- •Одеський національний медичний університет
- •«Рак шкіри. Меланома шкіри. Онкоепідеміологія. Фактори ризику. Класифікація tnm. Клінічна картина. Методи діагностики та лікування. Профілактика»
- •II. Учбові цілі.
- •IV. План і організаційна структура лекції:
- •V. Зміст теми :
- •Граф – структура теми
- •Базально-клитиниий рак.
- •Меланома шкіри.
- •Патогенез меланоми шкіри
- •VII. Матеріали методичного забезпечення заняття:
- •VII.1 Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття:
- •VII.2 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:
- •VII.3 Матеріали контролю для заключного этапу заняття:
- •VIII. Рекомендована література:
VII.2 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:
2.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті: - Провести курацію хворого з гістологічно верифікованим раком шкіри; - Оволодіти методикою оцінки клініко-анамнестичних характеристик у хворого з підозрою на наявність раку шкіри чи меланоми; - Провести диференційну діагностику раку шкіри і доброякісних процесів шкіри; - Провести диференційну діагностику раку шкіри і доброякісних захворювань шкіри; - Скласти план лікування пацієнта з раком шкіри в залежності від стадії захворювання за системою TNM; - Скласти план обстеження пацієнта з підозрою на наявність раку шкіри.
2.2. Професійні алгоритми:
№ |
Завдання |
Вказівки |
Примітки |
1. |
Опанувати методику обстеження хворого з підозрою на рак шкіри на амбулаторно-поліклінічному етапі |
Виконувати в наступній послідовності: а) збір анамнезу; б) огляд хворого; в) огляд завнішньго шкірного покрову та видимих слизових оболонок; г) аналіз результатів лабораторних методів обстеження; д) аналіз результатів інструментальних методів обстеження; е) визначення необхідних методів дообстеження пацієнта |
|
2. |
Провести курацію хворого з раком шкіри чи з меланомою шкіри |
В ході обстеження визначити: а) яким методом був встановлений діагноз; б) гістологічний варіант пухлини; в) чинники ризику розвитку раку шкіри у конкретного пацієнта; г) тривалість захворювання, основні симптоми захворювання і час їх виникнення; д) тактику ведення хворого з раком шкіри залежно від стадії захворювання згідно класифікації за системою TNM |
|
2.3. Учбові завдання
1) Розробити план впровадження в практичну медицину заходів щодо скринінгу пухлинної патології шкіри;
2) Розробити алгоритм виявлення «груп ризику» пацієнток відносно розвитку пухлинної патології шкіри;
3) Розробити план заходів відносно первинної і вторинної профилактики пухлинної патології шкіри в Одеській області.
VII.3 Матеріали контролю для заключного этапу заняття:
Задачі для самоконтролю студентів.
А) Х. 51 год Хворий звернувся в онкодиспансер зі скаргами на наявність на шкірі обличчя праворуч опухлевідного освіти величиною 1,5 х1, 5 см, на вершині якого є кратерообразная виразка з опуклими щільними краями. Дно виразки блідо - червоного кольору, легко кровоточить при доторканні. Відокремлюване виразки убоге. 1. Які методи дослідження слід застосувати для постановки діагнозу 2. Якщо поставлено діагноз: плоскоклетчатий рак шкіри, які можна застосовувати методи лікування.
Б) Хвора С. 52 років звернулася в онкодиспансер з опухлевим освітою чорного кольору, що утворилося після травми на місці колишнього чорного кольору покритого волоссям пляма. Пухлина змінена, ослізнена, злегка кровоточить. 1. Про яке захворювання слід думати 2. Які методи діагностики можна застосувати для постачання діагнозу.
В) Хворий М. 62 років був отриманий хірургом районної поліклініки, після того як місяць тому, амбулаторно, йому було вироблено ехономное дослідження пігментного пухлини шкіри міжлопатковому області. Була проведена під місцевою анастезії. При зверненні встановлений рецидив пухлини в рубці і сателіти навколо, а також збільшення щільні лімфатичні узлив пахвових западинах. 1. У чому полягає помилка лікаря 2. Яким чином лікаря слід було вчинити з хворим пігментного пухлиною шкіри.