- •4Вступ Землеробство як сільськогосподарська галузь і наука
- •Історія розвитку землеробства як науки
- •Фактори життя рослин і закони землеробства
- •Фактори життя рослин
- •Основні закони землеробства
- •Родючість ґрунту і створення оптимальних умов життя рослин
- •Поняття про родючість та окультурення ґрунту
- •Показники родючості ґрунту і заходи їх регулювання
- •Комплексне застосування заходів регулювання родючості ґрунту
- •Водний режим ґрунту і заходи його регулювання
- •Стан і форми води в ґрунті та їх доступність для рослин
- •Переміщення води в ґрунті
- •Водний режим ґрунту і його типи в різних природних умовах
- •Регулювання водного режиму
- •Повітряний режим і заходи його регулювання
- •Тепловий режим ґрунту і заходи його регулювання
- •Поживний режим ґрунту і заходи його регулювання
- •Бур'яни та боротьба з ними
- •Біологічні особливості і класифікація бур'янів
- •Поняття про бур'яни та шкода від них
- •Біологічні особливості бур'янів
- •Класифікація бур'янів та характеристика найбільш шкідливих і поширених представників окремих біологічних груп
- •Облік забур'яненості посівів і засміченості ґрунту насінням та органами вегетативного розмноження бур'янів
- •Методи обліку забур'яненості посівів
- •Методи визначення засміченості ґрунту насінням і органами вегетативного розмноження бур'янів
- •Картування забур'яненості полів
- •Боротьба з бур'янами
- •Запобіжні заходи
- •2.3.2. Винищувальні заходи
- •Фізичні заходи
- •Механічні заходи
- •Хімічні заходи
- •Класифікація гербіцидів
- •Техніка та умови ефективного застосування гербіцидів
- •Використання гербіцидів на посівах різних сільськогосподарських культур
- •Біологічні заходи
- •Фітоценотичні заходи
- •2.3.2.6. Комплексні заходи
- •Особливості боротьби з бур'янами в умовах зрошення
- •Сівозміни
- •Наукові основи сівозмін
- •Основні поняття і визначення
- •Відношення окремих культур до беззмінного чи повторного їх вирощування на полі
- •Основні причини необхідності чергування культур
- •Розміщення польових культур і чистого пару в сівозміні
- •Розміщення озимих культур
- •Розміщення ярих культур
- •Розміщення багаторічних трав
- •Розміщення чистого пару
- •Роль і місце проміжних культур у сівозміні
- •Термін повернення культур на попереднє місце їх вирощування
- •Класифікація сівозмін, їх орієнтовні схеми
- •Зональність і спеціалізація польових сівозмін
- •Особливості сівозмін на осушених, зрошуваних і еродованих землях
- •Сівозміни на осушених землях
- •Сівозміни за умов зрошення
- •Сівозміни на еродованих землях
- •Проектування і освоєння сівозмін
- •Механічний обробіток ґрунту
- •Наукові основи обробітку ґрунту
- •Історія розвитку і завдання обробітку ґрунту на сучасному етапі
- •Фізико-механічні й технологічні властивості ґрунту та їх вплив на якість обробітку
- •Технологічні операції під час механічного обробітку ґрунту
- •Класифікація механічного обробітку ґрунту
- •Поняття про заходи, способи і системи обробітку ґрунту
- •Класифікація заходів, способів і систем обробітку ґрунту
- •Заходи обробітку ґрунту
- •Заходи обробітку ґрунту загального призначення
- •Спеціальні заходи обробітку ґрунту
- •Заходи і способи поглиблення орного шару
- •Значення глибини орного шару
- •Способи поглиблення орного шару
- •Створення глибокого орного шару на різних типах ґрунтів
- •Системи обробітку ґрунту
- •Системи обробітку ґрунту під ярі культури
- •Система зяблевого обробітку ґрунту
- •Зяблевий обробіток після однорічних культур суцільної сівби
- •Зяблевий обробіток після просапних культур
- •Зяблевий обробіток після багаторічних трав
- •Особливості весняного обробітку ґрунту на полях без основного обробітку з осені
- •Система допосівного весняного обробітку ґрунту під ярі культури
- •Ранньовесняне вирівнювання і розпушування ґрунту (закриття вологи)
- •4.4.1.3.2. Передпосівний обробіток ґрунту під культури різних строків сівби
- •Система обробітку ґрунту під озимі культури
- •Основний обробіток ґрунту під чисті пари
- •Основний обробіток після парозаймаючих культур і непарових попередників різного строку збирання
- •4.4.2.З. Весняно-літній обробіток чистих парів
- •Допосівний обробіток ґрунту після парозаймаючих культур і непарових попередників
- •Система обробітку ґрунту під проміжні посіви
- •Сівба, садіння та система післяпосівного обробітку ґрунту
- •Сівба і садіння сільськогосподарських культур
- •Післяпосівний обробіток ґрунту
- •Особливості обробітку ґрунту на меліорованих і новоосвоюваних землях
- •Обробіток ґрунту в умовах зрошення
- •Обробіток ґрунту на осушених землях
- •Обробіток новоосвоєних земель
- •Мінімалізація обробітку ґрунту
- •Контроль якості обробітку ґрунту
- •Ерозія ґрунту та заходи захисту сільськогосподарських угідь від неї
- •Поняття про ерозію ґрунту і шкода від неї. Види ерозії та особливості їх прояву
- •Фактори розвитку ерозійних процесів
- •Протиерозійні заходи і засоби
- •Особливості агротехніки в умовах дії водної ерозії
- •Особливості агротехніки у районах поширення вітрової ерозії
- •Захист ґрунту від ерозії на основі контурно-меліоративної організації території
- •Системи землеробства 6.1. Наукові основи систем землеробства
- •Поняття про системи землеробства
- •Історія розвитку і класифікація систем землеробства
- •Загальні принципи розробки і освоєння інтенсивних систем землеробства
- •Розробка і освоєння зональних систем землеробства
- •Агроекологічне обґрунтування зональності систем землеробства
- •Полісся, передгірні і гірські райони Карпат
- •Лісостеп
- •6.2.1.3. Степ
- •Структура посівних площ і система сівозмін з урахуванням зональності систем землеробства
- •Особливість використання окремих ланок системи землеробства в різних зонах України
- •Основи наукових досліджень в агрономії
- •Основні поняття і терміни
- •Методи наукових досліджень
- •Загальнонаукові методи
- •Спеціальні методи досліджень
- •Види польових дослідів і їх використання
- •Класифікація польових дослідів
- •Використання різних польових дослідів
- •Вимоги до планування і проведення дослідів
- •Планування схем дослідів
- •Вибір і підготовка земельної площі для дослідів
- •Розмір і форма дослідних ділянок
- •Повторність і повторення у дослідах
- •Розміщення варіантів у дослідах
- •Особливості виконання польових робіт у досліді
- •Планування спостережень і обліків у досліді
- •Методика основних обліків і спостережень у досліді
- •Документація при проведенні досліджень та статистична обробка їх результатів
- •Документація при проведенні досліджень
- •Обробка результатів досліджень методами математичної статистики
- •Список рекомендованої літератури
Контроль якості обробітку ґрунту
Отримати високі й стабільні врожаї сільськогосподарських культур можливо тільки за якісного і вчасного проведення обробітків ґрунту. Вимоги до якості польових робіт в екстремальних кліматичних і погодних умовах зростають.
Додержання високої якості заходів обробітку ґрунту передбачає постійний контроль агрономічної служби за виконанням усіх технологічних операцій, агротехнічних вимог і встановлених нормативів.
Контроль якості механізованих робіт з обробітку ґрунту ділять на вступний, поточний і приймальний.
Вступний контроль у вигляді інструктажу проводять до початку роботи. Його мета — докладне ознайомлення механізатора з роботою, яку йому належить виконати, умовами її виконання та агротехнічними вимогами (особливу увагу звертають на правильне комплектування агрегатів і технологічне налагодження); з правилами підготовки поля (розбивання на загінки, виділення поворотних смуг, дотримання максимально доступних швидкостей руху); з порядком проведення перших проходів, із правилами оцінки якості роботи тощо. Інструктаж здебільшого проводить керівник виробничого підрозділу (орендного колективу) або спеціалісти агрономічної служби.
Поточний контроль передбачає перевірку якості роботи під час перших проходів агрегату, що дає можливість своєчасно уникнути помічених при цьому недоліків. Потім такий контроль може проводитись і впродовж робочого дня. Мета такого контролю — уточнити відповідність проведення роботи агротехнічних вимогам. Його може здійснювати сам тракторист-машиніст, спеціаліст агрономічної служби чи керівник підрозділу.
Приймальний контроль якості обробітку ґрунту проводять після закінчення роботи на окремій загінці або на всьому полі, поєднавши при цьому визначення якості з обліком виконаної роботи для оплати праці. Виконується він агрономом, обліковцем, бригадиром або керівником орендного колективу в присутності виконавців.
У разі значного відхилення від агротехнічних вимог роботу оцінюють як незадовільну, агроном має право частково або повністю її забракувати, виправлення недоліків покласти на виконавця роботи. При цьому слід мати на увазі, що окремі роботи з обробітку ґрунту (боронування, вирівнювання, коткування, лущення, культивація, плоскорізний обробіток) після незадовільного їх виконання можна переробити, якщо це не призведе до погіршення фізичних властивостей ґрунту, зменшення його вологості і не порушить строки проведення робіт. Однак при переорюванні полів, особливо після неякісної глибокої оранки, під яку внесено органічні добрива і за значної засміченості ґрунту органами вегетативного розмноження бур’янів, таке усунення недоліків може призвести до ще негативніших наслідків — погіршення поживного режиму, збільшення засміченості ґрунту, особливо багаторічними бур’янами, зростання матеріальних витрат на вирощування культури.
Досить обережно треба підходити і до переробки передпосівної культивації ґрунту, оскільки можна пересушити його верхній шар і не одержати сходів. Саме тому якість виконання польових робіт слід перевіряти не після їх завершення, а в процесі виконання.
Контроль за якістю польових робіт на сьогодні у більшості випадків побудований на окомірному суб’єктивному оцінюванні. Єдиним критерієм його точності є професійна підготовка, досвідченість і добросовісність особи, яка перевіряє роботу. Більш об’єктивним є інструментальний метод, який ґрунтується на використанні простих приладів: «Палиці агронома», лінійки, бороз- номіра, профілеміра, рулеток тощо.
Якість заходів обробітку ґрунту оцінюють з урахуванням агрономічних вимог, які встановлені для кожного виду польових робіт за трибальною шкалою — добре, задовільно і незадовільно.
Більш досконалою є система оцінювання якості робіт за дев’ятибальною шкалою. Бали розподіляють за значеннями показників якості окремих видів робіт згідно з чинними стандартами і нормативами. Залежно від кількості набраних балів роботу оцінюють так: 8 - 9 балів — відмінно, 6 - 7 — добре, 4 - 5 — задовільно, 3 бали і менше — незадовільно.
Методику визначення якості польових робіт і використання для цього різних інструментів, а також перелік показників і оцінку їх якості детально висвітлено в численних довідниках і посібниках. Для прикладу в табл. 17 наведено оцінні показники якості основних заходів обробітку ґрунту за трибальною шкалою, але лише для двох оцінок — добре і незадовільно.
Таблиця
17.
Оцінні показники якості основних
заходів обробітку ґрунту |
Оцінка |
|
Добре Незадовільно |
||
Лущення стерні |
||
Строк Глибина Огріхи Підрізування, бур’янів |
Вслід за збиранням врожаю Згідно з агроправилами Відсутні Повне |
Запізнення більше як на
Відхилення більш як 1 см
Більш як один непідріза- ний бур’ян на 10 м2 |
Оранка |
||
Строк Глибина |
У першу половину оптимального строку Встановлена |
Із запізненням Відхилення більш як 2 см |
Закінчення
табл. 17 |
Оцінка |
|
Добре |
Незадовільно |
|
Рівномірність глибини Огріхи Гребенястість |
Відхилення відсутні Відсутні Гребені відсутні |
Відхилення більш як 2 випадків із 25 вимірювань Трапляються Гребені висотою більш як 5 см |
Загортання післяжнивних решток і дернини |
Повна |
Трапляється не загорнена стерня і дернина |
Збереження стерні |
85 % за обробітку до 16 см і 90 % за обробітку до 30 см |
Менш як 80 % за обробітку до 16 см і 85 % за обробітку до 30 см |
Підрізування бур’янів |
Повне |
Непідрізано більш як 4 шт. за обробітку до 16 см і 5 шт. за обробітку на 10 м1 |
Бриластість |
Менш як 10 % |
Понад 20 % |
Боронування і шлейфування |
||
Строк |
У першу половину встановленого періоду |
Запізнення більш як один день |
Глибина |
Встановлена |
Відхилення більш як 2 см |
Кришення ґрунту |
До 2 - 3 % грудок діаметром більш як 5 см |
Понад 5 % грудок |
Вирівняність поверхні |
Вирівняна |
Не вирівняна, є гребені більш як 4 см |
Знищення бур’янів |
Повне |
Залишилось не знищеними більш як 3 шт. на 10 м2 |
Огріхи |
Відсутні |
Є в помірній кількості |
Культивація з боронуванням |
||
Строк |
У першу половину встановленого періоду |
Запізнення більш як 2 дні |
Глибина розпушування |
Встановлена |
Відхилення більш як 2 см |
Вирівняність поверхні |
Вирівняна |
Не вирівняна, є гребені понад 3 см |
Кришення ґрунту |
До 4 % грудок діаметром більш як 2 - 2,5 см |
Понад 10 % грудок |
Підрізування бур’янів |
Повне |
Залишилось живими більш як 2 шт. на 10 м2 |
Огріхи |
Відсутні |
Є в помірній кількості |
Проведення контролю і якісної оцінки обробітку ґрунту за 9-бальною шкалою показано на прикладі щілювання (табл. 18).
Таблиця
18.
Контроль і оцінка якості щілювання |
Градація нормативів |
Бал |
Відхилення фактичної глибини щілини |
±1 |
4 |
від встановленої, см |
±1,5 - 2 |
3 |
|
Понад ±2 |
2 |
Відхилення фактичної ширини щілини |
±1 |
3 |
на поверхні поля від нормативної, см |
±1,5 |
2 |
|
Понад ±1,5 |
0 |
Відхилення відстані між щілинами |
±15 |
2 |
сусідніх стикувальних проходів агрега- |
±15 - 20 |
1 |
ту від нормативного, см |
Понад 15 - 20 |
0 |
Лише за контролю якості проведення механічного обробітку ґрунту можна добитися високих кінцевих результатів.
Запитання для контролю знань
5 —
