
- •4Вступ Землеробство як сільськогосподарська галузь і наука
- •Історія розвитку землеробства як науки
- •Фактори життя рослин і закони землеробства
- •Фактори життя рослин
- •Основні закони землеробства
- •Родючість ґрунту і створення оптимальних умов життя рослин
- •Поняття про родючість та окультурення ґрунту
- •Показники родючості ґрунту і заходи їх регулювання
- •Комплексне застосування заходів регулювання родючості ґрунту
- •Водний режим ґрунту і заходи його регулювання
- •Стан і форми води в ґрунті та їх доступність для рослин
- •Переміщення води в ґрунті
- •Водний режим ґрунту і його типи в різних природних умовах
- •Регулювання водного режиму
- •Повітряний режим і заходи його регулювання
- •Тепловий режим ґрунту і заходи його регулювання
- •Поживний режим ґрунту і заходи його регулювання
- •Бур'яни та боротьба з ними
- •Біологічні особливості і класифікація бур'янів
- •Поняття про бур'яни та шкода від них
- •Біологічні особливості бур'янів
- •Класифікація бур'янів та характеристика найбільш шкідливих і поширених представників окремих біологічних груп
- •Облік забур'яненості посівів і засміченості ґрунту насінням та органами вегетативного розмноження бур'янів
- •Методи обліку забур'яненості посівів
- •Методи визначення засміченості ґрунту насінням і органами вегетативного розмноження бур'янів
- •Картування забур'яненості полів
- •Боротьба з бур'янами
- •Запобіжні заходи
- •2.3.2. Винищувальні заходи
- •Фізичні заходи
- •Механічні заходи
- •Хімічні заходи
- •Класифікація гербіцидів
- •Техніка та умови ефективного застосування гербіцидів
- •Використання гербіцидів на посівах різних сільськогосподарських культур
- •Біологічні заходи
- •Фітоценотичні заходи
- •2.3.2.6. Комплексні заходи
- •Особливості боротьби з бур'янами в умовах зрошення
- •Сівозміни
- •Наукові основи сівозмін
- •Основні поняття і визначення
- •Відношення окремих культур до беззмінного чи повторного їх вирощування на полі
- •Основні причини необхідності чергування культур
- •Розміщення польових культур і чистого пару в сівозміні
- •Розміщення озимих культур
- •Розміщення ярих культур
- •Розміщення багаторічних трав
- •Розміщення чистого пару
- •Роль і місце проміжних культур у сівозміні
- •Термін повернення культур на попереднє місце їх вирощування
- •Класифікація сівозмін, їх орієнтовні схеми
- •Зональність і спеціалізація польових сівозмін
- •Особливості сівозмін на осушених, зрошуваних і еродованих землях
- •Сівозміни на осушених землях
- •Сівозміни за умов зрошення
- •Сівозміни на еродованих землях
- •Проектування і освоєння сівозмін
- •Механічний обробіток ґрунту
- •Наукові основи обробітку ґрунту
- •Історія розвитку і завдання обробітку ґрунту на сучасному етапі
- •Фізико-механічні й технологічні властивості ґрунту та їх вплив на якість обробітку
- •Технологічні операції під час механічного обробітку ґрунту
- •Класифікація механічного обробітку ґрунту
- •Поняття про заходи, способи і системи обробітку ґрунту
- •Класифікація заходів, способів і систем обробітку ґрунту
- •Заходи обробітку ґрунту
- •Заходи обробітку ґрунту загального призначення
- •Спеціальні заходи обробітку ґрунту
- •Заходи і способи поглиблення орного шару
- •Значення глибини орного шару
- •Способи поглиблення орного шару
- •Створення глибокого орного шару на різних типах ґрунтів
- •Системи обробітку ґрунту
- •Системи обробітку ґрунту під ярі культури
- •Система зяблевого обробітку ґрунту
- •Зяблевий обробіток після однорічних культур суцільної сівби
- •Зяблевий обробіток після просапних культур
- •Зяблевий обробіток після багаторічних трав
- •Особливості весняного обробітку ґрунту на полях без основного обробітку з осені
- •Система допосівного весняного обробітку ґрунту під ярі культури
- •Ранньовесняне вирівнювання і розпушування ґрунту (закриття вологи)
- •4.4.1.3.2. Передпосівний обробіток ґрунту під культури різних строків сівби
- •Система обробітку ґрунту під озимі культури
- •Основний обробіток ґрунту під чисті пари
- •Основний обробіток після парозаймаючих культур і непарових попередників різного строку збирання
- •4.4.2.З. Весняно-літній обробіток чистих парів
- •Допосівний обробіток ґрунту після парозаймаючих культур і непарових попередників
- •Система обробітку ґрунту під проміжні посіви
- •Сівба, садіння та система післяпосівного обробітку ґрунту
- •Сівба і садіння сільськогосподарських культур
- •Післяпосівний обробіток ґрунту
- •Особливості обробітку ґрунту на меліорованих і новоосвоюваних землях
- •Обробіток ґрунту в умовах зрошення
- •Обробіток ґрунту на осушених землях
- •Обробіток новоосвоєних земель
- •Мінімалізація обробітку ґрунту
- •Контроль якості обробітку ґрунту
- •Ерозія ґрунту та заходи захисту сільськогосподарських угідь від неї
- •Поняття про ерозію ґрунту і шкода від неї. Види ерозії та особливості їх прояву
- •Фактори розвитку ерозійних процесів
- •Протиерозійні заходи і засоби
- •Особливості агротехніки в умовах дії водної ерозії
- •Особливості агротехніки у районах поширення вітрової ерозії
- •Захист ґрунту від ерозії на основі контурно-меліоративної організації території
- •Системи землеробства 6.1. Наукові основи систем землеробства
- •Поняття про системи землеробства
- •Історія розвитку і класифікація систем землеробства
- •Загальні принципи розробки і освоєння інтенсивних систем землеробства
- •Розробка і освоєння зональних систем землеробства
- •Агроекологічне обґрунтування зональності систем землеробства
- •Полісся, передгірні і гірські райони Карпат
- •Лісостеп
- •6.2.1.3. Степ
- •Структура посівних площ і система сівозмін з урахуванням зональності систем землеробства
- •Особливість використання окремих ланок системи землеробства в різних зонах України
- •Основи наукових досліджень в агрономії
- •Основні поняття і терміни
- •Методи наукових досліджень
- •Загальнонаукові методи
- •Спеціальні методи досліджень
- •Види польових дослідів і їх використання
- •Класифікація польових дослідів
- •Використання різних польових дослідів
- •Вимоги до планування і проведення дослідів
- •Планування схем дослідів
- •Вибір і підготовка земельної площі для дослідів
- •Розмір і форма дослідних ділянок
- •Повторність і повторення у дослідах
- •Розміщення варіантів у дослідах
- •Особливості виконання польових робіт у досліді
- •Планування спостережень і обліків у досліді
- •Методика основних обліків і спостережень у досліді
- •Документація при проведенні досліджень та статистична обробка їх результатів
- •Документація при проведенні досліджень
- •Обробка результатів досліджень методами математичної статистики
- •Список рекомендованої літератури
Хімічні заходи
Основою цих заходів є використання гербіцидів — хімічних сполук, які знищують бур’яни не пошкоджуючи культурних рослин.
Класифікація гербіцидів
Через величезний асортимент гербіцидів важлива їх класифікація, яка забезпечує вибір, планування і раціональне використання препаратів. Залежно від основної практичної мети гербіциди групують за хімічною структурою, характером дії на рослини, способом застосування, ступенем небезпеки для людини і теплокровних тварин, здатністю забруднювати навколишнє середовище.
Гербіциди — це органічні і неорганічні хімічні сполуки різних класів.
Неорганічні гербіциди використовують переважно для суцільного знищення бур’янів, а органічні — для вибіркового при застосуванні в рекомендованих дозах.
За характером дії на рослини гербіциди поділяють на три групи.
Системні, що спричинюють порушення росту і поділу клітин, розростання тканини, деформацію стебел і листків.
Системні, які впливають на процеси фотосинтезу та інші життєво важливі процеси. В уражених рослинах змінюється забарвлення листя, воно поступово в’яне і відмирає.
3. Контактні гербіциди спричинюють опіки листків у місцях потрапляння препарату, руйнування хлорофілу і в’янення рослин.
За принципом дії на рослини гербіциди поділяють на дві групи.
Гербіциди вибіркової дії, що уражають бур’яни і не уражають культурних рослин. До них належать більшість препаратів, що використовують на посівах сільськогосподарських культур.
Гербіциди суцільної дії, що знищують всю оброблену ними рослинність. В зв’язку з цим їх використовують на ділянках несільсько- господарського призначення або для боротьби з бур’янами в післяжнивний чи досходовий для культури період, на чистих парах тощо.
Проте такий поділ дуже умовний, оскільки гербіциди першої групи в разі підвищених доз можуть діяти як гербіциди другої групи.
За місцем дії на органи рослин гербіциди поділяють на чотири групи.
Листкової дії — впливають переважно у місці контакту гербіциду, нанесеного на рослину.
Системної дії — пересуваються по рослині після нанесення на листя, діючи на всі рослинні тканини.
Ґрунтові гербіциди — пересуваються після поглинання корінням у надземні органи і уражують всі частини рослини.
Гербіциди, які уражують рослину при нанесенні на листя і при внесенні в ґрунт.
За відношенням до ботанічних класів рослин гербіциди поділяються на такі, що знищують лише двосім’ядольні бур’яни, і такі, що знищують односім’ядольні (злакові) бур’яни. Цей поділ також досить умовний, оскільки багато гербіцидів знищують водночас рослини обох класів.
Ефективність дії гербіцидів залежить від умов і техніки їх внесення.
Техніка та умови ефективного застосування гербіцидів
Економічно обґрунтованим можна вважати використання гербіцидів за умов їх застосовування на полях, де небезпека від втрат урожаю перевищує можливі матеріально-грошові витрати на проведення хімічних заходів боротьби. Рівень забур’яненості, що спричинює втрати врожаю, які у вартісній оцінці дорівнюють затратам на застосування гербіцидів, відповідає економічному порогові шкідливості бур’янів.
Коли встановлена доцільність використання гербіцидів, зважають і на інші умови: температуру повітря, кількість опадів, вологість ґрунту, його тип, освітленість, вік бур’янів тощо. Встановлено, що за певного підвищення температури повітря чутливість рослин до гербіцидних препаратів збільшується. Це пояснюється тим, що за таких умов бур’яни швидко проростають і краще поглинають гербіциди, які швидше переміщуються в рослинному організмі. Встановлено, що найвища токсичність гербіцидів виявляється за температури повітря в межах 18 — 24 °С. Ґрунтові гербіциди краще діють на проростки бур’янів при 15 — 20 °С. За низької температури ефективність гербіцидів знижується внаслідок послабленого росту бур’янів.
Активність ґрунтових гербіцидів залежить і від вологості ґрунту, яка повинна бути не нижчою за 20 %. У сухому ґрунті дія окремих гербіцидів послаблюється, повільніше проходить їх детоксикація. І навпаки, за високої вологості ґрунту чи рясних дощів окремі препарати промиваються в нижні шари ґрунту, швидко втрачають токсичність, а верхній шар ґрунту, вільний від гербіциду, стає сприятливим середовищем для проростання бур’янів. Крім того, опади під час внесення і впродовж 6 год після внесення гербіциду також знижують його ефективність.
Вносити гербіциди слід за тихої безвітряної погоди, що забезпечує рівномірне їх нанесення на рослини і ґрунт.
Однією з умов ефективної дії є також освітленість. Окремі ґрунтові гербіциди під дією сонячного світла руйнуються, тому їх негайно треба загортати у верхній шар ґрунту.
Дія гербіциду залежить і від гранулометричного складу ґрунту та вмісту в ньому органічної речовини. На збіднених на органічну речовину ґрунтах (піщаних, супіщаних) з меншою абсорбцією гербіциду дозу його зменшують, а на ґрунтах з підвищеним вмістом мулистої фракції і гумусу — збільшують.
І, нарешті, ефективність гербіциду залежить від віку бур’янів. Найкраще їх знищувати у фазі проростання насіння та у фазі сходів. Чим доросліший бур’ян, тим він стійкіший до згубної дії гербіциду.
Таким чином, сприятливі погодні і ґрунтові умови та молодий вік бур’янів значно підсилюють позитивну дію гербіцидів.
Гербіциди застосовують у вигляді розчинів, суспензій, емульсій, порошків, гранул, аерозолів. їх можна застосовувати у чистому вигляді чи в поєднанні з внесенням добрив, препаратів для боротьби з шкідниками і хворобами, регуляторів росту рослин, поливною водою тощо.
Строки внесення гербіциду визначають фазою розвитку культурної рослини, видовим складом бур’янів, формою препарату і умовами зовнішнього середовища. Залежно від умов гербіциди застосовують у такі строки:
післязбиральний весняно-літній період — особливо для боротьби з багаторічними бур’янами. Тут важливо вносити такі препарати, які б негативно не впливали на наступні культури;
пізньоосінній період — по вирівняній ріллі, щоб досягти ефективної дії важкорозчинних у воді і малорухомих ґрунтових препаратів навесні наступного року і послабити їх післядію в сівозміні;
передпосівний період — навесні перед вирівнюванням ґрунту боронами чи під передпосівну культивацію. У цьому разі застосовуються ґрунтові гербіциди для боротьби з бур’янами, які сходять з насіння;
припосівне внесення, коли, як правило, застосовуються ґрунтові гербіциди водночас із сівбою ярих просапних культур;
післяпосівне внесення — відразу після сівби з негайним загортанням гербіциду у ґрунт боронами;
досходовий період, коли гербіциди вносять за 2 — 4 дні до сходів ярих культур і загортають їх боронами. У зволожених районах можна обійтись і без боронування;
післясходовий період, коли гербіциди вносять на початку вегетації культури і в разі масової появи сходів бур’янів.
Гербіциди вносять і на чистих парах та на необроблюваних землях для знищення найбільш злісних бур’янів.
Для обробки ґрунту чи посівів гербіцидами застосовують такі способи внесення:
суцільний, коли препаратом обробляється вся площа;
стрічковий, коли гербіциди вносять у захисну зону рядка водночас із сівбою або по сходах просапних культур;
спрямований, коли гербіциди наносяться на бур’яни, які перебувають під покривом культурних рослин. Верхня частина останніх захищається від згубної дії гербіциду екраном із щільного матеріалу;
місцевий, коли гербіциди наносяться на куртини найбільш злісних бур’янів.
Застосування стрічкового чи спрямованого способів істотно зменшує витрату гербіцидів на одиницю площі без зниження його технічної ефективності.
Якщо гербіциди застосовують на посівах, то це потрібно робити лише у фазу розвитку культури, за якої вона найбільш стійка, а бур’яни — найбільш чутливі до препарату.
Під час застосування гербіцидів слід дотримуватися рекомендованих доз витрат за діючою речовиною.
Перед внесенням гербіцидів слід визначити кількість препарату, необхідного для обробки кожного гектара поля, через вміст в ньому діючої речовини за формулою
П _ а100 П _ б ’
де П — доза гербіциду за препаратом, кг/га; а — доза гербіциду за діючою речовиною, кг/га; б — вміст діючої речовини в препараті, %.
Якщо препарат рідкий, то його дозу розраховують за формулою
П _ а100
_ бг ’
де г — густина препарату.
Розраховану дозу можна відважувати або відміряти окремо для кожної заправки обприскувача. Розчинні у воді препарати можна розчиняти безпосередньо у баках гербіцидної машини. Із слаборозчинних або нерозчинних у воді гербіцидів виготовляють робочу рідину у вигляді суспензії або емульсії на 1 — 2 зміни роботи агрегатів. Робочий розчин можна виготовляти і з розчинних препаратів. Крім робочих на розчинних пунктах виготовляють ще і маточні (концентровані) розчини. Слід зазначити, що виготовлені робочі чи маточні розчини з слаборозчинних препаратів потрібно весь час ретельно перемішувати і перед їх заливанням в баки обприскувача, і під час внесення.
Доза витрати розчину, емульсії чи суспензії гербіциду на гектар площі залежить від форми самого препарату, конструктивних особливостей машин і способів внесення.
Для контактних і окремих ґрунтових гербіцидів витрата робочої рідини для найповнішого змочування рослин та ґрунту збільшується за рахунок розчинника і для наземних обприскувачів складає 400 — 600 л/га. У разі застосування системних гербіцидів витрати робочої рідини зменшують до 130 — 150 л/га, а під час авіаобприскування — до 25 — 30 л/га.
Витрату робочої рідини слід суворо контролювати ще до виїзду в поле. Для визначення дози витрати робочої рідини за сталого тиску в системі обприскувача користуються формулою
д _ бн600 шр
де Д — доза витрати робочої рідини, л/га; б — витрата розчину через один розпилювач, л/хв; н — кількість розпилювачів, шт.; ш — ширина захвату машини, м; р — швидкість руху агрегата, км/год.
Для рівномірного нанесення гербіциду на рослини чи ґрунт швидкість агрегата має бути весь час постійною. За цих умов витрати робочої рідини на одиницю площі регулюють кількістю розпилювачів і тиском у робочій системі. При рядковому обприскуванні дозу витрати робочої рідини регулюють лише за допомогою зміни тиску в системі. Рівномірність розпилювання досягають зміною висоти розміщення штанг над поверхнею поля в межах від 40 до 90 см.
Щоб уникнути пропусків і подвійного внесення гербіцидів, використовують слідопокажчики. Ними можуть бути культиваторні лапи, сошники із списаних сівалок, які кріпляться на кінці бруса, на якому змонтовано штангу, та спеціальні пристрої-піноутворювачі. Рівномірність внесення гербіцидів при авіаобприскуванні забезпечується за допомогою сигнальників, які спеціальними щитами чи яскравими парасолями показують наступну смугу для обробки препаратом.
Заправляють обприскувачі за межами поля. Для того, щоб робоча рідина не розливалась під час поворотів на краях поля та вимушених зупинок серед поля, всі обприскувачі обладнують відсікача- ми, які негайно припиняють виливання рідини з розпилювача.
Гранульовані гербіциди вносять звичайними туковими сівалками.
Для запобігання отруєнню людей, забрудненню навколишнього середовища, контакту з гербіцидами сторонніх осіб і тварин слід дотримуватись певних правил, регламентованих спеціальними інструкціями.
Гербіциди слід отримувати з паспортом, зберігати в заводській тарі з етикеткою у спеціально відведеному і обладнаному для цього приміщенні — складі. Тут же повинен бути журнал, в якому зазначають дату надходження гербіциду.
До роботи з гербіцидами допускаються люди, які пройшли необхідний медичний огляд і спеціальний інструктаж. Забороняється працювати з гербіцидами підліткам, вагітним жінкам та матерям, які годують немовлят.
Для запобігання отруєння під час роботи з гербіцидами заборонено пити воду, вживати їжу, палити цигарки.
Під час роботи з гербіцидами слід використовувати заходи індивідуального захисту: спеціальний одяг та взуття, респіратори або протигази, рукавиці, чоботи, захисні окуляри тощо. Перед початком роботи з гербіцидами здійснюють заходи, які б запобігали отруєнню бджіл, домашніх тварин тощо.
Залишки гербіцидів на місцях заправок гербіцидних машин знезаражують, а майданчики без твердого покриття переорюють. Картонно-паперову тару спалюють, а металеву — знезаражують каустичною чи кальцинованою содою або свіжогашеним вапном. Машини і знаряддя для роботи з гербіцидами знезаражують лужними розчинами з наступним промиванням чистою водою у спеціально відведеному для цього місці.
Непридатні для використання гербіциди списують і захоронюють у відведеному органами санітарного контролю місці.