладкий і перистий. Зооспори є спорами нестатевого розмноження і утворюються ендогенно – у зооспорангіях, органах нестатевого розмноження. Замалювати різні типи джгутиків грибів (рис. 3.2а) та зооспорангій (рис. 3.2б).

Завдання 3. Вивчення будови несептованого міцелію і спорангіального спороношення.

Приготувати тимчасовий мікропрепарат міцелію ризопуса (Rhizopus stolonifer), розглянути будову несептованих гіфів, столони, ризоїди (відозміни гіфів), спорангії та спори. Замалювати загальний вигляд спороношення ризопуса (рис. 3.3), позначити несептований міцелій, ризоїди, столони, спорангієносці, спорангії, спори.

Завдання 4. Вивчення будови септованого міцелію і конідійних спороношень гіфального типу.

Вивчити зовнішній вигляд культур аспергила (Aspergillus) та пеніцила (Penicillium). Виготовити тимчасові мікропрепарати шляхом зіскобу міцелію зеленого та чорного кольору на шкірці цитрусових, на скоринці хліба. Розглянути будову септованих гіфів, будову конідієносців та конідій. За сукупністю морфологічних ознак визначити види. Замалювати спороношення пеніцила (рис.3.4а) та аспергила (рис. 3.4б), позначити септований міцелій, конідієносці, фіаліди, метули, конідії.

Питання для контролю та самоконтролю.

1. Особливості будови та хімічного складу грибної клітини.

2. Особливості будови вегетативного тіла грибів.

3. Видозміни гіфів та міцелію.

4. Ознаки спорідненості грибів з рослинами та тваринами.

5. Вегетативне та нестатеве розмноження грибів.

6. Типи статевого процесу у грибів.

РОБОТА №4