Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0107866_3C79E_eshenko_v_o_red_zagalne_zemlerobs...rtf
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
5.55 Mб
Скачать
  1. Документація при проведенні досліджень та статистична обробка їх результатів

  1. Документація при проведенні досліджень

Щоденник науковця, іноді його називають польовим журна­лом, якщо дослід проводиться у полі. Це розлінований загальний зошит у твердій палітурці і такого формату, щоб можна було його носити у кишені і користуватись у польових умовах.

Упродовж вегетаційного періоду у щоденнику записують все, що стосується досліду: місце проведення (область, район, господарство, сівозміна, номер поля); схематичний план досліду, повторність, розмір дослідної ділянки, ширина захисних смуг; умови проведення досліду (ґрунт, рельєф, попередники, строки і норми внесення доб­рив, норма висіву насіння, його якість, строки сівби, стан сходів); описують догляд за посівами, методику обліків і спостережень, фік­сують випадки порушення методики та агротехніки; випадки і при­чини зрідження посівів чи їх знищення; наводять дані фенологіч­них спостережень, обліків ураженості і пошкодженості рослин хво­робами і шкідниками; облік виключок, урожайності та результатів аналізів якості продукції; аналіз фізичного стану та хімічного скла­ду ґрунту; подають обробку результатів основних досліджень відпо­відними методами математичної статистики і наводять результати економічної ефективності впровадження рекомендованих агротех­нічних заходів чи нових перспективних сортів.

Це далеко не повний зміст щоденника науковця, він може зміню­ватись залежно від мети та піддослідної культури. Наприклад, для зернових колосових культур, кукурудзи, цукрових буряків, соняшни­ку у щоденнику записують властиві лише цим культурам спостере­ження, тому їх перелік і форми таблиць для запису є різними.

Головну книга досліду ведуть не у полі, а в лабораторії. У ній наводять програму досліджень, де має бути зазначено тему, методи досліджень та наукове обґрунтування теми; робочу гіпотезу або кіль­ка конкуруючих; схему досліду з виділеними контролями; розміри дослідних ділянок та ширину захисних смуг; повторність та розмі­щення варіантів; програму основних обліків та спостережень, стро­ки їх проведення, методику відбирання зразків. Крім того, у головну книгу переносять із щоденника результати всіх обліків і спостере­жень. Робоча програма складається на весь період проведення до­сліду, тобто на кілька років, а щороку розробляється план наукової роботи. Основним розділом плану є календарний план, в якому у хронологічному порядку наводять усі роботи у досліді із зазначен­ням строку проведення.

Допоміжною документацією є різні журнали з розробленими фор­мами таблиць для окремих аналізів: визначення основних показ­ників фізичного стану та хімічних властивостей ґрунту, хімічного складу рослин, дегустаційної оцінки продукції тощо.

Важливим документом науковця є річний звіт про науково- дослідну роботу та підсумковий звіт про всю багаторічну роботу в кінці досліду. У звітах подають тільки значення середніх арифметичних показників по кожному варіанту, а у додаткових — дані по повторностях із відповідною статистичною обробкою. Важ­ливим розділом звіту є висновки та пропозиції виробництву. Для рекомендацій щодо впровадження у виробництво кращих варіантів досліду складають спеціальні акти. За результатами наукових до­сліджень пишуть статті і реферати (короткий зміст статті), оформ­ляють дипломні та дисертаційні роботи.