1.2.2. Символьний редактор

У вікні символьного редактора системи MAX PLUS II можна переглядати, створювати й редагувати символ, що представляє собою логічну схему. У ньому можна створювати нові файли (команда New з меню File). Викликається символьний редактор з меню MAX PLUS IISymbol Editor.

Символьний файл має те ж ім'я, що і файл проекту, і розширення .sym. Команда "Create Default Symbol" меню File, що є в графічному, текстовому й сигнальному редакторах, створює символ для будь-якого файлу дизайну. Символьний редактор має наступні характеристики:

- можна перевизначити символ, що представляє файл проекту;

- можна створювати і редагувати виводи і їх імена, розробляючи вхідні, вихідні і двонаправлені контакти, а також задавати варіанти введення символу у файл графічного редактора з відображенням на екрані імен виводів або без відображення, з відображенням повного або скороченого імені. Таким чином, повне ім'я порту і ім'я, відображуване у файлі у вікні графічного редактора, можуть бути різними;

- імена виводів автоматично дублюються за межами символу. Редагуванню підлягають тільки імена усередині границі символу. Імена зовні не можна міняти, вони просто ілюструють з'єднання виводів:

- можна задати значення параметрів і їхнього значення за замовчуванням;

- сітка і напрямні допомагають виконати точне вирівнювання об'єктів;

- у символі можна вводити коментарі або корисні зауваження, які також з'являться при уведенні символу у файл у графічному редакторі.

1.2.3. Текстовий редактор

Текстовий редактор (Text Editor) є гнучким інструментом для створення файлів проекту на мовах опису апаратури: AHDL (.tdf), VHDL (.vhd), Verilog HDL (.v). У цьому текстовому редакторі можна працювати також з довільним файлом формату ASCII. У ньому можна створювати нові файли (команда New з меню File). Викликається текстовий редактор з меню MAX PLUS IIText Editor.

Всі перераховані файли проекту можна створювати в будь-якому текстовому редакторі, однак даний редактор має вбудовані можливості зручного введення файлів проекту, їхньої компіляції й налагодження з видачею повідомлень про помилки і їхню локалізацію у вихідному тексті або в тексті допоміжних файлів; крім того, існують шаблони мовних конструкцій для AHDL, VHDL і Verilog HDL, виконане фарбування синтаксичних конструкцій. У даному редакторі можна вручну редагувати файли призначень і конфігурації (.acf), а також робити установки конфігурації для компілятора, симулятора і часового аналізатора.

Користуючись даним текстовим редактором, можна створювати тестові вектори (.vec), використовувані для тестування, налагодження функцій, а також при введенні сигнального проекту. Можна також створювати командні файли (.cmd — для симулятора і .edc — для EDIF), а також макробібліотеки (.lmf).

У текстовому редакторі MAX PLUS ІІ забезпечується контекстна довідка.

1.2.4. Сигнальний редактор

Сигнальний редактор (Waveform Editor) виконує дві ролі: служить інструментом створення дизайну й інструментом введення тестових векторів і перегляду результатів тестування. Користувач може створювати сигнальні файли проекту (.wdf), які містять логіку дизайну для проекту, а також файли каналів тестування (.scf), які містять вхідні вектори для тестування і функціонального налагодження. Новий файл створюється командою New меню File. Викликається сигнальний редактор з меню MAX PLUS IIWaveform Editor.

Розробка дизайну в сигнальному редакторі є альтернативою створенню дизайну в графічному або текстовому редакторах. Тут можна графічним способом задавати комбінації вхідних логічних рівнів і необхідних виходів. Створений у такий спосіб файл із розширенням. wdf (Waveform design file) може містити як логічні входи, так і входи цифрового автомата, а також виходи комбінаторної логіки, лічильників і цифрових автоматів. Можна використати також "замуровані" (buried) вузли, які допомагають визначити необхідні виходи.

Спосіб розробки проекту в сигнальному редакторі краще підходить для ланцюгів із чітко визначеними послідовними входами й виходами, тобто для цифрових автоматів, лічильників і регістрів.