- •4Вступ Землеробство як сільськогосподарська галузь і наука
- •Історія розвитку землеробства як науки
- •Фактори життя рослин і закони землеробства
- •Фактори життя рослин
- •Основні закони землеробства
- •Родючість ґрунту і створення оптимальних умов життя рослин
- •Поняття про родючість та окультурення ґрунту
- •Показники родючості ґрунту і заходи їх регулювання
- •Комплексне застосування заходів регулювання родючості ґрунту
- •Водний режим ґрунту і заходи його регулювання
- •Стан і форми води в ґрунті та їх доступність для рослин
- •Переміщення води в ґрунті
- •Водний режим ґрунту і його типи в різних природних умовах
- •Регулювання водного режиму
- •Повітряний режим і заходи його регулювання
- •Тепловий режим ґрунту і заходи його регулювання
- •Поживний режим ґрунту і заходи його регулювання
- •Бур'яни та боротьба з ними
- •Біологічні особливості і класифікація бур'янів
- •Поняття про бур'яни та шкода від них
- •Біологічні особливості бур'янів
- •Класифікація бур'янів та характеристика найбільш шкідливих і поширених представників окремих біологічних груп
- •Облік забур'яненості посівів і засміченості ґрунту насінням та органами вегетативного розмноження бур'янів
- •Методи обліку забур'яненості посівів
- •Методи визначення засміченості ґрунту насінням і органами вегетативного розмноження бур'янів
- •Картування забур'яненості полів
- •Боротьба з бур'янами
- •Запобіжні заходи
- •2.3.2. Винищувальні заходи
- •Фізичні заходи
- •Механічні заходи
- •Хімічні заходи
- •Класифікація гербіцидів
- •Техніка та умови ефективного застосування гербіцидів
- •Використання гербіцидів на посівах різних сільськогосподарських культур
- •Біологічні заходи
- •Фітоценотичні заходи
- •2.3.2.6. Комплексні заходи
- •Особливості боротьби з бур'янами в умовах зрошення
- •Сівозміни
- •Наукові основи сівозмін
- •Основні поняття і визначення
- •Відношення окремих культур до беззмінного чи повторного їх вирощування на полі
- •Основні причини необхідності чергування культур
- •Розміщення польових культур і чистого пару в сівозміні
- •Розміщення озимих культур
- •Розміщення ярих культур
- •Розміщення багаторічних трав
- •Розміщення чистого пару
- •Роль і місце проміжних культур у сівозміні
- •Термін повернення культур на попереднє місце їх вирощування
- •Класифікація сівозмін, їх орієнтовні схеми
- •Зональність і спеціалізація польових сівозмін
- •Особливості сівозмін на осушених, зрошуваних і еродованих землях
- •Сівозміни на осушених землях
- •Сівозміни за умов зрошення
- •Сівозміни на еродованих землях
- •Проектування і освоєння сівозмін
- •Механічний обробіток ґрунту
- •Наукові основи обробітку ґрунту
- •Історія розвитку і завдання обробітку ґрунту на сучасному етапі
- •Фізико-механічні й технологічні властивості ґрунту та їх вплив на якість обробітку
- •Технологічні операції під час механічного обробітку ґрунту
- •Класифікація механічного обробітку ґрунту
- •Поняття про заходи, способи і системи обробітку ґрунту
- •Класифікація заходів, способів і систем обробітку ґрунту
- •Заходи обробітку ґрунту
- •Заходи обробітку ґрунту загального призначення
- •Спеціальні заходи обробітку ґрунту
- •Заходи і способи поглиблення орного шару
- •Значення глибини орного шару
- •Способи поглиблення орного шару
- •Створення глибокого орного шару на різних типах ґрунтів
- •Системи обробітку ґрунту
- •Системи обробітку ґрунту під ярі культури
- •Система зяблевого обробітку ґрунту
- •Зяблевий обробіток після однорічних культур суцільної сівби
- •Зяблевий обробіток після просапних культур
- •Зяблевий обробіток після багаторічних трав
- •Особливості весняного обробітку ґрунту на полях без основного обробітку з осені
- •Система допосівного весняного обробітку ґрунту під ярі культури
- •Ранньовесняне вирівнювання і розпушування ґрунту (закриття вологи)
- •4.4.1.3.2. Передпосівний обробіток ґрунту під культури різних строків сівби
- •Система обробітку ґрунту під озимі культури
- •Основний обробіток ґрунту під чисті пари
- •Основний обробіток після парозаймаючих культур і непарових попередників різного строку збирання
- •4.4.2.З. Весняно-літній обробіток чистих парів
- •Допосівний обробіток ґрунту після парозаймаючих культур і непарових попередників
- •Система обробітку ґрунту під проміжні посіви
- •Сівба, садіння та система післяпосівного обробітку ґрунту
- •Сівба і садіння сільськогосподарських культур
- •Післяпосівний обробіток ґрунту
- •Особливості обробітку ґрунту на меліорованих і новоосвоюваних землях
- •Обробіток ґрунту в умовах зрошення
- •Обробіток ґрунту на осушених землях
- •Обробіток новоосвоєних земель
- •Мінімалізація обробітку ґрунту
- •Контроль якості обробітку ґрунту
- •Ерозія ґрунту та заходи захисту сільськогосподарських угідь від неї
- •Поняття про ерозію ґрунту і шкода від неї. Види ерозії та особливості їх прояву
- •Фактори розвитку ерозійних процесів
- •Протиерозійні заходи і засоби
- •Особливості агротехніки в умовах дії водної ерозії
- •Особливості агротехніки у районах поширення вітрової ерозії
- •Захист ґрунту від ерозії на основі контурно-меліоративної організації території
- •Системи землеробства 6.1. Наукові основи систем землеробства
- •Поняття про системи землеробства
- •Історія розвитку і класифікація систем землеробства
- •Загальні принципи розробки і освоєння інтенсивних систем землеробства
- •Розробка і освоєння зональних систем землеробства
- •Агроекологічне обґрунтування зональності систем землеробства
- •Полісся, передгірні і гірські райони Карпат
- •Лісостеп
- •6.2.1.3. Степ
- •Структура посівних площ і система сівозмін з урахуванням зональності систем землеробства
- •Особливість використання окремих ланок системи землеробства в різних зонах України
- •Основи наукових досліджень в агрономії
- •Основні поняття і терміни
- •Методи наукових досліджень
- •Загальнонаукові методи
- •Спеціальні методи досліджень
- •Види польових дослідів і їх використання
- •Класифікація польових дослідів
- •Використання різних польових дослідів
- •Вимоги до планування і проведення дослідів
- •Планування схем дослідів
- •Вибір і підготовка земельної площі для дослідів
- •Розмір і форма дослідних ділянок
- •Повторність і повторення у дослідах
- •Розміщення варіантів у дослідах
- •Особливості виконання польових робіт у досліді
- •Планування спостережень і обліків у досліді
- •Методика основних обліків і спостережень у досліді
- •Документація при проведенні досліджень та статистична обробка їх результатів
- •Документація при проведенні досліджень
- •Обробка результатів досліджень методами математичної статистики
- •Список рекомендованої літератури
Використання гербіцидів на посівах різних сільськогосподарських культур
Озимі зернові культури засмічуються досить постійним видовим складом малорічних і багаторічних бур’янів. У переважній більшості це двосім’ядольні рослини, проти яких посіви озимих навесні у фазі кущіння до виходу в трубку обприскують гербіцидом 2,4-Д-амінна сіль, який ефективно діє проти волошки синьої, грициків звичайних, талабану. Для знищення ромашки непахучої, підмаренника чіпкого, мокрецю, фіалки польової, пасльону чорного, стійких проти гербіцидів з групи 2,4-Д, слід застосовувати базагран М, діален С, гранстар тощо. Для боротьби з багаторічними (різні види осотів) бур’янами краще застосовувати лонтрел-300.
Ярі зернові колосові культури потребують хімічного захисту посівів від бур’янів ще більше, ніж озимі. У посівах цих культур практично застосовують ті самі гербіциди, що і на озимих хлібах, але у менших дозах. На пивоварних сортах ячменю не слід застосовувати гербіцид 2,4-Д, який погіршує якість зерна.
Якщо під покрив ярих зернових колосових культур підсівають багаторічні бобові трави, то боротьбу з малорічними двосім’ядольними бур’янами проводять за допомогою базаграна М і базаграна нового, які вносять після розвитку першого трійчастого листка в конюшини або у фазі одного-двох справжніх листків у люцерни і у фа
зі кущіння покривної культури. Серед ярих зернових культур дуже повільним початковим ростом відрізняється просо, що потребує обов’язкового захисту його від бур’янів. Від фази кущіння до виходу у трубку на просі проти однорічних двосім’ядольних бур’янів можна використовувати агрітокс, луварам, а проти багаторічних коренепаросткових — лонтрел, а у фазі трьох листків проса можна застосовувати базагран, який знищує однорічні двосім’ядольні бур’яни.
Зернобобові культури. Залежно від виду бур’янів гербіциди на посівах гороху можуть застосовуватись у різний час. Проти малорічних одно- і двосім’ядольних бур’янів до сходів гороху вносять геза- гард-50, а проти вівсюга до сівби або до сходів гороху — триалат. Проти малорічних і деяких багаторічних двосім’ядольних бур’янів посіви гороху у фазі 3 — 6 листків обприскують гербіцидами базаг- раном або півотом, а проти малорічних і багаторічних односім’ядольних — гербіцидом фюзилад-супер.
Активного захисту від бур’янів потребують всі просапні культури.
Кукурудзу захищають від бур’янів у різні періоди. Кращим з них є допосівне внесення гербіцидів. Проти малорічних одно- і двосім’ядольних бур’янів у цей період застосовують гербіциди типу гвар- діан або дуал.
Вносять на кукурудзі у фазі 3 — 5 листків і страхові гербіциди: проти малорічних і багаторічних двосім’ядольних бур’янів можна застосовувати 2,4-Д-амінну сіль і лонтрел-300, проти малорічних двосім’ядольних, стійких до 2,4-Д, — гербіцид базагран, бромотрил, діален, а проти однорічних і багаторічних злакових та дводольних — тітус-25.
Цукрові буряки дуже слабко конкурують з бур’янами і потребують постійного захисту від них. Хімічні засоби боротьби на полі цукрових буряків застосовують у різні строки — до сівби, одночасно з сівбою, до сходів та по сходах культури. У допосівний період проти багаторічних і малорічних односім’ядольних та деяких малорічних двосім’ядольних бур’янів ґрунт обприскують аліроксом. Проти ма- лорічних одно- і двосім’ядольних бур’янів перед сівбою, одночасно з нею і до сходів ґрунт обприскують ленацилом, а тільки до сходів — нортроном. Хімічними засобами можна боротись з бур’янами і на початку вегетації буряків. Так, у фазі вилочки у буряків для боротьби з малорічними двосім’ядольними бур’янами застосовують бета- нал, в фазі 2 — 4 справжніх листків у культури проти малорічних двосім’ядольних і деяких злакових бур’янів — бетанал-тандем, а проти однорічних двосім’ядольних та кореневищних — лонтрел 300.
Соняшник, незважаючи на широкорядний спосіб сівби, при рівномірному розміщенні рослин на полі досить успішно конкурує з бур’янами. Якщо ж бур’янів багато, то їх доводиться знищувати хімічними засобами. Проти малорічних одно- і двосім’ядольних бур’янів перед сівбою, під час сівби або до сходів соняшників з негайним загортанням в ґрунт вносять гвардіан, дуал, трефлан, три- флурекс, харнес, гезагард. У разі засміченості поля багаторічними злаковими бур’янами 15 — 20 см заввишки вносять селект незалежно від фази розвитку соняшнику.
Картопля. Впродовж вегетаційного періоду картоплі найінтен- сивніший розвиток бур’янів спостерігається під час формування гребенів і наприкінці вегетації, коли листків на рослині стає менше. У цей час дуже шкодять картоплі плоскуха, мишій, лобода, щириця тощо. Тому в досходовий період проти малорічних двосім’ядольних бур’янів застосовують 2М-4Х-натрієву сіль, агрітокс. Під час вегетації картоплі проти багаторічних і малорічних односім’ядольних бур’янів, коли вони досягають висоти 10 — 15 см, застосовують гербіцид тарга.
На парових полях малорічні та багаторічні бур’яни знищують за допомогою гербіцидів ураган, глісол, гліфос, лендмастер тощо.
