Встановлений на цьому етапі курації хворого діагностичний висновок є попереднім і потребує уточнення та доповнення за результатами параклінічних досліджень

Viі. План додаткових обстежень

• З огляду на попередній діагностичний висновок, встановлений на основі скарг, даних анамнезу та клінічного обстеження дитини, плануються параклінічні дослідження

• Перелік додаткових методів дослідження містить саме ті методи, які необхідні для підтвердження / уточнення виділених на попередньому етапі клінічних синдромів уражень тієї чи іншої системи / систем організму

• План обстеження включає лабораторні, інструментальні методи дослідження, необхідні консультації вузьких спеціалістів

Viіі результати лабораторних та інструментальних досліджень

• Лабораторні методи: аналізи крові, сечі, калу, дуоденального та шлункового вмісту; біохімічні аналізи крові

• Інструментальні методи: рентгенологічні методи, сонографія, ЕКГ

• Консультації вузьких спеціалістів

• Наведені результати лабораторних досліджень оцінюються з точки зору вікової норми, інструментальні дослідження - на предмет відхилення від норми.

Іх. Щоденник

• щодня до історії хвороби заносяться відомості про зміну стану хворого, динаміку патологічного процесу, обґрунтовуються і записуються призначені обстеження та лікування

• записи у щоденниках повинні бути лаконічними, проте відображати динаміку стану здоров'я дитини: клінічні дані, результати параклінічних досліджень

Х. Температурний листок та листок лікарських призначень

• дані клінічного перебігу хвороби: динаміка змін температури тіла, ЧСС, ЧД, АТ відображаються графічно у температурному листку, тут же і зазначається щоденна функція кишківника (випорожнення), нирок (добовий діурез)

• вказуються всі застосовані методи лікування протягом днів курації:

- режим (строгий ліжковий, ліжковий, напівліжковий, палатний, загальний)

- дієта, особливості питтєвого режиму; для дітей першого року життя слід розписати години годування з вказуванням страв і їх об’єму

- медикаментозне лікування: вказати назву препарату, форму, яка застосовувалася, шлях введення, дозу, кратність введення, залежність часу введення від прийому їжі або іншої лікувальної процедури

- фізіотерапевтичні методи лікування

Іх. Синдромальний діагноз

В процесі встановлення діагнозу передбачено 3 етапи творчої роботи:

1. Пошук симптомів

2. Групування симптомів у синдроми

3. Конструювання синдромального діагнозу з вказуванням ведучого синдрому.

Встановлення синдромального діагнозу слід проводити за наступною схемою:

1. Крок 1. Детальне обстеження хворого і виявлення суб'єктивних та об'єктивних симптомів

2. Крок 2. Групування виявлених суб'єктивних та об'єктивних симптомів у загальні і локальні симптоми, які дозволяють запідозрити ураження того чи іншого органу або системи.

3. Крок 3. Визначення синдромів і серед них (що особливо важливо) ведучого синдрому (попередній діагностичний висновок).

4. Крок 4. Уточнення та доповнення попереднього діагностичного висновку за допомогою результатів проведених лабораторно-інструментальних методів дослідження.

5. Корк 5. Обгрунтування синдромального діагнозу з вказуванням ведучого синдрому

МОДУЛЬ 3

ВИГОДОВУВАННЯ ТА ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 14

ПРИРОДНЕ ВИГОДОВУВАННЯ НЕМОВЛЯТ

1. Актуальність теми

Перший рік життя дитини характеризується особливо швидкими темпами росту організму, що зумовлює високі потреби в надходженні основних харчових інгредієнтів, вітамінів та мінералів. Разом з тим шлунково-кишковий тракт у немовлят залишається морфологічно та функціонально незрілим. Відсутність можливості механічно подрібнити їжу, низька активність ферментних систем, недосконала моторика шлунково-кишкового тракту, недостатня імунологічна реактивність організму зумовлюють потребу в особливому годуванні дитини. Ідеальним продуктом, здатним забезпечити дитину перших місяців життя всім необхідним, а також створити належний захист від інфекцій, є материнське молоко. Лише дотримання правил успішного грудного вигодовування, правильний розрахунок об’єму їжі, грамотне введення страв прикорму в другому півріччі дасть змогу забезпечити гармонійний розвиток дитини протягом перших років життя та створити підґрунтя доброго здоров’я в майбутньому.

2. Конкретні цілі.

• Збирати анамнез вигодовування дитини грудного віку та оцінювати його.

• Розрахувати добовий об’єм їжі дитині, залежно від віку.

• Розрахувати необхідну кількість їжі на одне годування, залежно від віку немовляти.

• Складати одноденне меню для дитини грудного віку, що знаходиться на природному вигодовуванні.

• Оцінювати добовий раціон харчування дитини та провести його корекцію (при потребі).

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)

Тема 1. Природне вигодовування немовлят

В грудному віці відбувається найбільш інтенсивне збільшення маси та довжини тіла, формування внутрішніх органів та систем, становлення імунологічного статусу. Повноцінність цих процесів може бути забезпечена лише надходженням всіх основних харчових інгредієнтів і додаткових елементів з продуктами харчування. Однак, через морфо-функціональну незрілість травного тракту, високі потреби дітей перших місяців життя можуть бути задоволені лише єдиним видом їжі – грудним молоком, або його замінником.

Нераціональне вигодовування на першому році життя може призвести до наступних наслідків:

• Гіпотрофія (недостатня динаміка маси тіла та росту)

• Відставання в нервово-психічному розвитку

• Дефіцитна анемія

• Рахіт (порушення розвитку опорно-рухового апарату, зубів)

• Недостатній рівень імунологічного захисту (часті інфекційні захворювання, особливо з боку ШКТ та дихальних шляхів)

• Часті алергічні захворювання

• Високий ризик розвитку метаболічного синдрому (ожиріння, ЦД ІІ типу, гіпертонія) в дорослому віці

Єдиним ідеальним продуктом харчування для забезпечення гармонійного розвитку дитини перших 6-ти місяців життя є материнське молоко. Воно містить не тільки всі необхідні поживні речовини в ідеально збалансованому співвідношенні, але й комплекс захисних факторів та біологічно активних речовин.

Природнім називається таке вигодовування, коли дитина на першому році життя отримує тільки материнське молоко і не отримує штучної суміші. Природне вигодовування передбачає проведення корекції дефіциту вітамінів, мінералів та основних харчових інгредієнтів шляхом введення страв прикорму в другому півріччі життя (дитина віком до 6-ти місяців повинна отримувати тільки грудне молоко, немає фізіологічної потреби у введенні в її раціон додаткової рідини у вигляді води, чаїв, соків, відварів та інших харчових продуктів).

Природне вигодовування має цілий ряд переваг як для здоров’я матері та дитини, так і з соціальної точки зору:

• Завдяки оптимальному вмісту білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та мінеральних речовин, природне вигодовування забезпечує належний фізичний та психомоторний розвиток дитини, попереджує надмірне метаболічне навантаження на незрілі органи дитини, зокрема травну систему та нирки.

• Вміст активних імуноглобулінів та факторів неспецифічного захисту в грудному молоці зумовлює меншу частоту виникнення діареї та респіраторних інфекцій у дітей, які вигодовуються природно.

• Генетична спорідненість материнського молока до організму дитини значно знижує ризик розвитку алергічних захворювань.

• При природному вигодовуванні створюється тісний психоемоційний контакт між матір’ю та дитиною, який утримується протягом багатьох років.

• Оскільки грудне молоко завжди тепле та не містить патогенних мікроорганізмів, воно не вимагає затрат часу для його приготування.

• Природне вигодовування – це найбільш економний тип вигодовування для сімейного бюджету.

• Годування дитини грудьми має суттєве значення для здоров’я жінки, оскільки воно зменшує частоту післяпологових ускладнень, а також ризик розвитку злоякісних захворювань молочної залози, яйників та матки у майбутньому.

Склад материнського молока протягом періоду лактації змінюється (табл. 1). Розрізняють:

• Молозиво – секретується наприкінці вагітності і перші дні після народження (густа рідина жовтого кольору з особливо високим вмістом білка та факторів захисту).

• Перехідне молоко – з 4го-5го дня.

• Зріле молоко – з 2го-3го тижня.

Табл. 1. Склад жіночого та коров’ячого молока.

Особливості білків грудного молока. Вміст білків в зрілому грудному молоці в 2-3 рази менший ніж в коров’ячому молоці. Основним білковим компонентом є сироваткові білки – альбуміни і глобуліни. Ці білкові фракції легко засвоюються і є спорідненими генетично до організму дитини, тому можуть всмоктуватися в практично незміненому вигляді і не викликають у дитини алергічних реакцій. Переважають в материнському молоці дрібнодисперсні фракції білків (на відміну від коров’ячого молока, в якому переважає грубодисперсний казеїноген). Співвідношення сироваткові білки/казеїноген в жіночому молоці 60/40 (в коров’ячому молоці – 20/80). Казеїноген під впливом шлункового соку звурджується і перетворюється в пластівці казеїну. Розмір молекули казеїну грудного молока – 30 ммкм, коров’ячого молока – 102 ммкм. Казеїн грудного молока легше засвоюється, більшою є поверхня дії шлункового соку.

До білкових сполук відносять також ряд біологічно активних речовин (імуноглобуліни (особливо важливе значення має наявність секреторної фракції Ig A), ферменти (трипсин, ліпаза, амілаза). Важливо, що грудне молоко містить всі незамінні амінокислоти в необхідному співвідношенні. В той же час загальна кількість амінокислот в коров’ячому молоці в 3 рази більша, що створює надмірне навантаження на шлунково-кишковий тракт, та сечовидільну систему. Переважають в грудному молоці ароматичні амінокислоти. Серед амінокислот материнського молока особливе значення має таурин. Таурин – сірковмісна амінокислота, яка синтезується в дорослому організмі з метіоніну і цистеїну. Таурин відіграє важливу роль в процесах психомоторного розвитку, дозрівання органів чуттів, ендокринної системи. Він сприяє засвоюванню жирів, формуванню сітківки ока, нервової тканини, наднирників, епіфізу, гіпофізу, слухового нерва; стабілізує клітинні мембрани; підвищує фагоцитарну активність нейтрофілів. Триптофан називають лімітуючою амінокислотою, оскільки її особливо мало в коров’ячому молоці. Перетворюючись в організмі на серотонін, триптофан відповідає за нервово-поведінкові аспекти – апетит, відчуття насичення, настрій, болеву чутливість, ритми сну-активності.

Надлишок білка, який виникає при годуванні дитини штучними сумішами спричиняє ряд небажаних наслідків: збільшується навантаження на органи травлення, печінку та нирки; посилюється ріст в кишківнику бактерій протеолітиків, що веде до збільшення кількості продуктів неповного розщеплення білків (індол, скатол), які знижують перистальтику, приводять до виникнення кишкової коліки, метеоризму, закрепу; порушується травлення та всмоктування; підвищується ризик розвитку метаболічного ацидозу; стимулється секреція інсуліну і підвищується ризик розвитку метаболічного синдрому (цукрового діабету, ожиріння, артеріальної гіпертензії) в дорослому віці.

Особливості жирів грудного молока. Жири є життєво необхідними для нормального росту і розвитку дитини. Вони є джерелом не лише енергії, але й незамінних жирних кислот, жиророзчинних вітамінів та гормонів. Кількісний вміст жирів в грудному та коров'ячому молоці приблизно однаковий - 3,5-4,5 г/100 мл. 98% жирів материнського молока складають тригліцериди. Грудне молоко характеризується також низьким вмістом насичених жирних кислот, здатних подразнювати ШКТ і викликати його функціональні розлади, та високим вмістом ненасичених (есенційних) жирних кислот. Особливе значення мають довголанцюгові поліненасичені жирні кислоти з 20-ма та 22-ма атомами вуглецю, які є похідними лінолевої та α-ліноленової жирних кислот. Саме вони є необхідними компонентами фосфоліпідів клітинних мембран, зокрема центральної нервової системи та фоторецепторів сітківки ока. Вони також виступають в якості попередників для синтезу лейкозаноїдів. Основне значення серед них мають арахідонова та докозагексаєнова кислоти. Арахідонова кислота наявна в мембранах нервової тканини, сприяє мієлінізації нервового волокна, забезпечує швидкість передачі нервового імпульсу, бере участь у формуванні психомоторного розвитку. Основна кількість докозагексаєнової кислоти сконцентрована в фоторецепторах сітківки ока (50% всіх жирних кислот мембран паличок). Вона складає також 60% всіх жирних кислот основних фосфоліпідів кори головного мозку, впливає на проникність мембран, трансмембранний транспорт іонів. Жири грудного молока мають високий ступінь дисперсності. Крім того, грудне молоко містить ліпазу, яка допомагає травленню жирів.

Особливості вуглеводів грудного молока. Вуглеводів в грудному молоці міститься 7,0 г/100 мл (більше ніж в коров’ячому молоці). 90 % складає β-лактоза (коров’яче молоко містить α-лактозу). Особливістю β-лактози є те, що вона повільно всмоктується в тонкому кишківнику, доходить до товстого кишківника де виявляє біфідогенні властивості. α-Лактоза швидко засвоюється в тонкому кишківнику і тому біфідогенних властивостей не виявляє. Грудне молоко є також важливим джерелом олігосахаридів, складних цукрів, які включають D-глюкозу, D-галактозу, L-фукозу, N-ацетилглюкозамін і N-ацетилнейроамінову кислоту (сіалову кислоту). Сьогодні відомо понад 100 сполук цієї групи вуглеводів. Олігосахариди складають 27% всіх вуглеводів молозива. Потім їх вміст поступово зменшується до 19% на 30-й день лактації і 15-16% на 60-й день. Добре відома властивість олігосахаридів, які містять N-ацетилглюкозамін, стимулювати ріст біфідобактерій в кишківнику. Крім цього, олігосахариди грудного молока виступають в ролі аналогів рецепторів (олігосахаридних фрагментів гліколіпідів та глікопротеїнів) з якими зв’язуються ентеропатогени та їх токсини. Завдяки такій конкурентній взаємодії пригнічується процес адгезії патогенної мікрофлори в кишківнику. Вивчається можлива роль олігосахаридів грудного молока як джерела вкрай необхідної для правильного розвитку дитини сіалової кислоти.

Вітамінний склад грудного молока. Вміст вітамінів в грудному молоці залежить від пори року та вітамінного складу їжі матері. Жиророзчинних вітамінів (А, D, E) більше ніж в коров’ячому. Значно вища активність вітаміну D (в 10000 разів вища активності чистого вітаміну D3). Вміст водорозчинних вітамінів забезпечується повноцінним харчуванням матері. В коров’ячому молоці спостерігається дещо вищий вміст тіаміну, рибофлавіну, пантотенової кислоти, біотину, ціанокобаламіну, однак вони тратять активність в процесі термічної обробки.

Мінеральний склад грудного молока. Загальна кількість мінеральних солей в грудному молоці менша, що визначає нищу осмолярність молока і створює менше навантаження на нирки. В грудному молоці наявне ідеальне співвідношення між кальцієм і фосфором – 2:1, що забезпечує добре всмоктування кальцію (надмір фосфору в коров’ячому молоці приводить до поганого всмоктування кальцію) і сприяє росту і розвитку кісткової тканини дитини, попереджує розвиток рахіту, покращує засвоєння заліза та цинку; зменшує рН кишківника і сприяє росту біфідобактерій. Заліза в грудному молоці більше (1 мг/л), всмоктується воно краще – 50-70% (з коров’ячого молока лише 30%). Годування коров’ячим молоком основний фактор ризику розвитку залізодефіцитної анемії (кожен місяць вигодовування коров’ячим молоком збільшує ризик розвитку анемії на 39%). Грудне молоко містить також достатню кількість цинку, міді, селену, які впливають на ріст, покращують бар’єрні властивості шкіри і слизових оболонок, стимулюють продукцію лімфоцитів, мають антиоксидантні та імунопротекторні властивості.

Грудне молоно містить також ряд біологічно активних речовин: активні ферменти (протеаза, трипсин, амілаза, ліпаза); гормони щитовидної залози, наднирників, гіпофізу, кишкового тракту; гормоноподібні речовини ( еритропоетин, простагландини); фактори специфічного та неспецифічного захисту (Ig A, Ig M, Ig G, лізоцим, макрофаги).

Основні правила успішного грудного вигодовування:

• Прикладання дитини до грудей протягом першої години життя при відсутності протипоказів.

• Цілодобове спільне перебування матері з дитиною.

• Правильне прикладання дитини до грудей матері.

• Грудне вигодовування за вимогою дитини в тому числі вночі.

• Не давати дитині до 6-ти місяців ніяких інших продуктів і рідини, за виключенням випадків, зумовлених медичними показами.

• Не використовувати соски, пустушки.

• Виключно грудне вигодовування до 6-ти місяців.

• Обов’язкове введення прикорму з 6-ти місяців.

• Продовження грудного вигодовування до 1-го року а при можливості і довше .

Режим годування дитини: перше годування дитини проводять через 15-30 хвилин після народження. Потім перші 2 місяці дитина їсть 7 разів на добу через кожні 3 години. З 2х до 4х-5ти місяців – 6 разів на добу. З моменту введення прикорму – 5 разів на добу. Однак, найраціональнішим вважається вільне вигодовування – дитина їсть коли захоче і скільки захоче, в тому числі вночі.

Потреба дитини в основних харчових інгредієнтах.

Потреба в білках становить 2,0 – 2,5 г/кг/добу до введення прикорму, 2,5 – 3,0 г/кг/добу після введення прикорму. Потреба в жирах становить 6,0 – 6,5 г/кг/добу в першому півріччі життя, 5,5 – 6,0 г/кг/добу в другому півріччі життя. Потреба в вуглеводах становить – 12 – 14 г/кг/добу протягом всього року.

Способи розрахунку необхідного об’єму їжі. Для дитини у віці до 7-10 днів:

1. Метод Зайцевої – 2% маси при народженні х n (день життя);

2. Метод Фінкельштейна – 70хn (якщо маса при народженні менша ніж 3200); 80xn (якщо маса при народженні більша ніж 3200);

3. Метод Тура (розраховують об’єм їжі на одне годування) – 10хn (n – кількість днів життя);

4. Метод Роммеля10 мл молока на 100 г маси тіла на добу.

У віці після 2х тижнів:

1. “Об’ємний” метод. Добовий об’єм їжі розраховують залежно від віку та маси тіла дитини:

від 2х тижнів до 2х місяців – 1/5 маси

від 2х місяців до 4х місяців – 1/6 маси

від 4х місяців до 6ти місяців – 1/7 маси

від 6ти місяців до 9ти місяців – 1/8 маси

Добовий об'єм їжі на першому році життя не повинен перевищувати 1000 мл!

2) Калорійний метод. При розрахунку добового об’єму їжі беруть до уваги енергетичну потребу дитини та енергетичну цінність молока.

Потреба в енергії на кілограм маси є наступною:

І квартал – 120-125 ккал

ІІ квартал – 115-120 ккал

ІІІ квартал – 110-115 ккал

ІV квартал – 100-105 ккал

Енергетична цінність 1л грудного молока – 700 ккал

Тема 2. Природне вигодовування немовлят після введення прикорму.

Незважаючи на оптимальний склад грудного молока вже з кінця першого півріччя у дитини розвиваються дефіцити спочатку вітамінів і мінералів, а згодом і основних харчових інгредієнтів. З метою покриття цих дефіцитів з 6-ти місячного віку дієту дитини слід розширювати. Продукти харчування, які вводяться в доповнення до грудного молока (молочної суміші в разі штучного вогодовування) дитині першого року життя називаються прикормом. Вводячи прикорм ми не лише ліквідуємо дефіцит харчових інгредієнтів та енергії, але і поступово відлучаємо дитину від грудей, почергово замінюючи по одному годуванню грудьми. Слід зазначити, що терміни введення прикорму, а також почерговість введення страв повинні бути індивідуальними для кожної конкретної дитини. Годувати дитину виключно грудним молоком до 6-ти місяців можна лише за умови відсутності в неї клінічних ознак дефіцитного стану (гіпотрофії, залізодефіцитної анемії та ін.). В разі потреби прикорм слід ввести швидше, але не раніше 17-го і не пізніше 26-го тижня життя. Розширювати меню дитини потрібно за рахунок тих продуктів, які максимально компенсують наявний у неї дефіцит. До уваги слід брати також індивідуальні уподобання дитини.

Ознаки готовності дитини до введення прикорму:

• Тримає голову;

• Сидить практично без підтримки (в стільчику для годування);

• Відкриває рот, коли підносять ложку з їдою;

• Відвертається від ложки з їдою, коли не голодна;

• Закриває рот з ложкою в роті, тримає їжу в роті, а потім ковтає, а не виштовхує і не випльовує;

Правила введення прикорму:

• З моментом введення прикорму дитина переводиться на 5-ти разове харчування;

• Нова страва дається перед годуванням грудьми;

• Кількість страви поступово збільшується (від 15-20 мл до 150-180 мл протягом тижня);

• Протягом тижня одне годування грудьми повністю замінюється на страву прикорму, наступний тиждень потрібний для адаптації (нова страва не вводиться);

• Прикорм дають з ложечки;

• Страва прикорму повинна бути гомогенною;

• Рідку за консистенцією їжу поступово замінюють густою (привчають дитину до жування);

В якості першого прикорму обирають молочну кашу або овочеве пюре (залежно від маси тіла дитини).

Молочні каші - вводяться з 6-ти місяців; використовують рис, гречку, овес, кукурудзу (не рекомендована манна каша); після звикання дитини готують кашу зі змішаної крупи; кашу варять спочатку на вдвічі розведеному, а після звикання дитини, на цільному коров’ячому молоці; спочатку дається 5% каша, яка потім замінюється на 10%; до каші додають вершкове масло та трошки цукру.

Овочеве пюре - вводиться з 6-ти-7-ми місяців після молочної каші, або в якості першого прикорму у дітей з надмірною масою тіла; готується з картоплі, моркви, капусти, кабачків, гарбуза, буряка та ін.; вариться на воді або овочевому відварі; до страви не додають солі та спецій; додають 3-5г олії, а з 6-7 міс – вершкове масло; на початку готується рідшої консистенції суп, який потім поступово змінюється на густіше пюре; з 7-ми місяців до цієї страви додається м’ясо.

М’ясні страви - вводяться з 7-ми місяців; м’ясо додають до овочевого прикорму; слід обирати сорти м’яса, які легше засвоюються – курятину, яловичину, крільчатину (не рекомендована свинина); починають з дрібно перемеленого м’яса і поступово переходять до кусочків: 7 міс – м’ясний фарш, 10 міс – фрикадельки, 12 міс – парові котлети; об’єм зростає від 5-30 до 50-60г; не слід давати дитині смажені та копчені продукти, ковбасу, сосиски.

Кисломолочні продукти – з 8-ми місяців вводять перетертий сир (50г) з кефіром (молоком) (150г); до страви додають сухе печиво, сухарик.

Фруктові соки – дають з метою профілактики гіповітамінозу, рахіту, анемії; позитивного впливу на секреторну та моторну функцію ШКТ; вводять після 6ти місяців (доцільно сік давати дитині тоді, коли вона вже отримує інші страви прикорму); вводять поступово, починаючи з кількох крапель на день; необхідна кількість соку складає 10 х n (n – кількість місяців дитини), не більше 100 мл до 1-го року життя; сік дають між годуваннями грудьми, об’єм грудного молока не зменшують; готується сік ex tempore зі свіжих достиглих фруктів; починають з яблучного соку, потім дають вишневий, смородиновий, морквяний, сливовий, абрикосовий та ін.; не слід давати виноградний сік, оскільки він посилює процеси бродіння в кишківнику; не рекомендовані цитрусові соки, оскільки вони часто викликають алергічні реакції.

Фруктове пюре – бажано вводити після овочевого пюре (деяким дітям можуть не сподобатись на смак овочі, якщо вони звикли до солодких фруктів); починають з яблучного пюре; необхідна кількість складає 5 х n (n – кількість місяців життя); об’єм пюре враховується в добовому об’ємі їжі (об’єм іншої страви зменшується).

Яєчний жовток – є джерелом вітамінів, кальцію, заліза; вводиться з 7-ти місяців; дається через день; необхідна кількість становить в 7 місяців – 1/8-1/4, в 8 місяців – 1/4-1/2, в 9місяців – 1/2; 10-12 міс – 1/2-1.

Орієнтовна схема введення продуктів і страв прикорму при природному вигодовуванні дітей першого року життя.

Схема протоколу

Прізвище, ім’я, вік дитини ______________________________________________

Скарги та дані анамнезу________________________________________________

Добовий раціон дитини:

Години годування	Вид їжі	Об’єм

Розрахунок основних інгредієнтів:

Висновок.

Приклад розв’язання ситуаційних задач:

Умова. Дитина народилася з масою тіла 3600 г. Знаходиться на природному вигодовуванні. На даний час дитині 8 місяців. Порахувати потребу в білках, жирах, вуглеводах та енергії. Скласти одноденне меню. Провести розрахунок харчових інгредієнтів та при потребі корекцію.

1. Належна маса тіла дитини: 3600+600+800+800+750+700+650+600+550=9050 г.

2. Потреба в основних харчових інгредієнтах та енергії:

а) білки: 2,5 г/кг х 9,050 кг = 22,6 г; 3,0 г/кг х 9,050 кг = 27,2 г;

б) жири: 5,5 г/кг х 9,050 кг = 49,8 г; 6,0 г/кг х 9,050 кг = 54,3 г;

в) вуглеводи: 12 г/кг х 9,050 кг = 108,6 г; 14 г/кг х 9,050 кг = 126,7 г;

г) калорії: 110 ккал/кг х 9,050 кг = 995,5 ккал; 115 ккал/кг х 9,050 кг = 1040,8.

3. Розрахунок добового об’єму їжі:

Об’ємний метод – 1/8 х 9050 г = 1131 мл. ~1000 мл (на першому році життя об’єм їжі не повинен перевищувати 1 л).

4. Розрахунок разового об’єму їжі:

1000 мл / 5 = 200 мл.

5. Меню дитини:

6.00 – грудне молоко 200 мл

10.00 – 10% каша зі змішаної крупи 150 мл + 5 г вершкового масла

фруктове пюре 50 г

14.00 – овочевий суп-пюре 170мл + 3 г рослинної олії

яєчний жовток 1/2

м’ясний фарш 30 г

18.00 – кефір 160 мл

сир 30 г

печиво 10 г

22.00 – грудне молоко 200 мл

Між годуваннями – 80 мл фруктового соку.

6. Таблиця розрахунку вигодовування:

7. Аналіз. Таким чином, при розрахунку виявлено надмір білків та дефіцит жирів і вуглеводів, які не перевищують 10% і не потребують корекції.

5. Матеріали методичного забезпечення.

5.1. Питання для самоконтролю.

1. Визначення природного вигодовування, його переваги.

2. Склад молозива, перехідного молока та зрілого молока.

3. Біологічна роль грудного молока.

4. Плавила успішного грудного вигодовування.

5. Режим вигодовування на першому році життя. Поняття про вільне вигодовування.

6. Способи розрахунку добового об’єму їжі.

7. Техніка природного вигодовування.

8. Потреба в харчових інгредієнтах при природному вигодовуванні.

9. Поняття про корекцію вигодовування і прикорм. Правила введення прикорму. Види прикорму.

10. Відлучення від грудей.

5.2. Тестові завдання.

1. До переваг грудного молока відносять наступне:

А. Містить всі необхідні дитині інгредієнти

B. Містить фактори захисту

С. Завжди тепле

D. Не містить патогенних мікроорганізмів

E. Все перераховане правильне

2. Молозиво секретується протягом:

1. Перших 3х днів після народження дитини

2. Першого дня після народження дитини

3. Першого тижня після народження дитини

4. Десяти днів після народження дитини

5. Двох тижнів після народження дитини

3. Порівняно зі зрілим молоком, молозиво характеризується:

1. Низьким вмістом білків

2. Високим вмістом ліпідів

3. Високим вмістом вуглеводів

4. Вищою енергетичною цінністю

5. Всі відповіді правильні

4. Новонароджену дитину вперше прикладають до грудей:

1. Відразу після народження

2. Через 1 годину після народження

3. Через 2 години після народження

4. Через 3 години після народження

5. На другу добу після народження

5. Який режим годування є найраціональнішим для дитини 3х місячного віку:

1. 7-ми разове годування

2. 6-ти разове годування

3. 5-ти разове годування

4. 4-х разове годування

5. Вільний режим

6. Для підрахунку добового об’єму їжі у дітей до 10-ти денного віку можна

скористатися методом:

1. Об’ємним

2. Калорійним

3. Зайцевої

4. Жодна відповідь не правильна

5. Всі відповіді правильні

7. Для підрахунку добового об’єму їжі у дітей після 2-х тижневого віку можна скористатися методом:

1. Тура

2. Зайцевої

3. Фінкельштейна

4. Об’ємним

5. Всі відповіді правильні

8. Яка з формул для розрахунку добового об’єму їжі за методом Зайцевої правильна?

1. 1% маси тіла х n

2. 2% маси тіла х n

3. 3% маси тіла х n

4. 4% маси тіла х n

5. 5% маси тіла х n

9. Яку частку маси тіла дитини 1-го місяця потрібно взяти при підрахунку добового об’єму їжі об’ємним методом?

1. 1/2

2. 1/3

3. 1/4

4. 1/5

5. 1/6

10. Яку частку маси тіла дитини 3-х місячного віку потрібно взяти при підрахунку добового об’єму їжі об’ємним методом?

A. 1/2

B. 1/3

C. 1/4

D. 1/5

E. 1/6

11. Якою є енергетична потреба у дитини 7-ми місячного віку?

1. 120-125 ккал/кг

2. 115-120 ккал/кг

3. 110-115 ккал/кг

4. 105-110 ккал/кг

5. 100-105 ккал/кг

12. Якою є енергетична потреба у дитини 4-х місячного віку?

A. 120-125 ккал/кг

B. 115-120 ккал/кг

C. 110-115 ккал/кг

D. 105-110 ккал/кг

E. 100-105 ккал/кг

13 Якою є потреба в білках у дитини в першому півріччі життя?

1. 1,0-1,5 г/кг

2. 1,5-2,0 г/кг

3. 2,0-2,5 г/кг

4. 2,5-3,0 г/кг

5. 3,0-3,5 г/кг

14. Якою є потреба в жирах у дитини в першому півріччі життя?

1. 4,0-4,5 г/кг

2. 5,0-5,5 г/кг

3. 6,0-6,5 г/кг

4. 7,0-7,5 г/кг

5. 8,0-8,5 г/кг

15. Якою є потреба в вуглеводах у дитини на першому році життя?

1. 9,0-11,0 г/кг

2. 12-14 г/кг

3. 15-16 г/кг

4. 17-19 г/кг

5. 20-21 г/кг

16. Яким є вміст білків у зрілому грудному молоці?

1. 1,1-1,5 г/100 мл

2. 1,5-1,8 г/100 мл

3. 1,8-2,2 г/100 мл

4. 2,2-2,6 г/100 мл

5. 2,6-3,0 г/100 мл

17. Співвідношення сироваткових білків до казеїну в жіночому молоці становить:

1. 50-50

2. 80:20

3. 30:70

4. 60:40

5. 40:60

18. Оптимальне для засвоєння співвідношення кальцію і фосфору в грудному молоці:

1. 1:2

2. 1:1

3. 2:1

4. 3:1

5. 4:1

19. Поступове введення нових продуктів харчування дитині першого року життя з витісненням жіночого молока називається:

1. Прикормом

2. Докормом

3. Корекцією

4. Всі відповіді правильні

5. Жодна відповідь не правильна

20. Страви прикорму при природному вигодовуванні вводять з:

1. 3-х місяців

2. 4-х місяців

3. 5-ти місяців

4. 6-ти місяців

5. 7-ми місяців

21. Що з перерахованого свідчить про готовність дитини до введення прикорму?

1. Тримає голову

2. Сидить без підтримки

3. Відкриває рот, коли підносять ложку з їдою

4. Відвертається від ложки коли не голодна

5. Всі відповіді правильні

22. У якому віці дитині на природному вигодовуванні вводять в раціон молочну кашу?

1. 3 місяці

2. 4 місяці

3. 5 місяців

4. 6 місяців

5. 7 місяців

23. У якому віці дитині на природному вигодовуванні вводять в раціон фруктовий сік?

1. Після 1-го місяця

2. Після 3-х місяців

3. Після 4-х місяців

4. Після 5-ти місяців

5. Після 6-ти місяців

24. У якому віці дитині на природному вигодовуванні вводять в раціон м’ясний фарш?

1. 6,5-7 місяців

2. 7,5-8 місяців

3. 8,5-9 місяців

4. 9,5-10 місяців

5. 10,5-11 місяців

25. У якому віці дитині на природному вигодовуванні вводять в раціон кисло-молочні продукти?

1. 5 місяців

2. 6 місяців

3. 7 місяців

4. 8 місяців

5. 9 місяців

26. У якому віці дитині на природному вигодовуванні вводять в раціон яєчний жовток?

1. 5 місяців

2. 6 місяців

3. 7 місяців

4. 8 місяців

5. 9 місяців

27. Яку страву в якості першого прикорму при природному вигодовуванні доцільно обрати дитині з надмірною масою тіла?

1. Фруктове пюре

2. Овочеве пюре

3. Молочну кашу

4. Кефір

5. Фруктовий сік

28. Скільки молочної каші повинна отримувати дитина у віці 8 місяців?

1. 50 г

2. 80 г

3. 100 г

4. 150 г

5. 170 г

29. Який об’єм фруктового соку повинна отримувати дитина у віці 10-ти місяців?

1. 30 мл

2. 50 мл

3. 100 мл

4. 150 мл

5. 200 мл

30. Який об’єм овочевого пюре повинна отримувати дитина у віці 7-ми місяців?

1. 100 г

2. 120 г

3. 130 г

4. 150 г

5. 180 г

Відповіді на тестові завдання

5.3. Ситуаційні задачі.

Задача 1

До педіатра звернулася мама з дитиною 10-ми місячного віку зі скаргами на підвищення температури тіла та сухий кашель. При об'єктивному обстеженні виявлено недостатню масу тіла дитини, блідість шкірних покривів, деформації кісток скелету. При опитуванні мама розповіла, що з народження годує дитину виключно грудним молоком.

• В чому полягає причина виявлених патологічних змін?

• Які страви повинна отримувати дитина в цьому віці крім материнського молока?

• Яких правил повинна дотримуватися мама при введенні нової страви

Задача 2

До педіатра на профілактичний огляд звернулася мама з дитиною 4-х місячного віку. При зборі анамнезу виявлено, що дитина годується 5 разів на добу, з них 4 рази отримує грудне молоко, один раз молочну кашу, між годуваннями п'є фруктовий сік (маса тіла при народженні 3200 г).

• Які помилки допускає мама при годуванні дитини?

• Порахуйте потребу в основних харчових інгредієнтах для даної дитини, складіть одноденне меню, проведіть розрахунок вигодовування.

Задача 3

До педіатра на профілактичний огляд звернулася мама з дитиною 7-ми місяців. Дитина з народження вигодовується грудним молоком, з 6-ти місячного віку отримує молочну кашу, з 6,5 місяців – овочеве пюре. При об’єктивному обстеженні відхилень від норми не виявлено. Маса дитини при народженні 3500 г.

• Чи правильно вигодовується дитина?

• Яку наступну страву потрібно ввести в раціон дитини?

• Порахуйте потребу в основних харчових інгредієнтах для даної дитини, складіть одноденне меню, проведіть розрахунок вигодовування.

Задача 4

До педіатра на профілактичний огляд звернулася мама з дитиною 2-х місячного віку. Дитина народилася з масою 3300 г, з народження вигодовується материнським молоком. При об’єктивному обстеженні відхилень від норми в розвитку дитини не виявлено.

• Якого режиму годування повинна дотримуватися мама дитини?

• Коли можна буде ввести в раціон дитини інші страви?

• Порахуйте потребу в основних харчових інгредієнтах для даної дитини, складіть одноденне меню, проведіть розрахунок вигодовування.

Змістовий модуль 15 штучне вигодовування немовлят

1. Актуальність теми

Не викликає дискусій той факт, що дитина перших місяців життя повинна отримувати грудне молоко матері. Незважаючи на всі переваги природного вигодовування існують ситуації, в яких ми змушені годувати дитину штучно. На сьогодні промисловість пропонує широкий асортимент високо адаптованих до потреб дитячого організму молочних сумішей. У всіх випадках “золотим стандартом” дитячої нутріціології залишається грудне молоко. Запорука успішного вигодовуння дитини – це розуміння лікарем-педіатром негативних наслідків штучного вигодовування, знання принципів адаптації штучних сумішей до потреб дитини, вміння правильно обрати відповідну для дитини суміш, вміння правильно призначити страви прикорму.

2. Конкретні цілі.

• Пояснювати визначення штучного вигодовування немовлят, класифікацію молочних сумішей.

• Збирати анамнез вигодовування дитини грудного віку та оцінювати його.

• Розрахувати добовий об’єм їжі дитині, що знаходиться на штучному вигодовуванні залежно від віку.

• Складати одноденне меню для дитини грудного віку, що знаходиться на штучному вигодовуванні.

• Організовувати правильне штучне вигодовування, дати оцінку його ефективності.

• Проводити корекцію харчування дитині, що знаходиться на штучному вигодовуванні.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи cneltynf (зміст теми)

Тема 3. Штучне вигодовування немовлят

Штучне вигодовування – це такий тип вигодовування дитини першого року життя, коли вона зовсім не отримує материнського молока або воно складає 1/5 і менше добового об’єму їжі

Показами до штучного вигодовування є агалактія у матері, відсутність матері та наявність протипоказів до грудного годування;

Протипокази до грудного годування:

1. З боку дитини:

   • Спадкові хвороби обміну речовин (галактоземія);

2. З боку матері:

• Інфікування ВІЛ інфекцією;

• Інфікування Т-клітинним лімфотропним вірусом І та ІІ типу;

• Наявність герпетичних висипань на шкірі грудей;

• Активна форма туберкульозу;

• Вживання наркотиків та наркотична залежність;

• Лікування антиретровірусних препаратів;

• Лікування хіміотерапевтичними препаратами;

• Променева та радіоізотопна терапія.

Надлишок білка, який виникає при годуванні дитини штучними сумішами спричиняє ряд небажаних наслідків: збільшується навантаження на органи травлення, печінку та нирки; посилюється ріст в кишківнику бактерій протеолітиків, що веде до збільшення кількості продуктів неповного розщеплення білків (індол, скатол), які знижують перистальтику, приводять до виникнення кишкової коліки, метеоризму, закрепу; порушується травлення та всмоктування; підвищується ризик розвитку метаболічного ацидозу; стимулється секреція інсуліну і підвищується ризик розвитку метаболічного синдрому (цукрового діабету, ожиріння, артеріальної гіпертензії) в дорослому віці. Саме тому важливо, щоб дитина отримувала суміш максимально наближену за складом до материнського молока.

Штучні суміші, які застосовуються для вигодовування немовлят діляться на адаптовані та неадаптовані, солодкі та кисломолочні.

Адаптовані молочні суміші характеризуються наступним:

• По складу білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин наближені до грудного молока;

• Загальна кількість білка зменшена, вміст альбумінів збільшений;

• Проведена корекція жирового складу за рахунок рослинної олії;

• Збагачені вуглеводами з біфідогенними властивостями;

• Збагачені вітамінами, мають покращений мінеральний склад;

В свою чергу адаптовані молочні суміші, залежно від ступеня адаптації та віку дитини поділяються на:

• “Базисні” (для вигодовування дітей від 0 до 6ти міс) – характеризуються високим ступенем адаптації білка (1,2-1,4 г/100мл, співвідношення сироваткові білки/казеїн 60/40), збагачені таурином, рослинними жирами з високим вмістом ПНЖК, природними емульгаторами, залізом, цинком, міддю, селеном, вітамінами, мають низьку осмолярність за рахунок низького вмісту білка та фосфору, мають оптимальне співвідношення Са/Р – 2/1; (приклади: “Малютка”, “Детолакт 1”, “Нутрілак” 0-6, “NAN 1”, “HiPP 1”, “Nutrilon 1”, “Фрісолак 1”, “Humana 1”.

• “Наступні” (для вигодовування дітей від 6ти міс до 12 міс) – характеризуються меншим ступенем адаптації білкового компонента (вміст білка вищий, ніж у грудному молоці 1,5-1,8 г/100мл, переважання сироваткових білків не обов’язкове), мають більший вміст вітамінів, заліза, кальцію, цинку, що забезпечує оптимальний розвиток дитини в другому півріччі життя; (приклади: “Детолакт 2”, “Нутрілак” 6-12, “NAN 2”, “HiPP 2”, “Nutrilon 2”, “Фрісолак 2”, “Humana 2”.

• Для вигодовування дітей від 0 до 12 міс – характеризуються проміжним складом (мають достатній ступінь адаптації білкового, жирового та вуглеводного компонентів для дітей перших місяців життя, необхідну кількість інгредієнтів для розвитку дитини протягом всього першого року (наприклад “Нутрілак 0-12”)

• “Нестандартні” (для дітей недоношених і з малою масою тіла) – характеризуються вищим вмістом білка, який, однак, є максимально наближеним за якісними характеристиками до білка грудного молока (приклади: “Нутрілак ПРЕ”,“Nutrilon PRE”, “NAN PRE”, “HiPP PRE”.

Окрему групу складають кисломолочні суміші. Вони містять білок у звурдженому стані, збагачені біфідо- та лактобактеріями і застосовуються в першу чергу для годування дітей з функціональними розладами травлення (метеоризм, закреп, коліка та ін.).

Крім того, існують суміші лікувальні, для дітей з певними захворюваннями (гіпоалергенні суміші, безлактозні суміші, антирефлюксні суміші та ін.).

Неадаптовані молочні суміші це звичайне коров’яче молоко (або кефір) у його розведеннях. Лише в крайньому разі (категорична відмова матері годувати дитину адаптованою сумішшю, соціально-економічні причини) можна призначити дитині неадаптовану суміш, розуміючи всі негативні наслідки такого вигодовування! Молоко розводиться водою, або, краще, круп’яним відваром. До готової суміші додають 5% цукру, оскільки коров'яче молоко бідне на вуглеводи. Залежно від ступеня розведення молока розрізняють:

• Суміш А (№ 1) – 1 частина молока + 2 частини відвару (для вигодовування здорових дітей ця суміш не застосовується, оскільки вміст білка в ній недостатній);

• Суміш Б (№ 2) – 1 частина мололока + 1 частина відвару (для вигодовування дітей перших 2-х тижнів життя;

• Суміш В (№ 3) – 2 частини молока + 1 частина відвару (для вигодовування дітей від 2-х тижнів до 3-х місяців.

Після 3-х місячного віку дитина одержує нерозведене коров’яче молоко.

Режим годування дитини: вільний режим годування при штучному вигодовуванні застосовують рідше, ніж при природному. Дитина їсть переважно по годинах, при цьому кількість годувань може бути на одне меншою, оскільки штучна суміш в шлунку затримується довше. Однак, не слід дитину змушувати їсти, якщо вона цього не хоче, навіть якщо наступив час годування.

Потреба дитини в основних харчових інгредієнтах. При вигодовуванні дитини високо адаптованими “базисними” сумішами потреба в білку залишається такою самою, як і при природньому вигодовуванні (2,0 – 2,5 г/кг/добу), в другому півріччі потреба в білках зростає до 3,0 – 3,5 г/кг/добу. Потреба в жирах та вуглеводах не змінюється порівняно з потребою при природньому вигодовуванні і становить відповідно 6,0 – 6,5 г/кг/добу в першому півріччі життя, 5,5 – 6,0 г/кг/добу в другому півріччі життя в жирах, 12 – 14 г/кг/добу протягом всього року в вуглеводах. При вигодовуванні неадаптованими сумішами потреба в білках зростає до 4 г/кг.

Для розрахунку необхідного об’єму їжі користуються будь яким відповідним до віку дитини способом (див. розділ “Природне вигодовування”).

Тема 4. Штучне вигодовування немовлят після введення прикорму.

Продукти харчування, які вводяться в доповнення до грудного молока (молочної суміші в разі штучного вогодовування) дитині першого року життя називаються прикормом. При штучному вигодовуванні дитини адаптованими сумішами терміни введення страв прикорму залишаються такі самі, як і при природному вигодовуванні (див. розділ “Природне вигодовування”). За умови нормального розвитку дитини перший прикорм вводиться в 6 місяців (при наявності ознак дефіцитного стану швидше, але не раніше 4-х місяців).

Приклад розв’язання ситуаційних задач

Умова. Дитина народилася з масою тіла 3200 г. Вигодовується штучно сумішшю “NAN 1”. На даний час дитині 1,5 місяців. Порахувати потребу в білках, жирах, вуглеводах та енергії. Скласти одноденне меню. Провести розрахунок харчових інгредієнтів та при потребі корекцію.

1. Належна маса тіла дитини: 3200+600+400=4200 г.

2. Потреба в основних харчових інгредієнтах та енергії:

а) білки: 2,0 г/кг х 4,2 кг = 8,4 г; 2,5 г/кг х 4,2 кг = 10,5 г;

б) жири: 6,0 г/кг х 4,2 кг = 25,2 г; 6,5 г/кг х 4,2 кг = 27,3 г;

в) вуглеводи: 12 г/кг х 4,2 кг = 50,4 г; 14 г/кг х 4,2 кг = 58,8 г;

г) калорії: 120 ккал/кг х 4,2 кг = 504,0 ккал; 125 ккал/кг х 4,2 кг = 525,0 ккал.

3. Розрахунок добового об’єму їжі:

Об’ємний метод – 1/5 х 4200 г = 840 мл.

Калорійний метод – (1000 мл х 525 ккал х 4,2 кг) : 700 ккал = 750 мл.

4. Розрахунок разового об’єму їжі:

750 мл / 6 = 125 мл.

5. Меню дитини:

6.00 – “NAN 1” 125 мл

9.30 – “NAN 1” 125 мл

13.00 – “NAN 1” 125 мл

16.30 – “NAN 1” 125 мл

20.00 – “NAN 1” 125 мл

23.30 – “NAN 1” 125 мл

6. Таблиця розрахунку вигодовування:

7. Аналіз. Таким чином, при розрахунку виявлено дефіцит калорій, який не перевищує 10% і не потребує корекції.

5. Матеріали методичного забезпечення.

5.1. Питання для самоконтролю.

1. Визначення штучного вигодовування, його недоліки.

2. Покази до штучного вигодовування.

3. Класифікація штучних сумішей для вигодовування немовлят.

4. Адаптовані суміші, принципи адаптації штучних сумішей.

5. Неадаптовані суміші.

6. Кисломолочні та лікувальні суміші.

7. Техніка годування дитини з пляшечки.

8. Потреба в харчових інгредієнтах при штучному вигодовуванні.

9. Правила введення прикорму при штучному вигодовуванні.

5.2. Тестові завдання.

1. Штучним називається вигодовування, якщо грудне молоко складає менше:

А. 1/7 добового об’єму їжі

B. 1/6 добового об’єму їжі

С. 1/5 добового об’єму їжі

D. 1/4 добового об’єму їжі

E. 1/3 добового об’єму їжі

2. Що з перерахованого є показом до штучного годування дитини?

1. Гостра респіраторна інфекція матері

2. Прояви алергії на шкірі дитини

3. Агалактія в матері

4. Наявність в дитини кишкової коліки

5. Всі відповіді правильні

3. Що з перерахованого є показом до штучного годування дитини?

1. Кишкова інфекція дитини

2. Гостре респіраторне захворювання дитини

3. Гостре респіраторне захворювання матері

4. Інфікування матері ВІЛ інфекцією

5. Всі відповіді правильні

4. Неадаптованими сумішами для штучного вигодовування дитини називають суміші, отримані з коров’ячого молока шляхом його:

A. Пастеризації

B. Підігрівання

C. Заморожування

D. Розведення

E. Знежирення

5. Який режим годування є найраціональнішим для дитини 2-х місячного віку, яка з народження вигодовується штучно?

1. 7-ми разове годування

2. 6-ти разове годування

3. 5-ти разове годування

4. 4-х разове годування

5. Вільний режим

6. Вміст білка в адаптованих молочних сумішах для вигодовування дітей першого півріччя життя не повинен перевищувати:

1. 1 г/100мл

2. 1,2 г/100мл

3. 1,4 г/100мл

4. 1,6 г/100мл

5. 1,8 г/100мл

7. Співвідношення між сироватковими білками та казеїном в адаптованих сумішах для вигодовування дітей першого півріччя життя повинно становити:

1. 20/80

2. 40/60

3. 50/50

4. 60/40

5. 80/20

8. При приготуванні неадаптованої молочної суміші коров’яче молоко розводять:

1. Водою

2. Цукровим сиропом

3. Круп’яним відваром

4. Фруктовим відваром

5. Овочевим відваром

9. Яким повинно бути співвідношення між молоком і слизовим відваром в неадаптованій суміші для вигодовування дитини перших двох тижнів життя?

1. 1:1

2. 1:2

3. 1:3

4. 2:1

5. 3:1

10. Яким повинно бути співвідношення між молоком і слизовим відваром в неадаптованій суміші для вигодовування дитини у віці 2 місяці?

A. 1:1

B. 1:2

C. 1:3

D. 2:1

E. 3:1

11. Яку з перерахованих адаптованих сумішей можна обрати для годування дитини 3-х місячного віку?

1. “Nutrilon 2”

2. “NAN 1”

3. “NAN 2”

4. “HіPP 2”

5. “HіPP PRE”

12. Яку з перерахованих адаптованих сумішей можна обрати для годування дитини 7-ми місячного віку?

A. “NAN 1”

B. “HіPP 1”

C. “Nutrilon 1”

D. “HіPP 2”

E. “NAN PRE”

13 Вигодовувати дитину кисломолочною адаптованою сумішшю рекомендовано у випадку:

A. Функціональних розладів травлення

B. Надмірної маси тіла

C. Недостатньої маси тіла

D. Алергічних проявів

E. Респіраторних захворювань

14. Якою є потреба в жирах при штучному вигодовуванні у дитини в першому півріччі життя?

1. 4,0-4,5 г/кг

2. 5,0-5,5 г/кг

3. 6,0-6,5 г/кг

4. 7,0-7,5 г/кг

5. 8,0-8,5 г/кг

15. Якою є потреба в вуглеводах у дитини при штучному вигодовуванні на першому році життя?

1. 9,0-11,0 г/кг

2. 12-14 г/кг

3. 15-16 г/кг

4. 17-19 г/кг

5. 20-21 г/кг

16. Якою є потреба в білках у дитини 4-х місяців, яка вигодовується штучно “базисною” адаптованою сумішшю?

1. 1,5-2,0 г/кг

2. 2,0-2,5 г/кг

3. 2,5-3,0 г/кг

4. 3,0-3,5 г/кг

5. 3,5-4,0 г/кг

17. У якому віці вводиться перший прикорм при штучному вигодовуванні дитини адаптованою сумішшю?

1. 3 міс

2. 4 міс

3. 5 міс

4. 6 міс

5. 7 міс

18. У якому віці вводиться перший прикорм при штучному вигодовуванні дитини неадаптованою сумішшю?

1. 2-3 міс

2. 4-5 міс

3. 6-7 міс

4. 8-9 міс

5. 10-11 міс

19. В якості першого прикорму при штучному вигодовуванні адаптованою сумішшю дитині 6-ти місячного віку з надмірною масою тіла доцільно дати:

A. Фруктовий сік

B. Фруктове пюре

C. Овочеве пюре

D. Молочну кашу

E. Сир з кефіром

20. В якості першого прикорму при штучному вигодовуванні адаптованою сумішшю дитині 6-ти місячного віку з нормальною масою тіла доцільно дати:

A. Фруктовий сік

B. Фруктове пюре

C. Овочеве пюре

D. Молочну кашу

E. Сир з кефіром

Відповіді на тестові завдання

5.3. Ситуаційні задачі.

Задача 1

До педіатра звернулася мама з дитиною 2-х місячного віку зі скаргами на підвищення температури тіла та сухий кашель. При зборі анамнезу встановлено, що дитина народилася з масою 3200 г, з віку 1-го місяця вигодовується штучно розведеним коров’ячим молоком.

• Які негативні наслідки для здоров’я дитини може мати таке вигодовування?

• Яку суміш можна порекомендувати мамі для вигодовування дитини?

• Складіть одноденне меню для дитини.

Задача 2

До педіатра на профілактичний огляд звернулася мама з дитиною 7-ми місячного віку, яка народилася з масою 3500 г. При зборі анамнезу виявлено, що дитина годується штучно сумішшю “Nutrilon 2”.

• Чи підходить дана суміш дитині?

• Порахуйте потребу в основних харчових інгредієнтах для даної дитини, складіть одноденне меню, проведіть розрахунок вигодовування.

Задача 3

Дитині 3-х місяців, яка народилася з масою 3400 г, у зв’язку з захворюванням матері виникла потреба призначити штучне годування.

• Яку суміш можна запропонувати мамі в цьому випадку?

• Якою є потреба в основних харчових інгредієнтах та енергії в цьому віці?

• Складіть одноденне меню, проведіть розрахунок вигодовування.

Задача 4

У зв’язку з агалактією у матері, дитині 4-х денного віку потрібно призначити штучне вигодовування (маса дитини при народженні 3300 г).

• Яку суміш можна обрати в даному випадку?

• Яким повинен бути добовий об’єм їжі в цьому випадку?

• Порахуйте потребу в основних харчових інгредієнтах для даної дитини, складіть одноденне меню, проведіть розрахунок вигодовування.

Змістовий модуль 16 змішане вигодовування немовлят

1. Актуальність теми

Однією з найчастіших проблем вигодовування дітей першого року життя, з якою стикається лікар-педіатр, є гіпогалактія в матері. При цьому особливо важливо забезпечити дитині адекватне харчування з перших місяців життя. Раннє виявлення ознак голодування у дитини, правильний розрахунок необхідного об’єму їжі та його дефіциту, грамотне догодовування дитини – основні умови успішного змішаного вигодовування та нормального розвитку дитини.

2. Конкретні цілі.

• Пояснювати визначення змішаного вигодовування немовлят.

• Збирати анамнез вигодовування дитини грудного віку та оцінити його, попередити прогресування гіпогалактії у матері.

• Розраховувати добовий об'єм їжі та необхідну кількість їжі на одне годування дитині, що знаходиться на змішаному вигодовуванні залежно від віку.

• Складати одноденне меню для дитини грудного віку, що знаходиться на змішаному вигодовуванні.

• Організовувати правильне змішане вигодовування, інтерпретувати його ефективність.

• Коректувати харчування дитині, що знаходиться на змішаному вигодовуванні.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)

Тема 5. Змішане вигодовування немовлят

Змішане вигодовування – це такий вид вигодовування при якому на першому році життя дитина отримує і материнське молоко і штучну суміш.

Штучна суміш, яку отримує дитина, як доповнення до материнського молока, називається докормом.

Основним показом до змішаного вигодовування є гіпогалактія у матері, яку слід запідозрити при наявності у дитини наступних ознак:

• Недостатня динаміка маси тіла (менше 500 г за перший місяць життя);

• Дитина неспокійна, не витримує паузи між годуваннями;

• Сухість шкіри та слизових оболонок, знижена еластичність шкіри;

• Знижений діурез (сечовиділення менше 6-ти разів надень), сеча жовта, концентрована з різким запахом);

При наявності у дитини ознак голодування проводять контрольне зважування – зважують дитину безпосередньо перед і після годування і по різниці маси судять про отриманий об’єм молока (зважувати дитину бажано перед і після кожного годування протягом доби, але не менше трьох разів на добу).

Для визначення належного об’єму їжі користуються будь яким відповідним до віку дитини способом (див. розділ “Природне вигодовування”). Якщо об’єм материнського молока недостатній, дитині дають докорм. В якості докорму обирають одну із адаптованих молочних сумішей (див. розділ “Штучне вигодовування”).

Розрізняють два способи дачі докорму:

• Догодовування – дитина отримує штучну суміш на кожне годування, після годування грудьми;

• Почерговий – годування повністю грудне чергується з годуванням штучною сумішшю;

(метод догодовування вважається більш фізіологічним, оскільки часте прикладання дитини до грудей стимулює лактацію в матері; почерговий метод дачі докорму доцільно застосовувати лише після 3-х місячного віку).

Можливі співвідношення між об’ємом грудного молока і сумішшю – 2:1, 1:1, 1:2. Якщо материнське молоко складає більше половини загального об’єму, змішане вигодовування наближається до природного. Якщо переважає штучна суміш – до штучного.

Режим годування дитини: як і при природному годуванні, найоптимальнішим для дитини є вільний режим; у разі годування дитини по годинах, кількість годувань можна зменшити на одне, порівняно з природним, якщо змішане вигодовування наближене до штучного.

Потреба дитини в основних харчових інгредієнтах. При догодовуванні дитини високо адаптованими “базисними” сумішами потреба в білку залишається такою самою, як і при природньому вигодовуванні (2,0 – 2,5 г/кг/добу), якщо в другому півріччі змішане вигодовування наближене до штучного, потреба в білках зростає до 3,0 – 3,5 г/кг/добу. Потреба в жирах та вуглеводах не змінюється порівняно з потребою при природному вигодовуванні і становить відповідно 6,0 – 6,5 г/кг/добу в першому півріччі життя, 5,5 – 6,0 г/кг/добу в другому півріччі життя в жирах, 12 – 14 г/кг/добу протягом всього року в вуглеводах.

Якщо при змішаному вигодовуванні дитина в якості докорму отримує адаптовану суміш, терміни введення страв прикорму залишаються такі самі, як і при природному вигодовуванні (див. розділ “Природне вигодовування”) – за умови нормального розвитку дитини перший прикорм вводиться в 6 місяців (при наявності ознак дефіцитного стану швидше, але не раніше 4-х місяців).

Приклад розв’язання ситуаційних задач

Умова. Дитина народилася з масою тіла 3300 г. На даний час дитині 3,5 місяці, вигодовується змішано, на кожне годування отримує 100 мл материнського молока. Порахувати потребу в білках, жирах, вуглеводах та енергії. Скласти одноденне меню. Провести розрахунок харчових інгредієнтів та при потребі корекцію.

3. Належна маса тіла дитини: 3200+600+800+800+ 750:2=5875 г.

4. Потреба в основних харчових інгредієнтах та енергії:

а) білки: 2,0 г/кг х 5,9 кг = 11,75 г; 2,5 г/кг х 5,9 кг = 14,7 г;

б) жири: 6,0 г/кг х 5,9 кг = 32,25 г; 6,5 г/кг х 5,9 кг = 38,19 г;

в) вуглеводи: 12 г/кг х 5,9 кг = 70,5 г; 14 г/кг х 5,9 кг = 82,25 г;

г) калорії: 120 ккал/кг х 5,9 кг = 708,0 ккал; 115 ккал/кг х 5,9 кг = 678,5 ккал.

3. Розрахунок добового об’єму їжі:

Об’ємний метод – 1/6 х 5875 г = 980 мл.

Калорійний метод – (1000 мл х 708 ккал х 5,875 кг) : 700 ккал = 1007 мл.

4. Розрахунок разового об’єму їжі:

1000 мл / 6 = 165 мл.

5. Меню дитини:

6.00 – Грудне молоко 100 мл

“NAN 1” 65 мл

9.30 – Грудне молоко 100 мл

“NAN 1” 65 мл

13.00 – Грудне молоко 100 мл

“NAN 1” 65 мл

16.30 – Грудне молоко 100 мл

“NAN 1” 65 мл

20.00 – Грудне молоко 100 мл

“NAN 1” 65 мл

23.30 – Грудне молоко 100 мл

“NAN 1” 65 мл

6. Таблиця розрахунку вигодовування:

7. Аналіз. Таким чином, при розрахунку виявлено дефіцит калорій, який не перевищує 10% і не потребує корекції.

5. Матеріали методичного забезпечення.

5.1. Питання для самоконтролю.

1. Визначення змішаного вигодовування.

2. Покази до змішаного вигодовування.

3. Ознаки голодування дитини, техніка контрольного зважування.

4. Поняття про докорм, класифікація штучних сумішей.

5. Розрахунок необхідного об’єму докорму.

6. Способи та техніка дачі докорму

7. Потреба в харчових інгредієнтах при змішаному вигодовуванні.

8. Правила введення прикорму при змішаному вигодовуванні.

5.2. Тестові завдання.

1. Змішаним називається вигодовування, при якому дитина крім материнського молока отримує:

А. Фруктовий сік

B. Молочну кашу

С. Штучну суміш

D. Овочеве пюре

E. Всі відповіді правильні

2. Що з перерахованого є показом до змішаного вигодовування дитини?

1. Гостра респіраторна інфекція матері

2. Прояви алергії на шкірі дитини

3. Агалактія в матері

4. Наявність в дитини кишкової коліки

5. Гіпогалактія в матері

3. Введення дитині штучної суміші додатково до материнського молока називається:

1. Корекцією

2. Докормом

3. Прикормом

4. Збагаченням

5. Відновленням

4. В якості докорму дитині перших місяців життя доцільно обрати:

A. Цільне коров’яче молоко

B. Розведене коров’яче молоко

C. Адаптовану суміш

D. Кефір

E. Овочевий відвар

5. Який режим годування є найраціональнішим для дитини 2-х місячного віку, яка вигодовується змішаним способом?

1. 7-ми разове годування

2. 6-ти разове годування

3. 5-ти разове годування

4. 4-х разове годування

5. Вільний режим

6. Коли протягом доби дитині 1,5 місячного віку найдоцільніше дати докорм?

1. До першого і останнього годування грудьми

2. До кожного годування грудьми

3. Лише в першій половині дня

4. До кожного другого годування грудьми

5. Не має значення

7. Яку з перерахованих адаптованих сумішей можна обрати в якості докорму для дитини 1 місячного віку?

1. “Nutrilon 2”

2. “NAN 1”

3. “NAN 2”

4. “HіPP 2”

5. “HіPP Пре”

8. Яку з перерахованих адаптованих сумішей можна обрати в якості докорму для дитини 4-х місячного віку?

A. “NAN 2”

B. “HіPP 1”

C. “HiPP PRE”

D. “HіPP 2”

E. “NAN PRE”

9. Якою є потреба в жирах при змішаному вигодовуванні у дитини в першому півріччі життя?

A. 4,0-4,5 г/кг

B. 5,0-5,5 г/кг

C. 6,0-6,5 г/кг

D. 7,0-7,5 г/кг

E. 8,0-8,5 г/кг

10. Якою є потреба в вуглеводах у дитини при змішаному вигодовуванні на першому році життя?

A. 9,0-11,0 г/кг

B. 12-14 г/кг

C. 15-16 г/кг

D. 17-19 г/кг

E. 20-21 г/кг

11. Якою є потреба в білках у дитини 2-х місяців, яка вигодовується змішано і в якості докорму отримує “базисну” адаптовану суміш?

A. 1,5-2,0 г/кг

B. 2,0-2,5 г/кг

C. 2,5-3,0 г/кг

D. 3,0-3,5 г/кг

E. 3,5-4,0 г/кг

12. У якому віці вводиться перший прикорм при змішаному вигодовуванні дитини, якщо в якості докорму вона отримує адаптовану суміш?

A. 3 міс

B. 4 міс

C. 5 міс

D. 6 міс

E. 7 міс

Відповіді на тестові завдання

5.3. Ситуаційні задачі.

Задача 1

До педіатра звернулася мама з дитиною 2-х місячного віку зі скаргами на неспокій дитини, недостатнє набирання маси тіла. Відомо, що дитина народилася з масою 3300 г При проведенні контрольного зважування встановлено, що дитина за добу з’їдає 500 мл материнського молока.

• Який об’єм їжі повинна отримувати дитина?

• Яку суміш можна порекомендувати мамі для догодовування дитини?

• Якою є потреба в білках, жирах, вуглеводах в цьому віці?

• Складіть одноденне меню, проведіть розрахунок вигодовування.

Задача 2

До педіатра на профілактичний огляд звернулася мама з дитиною 1 місячного віку, яка народилася з масою 3400 г. На момент огляду дитина важить 3900 г, неспокійна, шкіра та слизові оболонки сухі. При контрольному зважуванні встановлено, що дитина протягом доби отримує 400 мл материнського молока.

• Чи достатню кількість молока отримує дитина?

• Порахуйте потребу в основних харчових інгредієнтах для даної дитини, складіть одноденне меню, проведіть розрахунок вигодовування.

Задача 3

До педіатра звернулася мама з дитиною 3-х місяців зі скаргами на підвищення температури тіла, сухий кашель, нежить. Відомо, що дитина народилася з масою 3200 г, у зв’язку з недостатньою кількістю молока у матері, отримує крім материнського молока, 500 мл розведеного коров’ячого молока на добу.

• Чи правильно мама догодовує дитину?

• Яку суміш можна порекомендувати в даному випадку в якості докорму?

• Порахуйте потребу в основних харчових інгредієнтах, складіть одноденне меню, проведіть розрахунок вигодовування.

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 17

ВИГОДОВУВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШИХ ОДНОГО РОКУ

1. Актуальність теми.

Важливо щоб у діток старше року сформувати принципи здорового харчування, які в майбутньому будуть сприяти її здоровому розвитку та збереженню здоров'я, формуванню гармонійної особистості, підвищенню захисних властивостей організму.

2. Конкретні цілі.

• Збирати анамнез харчування дитини старше одного року.

• Оцінювати відповідність харчування необхідним потребам для повноцінного фізичного та психомоторного розвитку дитини.

• Складати одноденне меню для здорової дитини старше одного року з врахуванням потреб в харчових інгредієнтах.

• Коректувати харчування дитини старше одного року.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)

Тема 6. Організація та принципи раціонального харчування здорових дітей старших одного року.

Після одного року життя здійснюється поступовий перехід від вигодовування дитини до харчування – так називається годування дітей після одного року.

Діти вже можуть вживати їжу, яку їдять дорослі. Рекомендоване число годувань для дітей з року до трьох складає п'ять раз: три основних та два додаткових прийоми.

Основні принципи здорового харчування дитини віком 1-3 роки:

1. Продовжувати грудне вигодовування і на другому році життя.

2. Раціон повинен бути різноманітний, щоденно повинен містити свіжі овочі і фрукти.

3. Рекомендовані не жирні сорти м'яса, риби, печінка, яйця.

4. Страви повинні бути м'якими, кашкоподібні, гомогенної консистенції у вигляді пюре, суфле, тефтельок, парових котлет, а фрукти та овочі дрібно порізані. З появою корінних зубів у дітей, їжа може бути за консистенцією такою, як у дорослих.

5. Об'єктом молочних продуктів має становити близько 600мл на добу. До 2-х річного віку – звичайної жирності(3,2%-3,5%) пізніше зі зниженим вмістом жиру. Використовувати в раціоні кисломолочні продукти.

6. Для профілактики йододефіцитних станів слід використовувати йодовану сіль.

7. Їжа повинна піддаватися ретельній термічній обробці і даватися дитині не пізніше, ніж через 30 хвилин після приготування.

Після 3-х років і до 14-ти років кратність годувань не повинна становити менше ніж 4 рази за добу. Після року нерівномірно розподіляється енергетична цінність їжі.

при 5 разовому годуванні:

• сніданок(перший) 20%

• сніданок(другий) 10-15%

• обід 30-35%

• підвечірок 10-15%

• вечеря 20%

при 4 разовому годуванні:

• сніданок 25%

• обід 35%

• підвечірок 10-15%

• вечеря 25%

Останній прийом їжі повинен бути за 1,2 – 2 години до сну.

Залежно від віку середньодобовий об'єм раціону має становити:

1 – 1,5 роки - 1000 – 1110 мл

1,5 – 3 роки - 1200 – 1500 мл

3 – 5 роки - 1400 – 1600 мл

5 – 7 роки - 1600 – 1800 мл

7 – 11 роки - 2000 – 2200 мл

11 – 14 роки - 2300 – 2500 мл

Кількість харчових інгредієнтів та кілокалорій на 1 кг маси тіла дитини в добовому раціоні

Співвідношення між харчовими інгредієнтами приблизно 1:1:4

Для забезпечення пластичної функції організму і розвитку центральної нервової системи білки тваринного походження у дітей від 1року до 3-х повинні становити – 75%; з 4-х до 6 років – 65%; старше 7 років – не менше 50% від загальної потреби в білках. Жири рослинного походження мають складати 10% - 15% від загальної їх кількості і не піддаватись термічній обробці.

Приблизний добовий набір продуктів (г) для дітей в віці 1 – 17 років. (за даними інституту харчування РАМН)

5. Матеріали методичного забезпечення.

5.1 Питання для самоконтролю:

1. Основні принципи здорового харчування дітей, старших одного року.

2. Правила розподілу енергетичної цінності їжі у дітей старших одного року.

3. Об'єм середньодобового раціону у дітей старших одного року.

4. Потреба в основних харчових інгредієнтах.

5. Потреба в кілокалоріях у дітей раннього віку.

6. Основні продукти, необхідні для розвитку здорової дитини.

7. Особливості технологічного приготування їжі у дітей старших одного року.

5.2 Тестові завдання:

1. Годування дітей після 1 року називається:

А. Харчування.

В. Вигодовування.

С. Догодовування.

Д. Пригодовування.

Е. Дієта.

2. Оптимальна кратність годування дитини віком 1-3 років:

А. Два основних, одне додаткове.

В. Два основних, два додаткових.

С. Три основних, два додаткових.

Д. Два основних, три додаткових.

Е. Чотири основні годування.

3. Грудне вигодовування на другому році життя:

А. Доцільне, як основне джерело енергетичної цінності.

В. Доцільне, як додатковий фактор формування пасивного та активного імунітету.

С. Недоцільне, як чинник формування патологічного прикусу дитини.

Д. Недоцільне, як фактор розвитку мастопатії у годувальниці.

Е. Недоцільне, як фактор негативного впливу на емоції та психіку.

4. Жирність молока при харчуванні дитини до 2-х річного віку повинна бути:

А. 0%.

В. 1%.

С. 2%.

Д. 3,2%.

Е. 5%.

5. Об'єм їжі для дитини перших 1,5 року становить:

А. 1000-1200 мл.

В. 1200-1500 мл.

С. 1500-1600 мл.

Д. 1700-1800 мл.

Е. Об'єм їжі може бути довільним.

6. Співвідношення харчових інгредієнтів у дитини після 1 року становить:

А. 1:2:4

В. 1:2:6

С. 1:1:4

Д. 2:1:5

Е. 1:1:6

7. Потреба в білках на кілограм маси тіла у дитини 2-х років:

А. 2 - 2,5г.

В. 3 - 3,5г.

С. 3,5 - 4г.

Д. 4,5 - 5г.

Е. 25 - 6г.

8. Потреба в білках на 1 кг\маси тіла у дітей старшого шкільного віку складає:

А. 2 – 2,5г.

В. 2,5 – 3г.

С. 3 – 3,5г.

Д. 3,5 – 4г.

Е. 1 – 1,5г.

9. Потреба в жирах для дітей перед дошкільного віку на 1 кг/маси тіла складає:

А. 1,5 – 2г.

В. 2 – 2,5г.

С. 2,5 – 3г.

Д. 3 – 3,5г.

Е. 3,5 – 4г.

10. Потреба в жирах для дітей молодшого шкільного віку на 1 кг/маси тіла складає:

А. 1,5 – 2г.

В. 2 – 2,5г.

С. 2,5 – 3г.

Д. 3 – 3,5г.

Е. 3,5 – 4г.

11. Потреба в вуглеводах для дітей віку 1-3 роки на 1 кг/маси тіла складає

А. 8 – 10г.

В. 11 – 12г.

С. 12 – 13г.

Д. 13 – 14г.

Е. 14 – 15г.

12. Потреба у вуглеводах на 1 кг\маси тіла дитини в 12-15 років складає:

А. 8 – 10г.

В. 10 – 12г.

С. 12 – 14г.

Д. 14 – 15г.

Е. 15 – 16г.

13. Потреба в кілокалоріях на 1 кг/маси тіла у дітей переддошкільного віку складає:

А. 110ккал.

В. 100ккал.

С. 90ккал.

Д. 70 – 80ккал.

Е. 60 – 70ккал.

14. Потреба в кілокалоріях на 1 кг\маси тіла дитини молодшого шкільного віку складає:

А. 110ккал.

В. 100ккал.

С. 90ккал.

Д. 70 – 80ккал.

Е. 60 – 70ккал.

15. Об'єм молока та молочних продуктів для вигодовування дітей 1-3 річного віку має становити:

А. 200 – 300мл.

В. 300 – 400мл.

С. 400 – 500мл.

Д. 500 – 550мл.

Е. 600 – 650мл.

16. Для забезпечення пластичної функції організму білки тваринного походження у дітей 1-3-річного віку мають становити:

А. 10%.

В. 25%.

С. 50%.

Д. 75%.

Е. 90%.

17. Жири рослинного походження у дітей від року до трьох мають складати:

А. 10 – 15%.

В. 20 – 25%.

С. 30 – 35%.

Д. 50%.

Е. 75%.

18. Калорійність продуктів на перший сніданок в залежності від добової потреби, при 5-разовому годуванні у дітей 2-х років становить:

А. 5 – 10%.

В. 10 – 15%.

С. 15 – 20%.

Д. 20 – 25%.

Е. 25 – 30%.

19. Калорійність продуктів на обід, в залежності від добової норми при 4-разовому годуванні становить:

А. 20 – 25%.

В. 25 – 30%.

С. 30 – 35%.

Д. 35 – 40%.

Е. 40 – 50%.

20. При 4-разовому годуванні дитина, як правило, не отримує:

А. Перший сніданок.

В. Другий сніданок (ланч).

С. Обід.

Д. Підвечірок.

Е. Вечерю.

Відповіді на тестові завдання

5.3 Ситуаційні задачі

Задача 1

Мама 3-х річного хлопчика оформила дитину в дитячий садок. Лікар-педіатр вияснив , що у дитини незадовільний апетит харчування без дотримання режиму, не любить м'ясні продукти, сон неспокійний, скрегоче зубами, свербіж в ділянці ануса. Народився з масою тіла 3.330 кг, довжиною тіла - 52 см. При об'єктивному обстеженні: маса – 12,5 кг., ріст – 92 см., блідий, нервовий, на верхівці серця систолічний шум, екскоріації в ділянці ануса. В загальному аналізі крові Ер 3,18х10¹²/л, Нв 88 г/л; КП 0,75, Лей 6,6х10⁹/л; е – 8%; п – 2%; с – 32%; л – 48%; м – 10%; ШОЕ – 6 мм/год.

• Який діагноз поставив педіатр?

• Які причини захворювання у хлопчика?

• Складіть раціон для дитини на добу.

Задача 2

При огляді 5-річної дівчинки лікар звернув увагу, що маса тіла перевищує належні показники на 60%. Дитина має добрий апетит, в раціоні переважають солодощі та вироби з борошна. Між основними прийомами їжі з'їдає печиво, тістечка, цукерки, солодкі напої.

• Які рекомендації необхідно дати мамі по харчуванню дитини?

• Скласти добовий раціон для дитини цього віку.

Задача 3

Мати 13-річного хлопчика нормостенічної тіло будови просить шкільного лікаря дати рекомендації по харчуванню дитини. Хлопчик харчується нерегулярно, часто відмовляється від сніданку та перших страв. Любить газовані напої, майонез, кетчупи.

• Які рекомендації необхідно дати мамі по харчуванню дитини?

• Ризик виникнення яких захворювань може бути у хлопчика?

• Скласти раціон для дитини на 1 добу.

Рекомендована література

1. Основна література

1. Еренков В.А. Клиническое исследование ребенка. – К.: Здоров’я, 1984. – 336 с.

2. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. – К., 1998. – 213 с.

3. Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Корнієнко А.Б. Анатомо-фізіологічні особливості та методика дослідження функціональних систем у дітей. – К., 1994. – 81 с.

4. Мазурин А.В. Учебное пособие по питанию здорового ребенка. – М.: Медицина, 1980. – 180 с.

5. Мазурин А.В., Воронцов И.В. Пропедевтика детских болезней. – СПб.: Фолиант, 1999. – 928 с.

6. Мазурин А.В., Запруднов А.М., Григорьев К.И. Общий уход за детьми. – М.: Медицина, 1989. – 192 с.

7. Особливості та семіотика захворювань дитячого віку / за ред. І.С. Сміяна, В.Г. Майданника. – Тернопіль-Київ, 1999. – 146 с.

8. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / за ред В.Г. Майданника, К.Д. Дуки. – К.: Знання України, 2002. – 356 с.

9. Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років // Наказ МОЗ України № 149 від 20.03.2008. – Київ, 2008. – 124 с.

10. Про затвердження Протоколу медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною // Наказ МОЗ України № 152 від 04.04.2005. – Київ, 2005. – 32 с.

11. Пропедевтика дитячих хвороб. Методика обстеження здорової та хворої дитини. Семіотика дитячих хвороб / Навчальний посібник для студентів ІІІ-IV рівнів акредитації вищих навчальних закладів за ред. проф. О. Гнатейка. – Львів: Ліга-Прес, 2004. – 320 с.

12. Тур А.Ф. Пропедевтика детских болезней. Л.: медицина, 1967. – 492 с.

13. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтичеа педіатрія. – К., 1999. – 578 с.

2. Додаткова література

14. Воронцов И.М., Мазурин А.В. Справочник по детской диететике. – Л.: Медицина, 1980. – 416 с.

15. Гематологические болезни у детей / под ред. М.Л. Павловой. – Минск: «Вышейшая школа», 1996. – 430 с.

16. Детские болезни / под ред. Л.А. Исаевой. – М.: Медицина, 1986. С. 369 – 412.

17. Жуковский М.А. Детская эндокринология. – М.: Медицина, 1995. 630 с.

18. Зернов Н.Г., Тарасов О.Ф. Семиотика детских болезней (руководство для врачей). – Л.: Медицина, 1984. – 360 с.

19. Игнатов С.И. Руководство по клиническому исследованию ребенка (элементами семиотики и диагностики). М.: Медицина, 1978. – 328 с.

20. Клінічне обстеження органів та систем у дітей / Майданник В.Г., Чеботарьова В.Д., Дадакіна М. А. та ін. – К., 1994. – 81 с.

21. Майданник В.Г., Дадакіна М.А. Діагностика порушень фізичного та психічного розвитку дітей. – К., 1995. – 124 с.

22. Морфофункціональні та біохімічні показники у дітей і дорослих / Маркевич В.Е., Майданник В.Г., Павлюк П.О. та ін. – Київ-Суми: МакДен, 2002. – 268 с.

23. Сміян І. С. Захворювання гепатобіліарної системи у дітей (лекція). – Тернопіль, 1995. – 51 с.

24. Сміян І. С., Лобода В.Ф. Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту у дітей (лекція). – Тернопіль, 1996. – 27 с.

25. Студеникин М.Я., Ладодо К.С. Питание детей раннего возраста. – Л.: Медицина, 1991. – 176 с.

26. Терещенко О.В., Люлько О.О. Нариси дитячої урології. – Дніпропетровськ: «Пороги», 1995. – С. 4 - 260.

27. Усов И.Н, Здоровый ребенок. – Минск: Беларусь, 1984. – 207 с.

28. Чеботарьова В.Д., Мельник А.И. Основные принципы организации питания здорового ребенка раннего возраста. - К., 1986. – 37 с.

29. Dworkin P.H. Pediatrics/ - Baltimore: Williams, Wilkins, 1987. – 260 pp.

30. Gill D., O’Brien N. Pediatric clinical examination. – Edinburg, 1988. - 197 pp.

31. Willms J.L., Lewis J. Introduction to clinical medicine/ - Baltimore: Williams, Wilkins, 1991. – 260 pp.