6. Зх. Цивілізація та господ. Розвиток античних держав (заг. Характеристика)

Греція- Повільніше розвивалося сільське господарство, в якому переважало двопілля. Розвиток ремесел привів до спеціалізації виробників. З'явилися художники, різьбярі, малярі, ливарники і т. д. Спеціалізація стала характерною ознакою розвитку господарства. Зокрема, в Мілеті виробляли тканини, в Корінфі — кераміку, панцирі, у Халкідяні — зброю. Бурхливий розвиток ремесел, торгівлі, сільського господарства змінив економічний базис Греції, її суспільний устрій. Дедалі ширше в сільському господарстві й ремеслах використовувалася праця рабів. Суспільство розпалося на два стани — вільних громадян і невільників Найяскравішим прикладом такої рабовласницької держави була Спарта - наймогутніший у військовому відношенні поліс Стародавньої Греції.

РИМ Економічна думка Стародавнього Світу отримала подальший розвиток і завершення у Стародавньому Римі. Вона стала відбитком вищого ступеня еволюції рабовласництва, нових форм організації рабовласницького господарства, характерної для них більш жорсткої експлуатації рабів, загострення протиріч і посилення боротьби в умовах розкладу рабовласницького суспільства. Найважливішою проблемою стародавньоримської літератури залишалася проблема рабства, його виправдання, організації і методів ведення великих рабовласницьких господарств.

7. Стародавня Греція: господ. Розвиток та економ.Думка

1. землеробство. Вирощування ячміня, винограда та маслин.

2. Торгівля.

   • Розвиток зовн. торгівлі

   • Поява обмінних пунктів - трапез

   • Проведення торговий операцій

   • Розв. лихварства

3. ремесла (виробн. Зброї, гончарство, ковальство, виробн. Міді, пізніше бронзи та заліза, прядіння, рибальство, суднобуд.)

4. скотарство (розводили невелику рог.худобу, кіз, овець, ослів)

Економічна думка Греції:

- "Іліада та Одіссея" Гомера

- "Турботи і дні" Гесіода

- Екомонічні закони Лікурга

- "Держава", "Закони" Платона

- реформи Солона

- реформи Перікла

- "політика", "економіка" Арістотеля

- "Економікос" Ксенофонта

8. Стародавній Рим: господ. Розвиток та економ. Думка

1. с/г ( форми зем.власності – вілли, латифундії)

2. ремесла ( мали географ. та галузеву спеціалізвцію; робітники об’єдн. у колегії за спеціальностями)

3. торгівля (внутр. торгівля; розвит. морської торгівлі)

Економ. думка:

- «Закон 12 таблиць»

- трактат «Землеробст» Мара Катона

- трактат про с/г

- криза рабовласницького ладу.Її причини

9. Криза рабовласницького ладу, її причини. Колонат.

Причини занепаду рабовласницького ладу:

1. нашестя варварів (готів, франків), які захоплювали міста та знищували велику античну культуру

2. значні витрати на утримання армії та постійні війни руйнували економіку

3. економічна нестабільність та неефективність рабовласницького господ.

4. повстання рабів та загострення класової боротьби

5. всезагальне зубожіння та скорочення населення, падіння моральних принципів

6. зародження протофеодальних відносин

Колонат – форма поземельних відносин між великим землевласником та безпосереднім виробником – колоном; колони – у Стародавньому Римі – це дрібні земельні орендатори.

СТАТУС КОЛОН:

• належність до колон юридично оформлювалася конституціями імператорів

• колони стають спадковими

• заборонялося колонам покидати помістя, біглих повертали рабовласникам

• колони перетворюються у людей, залежних від землевласників

• колони навічно прикріплювалися до землі та втрачали можливість звільнення

• колони платили ренту власнику землі, державні поземельні та подушні податки, виконували різні повинності