
- •Передмова
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми
- •4. Матеріали для самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 1. Предмет і місце педіатрії. Основні етапи розвитку.
- •Тема 2. Організація лікуально-профілактичної допомоги дітям в Україні.
- •Критерії здоров’я
- •Робота лікаря-педіатра у стаціонарі:
- •Робота лікаря-педатра дошкільного закладу складається з:
- •Робота лікаря у школі:
- •Робота лікаря дитячого санаторію:
- •Забезпечення санітарно-гігієнічного режиму приміщень дитячих лікарень та дошкільних установ досягається забезпеченням наступних факторів:
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1 Питання для самоконтролю
- •5.2 Тестові завдання
- •Змістовий модуль 2 періоди дитячого віку
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 3. Періоди дитячого віку
- •Тема 4. Особливості періоду новонародженості.
- •Фізіологічні (пограничні) стани новонароджених
- •Догляд за новонародженою дитиною
- •1. Послідовність дій при здійсненні медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною в пологовій залі
- •2. Тепловий ланцюжок.
- •Організаційні умови забезпечення підтримки теплового ланцюжка.
- •3. Догляд за пуповиною, пуповинним залишком, пупковою ранкою.
- •3.1. Організаційні умови та фізіологічне обґрунтування догляду за пуповиною, пуповинним залишком та пупковою ранкою.
- •3.2. Перетинання та клемування пуповини в пологовій залі (операційній):
- •3.3. Догляд за пуповинним залишком.
- •3.4. Догляд за пуповинним залишком (пупковою ранкою) після виписки з пологового стаціонару.
- •4. Догляд за шкірою
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 3 фізичний та нервово-психічний розвиток дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми) Тема 5. Фізичний розвиток дітей та антропометрія
- •Тема 6. Оцінка фізичного розвитку дітей. При оцінці фізичного розвитку дітей можна виявити його порушення – відставання у масі, рості, надто високі для віку показники.
- •Режим дня для дітей від 1 місяця до 7 років
- •Тема 7. Психомоторний розвиток дітей.
- •Тема 8. Оцінка психомоторного розвитку дітей.
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Модуль 2
- •Анатомо-фізіологічні особливості, методика досліджень та семіотика захворювань у дітей
- •Змістовий модуль 4
- •Нервова система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми) Тема 1. Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження нервової системи у дітей.
- •Обстеження дитини
- •Анамнез захворювання
- •Анамнез життя
- •Об’єктивне обстеження
- •Додаткові методи дослідження
- •Тема 2. Семіотика ураження нервової системи у дітей Загальна семіотика
- •Основні неврологічні симптомокомплекси
- •Менінгеальний синдром
- •Синдром в/черепної гіпертензії
- •Гіпертензійно-гідроцефальний синдром
- •Судомний синдром
- •Дитячий церебральний параліч –
- •Зміни, що виявляються при дослідженні ліквору
- •Догляд за дітьми з патологією нервової системи
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 5 шкіра, підшкірна основа та кістково-м’язова система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 3. Анатомо-фізіологічні особливості шкіри, підшкірної основи у дітей.
- •Обстеження дитини
- •Тема 4. Семіотика ураження шкіри та підшкірно - жирової клітковини Зміни кольору шкіри
- •Семіотика уражень придатків шкіри
- •Семіотика уражень підшкірної основи
- •Тема 5. Анатомо – фізіологічні особливості, методика обстеження, семіотика ураження кістково - м'язевої системи
- •Обстеження дитини (збір скарг, анамнезу, проведення клінічного обстеження кістково - м'язевої системи, оцінка результатів параклінічних досліджень).
- •Лабораторні дослідження
- •Функціональні дослідження
- •Семіотика уражень кістково-суглобової системи
- •1. Природжені
- •2. Набуті
- •Семіотика уражень м'язової системи
- •Догляд за дитиною при захворюваннях кістково-м'зевої системи
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2.1. Тестові завдання до тем № 3-4
- •5.2.2. Тестові завдання до теми № 5
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 6 система дихання у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 6. Особливості ембріогенезу органів дихання і аномалії їх розвитку. Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання у дітей. Методика клінічного обстеження органів дихання у дітей.
- •Анатомо-фізіологічні особливості дихальних шляхів.
- •Послідовність клінічного обстеження дихальної системи.
- •Тема 7. Семіотика уражень (кашель, задишка та ін.) і основних захворювань органів дихання у дітей. Топографічна та порівняльна перкусія легень у дітей. Семіотика порушень.
- •Тема 8. Порівняльна аускультація легень. Везикулярне, пуерильне, жорстке дихання. Семіотика уражень і основних захворювань органів дихання у дітей.
- •Тема 9. Синдроми дихальних розладів і дихальної недостатності, основні клінічні прояви. Спірографія. Ураження верхніх дихальних шляхів.
- •Ураження нижніх дихальних шляхів.
- •Синдром дихальної недостатності.
- •Основні елементи догляду за дітьми з захворюваннями органів дихання та принципи надання допомоги при невідкладних станах.
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 7 серцево-судинна система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Кровообіг плода і новонародженого
- •Методика обстеження
- •1. Пренатальний анамнез.
- •2. Постнатальний анамнез.
- •3. Спадковий анамнез.
- •Тема 11. Перкусія абсолютних та відносних меж серця у дітей, семіотика порушень. Семіотика уражень і основних захворювань серцево-судинної системи у дітей. Перкусія
- •Артеріальний тиск
- •Функціональні проби
- •Серцеві тони.
- •Систолічні і діастолічні кліки.
- •Серцеві шуми.
- •3. Систоло-діастолічні шуми.
- •4. Функціональні (акцидентальні) шуми.
- •6. Інтервали.
- •7. Зубець р: величина і амплітуда.
- •8. Амплітуда комплексуQrs.
- •9. Співвідношення r/s.
- •10. Патологічний зубець q.
- •11. St сегмент і зубець т.
- •Гіпертрофія передсердь.
- •Гіпертрофія шлуночків.
- •Деякі порушення провідності.
- •Зміни на екг при перікардитах і міокардитах.
- •Електролітні порушення.
- •Рентгенографія
- •Ехокардіографія (ЕхоКг)
- •Семіотика захворювань серцево-судинної систем
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 8 система травлення у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента
- •(Зміст теми)
- •Тема 13. Анатомо-фізіологічні особливості органів системи травлення, методика дослідження.
- •Ембріогенез органів травлення.
- •Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей.
- •Обстеження дитини (збір анамнезу, клінічне обстеження органів травлення)
- •Лабораторні та інструментальні методи обстеження травної системи
- •Тема 14. Семіотика уражень органів травлення у дітей. Основні синдроми ураження травної системи Абдомінальний синдром
- •Диспептичний синдром
- •Синдром дисфагії або порушеного ковтання
- •Синдром блювоти у дітей раннього віку
- •Синдром ураження тонкої кишки
- •Ранні ознаки Пізні ознаки
- •Втрата маси роздутий живіт
- •Синдром ураження товстої кишки
- •Синдром шлунково-кишкової кровотечі
- •Загальні принципи догляду та лікування
- •Синдром печінкової недостатності
- •Синдром ураження жовчовивідних шляхів
- •Синдром ураження підшлункової залози
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 9 сечова система у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента
- •(Зміст теми)
- •Тема 15. Анатомо-фізіологічні особливості і методика обстеження найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей.
- •Ембріональний розвиток нирок
- •Аномалії видільної системи
- •Розвиток видільної системи після народження. Афо видільної системи.
- •Функціональні особливості утворення сечі у дітей
- •Гломерулярна фільтрація
- •Реабсорція
- •Секреція
- •Критичні періоди розвитку сечової системи у дітей.
- •Обстеження дитини
- •1. Скарги
- •2. Анамнез захворювання
- •3. Анамнез життя
- •4. Об’єктивне обстеження
- •5. Додаткові методи дослідження
- •Допустимі кількості еритроцитів, лейкоцитів, циліндрів
- •Семіотика змін, що виявляються при об’єктивному обстеженні дитини Огляд
- •Пальпація
- •Перкусія
- •Синдроми ураження сечовидільної системи Набряковий синдром
- •Синдром артеріальної гіпер- / гіпотензії а. Артеріальна гіпертензія
- •В. Артеріальна гіпотензія
- •Синдром дизуричних розладів
- •Синдром азотемії
- •Семіотика макро- та мікроскопічних змін сечі
- •І. Протеїнурія -
- •За анатомічним походженням:
- •За ступенем екскреції білку виділяють:
- •За перебігом протеїнурія може бути:
- •За якістю виділяють:
- •Іі. Циліндрурія -
- •Ііі. Гематурія (еритроцитурія) -
- •Іv. Гемоглобінурія -
- •V. Лейкоцитурія -
- •VI. Салурія, кристалурія -
- •Нефритичний синдром
- •Нефротичний синдром (нс)
- •Первинний нефротичний синдром
- •Гостра ниркова недостатність (гнн) -
- •Хронічна ниркова недостатність (хнн)
- •Догляд за дітьми з патологією органів сечовидільної системи
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3. Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 10 ендокринна система у дітей
- •1.Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми.
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 17. Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи.
- •Методика обстеження ендокринної системи у дітей.
- •Методика обстеження.
- •Скарги:
- •Анамнез життя.
- •Клінічне обстеження.
- •Тема 18. Семіотика уражажень ендокринної системи. Гіпоталамо-гіпофізарна система
- •Синдроми гіперфункції гіпофізу
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Підшлункова залоза.
- •Статеві залози
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1 Питання для самоконтролю
- •5.2 Тестові завдання.
- •Відповіді на тести.
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 11 імунна система та система крові у дітей
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 19. Анатомо-фізіологічні особливості системи крові, методика дослідження, семіотика уражень.
- •Еритроцитарна система
- •Лейкоцитарна система
- •Тромбоцити
- •Система згортання
- •Методика обстеження
- •1. Групи лімфатичних вузлів:
- •2. Селезінка.
- •Семіотика основних синдромів та захворювань
- •Тема 20. Анатомо-фізіологічні особливості імунної системи, методика дослідження, семіотика уражень. Органи імунної системи
- •Кістковий мозок
- •Селезінка
- •Лімфатичні вузли
- •Лімфоїдна тканина слизових оболонок
- •Система вродженого і набутого імунітету
- •Система вродженого імунітету
- •Система набутого імунітету
- •Імунодефіцити
- •Первинні імунодефіцити
- •Ознаки, які дозволяють запідозрити під
- •Інфекційний синдром при під
- •Методи обстеження при підозрі на під
- •Методи діагностики віл - інфекції
- •1. Визначення антитіл до віл – серологічні методи.
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Питання для самоконтролю
- •5.2. Тестові завдання
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Змістовий модуль 12 обмін речовин у дітей
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Матеріали для самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Особливості обміну білків
- •Особливістю обміну вуглеводів
- •Особливості обміну жирів
- •Особливості водно-електролітного обміну
- •Водорозчинні вітаміни
- •Вітамін в2 (рибафлавін)
- •Вроджені та спадкові порушення обміну речовин
- •5. Матеріали методичного забезпечення
- •5.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які
- •5.2. Питання для самоконтролю
- •5.3. Тестові завдання
- •Змістовий модуль 13 написання історії хвороби
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Тема 27-28. Написання історії хвороби.
- •IV. Анамнез життя
- •V. Дані об'єктивного обстеження
- •VI. Попередній діагностичний висновок
- •Viі. План додаткових обстежень
- •Viіі результати лабораторних та інструментальних досліджень
- •Іх. Щоденник
- •Х. Температурний листок та листок лікарських призначень
- •Іх. Синдромальний діагноз
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 1. Природне вигодовування немовлят
- •Тема 2. Природне вигодовування немовлят після введення прикорму.
- •Ознаки готовності дитини до введення прикорму:
- •Правила введення прикорму:
- •Приклад розв’язання ситуаційних задач:
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 15 штучне вигодовування немовлят
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи cneltynf (зміст теми)
- •Тема 3. Штучне вигодовування немовлят
- •Тема 4. Штучне вигодовування немовлят після введення прикорму.
- •Приклад розв’язання ситуаційних задач
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •Змістовий модуль 16 змішане вигодовування немовлят
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 5. Змішане вигодовування немовлят
- •Приклад розв’язання ситуаційних задач
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1. Питання для самоконтролю.
- •5.2. Тестові завдання.
- •5.3. Ситуаційні задачі.
- •1. Актуальність теми.
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи студента (зміст теми)
- •Тема 6. Організація та принципи раціонального харчування здорових дітей старших одного року.
- •5. Матеріали методичного забезпечення.
- •5.1 Питання для самоконтролю:
- •5.2 Тестові завдання:
- •5.3 Ситуаційні задачі
- •Рекомендована література
- •1. Основна література
- •2. Додаткова література
Ознаки, які дозволяють запідозрити під
Чоловіча стать.
Наявність в родині дитини з ПІД.
Відставання в фізичному розвитку.
Тривалий, що не піддається протокольній терапії синдром мальабсорбції.
Ускладнення після введення живих вакцин.
Рецидивуючі бактеріальні інфекції.
Важкі інфекції, викликані непатогенними або умовно-патогенними мікроорганізмами (гриби, пневмоцисти, цитомегаловірус).
Відсутність або збільшення лімфовузлів.
Гепато-, спленомегалія.
Стійкий до лікування дерматит, петехії, телеангіектазії.
Атаксія, глухота, вроджені вади серця.
Інфекційний синдром при під
Незважаючи на різну локалізацію дефекту в імунній системі, діти з ПІД мають подібні клінічні прояви захворювання.
1. Захворювання може викликатись як облігатно патогенними (типовими) мікроорганізмами, так і непатогенними (умовно патогенними, опортуністичними) в нормальних умовах мікроорганізмами. При бактеріологічному обстеженні з вогнищ інфекції можуть виділятися такі типові патогенні збудники як Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Staphylococcus aureus, Pseudomonas aeruginosa, а також непатогенні мікроорганізми: Pneumocystis carinii, Serratia marcescens, Protеus spp., Citrobacter spp., Klebsiella spp., Candida albicans, Aspergillus fumigatus.
2. Підвищена сприйнятливість до інфекцій. У пацієнтів з комбінованими імунодефіцитами значно більше шляхів, по яких мікроорганізми можуть потрапити в організм. Довенні маніпуляції, бронхо-, цистоскопії та інші інвазивні процедури створюють можливість проникнення збудників. Тому у ході обстеження та лікування потрібно суворо дотримуватись правил асептики і антисептики та прагнути звести до мінімуму кількість інвазивних процедур.
3. Можуть спостерігатись типові захворювання, викликані збудниками не характерними для даного віку (пліснявка в дітей після року).
4. Атиповий перебіг інфекційного процесу. Відсутність чи слабка реакція гострофазових показників (лейкоцитоз, паличкоядерний зсув); перевага деструктивних процесів у місці проникнення збудника; не формується запальний вал, що веде до поширення збудника в організмі; порушення антитілоутворення – активна реплікація збудника не супроводжується виявленням Ig M, так само нема зростання титру антитіл в парних сироватках.
Методи обстеження при підозрі на під
1. Загальний аналіз крові. Дозволяє встановити нейтропенію (знижена кількість нейтрофілів), тромбоцитопенію (знижена кількість тромбоцитів), лімфопенію (знижена кількість лімфоцитів), еозинофілію. Причому, необхідно оцінювати не лише процентні значення, а й абсолютні величини. Оскільки Т-лімфоцити складають 75 % всіх лімфоцитів, то лімфопенія буде свідчити, насамперед, про зниження кількості Т-лімфоцитів.
Відсутність змін в формулі периферичної крові дозволить виключити захворювання, які мають подібні з ПІД прояви – нейтропенію, лейкоз.
Лейкоцитарна формула у дітей різного віку
Вік |
Лейкоцити х 109/л |
Лейкоцитарна формула |
ШОЕ мм/год |
|||||||||||||
Нейтрофіли, % |
Лімфоцити, % |
Еозино філи, % |
Моноцити, % |
Базофі ли, % |
||||||||||||
Новонароджений (пуповинна кров) 2 - 4 тижні 1 - 2 міс. 2 - 3 міс. 3 – 4 міс. 4 – 5 міс. 5 – 6 міс. 6 – 7 міс. 7 – 8 міс. 8 – 9 міс. 9 – 10 міс. 10 – 11 міс. 11 міс. – 1 р. 1 – 2 р. 2 – 3 р. 3 – 4 р. 4 – 5 р. 5 – 6 р. 6 – 7 р. 7 – 8 р. 8 – 9 р. 9 – 10 р. 10 – 11 р. 11 – 12 р. 12 – 13 р. 13 – 14 р. 14 – 15 р. Дорослі: |
18
10,25 12,1 12,4 11,9 11,7 10,9 10,9 11,6 11,8 12,3 13,2 10,5 10,8 11,0 9,9 10,2 8,9 10,6 9,9 9,8 8,6 8,2 7,9 8,1 8,3 7,7 7,5 |
61
26 25 23 27 27 27 25 26 25 26 31 32 34 36 38 45 43 46 44 49 51 50 52 53 56 60 55 |
31
58 61 62 59 58 58 61 60 62 61 57 54 50 51 49 44 46 42 45 39 38 36 36 35 32 28 35 |
2
3 2 2 2 2 3 3 2 2 2 1 1 2 1 2 1 1 1 1 2 2 3 2 3 3 2 3 |
6
12 10 10 10 11 10 10 11 10 9 9 11 11 10 10 9 10 9 9 8 8 9 9 8 8 9 7 |
0
1 1 1 1 1 11 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 |
2
6 6 6 5 6 7 6 7 8 8 6 7 8 8 8 8 8 10 10 10 10 8 8 8 8 8 10 |
|
|
2. Білкові фракції. З огляду на те, що Ig G створює всю фракцію γ-глобулінів, то на ПІД може вказувати гіпогамаглобулінемія.
Білкові фракції (електрофорез)
Показник |
новонароджений |
1 міс. - 1 р. |
1 – 3 р. |
4 – 6 р. |
7 – 18 р. |
Білок, г/л Альбуміни, г/л Глобуліни, г/л: α1 α2 ß γ |
47-65 23-46
0,9-3,2 2,4-7,2 2,4-8,5 6,0-16,0 |
41-73 20-50
1,2-4,4 2,5-11,0 1,6-13,0 4,1-9,5 |
59-79 40-50
1,0-4,0 5,0-10,0 6,0-12,0 6,0-16,0 |
62-78 40-50
1,0-4,0 5,0-10,0 6,0-12,0 6,0-16,0 |
70-80 40-50
1,0-4,0 5,0-10,0 6,0-12,0 6,0-16,0 |
3. Кількісне визначення рівнів сироваткових Ig M, Ig G, Ig A. Дозволяє виявити порушення антитілоутворення, що може бути ознакою лише гуморального ПІД або ж компонентом клітинного комбінованого ПІД.
Рівні Ig (г/л) в сироватці крові, метод радіальної імунодифузії
Вік |
Імуноглобуліни, М±σ |
Загальний рівень |
||
G |
M |
A |
||
Новонароджені 1 – 3 міс. 4 – 6 міс. 7 – 12 міс. 13 – 24 міс. 25 – 36 міс. 3 – 5 р. 6 – 8 р. 9 – 11 р. 12 – 16 р. Дорослі |
10,31 ± 2,0 4, 3 ± 1,19 4,27 ± 1,86 6,61 ± 2,96 7,62 ± 2 09 8,92 ± 1 83 9,29 ± 2,28 9,23 ± 2,56 11,24 ± 2,35 9,46 ± 1,24 11,58 ± 3,05 |
0,11 ± 0,05 0,3 ± 0,11 0,43 ± 0,17 0,54 ± 0,23 0,58 ± 0,23 0,61 ± 0,19 0,56 ± 0,18 0,65 ± 0,25 0,79 ± 0,33 0,59 ± 0,2 0,99 ± 0,27 |
0,02 ± 0,03 0,21 ± 0,13 0,28 ± 0,18 0,37 ± 0,18 0,5 ± 0,24 0,71 ± 0,37 0,93 ± 0,27 1,24 ± 0,45 1,31 ± 0,6 1,48 ± 0,63 2,0 ± 0,61 |
10,44 ± 2,0 4,81 ± 1,27 4,98 ± 2,04 7,52 ± 2,42 8,7 ± 2,58 10,24 ± 2,05 10,78 ± 2,45 11,12 ± 2,23 13,34 ± 2,54 11,53 ± 1,69 14,57 ± 3,53 |
Гіпогамаглобулінемія – зниження рівня Ig G < 2 г/л або
зниження рівня Ig M + Ig G + Ig A < 4 г/л.
4. Визначення хлоридів поту. Муковісцидоз є одним з найбільш частих генетичних захворювань і зустрічається в популяції набагато частіше, ніж ПІД. Серед його клінічних проявів провідна роль відведена рецидивуючим пневмоніям і синдрому мальабсорбції. Тому при підозрі на ПІД необхідно спочатку виключити муковісцидоз.
5. Рентгенологічна і ультразвукова діагностика тимусу і його розмірів. Рентгенографія органів грудної клітки проводиться пацієнтам з ПІД практично завжди у зв’язку з легеневою патологією. На рентгенограмах необхідно звернути увагу на тінь тимусу. Дифузне збільшення тіні тимусу (тимомегалія) не веде до ПІД. На можливий ПІД вказує відсутність тимусу. При ПІД в тимусі виявляють вузли (ознака тимоми).
6. Шкірні тести для визначення клітинної гіперчутливості сповільненого типу (ГСТ). В основі шкірних тестів лежить специфічна стимуляція Т-лімфоцитів пам’яті. Для цього застосовується внутрішньошкірне введення антигенів. В місці введення антигену через 2 – 3 дні формується клітинний інфільтрат, що вказує на попередню сенсибілізацію хворого цим антигеном і, що дуже важливо, на здатність клітин імунної системи розпізнати антиген та сформувати імунну відповідь (активація, проліферація). Для цього тесту використовують стандартизовані антигени – туберкулін, правцевий анатоксин, кандидозний антиген, антиген трихофітону. Для діагностики ПІД найбільш інформативним є кандидозний антиген. Методика проведення тесту аналогічна до проведення туберкулінової проби. Пацієнту внутрішньошкірно в ділянку передпліччя вводять 0,1 мл розведеного 1:100 антигену. В місці введення повинен утворитися пухир. Відсутність пухиря вказує на підшкірне введення - тест потрібно повторити на другій руці. Оцінка реакції проводиться через 48 і 72 год. за максимальним діаметром ущільнення (інфільтрату). При негативному результаті, дослідження повторюють, розвівши антиген 1:10. Еритема в місці ін’єкції не може розцінюватись як позитивний результат. Позитивним є результат, коли інфільтрат перевищує 5 мм., що свідчить про відсутність комбінованого ПІД. Негативний тест не є інформативним і не виключає ПІД, тому що може свідчити як про ПІД, так і про відсутність контакту дитини з використаним антигеном. Особливо складною є інтерпретація цього тесту у дітей до 2 р.
7. Кількісне визначення субпопуляцій лімфоцитів периферичної крові. Використовують моноклональні антитіла (антитіла, специфічні до кожної субпопуляції лімфоцитів). Найбільш точним є метод проточної цитофлуоріметрії. Хоча підрахунок клітин, мічених моноклональними антитілами може здійснюватись і за допомогою люмінесцентного мікроскопа.
Популяції лімфоцитів
Вік |
Пуповинна кров |
1 д. – 11 міс. |
1 р. – 6 р. |
7 р. – 17 р. |
|
Показники |
%, абсолютне значення |
||||
Лімфоцити |
% |
35 – 47 |
39 – 59 |
38 – 53 |
36 – 43 |
абсолютне |
4,2 – 6,9 |
2,7 – 5,4 |
2,9 – 5,1 |
2,0 – 2,7 |
|
Т-лімфоцити |
% |
49 - 62 |
58 – 67 |
62 – 69 |
66 – 76 |
абсолютне |
2,4 – 3,7 |
1,7 – 3,6 |
1,8 – 3,0 |
1,4 – 2,0 |
|
CD 4+ |
% |
28 – 42 |
38 – 50 |
30 – 40 |
33 – 41 |
абсолютне |
1,5 – 2,4 |
1,7 – 2,8 |
1,0 – 1,8 |
0,7 – 1,1 |
|
CD 8+ |
% |
26 – 33 |
18 – 25 |
25 – 32 |
27 – 35 |
абсолютне |
1,2 – 2,0 |
0,8 – 1,2 |
0,8 – 1,5 |
0,6 – 0,9 |
|
CD 4+/CD 8+ |
0,8 – 1,8 |
1,5 – 2,9 |
1,0 - 1,6 |
1,1 – 1,4 |
|
В-лімфоцити |
% |
14 – 23 |
19 – 31 |
21 – 28 |
12 – 22 |
абсолютне |
0,7 – 1,5 |
0,5 – 1,5 |
0,7 – 1,3 |
0,3 – 0,5 |
|
NK |
% |
14 – 30 |
8 – 17 |
8 – 15 |
9 – 16 |
абсолютне |
0,8 – 1,8 |
0,3 – 0,7 |
0,2 – 0,6 |
0,2 – 0,3 |
8. Дослідження стимуляції лімфоцитів. Досліджується проліферація лімфоцитів (збільшення кількості клітин шляхом поділу клітин-попередників). Застосовують рослинні мітогени - фітогемаглютинін, конканавалін А (стимулюють Т-лімфоцити), мітоген лаконосу (стимулює В-лімфоцити).
9. Змішана лейкоцитарна реакція (аллогенні клітини). У ході дослідження оцінюється здатність лімфоцитів розпізнавати антигени МНС. Фактично моделюється процес відторгнення трансплантата. Для цього Т-лімфоцити хворого культивують з лейкоцитами людини, яка не є родичем пацієнта. Якщо пацієнт імунокомпетентний, то спостерігається лізис чужих лейкоцитів.
10. Визначення кількості синтезованих Т-лімфоцитами цитокінів: IL-2, IFN-γ, IL-4, IL-5, TNF.
11. Визначення специфічних ферментів в еритроцитах. Визначають рівень аденозин дезамінази і пуриннуклеозидфосфорилази. Дефіцит цих ферментів зустрічається при аутосомно-рецесивних формах комбінованих ПІД.
12. Генетичне обстеження – хромосомний аналіз, генетичне типування. Для переважної більшості ПІД встановлена конкретна локалізація генетичного дефекту в геномі людини. Тому за допомогою виявлення цих мутацій можна достовірно ідентифікувати ПІД.
13. Біопсія лімфовузлів. При біопсії лімфовузла можна оцінити ступінь розвитку Т- і В-залежних зон, що дозволяє в деяких випадках уточнити характер ПІД, діагностувати лімфогрануломатоз, лімфому.
14. Біопсія тимусу. Виявляють порушення процесів диференціації лімфоцитів на ранніх етапах дозрівання. Використовують прижиттєво лише при проведенні операцій з приводу вроджених вад серця, аномалій розвитку легень.
ВІЛ – ІНФЕКЦІЯ У ДІТЕЙ – КЛІНІЧНА СЕМІОТИКА
Вірус імунодефіциту людини належить до РНК – вірусів сімейства ретровірусів. Зараження відбувається через кров, слину, грудне молоко, сперму і секрет піхви. Інкубаційний період становить від 2 тижнів до 3 місяців. Мішенню для вірусу імунодефіциту є, в основному CD 4+ лімфоцити.
Діти часто народжуються недоношеними або із затримкою внутрішньоутробного розвитку. У періоді новонародженості характерні дихальні розлади, приступи апное.
У дітей, народжених ВІЛ-інфікованими жінками можуть спостерігатись захворювання, зараження якими відбулось в перинатальний період: сифіліс, гепатити В, С, герпетична інфекція, цитомегаловірусна інфекція.
Клінічною особливістю ВІЛ-інфекції у дітей раннього віку є висока частота важких бактеріальних інфекцій. Бактеріальні інфекції з важким хронічним чи рецидивуючим перебігом віднесено до СНІД-індикаторних захворювань. Найчастіше спостерігаються гнійний отит, менінгіт, деструктивна плевропневмонія, абсцеси шкіри з супутньою екземою, бактеріальні артрити, остеомієліти, повторні епізоди сепсису.
Опортуністичні інфекції у дітей зустрічаються рідше, ніж у дорослих, оскільки характерні для пізньої стадії захворювання. Найчастіше в дітей 1-го року життя з вертикальною трансмісією ВІЛ виявляють пневмоцистну пневмонію (пік захворювання 3 – 6 міс, летальність 70 %). Друге місце серед опортуністичних інфекцій посідає кандидоз слизових рота, глотки, стравоходу, генералізовані форми.
Специфічним для ВІЛ-інфекції у дітей є лімфоїдна інтерстиціальна пневмонія/лімфоїдна гіперплазія (поступий початок, кашель, тахіпное, виражена генералізована лімфаденопатія, гепатоспленомегалія, збільшення слинних залоз).
Ураження органів і систем у ВІЛ-інфікованих дітей
Шкіра і слизові |
Грибкові, бактеріальні та вірусні ураження шкіри, себорейні дерматити, васкуліти, плямисто-папульозна висипка. Грибкове ураження слизових, афтозний стоматит. |
Паротит |
Припухлість привушних залоз |
Лімфатичні вузли |
Лімфаденопатія. Збільшення одного або більше лімфовузлів понад 1 см. в двох групах чи білатерально в одній групі. Особливе значення мають пахвинні лімфовузли. |
Персистуюча гепатомегалія |
Більше 3 міс.
|
Персистуюча спленомегалія |
Більше 3 міс. |
Ураження нирок |
Нефротичний синдром, протеїнурія |
ЦНС |
Відставання в психомоторному розвитку. Опортуністичні інфекції ЦНС – менінгіти, енцефаліти. Втрата набутих навичок. |
Вастінг синдром – синдром виснаження |
1)Стійка втрата маси більше 10 % від належної. 2)Хронічна діарея протягом 30 днів. 3)Лихоманка більше 30 днів, інтермітуюча або постійна. |
Пухлини |
Виникають рідко. В дітей старшого віку можуть виникати В-лімфоми (Беркіта), дуже рідко – саркома Капоші. |
Аналіз крові |
Анемія (гемоглобін менше 80 г/л), нейтропенія (менше 1000 ммз), тромбоцитопенія (менше 100 000 ммз) протягом 30 днів. |