
- •Курсовий проект на тему: "Аналіз та оцінка соціо – економіко – екологічного розвитку міста Харків та розробка заходів в контексті стійкого розвитку."
- •Кліматичні умови
- •Характеристика грунтового покриву
- •Характеристика водних об’єктів регіону
- •1.5 Рекреаційні ресурси регіону
- •Розділ II Оцінювання соціального розвитку
- •Аналіз показників соціального стану регіону
- •Оцінка соціального розвитку регіону.
- •Розділ III Характеристика економічного розвитку
- •3.1 Характеристика виробничо – господарського комплексу регіону.
- •3.2 Аналіз показників економічного стану регіону.
- •3.3 Оцінка економічного розвитку регіону.
- •Розділ IV Дослідження екологічного розвитку
- •4.1 Характеристика природно – ресурсного потенціалу регіону
- •4.2 Оцінка антропогенного навантаження на стан природних ресурсів
- •4.3 Оцінка екологічного розвитку регіону
- •Розділ V Розробка стратегій стійкого розвитку регіону
- •5.2 Встановлення пріоритетних проблем регіону
- •5.3 Розробка стратегічного плану для досягнення стійкого розвитку регіону
Розділ III Характеристика економічного розвитку
3.1 Характеристика виробничо – господарського комплексу регіону.
Наявність тих чи інших інших природних ресурсів зумовлює виробничо - господарський потенціал регіону, який формує його економічний стан. Екологія та економіка все більше переплітається між собою на місцевому, регіональному, національному і глобальному рівнях, формуючи складний комплекс причин і наслідків.
Тут є великі машинобудівні і металообробні заводи, також підприємства енергетичного машинобудування та електротехнічної промисловості (45 % всієї продукції м.): Харківський тракторний завод, Харківський завод транспортного машинобудування (випускає магістральні тепловози), Харківський електротехнічний завод (генератори для парових і гідравлічних турбін), Харківський завод «Серп і Молот» (двигуни до зернових комбайнів), верстатобудів., авіаційний, велосипедний заводи, «Турбоатом», «Електроважмаш», «Південкабель», Завод імені Малишева тощо. Працюють підприємства хім. промисловості (заводи пластичних мас, мед. пластмас, хім. реактивів, лакофарбові, фармацевтичні й ін.), деревообробної, будів. матеріалів, меблів; розвинута поліграфічна промисловість, харч. (кондитерська фабрика «Харків'янка», Харківська бісквітна фабрика, 2 броварні, жировий комбінат, 2 м'ясокомбінати тощо), парфумерно-косметична фабрика, Харківський ювелірний завод. З легкої промисловості найбільш розвинена швейна, трикотажна, шкіряно-взуттєва (Харків мав найбільшу фабрику в колишній УРСР), канатний завод.
Таблиця 3.1
Галузі промисловості, які складають виробничий комплекс
-
Галузі промисловості (інші галузі)
Кількість підприємств
загальна
екологічно небезпечних
Сільське господарство
41
1
Добувна промисловість
10
--
Обробна промисловість
349
5
Виробництво електроенергії, газу та води
44
1
Будівництво
50
--
Транспорт
104
2
Державне управління
7
--
Освіта
16
--
Охорона здоров’я та соціальна допомога
6
--
Колективні, громадські та особисті послуги
24
3
Інші
124
--
Всього
775
10
Серед великої кількості таких показників необхідно вибрати ті, котрі будуть індикаторами стійкого розвитку і найбільш точно зможуть кількісно або якісно оцінити стан регіону, не потребуючи при цьому великого обсягу додаткової інформації. Система індикаторів стійкого розвитку на сьогоднішній день перебуває у стадії розробки та вдосконалення. Найбільш доцільним є використання трьох груп індикаторів стійкого розвитку: екологічних, економічних і соціальних. Слід зазначити, інформація отримана за допомогою індикаторів, є основою для формування комплексу заходів для досягнення стійкого розвитку, а тому необхідно врахувати наступні критерії:
можливість використання індикаторів на регіональному і національному рівнях;
відповідність показника меті застосування;
індикатори повинні бути реальними для практичного застосування;
кількість показників має бути обмеженою, але в разі потреби її можна збільшити;
показники повинні охоплювати всі складові стійкого розвитку;
отримання інформації про показники не повинно бути занадто складним, а витрати на це – виправданими відносно отриманої користі.