
- •Передмова
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми
- •4. Матеріали для самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 1. Предмет і місце педіатрії. Основні етапи розвитку.
- •Тема 2. Організація лікуально-профілактичної допомоги дітям в Україні.
- •Критерії здоров’я
- •Робота лікаря-педіатра у стаціонарі:
- •Робота лікаря-педатра дошкільного закладу складається з:
- •Робота лікаря у школі:
- •Робота лікаря дитячого санаторію:
- •Забезпечення санітарно-гігієнічного режиму приміщень дитячих лікарень та дошкільних установ досягається забезпеченням наступних факторів:
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1 Питання для самоконтролю
- •5.2 Тестові завдання
- •Змістовий модуль 2 періоди дитячого віку
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 3. Періоди дитячого віку
- •Тема 4. Особливості періоду новонародженості.
- •Фізіологічні (пограничні) стани новонароджених
- •Догляд за новонародженою дитиною
- •1. Послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною в пологовій залі
- •2. Тепловий ланцюжок.
- •Організаційні умови забезпечення підтримки теплового ланцюжка.
- •3. Догляд за пуповиною, пуповинним залишком, пупковою ранкою.
- •3.1. Організаційні умови та фізіологічне обґрунтування догляду за пуповиною, пуповинним залишком та пупковою ранкою.
- •3.2. Перетинання та клемування пуповини в пологовій залі (операційній):
- •3.3. Догляд за пуповинним залишком.
- •3.4. Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після виписки з пологового стаціонару.
- •4. Догляд за шкірою
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 3 фізичний та нервово-психічний розвиток дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми) Тема 5. Фізичний розвиток дітей та антропометрія
- •Тема 6. Оцінка фізичного розвитку дітей. При оцінці фізичного розвитку дітей можна виявити його порушення – відставання у масі, рості, надто високі для віку показники.
- •Режим дня для дітей від 1 місяця до 7 років
- •Тема 7. Психомоторний розвиток дітей.
- •Тема 8. Оцінка психомоторного розвитку дітей.
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Модуль 2
- •Анатомо-фізіологічні особливості, методика досліджень та семіотика захворювань у дітей
- •Змістовий модуль 4
- •Нервова система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми) Тема 1. Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження нервової системи у дітей.
- •Обстеження дитини
- •Анамнез захворювання
- •Анамнез життя
- •Об’єктивне обстеження
- •Додаткові методи дослідження
- •Тема 2. Семіотика ураження нервової системи у дітей Загальна семіотика
- •Основні неврологічні симптомокомплекси
- •Менінгеальний синдром
- •Синдром в/черепної гіпертензії
- •Гіпертензійно-гідроцефальний синдром
- •Судомний синдром
- •Дитячий церебральний параліч –
- •Зміни, що виявляються при дослідженні ліквору
- •Догляд за дітьми з патологією нервової системи
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 5 шкіра, підшкірна основа та кістково-м’язова система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 3. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри, підшкірної основи у дітей.
- •Обстеження дитини
- •Тема 4. Семіотика ураження шкіри та підшкірно - жирової клітковини Зміни кольору шкіри
- •Семіотика уражень придатків шкіри
- •Семіотика уражень підшкірної основи
- •Тема 5. Анатомо – фізіологічні особливості, методика обстеження, семіотика ураження кістково - м'язевої системи
- •Обстеження дитини (збір скарг, анамнезу, проведення клінічного обстеження кістково - м'язевої системи, оцінка результатів параклінічних досліджень).
- •Лабораторні дослідження
- •Функціональні дослідження
- •Семіотика уражень кістково-суглобової системи
- •1. Природжені
- •2. Набуті
- •Семіотика уражень м'язової системи
- •Догляд за дитиною при захворюваннях кістково-м'зевої системи
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2.1. Тестові завдання до тем № 3-4
- •5.2.2. Тестові завдання до теми № 5
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 6 система дихання у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 6. Особливості ембріогенезу органів дихання і аномалії їх розвитку. Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання у дітей. Методика клінічного обстеження органів дихання у дітей.
- •Анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів.
- •Послідовність клінічного обстеження дихальної системи.
- •Тема 7. Семіотика уражень (кашель, задишка та ін.) і основних захворювань органів дихання у дітей. Топографічна та порівняльна перкусія легень у дітей. Семіотика порушень.
- •Тема 8. Порівняльна аускультація легень. Везикулярне, пуерильне, жорстке дихання. Семіотика уражень і основних захворювань органів дихання у дітей.
- •Тема 9. Синдроми дихальних розладів і дихальної недостатності, основні клінічні прояви. Спірографія. Ураження верхніх дихальних шляхів.
- •Ураження нижніх дихальних шляхів.
- •Синдром дихальної недостатності.
- •Основні елементи догляду за дітьми з захворюваннями органів дихання та принципи надання допомоги при невідкладних станах.
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 7 серцево-судинна система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Кровообіг плода і новонародженого
- •Методика обстеження
- •1. Пренатальний анамнез.
- •2. Постнатальний анамнез.
- •3. Спадковий анамнез.
- •Тема 11. Перкусія абсолютних та відносних меж серця у дітей, семіотика порушень. Семіотика уражень і основних захворювань серцево-судинної системи у дітей. Перкусія
- •Артеріальний тиск
- •Функціональні проби
- •Серцеві тони.
- •Систолічні і діастолічні кліки.
- •Серцеві шуми.
- •3. Систоло-діастолічні шуми.
- •4. Функціональні (акцидентальні) шуми.
- •6. Інтервали.
- •7. Зубець р: величина і амплітуда.
- •8. Амплітуда комплексуQrs.
- •9. Співвідношення r/s.
- •10. Патологічний зубець q.
- •11. St сегмент і зубець т.
- •Гіпертрофія передсердь.
- •Гіпертрофія шлуночків.
- •Деякі порушення провідності.
- •Зміни на екг при перікардитах і міокардитах.
- •Електролітні порушення.
- •Рентгенографія
- •Ехокардіографія (ЕхоКг)
- •Семіотика захворювань серцево-судинної систем
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 8 система травлення у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента
- •(Зміст теми)
- •Тема 13. Анатомо-фізіологічні особливості органів системи травлення, методика дослідження.
- •Ембріогенез органів травлення.
- •Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей.
- •Обстеження дитини (збір анамнезу, клінічне обстеження органів травлення)
- •Лабораторні та інструментальні методи обстеження травної системи
- •Тема 14. Семіотика уражень органів травлення у дітей. Основні синдроми ураження травної системи Абдомінальний синдром
- •Диспептичний синдром
- •Синдром дисфагії або порушеного ковтання
- •Синдром блювоти у дітей раннього віку
- •Синдром ураження тонкої кишки
- •Ранні ознаки Пізні ознаки
- •Втрата маси роздутий живіт
- •Синдром ураження товстої кишки
- •Синдром шлунково-кишкової кровотечі
- •Загальні принципи догляду та лікування
- •Синдром печінкової недостатності
- •Синдром ураження жовчовивідних шляхів
- •Синдром ураження підшлункової залози
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 9 сечова система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента
- •(Зміст теми)
- •Тема 15. Анатомо-фізіологічні особливості і методика обстеження найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей.
- •Ембріональний розвиток нирок
- •Аномалії видільної системи
- •Розвиток видільної системи після народження. Афо видільної системи.
- •Функціональні особливості утворення сечі у дітей
- •Гломерулярна фільтрація
- •Реабсорція
- •Секреція
- •Критичні періоди розвитку сечової системи у дітей.
- •Обстеження дитини
- •1. Скарги
- •2. Анамнез захворювання
- •3. Анамнез життя
- •4. Об’єктивне обстеження
- •5. Додаткові методи дослідження
- •Допустимі кількості еритроцитів, лейкоцитів, циліндрів
- •Семіотика змін, що виявляються при об’єктивному обстеженні дитини Огляд
- •Пальпація
- •Перкусія
- •Синдроми ураження сечовидільної системи Набряковий синдром
- •Синдром артеріальної гіпер- / гіпотензії а. Артеріальна гіпертензія
- •В. Артеріальна гіпотензія
- •Синдром дизуричних розладів
- •Синдром азотемії
- •Семіотика макро- та мікроскопічних змін сечі
- •І. Протеїнурія -
- •За анатомічним походженням:
- •За ступенем екскреції білку виділяють:
- •За перебігом протеїнурія може бути:
- •За якістю виділяють:
- •Іі. Циліндрурія -
- •Ііі. Гематурія (еритроцитурія) -
- •Іv. Гемоглобінурія -
- •V. Лейкоцитурія -
- •VI. Салурія, кристалурія -
- •Нефритичний синдром
- •Нефротичний синдром (нс)
- •Первинний нефротичний синдром
- •Гостра ниркова недостатність (гнн) -
- •Хронічна ниркова недостатність (хнн)
- •Догляд за дітьми з патологією органів сечовидільної системи
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 10 ендокринна система у дітей
- •1.Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 17. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи.
- •Методика обстеження ендокринної системи у дітей.
- •Методика обстеження.
- •Скарги:
- •Анамнез життя.
- •Клінічне обстеження.
- •Тема 18. Семіотика уражажень ендокринної системи. Гіпоталамо-гіпофізарна система
- •Синдроми гіперфункції гіпофізу
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Підшлункова залоза.
- •Статеві залози
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1 Питання для самоконтролю
- •5.2 Тестові завдання.
- •Відповіді на тести.
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 11 імунна система та система крові у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 19. Анатомо-фізіологічні особливості системи крові, методика дослідження, семіотика уражень.
- •Еритроцитарна система
- •Лейкоцитарна система
- •Тромбоцити
- •Система згортання
- •Методика обстеження
- •1. Групи лімфатичних вузлів:
- •2. Селезінка.
- •Семіотика основних синдромів та захворювань
- •Тема 20. Анатомо-фізіологічні особливості імунної системи, методика дослідження, семіотика уражень. Органи імунної системи
- •Кістковий мозок
- •Селезінка
- •Лімфатичні вузли
- •Лімфоїдна тканина слизових оболонок
- •Система вродженого і набутого імунітету
- •Система вродженого імунітету
- •Система набутого імунітету
- •Імунодефіцити
- •Первинні імунодефіцити
- •Ознаки, які дозволяють запідозрити під
- •Інфекційний синдром при під
- •Методи обстеження при підозрі на під
- •Методи діагностики віл - інфекції
- •1. Визначення антитіл до віл – серологічні методи.
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 12 обмін речовин у дітей
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Матеріали для самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Особливості обміну білків
- •Особливістю обміну вуглеводів
- •Особливості обміну жирів
- •Особливості водно-електролітного обміну
- •Водорозчинні вітаміни
- •Вітамін в2 (рибафлавін)
- •Вроджені та спадкові порушення обміну речовин
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які
- •5.2. Питання для самоконтролю
- •5.3. Тестові завдання
- •Змістовий модуль 13 написання історії хвороби
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Тема 27-28. Написання історії хвороби.
- •IV. Анамнез життя
- •V. Дані об'єктивного обстеження
- •VI. Попередній діагностичний висновок
- •Viі. План додаткових обстежень
- •Viіі результати лабораторних та інструментальних досліджень
- •Іх. Щоденник
- •Х. Температурний листок та листок лікарських призначень
- •Іх. Синдромальний діагноз
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 1. Природне вигодовування немовлят
- •Тема 2. Природне вигодовування немовлят після введення прикорму.
- •Ознаки готовності дитини до введення прикорму:
- •Правила введення прикорму:
- •Приклад розв’язання ситуаційних задач:
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 15 штучне вигодовування немовлят
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи cneltynf (зміст теми)
- •Тема 3. Штучне вигодовування немовлят
- •Тема 4. Штучне вигодовування немовлят після введення прикорму.
- •Приклад розв’язання ситуаційних задач
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 16 змішане вигодовування немовлят
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 5. Змішане вигодовування немовлят
- •Приклад розв’язання ситуаційних задач
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •1. Актуальність теми.
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 6. Організація та принципи раціонального харчування здорових дітей старших одного року.
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1 Питання для самоконтролю:
- •5.2 Тестові завдання:
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Рекомендована література
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
3. Систоло-діастолічні шуми.
Систоло-діастолічні шуми починаються в систолу і продовжуються без перерви через ІІ тон і через частину чи через всю діастолу. Виникають в наступних випадках:
1) Аортопульмональні чи артеріовенозні сполучення (наприклад, ВАП, артеріовенозна фістула, після операцій системно-легеневого шунта чи, рідко, при ЄС).
2) Порушення потоку в системах вен (венозне гудіння).
3) Порушення конфігурації потоку в артеріях (КоА), периферичний стеноз легеневої артерії).
4) Комбінація систолічного і діастолічного шуму. Виникає при АС і аортальній регургітації чи ЛС і легеневій регургітації. Цей шум має назву «назад-вперед», відмінний від машинного тривалого шуму
4. Функціональні (акцидентальні) шуми.
Понад 80 % дітей мають функціональні шуми одного чи різних типів. Цей шум може спостерігатись тривало, часом протягом всього дитинства, найчастіше з’являється у віці 3-4 років. Всі невинні шуми виявляються при станах з високим серцевим викидом, найбільш часто при гарячці і асоціюються з нормальною ЕКГ і рентгеном.
Функціональні серцеві шуми
Тип |
Опис шуму |
Вікова група |
Класичний вібраційний систолічний шум (шум Стілла).
Легеневий шум викиду (систолічний).
Шум легеневого потоку в новонароджених (систолічний).
Венозний гул (тривалий).
Каротидний шум (систолічний). |
Максимум посередині по лівому краю грудини або між нижнім лівим краєм грудини і верхівкою 2-3/6. Низькочастотний вібраційний, звук натягнутої струни, стогнучий, скрипучий і музикальний.
Максимум вверху лівого стернального краю. 1-3/6 по інтенсивності. Дуючий по якості.
Максимум вверху лівого стернального краю. Добре проводиться в ліву і праву половини грудної клітки, аксілярну ділянку і на спину. 1-2/6 по інтенсивності.
Максимум в правій чи лівій над- і підключичній ділянках. 1-3/6 по інтенсивності. Нечутний в лежачому положенні. Інтенсивність змінюється при поворотах голови і натискуванні на югулярну вену.
Права надключична ділянка і над сонними артеріями. 2-3/6 по інтенсивності. Рідко тремтіння над сонними артеріями. |
3-6 років. Рідко в немовлят.
8-14 років.
Недоношені і доношені новонароджені.
Звикло зникає між 3-6 місяцями і 3-6 роками.
Будь-який вік. |
ЕКГ
Суть методу ЕКГ полягає у вивченні електричних потенціалів в серці. Техніка запису ЕКГ, система відведень і теоретичні основи методу є загальноприйнятими для будь-якого віку. Однак, трактування результатів ЕКГ у дітей є більш складним в зв’язку з віковими відмінностями показників ЕКГ(рис. 4).
Рис. 4. Схема кривої ЕКГ.
Один нормальний серцевий цикл (рис. 4) представлений записаними один за одним зубцями: Р, QRS комплекс і Т зубець. Ці зубці утворюють два важливі інтервали, РQ (від початку зубця Р до початку зубця Q) і QТ (від початку зубця Q до кінця зубця Т) і два сегменти РQ (від кінця зубця Р до початку зубця Q) і SТ (від кінця зубця S до початку зубця Т). В нормі імпульси синоатріального вузла (СА) деполяризують праве і ліве передсердя, внаслідок чого утворюється зубець Р. Коли передсердний імпульс досягає атріовентрикулярного вузла (АВ), швидкість його поширення значно зменшується і на ЕКГ записується інтервал РQ. Далі електричний імпульс досягає пучка Гісса, і дуже швидко поширюється одночасно по обох ніжках і через волокна Пуркіньє по м’язу міокарда - комплекс QRS. Реполяризація шлуночків утворює зубець Т, а реполяризація передсердь звикло не реєструється на ЕКГ.
І. Нормальна ЕКГ.
У новонароджених і немовлят на ЕКГ спостерігається перевага правого шлуночка (результат фетального кровообігу) (рис. 5), яка в старшому віці (3 – 4 роки) змінюється на лівошлуночкову домінанту і не відрізняється від ЕКГ дорослих (рис. 6).
Рис. 5. ЕКГ новонародженого і немовляти в нормі.
Характеристика педіатричної ЕКГ.
1. Частота серцевих скорочень (ЧСС) є швидша, ніж у дорослих.
2. Всі інтервали (РR інтервал, комплекс QRS, QТ інтервал) є коротші, ніж у дорослих і зростають з віком.
3. Перевага правого шлуночка в новонароджених і немовлят є виражена на ЕКГ в наступному:
а) Відхилення електричної осі серця вправо
б) Високий R в AVR і правих грудних відведеннях (V1, V2) і глибокий S в І відведенні і лівих грудних відведеннях (V5, V6).
в) Співвідношення R/S (співвідношення амплітуди R і амплітуди S) в правих грудних відведеннях є більшим, ніж в лівих грудних.
г) Зубець Т направлений вниз (інверсія) в V1 в немовлят і малих дітей, за винятком перших трьох днів, коли Т може бути спрямований вверх від ізолінії.
Рис. 6. Нормальна ЕКГ дітей і підлітків.
ІІ. Векторний підхід до ЕКГ.
Хвилі ЕКГ відображають напрямок і амплітуду електрорушійної сили серця. Напрямок електричної осі серця і суть зубців ЕКГ можна пояснити за допомогою векторного підходу. Фронтальний вид електричної активності є представлений 6-ма відведеннями від кінцівок (І, ІІ, ІІІ, аVR, аVL і аVF), а горизонтальний план активності - грудними відведеннями (від V1 до V6). Коли поєднати ці два види, то отримаємо певний вектор напрямку і величини електрорушійної сили серця (рис. 7).
Рис. 7. Векторний підхід до ЕКГ.
ІІІ. Інтерпретація ЕКГ.
1. Ритм - синусовий чи не синусовий, розглядається вісь Р.
2. ЧСС - передсердь і шлуночків, якщо вона різна.
3. Вісь QRS - електрична вісь серця, вісь Т і QRS-T кут.
4. Інтервали і тривалість.
5. Амплітуда і тривалість зубця Р.
6. Амплітуда QRS і співвідношення R/S; наявність зубця Q, якого не повинні бути в нормі.
7. Сегмент SТ і зубець Т.
1. Ритм
Синусовий ритм - це нормальний ритм в будь-якому віці. Для синусового ритму обов’язковими є дві ознаки:
● Зубець Р передує кожному комплексу QRS з однаковим РQ інтервалом (РQ інтервал може бути подовженим при атріовентрикулярній блокаді І ст.).
● Зубці Р в І і аVF направлені вгору від ізолінії.
Остання ознака є дуже важливою у диференціації синусового ритму від не синусового. Синоатріальний вузол розміщений в правій верхній частині маси передсердя. Тому деполяризація передсердь проходить з правої верхньої частини до лівої нижньої, що створює напрямок осі Р вгору від ізолінії (рис. 8, 9).
Рис. 8. Синусовий ритм.
Рис. 9. Несинусовий ритм.
2. ЧСС
При записі ЕКГ папір рухається з швидкістю 50 мм/сек., 1 мм=0,02 сек і 5 мм=0,1 сек. Можливий запис при швидкості руху паперу 25 мм/сек., 1 мм=0,04 сек. і 5 мм=0,2 сек . ЧСС можна визначити:
● Виміряти RR інтервал в секундах і 60 поділити на цю величину.
● Для швидкої оцінки ЧСС, при швидкості 25 мм/сек., можна користуватись таким наближеним методом: визначити RR в міліметрах і застосувати наступний взаємозв’язок: 5 мм = 300/хв; 10 мм = 150/хв; 15 мм = 100/хв; 20 мм = 75/хв; 25 мм = 60/хв (рис. 10).
● Застосувати спеціальну ЕКГ лінійку.
Рис. 10. Швидкий метод оцінки ЧСС.
ЧСС в дітей змінюється з віком, загальним станом і часом запису ЕКГ (активний стан, сон, плач, тривога.) Фізичні фактори, такі як температура, прискорюють ЧСС.
Норма ЧСС/хв в спокої
Вік |
Удари/хв. |
Новонароджені 2 р. 4 р. Старші 6 р. |
110 – 150 85 – 125 75 – 115 60 - 100 |
Тахікардія – це коли ЧСС швидша від верхньої межі норми і брадикардія – це коли ЧСС є повільніша від норми відповідного віку.
3. Вісь QRS.
● Зручним способом визначення осі QRS є застосування векторного підходу.
А. Якщо комплекс QRS в І і аVF відведеннях спрямований вгору, то вісь серця розташована в квадранті 0 о - +90о. Для того, щоб визначити напрямок комплексу QRS треба порівняти величину позитивного (зубець R) та негативного (зубець S) зубців.
В. Якщо зубець R в І направлений вгору, а в аVF вниз, то вісь розташована в квадранті 0 о - -90о.
С. Коли зубець R в І направлений вниз, а в аVF вгору, то вісь розташована в квадранті +90 о - 180о.
Д. Коли зубці R в І і аVF спрямовані вниз, то вісь розташована в квадранті -90 о - 180о.
● Знайти відведення від кінцівок (І, ІІ, ІІІ, аVR, аVL, аVF) в якому хвилі R і S є однаковими. Вісь QRS є перпендикулярною до цього відведення в попередньо (в п. 1) знайденому квадранті на схемі векторного підходу.
У здорових дітей напрямок електричної осі серця співпадає з анатомічною віссю і змінюється з віком.
Для дітей старшого віку і підлітків характерні наступні положення електричної осі серця:
= +300 – +700 – нормальне положення осі
= + 700 - + 900 – вертикальне положення осі
= 900 - відхилення осі вправо
= + 300 – 0о – горизонтальне положення осі
00 - відхилення осі вліво
Середні значення і межі електричної осі QRS в нормі
1 тиждень – 1 міс. 1 – 3 міс. 3 міс. – 3 р. Старше 3 р. Дорослі |
+110о (+30о - +180о) +70о (+10о - +125о) +60о (+10о - +110о) +60о (+20о - +120о) +50о (-30о - +105о) |
Патологічне відхилення електричної осі:
Відхилення QRS осі вліво (менше, ніж нижні межі норми) зустрічається при гіпертрофії лівого шлуночка, блокаді лівої н. п. Гісса і при блокаді переднього пучка лівої н. п. Гісса (верхня QRS вісь є характерна для атріовентрикулярної комунікації і тристулкової атрезії).
Відхилення електричної осі вправо з віссю QRS більше, ніж верхня межа норми спостерігається при гіпертрофії правого шлуночка і блокаді правої н.п.Гісса.
Верхня QRS вісь спостерігається, коли зубець S є більшим за R в аVF. Це може бути при блокаді лівого передсердного пучка лівої гілки п.Гісса (в межах від -30о до -90о) і екстремальному відхиленні електричної осі вправо.
4. Вісь T.
● Вісь Т може бути визначена аналогічним методом, застосованим для визначення осі QRS.
А. Якщо зубець Т в І і аVF відведеннях спрямований вгору, то вісь Т розташована в квадранті 0 о - +90о.
В. Якщо зубець Т в І направлений вгору, а в аVF вниз, то вісь Т розташована в квадранті 0 о - -90о.
С. Коли зубець Т в І направлений вниз, а в аVF вгору, то вісь Т розташована в квадранті +90 о - 180о.
Д. Коли зубці Т в І і аVF спрямовані вниз, то вісь розташована в квадранті -90 о - 180о.
● Знайти відведення від кінцівок (І, ІІ, ІІІ, аVR, аVL, аVF) в якому хвиля Т є сплощеною. Вісь Т є перпендикулярною до цього відведення в попередньо (в п. 1) знайденому квадранті на схемі векторного підходу.
Нормальна Т вісь є в межах від 0о до +90о.
Про патологічну вісь Т (поза межами від 0о до +90о квадранту) можна думати, коли зубець Т направлений вниз від ізолінії (інверсія Т) в ІІ і аVF, що виникає внаслідок широкого кута QRS-Т. Патологічне розташування осі Т наштовхує на думку про порушення реполяризації міокарду (міокардити, ішемія міокарду), гіпертрофію шлуночків з дилятацією чи блокадою правої н.п.Гісса.
5. QRS-Т кут – це кут утворений розташуванням осі QRS і осі Т на схемі векторного підходу. В нормі QRS-Т кут є менше 60о, за виключенням періоду новонародженості, коли він може бути більшим, ніж 60о.
QRS-Т кут більший за 60о повинен насторожувати, а більший за 90о - однозначно патологічний. Патологічний QRS-Т кут (понад 90о) спостерігається при важкій гіпертрофії шлуночків з дилятацією, порушенні шлуночкової провідності і дисфункції міокарду метаболічного чи ішемічного ґенезу.