2. Лісостеп

Ця зона займає 33,6 % території України. Північна її межа про­ходить приблизно по лінії Львів, Кременець, Ізяслав, південніше Києва, північніше Бобровиці, Бахмача і Конотопа, а південна ме­жа — по лінії південніше Котовська, північніше Кіровограда, пів­денніше Кобеляків, Карлівки, Великого Бурлука. До зони належать лісостепові райони Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопіль­ської, Чернівецької, Хмельницької, Житомирської, Київської, Черні­гівської, Сумської, Одеської, Кіровоградської, Полтавської, Харків­ської областей та Вінницька і Черкаська області.

Площа орних земель Лісостепу становить понад 12,6 млн га або 36,8 %

Клімат зони — помірно теплий. Середньобагаторічна темпера­тура повітря в найхолодніших січні і лютому коливається від мінус

4. °С на заході до мінус 8 °С на сході. Чергування відлиг і морозів створює несприятливі умови для перезимівлі озимих культур і бага­торічних трав. Літо досить тепле. Середньобагаторічна температура повітря в липні коливається від 10 °С на заході до 20 °С на сході. Середні багаторічні суми активних температур у західному Лісосте­пу коливаються в межах 2300 — 2500 °С, центральному — 2500 — 2700 °С і в східному — 2600 — 2900 °С. Якщо мати на увазі, що для достигання ранніх сортів чи гібридів кукурудзи потрібна сума акти­вних температур 2300 °С, середньоранніх — 2400 °С, середньостиг­лих — 2500 °С, середньопізніх — 2700 і пізніх — 2900 °С, то в захід­них районах Лісостепу майже щороку можуть достигати лише ранні сорти чи гібриди кукурудзи, а в центральних та східних — і серед­ньоранні. Середньопізні сорти і гібриди достигають раз на п’ять ро­ків і то лише в центральних та східних районах зони. Цілком виста­чає тепла по всій зоні для озимих та ярих зернових культур, овочів, картоплі, цукрових буряків та інших культур.

За зволоженістю Лісостеп поділяють на три підзони: достатнього, нестійкого і недостатнього зволоження.

Підзона достатнього зволоження включає Волинську, Рів­ненську, Львівську, Тернопільську, Чернівецьку (крім східних ра­йонів), Хмельницьку і Житомирську області, північно-західні райо­ни Вінницької і північні лісостепові райони Чернігівської та Сумсь­кої областей. Середня кількість опадів за рік тут становить 570 — 600 мм, а за вегетаційний період — 380 — 450 мм. Практично відсут­ні в цій підзоні тривалі посушливі періоди. Запаси вологи у ґрунті відновлюються до весни наступного року.

Підзона нестійкого зволоження включає Вінницьку (крім північно-західних районів) і Черкаську області, східні райони Чер­нівецької, північні райони Одеської і північно-західні райони Кіро­воградської областей, лісостепові райони Київської, Чернігівської, Харківської і Сумської областей (крім північних районів), а також північні та центральні райони Полтавської області. Річна кількість опадів у середньому за багато років становить 480 — 500 мм. У північ­ній і центральній частинах зони до 37 % років буває з кількістю опадів менш як 400 мм, а у південній та східній частинах таких по­сушливих років буває до 4 — 5 з кожних десяти.

Підзона недостатнього зволоження включає південні лісо­степові райони Одеської і Полтавської, південно-західні та північно- східні лісостепові райони Кіровоградської областей. Щорічна кіль­кість опадів тут становить 430 — 480 мм, а 300 — 340 мм випадає впродовж вегетаційного періоду. Тут посушливим буває кожен тре­тій рік.