3.2.2 Десять основних принципів (евристик) створення інтерфейсу

Десять евристик не є чіткими правилами, яким обов'язково необхідно слідувати, але досвід розробників свідчить, що їх використання неодмінно сприяє підвищенню зручності, збільшує ефективність і простоту використання інтерфейсів (як програмних, так й будь-яких інших):

• інформування про поточний стан системи;

• використання метафор реального світу;

• надання контролю та свободи користувачеві у навігації;

• послідовність і слідування стандартам;

• попередження помилок;

• розпізнавання, а не відновлення інформації;

• гнучкість і ефективність використання;

• естетична привабливість і мінімалізм;

• допомога користувачеві у визначенні помилкових дій, в їхній діагностиці та виправленні;

• надання довідкової інформації й документації.

3.2.3 Довідкова система

Відповідно до одного з принципів юзабіліті програмні продукти мають пропонувати навчаючі допоміжні елементи: візуальний зворотний зв’язок, систему електронної допомоги, Мастерів (Wizards) тощо, для того, щоб спростити процес навчання користувача. Всі ці аспекти програмної системи підпадають під загальне поняття електронної підтримки.

Тож довідкова система є необхідним елементом програмних систем. Розглянемо основні етапи, що є необхідними для її створення (сам процес створення такої системи наведено у методичних вказівках для практичних занять. Перед виконанням цієї лабораторної роботи обов’язково ознайомтесь з ним).

При створенні довідкової системи необхідно в першу чергу продумати систему у цілому. А саме вирішити такі питання:

• про інформацію, що виноситься в основне, додаткове, спливаючі вікна;

• про включення розділів у предметний покажчик і вікно змісту;

• про подання інформації в основному вікні (наприклад, наявність початкової частини, що не прокручується);

• про загальний стиль довідки (наявність кнопок, піктограм, «гарячих» областей);

• про поділ функцій між основним і додатковим вікнами.

Теми довідкової системи мають містити графічні елементи (піктограми, малюнки) і гарячі області. У довідковій системі має бути передбачено переходи від однієї теми до іншої. Крім того, необхідно забезпечити можливість пошуку за ключовими словами.

Під час створення довідки необхідно створити глосарій – перелік унікальних понять, що використовуються у додатку та його інтерфейсі. В якості прикладу таких слів можуть виступати назви елементів меню, вікон, режимів, текст командних кнопок тощо. Робота над створенням глосарію вимагає контакту з цільовою аудиторією. Це необхідно, щоб описи понять не містили багатозначності при їх сприйнятті потенційними користувачами.

До глосарію додають опис загальної концепції додатка, його функціональності у цілому, а також окремих функцій, що надаються користувачеві (оглядова довідка). На цьому кроці використовують результати, отримані на етапі попереднього проектування інтерфейсу – формулювання цілей і завдань користувачів, перелік функцій додатка.

Також до глосарію зазвичай включають викладення алгоритмів виконання користувачем окремих функцій (процедурна довідка).

Потім розробляють структуру довідкової системи, що відбиває взаємозв'язок окремих елементів глосарію, визначають розділи, які мають бути включені у зміст і предметний покажчик довідкової системи, вирішують такі питання проектування довідкової системи, як вигляд основного вікна, наявність зображень, гарячих областей (перехресних посилань), організація переходів тощо.