2. Спеціальні методи досліджень

Це методи, які застосовуються у науковій агрономії, тому їх іноді називають конкретно-науковими. До цієї групи методів належать: ла­бораторний, вегетаційний, лізиметричний, вегетаційно-польовий, польовий, експедиційний. Кожен із них може використовуватись у вза­ємозв’язку з іншими спеціальними та загальнонауковими методами.

Лабораторний метод застосовують для аналізу рослин або їх середовища в лабораторних умовах з метою оцінки якості урожаю, вивчення обміну речовин у рослин, дослідження фізичних, хімічних та мікробіологічних властивостей ґрунту тощо. Лабораторний метод дослідження супроводжує майже всі вегетаційні та польові досліди. Без лабораторних аналізів не можна обійтись під час вибору земель­них ділянок для польового досліду, його планування і проведення.

Вегетаційний метод — дослідження рослин, які вирощуються в скляних будиночках у спеціальних посудинах за контрольованих умов зовнішнього середовища строком від кількох днів до кількох місяців. Для багаторічних рослин такі дослідження можуть тривати кілька років. Основна мета вегетаційного методу полягає у вивченні значення окремих факторів життя рослин, сутності процесів, що відбуваються у рослинах, ґрунті та у системі «ґрунт — рослина» для задоволення оптимальних потреб самої рослини.

Лізиметричний метод — дослідження, які проводять у стаці­онарних дослідах із використанням лізиметрів, встановлених у ґрунті у полі просто неба переважно з метою вивчення балансу вологи і елементів живлення. У дні кожного лізиметра є отвір, через який збирають промивні води для їх хімічного аналізу.

Вегетаційно-польовий метод — дослідження рослин безпо­середньо у полі в металевих посудинах (у циліндрах) без дна. Це проміжний метод між вегетаційним і польовим. Ґрунт у циліндрах відгороджений від поля лише з боків, а знизу перебуває у контакті з ґрунтом чи підґрунтям тієї площі, де проводиться дослід. Такі ци­ліндри можна встановлювати безпосередньо у полях сівозмін, де вирощуються певні культури на різних агрофонах, ґрунтах різного типу, площі різної експозиції чи крутизни схилів тощо. Цей метод використовують для вивчення ефективності добрив, визначення ро­дючості окремих генетичних горизонтів ґрунту, моделювання умов ґрунтового середовища.

Польовий метод дослідження реалізується проведенням польо­вих дослідів. Польовий дослід — це дослідження, яке проводять у польових умовах на спеціально виділеній ділянці. Він є основним методом наукової агрономії, бо за його допомогою пов’язуються тео­ретичні дослідження з практикою. Саме на базі польового методу розробляють рекомендації щодо впровадження кращих агрозаходів, технологій і сортів у сільськогосподарське виробництво.

Основне завдання польового методу — виявлення достовірних різниць між варіантами досліду, кількісне оцінювання впливу фак­торів життя на урожайність рослин та якість продукції.

Хоча польовий метод і є основним у науковій агрономії, його не можна протиставляти іншим спеціальним та загальнонауковим ме­тодам. Ефективність польового методу значною мірою зростає, якщо його застосовують у відповідному поєднанні з іншими методами, вибір яких визначається програмою досліджень.

Експедиційний метод досліджень застосовується для вивчен­ня і узагальнення агрономічних питань безпосередньо у виробни­цтві шляхом обстежень полів і посівів культур, які на них вирощу­ються. Метою експедиційних обстежень є з’ясування причин виля­гання хлібів, загибелі озимини та багаторічних трав, зниження врожаю або погіршення якості продукції; наявності у продукції вмі­сту пестицидів, радіонуклідів та нітратів, що перевищують гранич­но допустимі дози. Під час експедиційних досліджень виявляють також поширення злісних і карантинних бур’янів, хвороб та шкід­ників сільськогосподарських культур.