3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Нормальна анатомія	Анатомічна будова шкіри, підшкірної жирової клітковини, кісток і м'язів
Нормальна фізіологія	Фізіологічні особливості шкіри, підшкірно - жирової клітковини, кісток і м'язів
Пропедевтика терапії	Збір анамнезу, огляд, пальпація
Догляд за хворими	Принципи догляду за дітьми з захворюванням шкіри, підшкірної жирової клітковини, кістково - м’язової систем

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)

Тема 3. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри, підшкірної основи у дітей.

По анатомічній структурі шкіра поділяється на: епідерміс; дерму; підшкірну клітковину.

Крім того розрізняють додатки шкіри: волосся, нігті, сальні залози, потові залози.

Функції шкіри і їх особливості у дітей:

• захисна функція- завдяки своїй міцності і здатності витримувати тиск, стискання і розтягування. У дітей ця функція виражена слабше ніж у дорослих. Про це свідчить більш легше пошкодження шкіри, часте інфікування, пов'язане з недостатньою кератинізацією рогового шару, її тонкістю, а також незрілістю місцевого імунітету;

• дихальна функція - у новонароджених виражена у вісім раз більше ніж у дорослих;

• видільна функція - у дітей раннього віку виражена слабше за рахунок функціональної незрілості потових залоз;

• функція терморегуляції у новонароджених незріла, що пов’язано з відносно більшою поверхнею тіла, добре розвинутою сіткою кровоносних судин, у зв'язку з чим діти схильні до перегрівання і переохолодження;

• резорбційна функція шкіри підвищена, на цьому базується необхідність обережного використання кремів, паст, емульсій для зовнішньої терапії

• метаболічна функція - в шкірі утворюються ферменти, вітаміни, антитіла, гормони. Ці властивості у новонароджених виражені слабко і зростають з віком;

• рецепторна функція - шкіра складний орган чуття. В ній розташовані численні рецептори, тому шкіра відіграє велику роль у процесі пристосування новонародженого до умов навколишнього середовища. Всі рефлекси новонародженого викликаються дотиком до його шкіри. Виходячи з функціональних характеристик шкірні рецептори відповідають трьом основним типам чутливості шкіри: тактильної, теплової та больової.

Епідерміс у дітей тонкий, ніжний, пухкий. Він складається з 5 шарів, але блискучий шар визначається тільки на долонях і підошвах. У ростковому (основному) шарі епідермісу до 6 місячного віку відсутній пігмент меланін. У зернистому шарі епідермісу відсутній пігмент кератогіалін. Клітини поверхневого шару епідермісу (рогового) легко злущуються і відпадають, оскільки міжклітинні зв'язки дуже слабкі.

Дерма зберігає ембріональний характер будови, містить багато клітинних елементів і мало волокнистих структур. Сосочковий шар дерми виражений недостатньо, а в недоношених дітей взагалі відсутній. У дермі дітей більше води ніж у дермі дорослих. Вона містить значну кількість гіалуронової кислоти, а також ферменту гіалуронідази, що зумовлює підвищену проникність шкіри. Шкіра дітей має добре розвинену капілярну сітку і добре кровопостачання. Базальна мембрана, яка відділяє дерму від епідермісу недорозвинена. Це призводить до того, що навіть при незначних патологічних процесах у шкірі, епідерміс легко відділяється від дерми з утворенням пухирів.

Придатки шкіри:

Волосся.

Внутрішньоутробно шкіра покрита пушковим волоссям – лануго. Волосся на голові новонародженого різної довжини, густоти, і кольору. У перші 2 роки життя волосся росте повільно (0,2 мм щоденно у дітей раннього віку; 0,3-0,5 мм устаршому віці). Вії у дітей ростуть швидко, у віці 3-5 років їх довжина така, як і у дорослих. В період статевого дозрівання волосся з'являється в пахвинній впадині і на лобку, у хлопчиків ще на обличчі.

Нігті.

У доношених новонароджених нігті щільні і досягають дистальних закінчень останньої фаланги. В перші дні життя наступає затримка росту нігтів, що проявляється на нігтьовій пластинці появою поперечної «фізіологічної» риски, на третьому місяці вона досягає вільного краю нігтя, що дозволяє визначити вік дитини. Така ж затримка росту нігтів відмічається у дітей після важких захворювань.

Сальні залози.

Розміщені по всій поверхні шкіри крім долонь, підошв і тильної поверхні стопи. Їхні протоки відкриваються у волосяні фолікули, за винятком шкіри губ, малих статевих губ, де вони відкриваються безпосередньо на поверхні. У новонароджених сальні залози можуть перероджуватись в кісти (на шкірі носа, чолі, підборідді), утворюючи дрібні біло-жовті утворення - «білі вугрі» (milia).

Потові залози.

Кількість потових залоз у новонароджених така ж як у дорослого. По мірі збільшення поверхні тіла кількість потових залоз на одиницю площі прогресивно зменшується. Екринні потові залози розміщені по всій поверхні тіла, їхні протоки відкриваються на поверхні шкіри. Залози інервуються симпатичними нервовими закінченнями. Перші дні життя кількість екринових потових залоз на 1см² поверхні тіла складає більше тисячі, у дорослого – 150. Апокринні потові залози у дітей в ранньому віці не функціонують; початок їх активності виявляється тільки у 8 - 10 років, а повна функціональна активність у період статевої зрілості. Апокринні потові залози локалізуються в пахвових ямках в ділянці ареол, періанальній та ділянці статевих органів, навколо пупка.

Анатомо - фізіологічні особливості пішкірно - жирової клітковини у дітей.

Товщина підшкірного шару у дітей відносно більша ніж у дорослих. В жировій клітковині зберігаються тканини ембріонального характеру, які мають здатність накопичувати жир і виконувати функцію кровотворення. Жирові клітини дрібні і вміщують ядра; з віком жирові клітини збільшуються у розмірах, а ядра навпаки зменшуються. В грудній, черевній порожнинах накопичення жирової клітковини відмічається з 5-7 років і в основному в період статевого дозрівання, цим зумовлене легке зміщення внутрішніх органів у дітей цього віку. Наявність бурої жирової тканини є суттєвою особливістю підшкірно жирової клітковини у дітей раннього віку. Основною функцією бурої клітковини є так званий нескорочувальний термогенез, тобто теплопродукція не пов'язана з м'язевим скороченням. На животі підшкірно-жирова основа переважно складається з поліненасичених жирних кислот, які мають низьку точку плавлення, а на обличчі вона містить переважно насичені жирні кислоти з високою точкою плавлення. Цим зумовлена певна послідовність зникнення підшкірно жирової основи при гіпотрофії різних ступенів.