3. Хімічні заходи

Основою цих заходів є використання гербіцидів — хімічних спо­лук, які знищують бур’яни не пошкоджуючи культурних рослин.

1. Класифікація гербіцидів

Через величезний асортимент гербіцидів важлива їх класифіка­ція, яка забезпечує вибір, планування і раціональне використання препаратів. Залежно від основної практичної мети гербіциди гру­пують за хімічною структурою, характером дії на рослини, способом застосування, ступенем небезпеки для людини і теплокровних тва­рин, здатністю забруднювати навколишнє середовище.

Гербіциди — це органічні і неорганічні хімічні сполуки різних класів.

Неорганічні гербіциди використовують переважно для суцільно­го знищення бур’янів, а органічні — для вибіркового при застосу­ванні в рекомендованих дозах.

За характером дії на рослини гербіциди поділяють на три групи.

1. Системні, що спричинюють порушення росту і поділу клітин, розростання тканини, деформацію стебел і листків.

2. Системні, які впливають на процеси фотосинтезу та інші жит­тєво важливі процеси. В уражених рослинах змінюється забарвлен­ня листя, воно поступово в’яне і відмирає.

3. Контактні гербіциди спричинюють опіки листків у місцях потрапляння препарату, руйнування хлорофілу і в’янення рослин.

За принципом дії на рослини гербіциди поділяють на дві групи.

1. Гербіциди вибіркової дії, що уражають бур’яни і не уражають культурних рослин. До них належать більшість препаратів, що ви­користовують на посівах сільськогосподарських культур.

2. Гербіциди суцільної дії, що знищують всю оброблену ними рос­линність. В зв’язку з цим їх використовують на ділянках несільсько- господарського призначення або для боротьби з бур’янами в після­жнивний чи досходовий для культури період, на чистих парах тощо.

Проте такий поділ дуже умовний, оскільки гербіциди першої гру­пи в разі підвищених доз можуть діяти як гербіциди другої групи.

За місцем дії на органи рослин гербіциди поділяють на чо­тири групи.

1. Листкової дії — впливають переважно у місці контакту гербі­циду, нанесеного на рослину.

2. Системної дії — пересуваються по рослині після нанесення на листя, діючи на всі рослинні тканини.

3. Ґрунтові гербіциди — пересуваються після поглинання корін­ням у надземні органи і уражують всі частини рослини.

4. Гербіциди, які уражують рослину при нанесенні на листя і при внесенні в ґрунт.

За відношенням до ботанічних класів рослин гербіциди поділя­ються на такі, що знищують лише двосім’ядольні бур’яни, і такі, що знищують односім’ядольні (злакові) бур’яни. Цей поділ також до­сить умовний, оскільки багато гербіцидів знищують водночас рос­лини обох класів.

Ефективність дії гербіцидів залежить від умов і техніки їх вне­сення.

2. Техніка та умови ефективного застосування гербіцидів

Економічно обґрунтованим можна вважати використання гербі­цидів за умов їх застосовування на полях, де небезпека від втрат урожаю перевищує можливі матеріально-грошові витрати на прове­дення хімічних заходів боротьби. Рівень забур’яненості, що спричи­нює втрати врожаю, які у вартісній оцінці дорівнюють затратам на застосування гербіцидів, відповідає економічному порогові шкідли­вості бур’янів.

Коли встановлена доцільність використання гербіцидів, зважа­ють і на інші умови: температуру повітря, кількість опадів, воло­гість ґрунту, його тип, освітленість, вік бур’янів тощо. Встановлено, що за певного підвищення температури повітря чутливість рослин до гербіцидних препаратів збільшується. Це пояснюється тим, що за таких умов бур’яни швидко проростають і краще поглинають гербі­циди, які швидше переміщуються в рослинному організмі. Встанов­лено, що найвища токсичність гербіцидів виявляється за темпера­тури повітря в межах 18 — 24 °С. Ґрунтові гербіциди краще діють на проростки бур’янів при 15 — 20 °С. За низької температури ефектив­ність гербіцидів знижується внаслідок послабленого росту бур’янів.

Активність ґрунтових гербіцидів залежить і від вологості ґрунту, яка повинна бути не нижчою за 20 %. У сухому ґрунті дія окремих гербіцидів послаблюється, повільніше проходить їх детоксикація. І навпаки, за високої вологості ґрунту чи рясних дощів окремі препа­рати промиваються в нижні шари ґрунту, швидко втрачають токсич­ність, а верхній шар ґрунту, вільний від гербіциду, стає сприятли­вим середовищем для проростання бур’янів. Крім того, опади під час внесення і впродовж 6 год після внесення гербіциду також знижують його ефективність.

Вносити гербіциди слід за тихої безвітряної погоди, що забезпе­чує рівномірне їх нанесення на рослини і ґрунт.

Однією з умов ефективної дії є також освітленість. Окремі ґрун­тові гербіциди під дією сонячного світла руйнуються, тому їх негай­но треба загортати у верхній шар ґрунту.

Дія гербіциду залежить і від гранулометричного складу ґрунту та вмісту в ньому органічної речовини. На збіднених на органічну речовину ґрунтах (піщаних, супіщаних) з меншою абсорбцією гербі­циду дозу його зменшують, а на ґрунтах з підвищеним вмістом му­листої фракції і гумусу — збільшують.

І, нарешті, ефективність гербіциду залежить від віку бур’янів. Найкраще їх знищувати у фазі проростання насіння та у фазі схо­дів. Чим доросліший бур’ян, тим він стійкіший до згубної дії гербі­циду.

Таким чином, сприятливі погодні і ґрунтові умови та молодий вік бур’янів значно підсилюють позитивну дію гербіцидів.

Гербіциди застосовують у вигляді розчинів, суспензій, емульсій, порошків, гранул, аерозолів. їх можна застосовувати у чистому ви­гляді чи в поєднанні з внесенням добрив, препаратів для боротьби з шкідниками і хворобами, регуляторів росту рослин, поливною водою тощо.

Строки внесення гербіциду визначають фазою розвитку куль­турної рослини, видовим складом бур’янів, формою препарату і умовами зовнішнього середовища. Залежно від умов гербіциди за­стосовують у такі строки:

• післязбиральний весняно-літній період — особливо для боро­тьби з багаторічними бур’янами. Тут важливо вносити такі препа­рати, які б негативно не впливали на наступні культури;

• пізньоосінній період — по вирівняній ріллі, щоб досягти ефек­тивної дії важкорозчинних у воді і малорухомих ґрунтових препара­тів навесні наступного року і послабити їх післядію в сівозміні;

• передпосівний період — навесні перед вирівнюванням ґрунту боронами чи під передпосівну культивацію. У цьому разі застосову­ються ґрунтові гербіциди для боротьби з бур’янами, які сходять з насіння;

• припосівне внесення, коли, як правило, застосовуються ґрунтові гербіциди водночас із сівбою ярих просапних культур;

• післяпосівне внесення — відразу після сівби з негайним загор­танням гербіциду у ґрунт боронами;

• досходовий період, коли гербіциди вносять за 2 — 4 дні до сходів ярих культур і загортають їх боронами. У зволожених районах мож­на обійтись і без боронування;

• післясходовий період, коли гербіциди вносять на початку веге­тації культури і в разі масової появи сходів бур’янів.

Гербіциди вносять і на чистих парах та на необроблюваних зем­лях для знищення найбільш злісних бур’янів.

Для обробки ґрунту чи посівів гербіцидами застосовують такі способи внесення:

• суцільний, коли препаратом обробляється вся площа;

• стрічковий, коли гербіциди вносять у захисну зону рядка вод­ночас із сівбою або по сходах просапних культур;

• спрямований, коли гербіциди наносяться на бур’яни, які перебу­вають під покривом культурних рослин. Верхня частина останніх захищається від згубної дії гербіциду екраном із щільного матеріалу;

• місцевий, коли гербіциди наносяться на куртини найбільш зліс­них бур’янів.

Застосування стрічкового чи спрямованого способів істотно змен­шує витрату гербіцидів на одиницю площі без зниження його техніч­ної ефективності.

Якщо гербіциди застосовують на посівах, то це потрібно робити лише у фазу розвитку культури, за якої вона найбільш стійка, а бур’яни — найбільш чутливі до препарату.

Під час застосування гербіцидів слід дотримуватися рекомендо­ваних доз витрат за діючою речовиною.

Перед внесенням гербіцидів слід визначити кількість препарату, необхідного для обробки кожного гектара поля, через вміст в ньому діючої речовини за формулою

П _ а100 ^П _ б ’

де П — доза гербіциду за препаратом, кг/га; а — доза гербіциду за діючою речовиною, кг/га; б — вміст діючої речовини в препараті, %.

Якщо препарат рідкий, то його дозу розраховують за формулою

П _ а100

_ бг ’

де г — густина препарату.

Розраховану дозу можна відважувати або відміряти окремо для кожної заправки обприскувача. Розчинні у воді препарати можна розчиняти безпосередньо у баках гербіцидної машини. Із слабороз­чинних або нерозчинних у воді гербіцидів виготовляють робочу рі­дину у вигляді суспензії або емульсії на 1 — 2 зміни роботи агрега­тів. Робочий розчин можна виготовляти і з розчинних препаратів. Крім робочих на розчинних пунктах виготовляють ще і маточні (концентровані) розчини. Слід зазначити, що виготовлені робочі чи маточні розчини з слаборозчинних препаратів потрібно весь час ре­тельно перемішувати і перед їх заливанням в баки обприскувача, і під час внесення.

Доза витрати розчину, емульсії чи суспензії гербіциду на гектар площі залежить від форми самого препарату, конструктивних особ­ливостей машин і способів внесення.

Для контактних і окремих ґрунтових гербіцидів витрата робо­чої рідини для найповнішого змочування рослин та ґрунту збільшу­ється за рахунок розчинника і для наземних обприскувачів складає 400 — 600 л/га. У разі застосування системних гербіцидів витрати робочої рідини зменшують до 130 — 150 л/га, а під час авіаобприску­вання — до 25 — 30 л/га.

Витрату робочої рідини слід суворо контролювати ще до виїзду в поле. Для визначення дози витрати робочої рідини за сталого тиску в системі обприскувача користуються формулою

д _ бн600 шр

де Д — доза витрати робочої рідини, л/га; б — витрата розчину че­рез один розпилювач, л/хв; н — кількість розпилювачів, шт.; ш — ширина захвату машини, м; р — швидкість руху агрегата, км/год.

Для рівномірного нанесення гербіциду на рослини чи ґрунт швидкість агрегата має бути весь час постійною. За цих умов витра­ти робочої рідини на одиницю площі регулюють кількістю розпилю­вачів і тиском у робочій системі. При рядковому обприскуванні дозу витрати робочої рідини регулюють лише за допомогою зміни тиску в системі. Рівномірність розпилювання досягають зміною висоти роз­міщення штанг над поверхнею поля в межах від 40 до 90 см.

Щоб уникнути пропусків і подвійного внесення гербіцидів, вико­ристовують слідопокажчики. Ними можуть бути культиваторні лапи, сошники із списаних сівалок, які кріпляться на кінці бруса, на якому змонтовано штангу, та спеціальні пристрої-піноутворювачі. Рівномі­рність внесення гербіцидів при авіаобприскуванні забезпечується за допомогою сигнальників, які спеціальними щитами чи яскравими парасолями показують наступну смугу для обробки препаратом.

Заправляють обприскувачі за межами поля. Для того, щоб робо­ча рідина не розливалась під час поворотів на краях поля та виму­шених зупинок серед поля, всі обприскувачі обладнують відсікача- ми, які негайно припиняють виливання рідини з розпилювача.

Гранульовані гербіциди вносять звичайними туковими сівалками.

Для запобігання отруєнню людей, забрудненню навколишнього середовища, контакту з гербіцидами сторонніх осіб і тварин слід до­тримуватись певних правил, регламентованих спеціальними ін­струкціями.

Гербіциди слід отримувати з паспортом, зберігати в заводській тарі з етикеткою у спеціально відведеному і обладнаному для цього приміщенні — складі. Тут же повинен бути журнал, в якому зазна­чають дату надходження гербіциду.

До роботи з гербіцидами допускаються люди, які пройшли необ­хідний медичний огляд і спеціальний інструктаж. Забороняється працювати з гербіцидами підліткам, вагітним жінкам та матерям, які годують немовлят.

Для запобігання отруєння під час роботи з гербіцидами заборо­нено пити воду, вживати їжу, палити цигарки.

Під час роботи з гербіцидами слід використовувати заходи інди­відуального захисту: спеціальний одяг та взуття, респіратори або протигази, рукавиці, чоботи, захисні окуляри тощо. Перед початком роботи з гербіцидами здійснюють заходи, які б запобігали отруєнню бджіл, домашніх тварин тощо.

Залишки гербіцидів на місцях заправок гербіцидних машин зне­заражують, а майданчики без твердого покриття переорюють. Кар­тонно-паперову тару спалюють, а металеву — знезаражують каус­тичною чи кальцинованою содою або свіжогашеним вапном. Маши­ни і знаряддя для роботи з гербіцидами знезаражують лужними розчинами з наступним промиванням чистою водою у спеціально відведеному для цього місці.

Непридатні для використання гербіциди списують і захоронюють у відведеному органами санітарного контролю місці.