Розділ V Розробка стратегій стійкого розвитку регіону

5.1 Розрахунок індексу соціо – економіко – екологічного розвитку

Індекс СЕЕ розвитку розраховується як середнє геометричне інтегрованих показників соціо – економіко – екологічного розвитку.

ІСЕЕРТ= (5.1)

де: І₁ – інтегрований показник соціального розвитку – 0,9;

І₂ – інтегрований показник економічного розвитку - 0,79;

І₃ –інтегрований показник екологічного розвитку – 0,11.

Алгоритми розрахунку індексів соціо – економіко – екологічного розвитку включають 4 основні рівні оцінки і агрегування показників:

Перший – забезпечує оцінку статистичних інформативних базових показників(БП), які характеризують стан соціо – економічної, екологічної підсистем;

Другий – агреговані показники(ІП), які розраховуються з декількох базових і характеризують стан споріднених групових СЕЕ підсистем;

Третій – інтегровані показники(ІП), які розраховуються на базі низки агрегованих показників і характеризують стан СЕЕ підсистем;

Четвертий – індекс СЕЕ розвитку територій, який характеризує стан СЕЕ систем.

Слід зазначити, що переважна більшість індикаторів відноситься до позитивних, тобто їх збільшення покращує соціо – економіко – екологічний стан СНП, проте є і індикатори негативні, коли їх зростання кількісно погіршує стан СЕЕ підсистем.

На основі розрахованих показників визначаємо індекс СЕЕ розвитку:

ІСЕЕРТ= =0,43

Отже, за уніфікованою шкалою оцінки стану соціальної, економічної, екологічної підсистем м. Харків перебуває в задовільному стані.

5.2 Встановлення пріоритетних проблем регіону

І Найбільш пріоритетними екологічними проблемами м.Харкова є:

• значне зростання кількості автомобільного транспорту при надзвичайно низьких екологічних параметрах автомобілів, що спричинило збільшення шкідливих викидів в атмосферу. Це обумовило те, що автомобільний транспорт став найнесприятливішим фактором стану атмосферного повітря міста;

• накопичення мулового осаду, що утворюється на очисних каналізаційних спорудах міста та складується на мулових полях фільтрації, виводить з обігу 126 га міських земель (мулові поля є екологічно небезпечними, бо призводять до забруднення: атмосферного повітря — пилом та парниковими газами (метан, метилмеркаптан), підземної гідросфери — фільтратом);

• більше 80 % забруднень, що надходять у водні об'єкти, і перш за все річки, припадає на неочищений поверхневий стік з території міста. Це призвело до замулювання русел, забрудненню вод, порушенню гідрологічного режиму та технічного стану річок;

• відсутність сучасних підприємств із переробки побутових і промислових відходів призвела до накопи­чення на території міста значної кількості відходів.

Не менш значними є проблеми покращення стану зеленої та лісової зон Харкова, їхнього захисту від впливу фізичних факторів. Це особливо важливим через те, що місто зростає за рахунок ущільнення міської забудови.

Основними чинниками інтенсивного забруднення атмо­сфери автотранспортом є:

• постійно зростаюча кількість автотранспорту;

• експлуатація технічно застарілого автомобільного парку;

• низька якість паливно-мастильних матеріалів;

• недостатня пропускна спроможність дорожньо-транспортної мережі, яка сформувалась в умовах існуючої забудови, особливо в центральній частині міста;

• незадовільний стан дорожнього покриття проїзної частини доріг.

До стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря слід віднести викиди крупних промислових підприємств, особливо, паливно-енергетичного комплексу, машинобудівних, коксохімічного та хімічного виробництв.

Для м. Харкова характерно забруднення ґрунтів важкими металами — мідь, ртуть, цинк, свинець, кадмій, хром, які накопичуються у поверхневому горизонті ґрунтів. Вздовж крупних транспортних магістралей характерна надмірна концентрація свинцю, поліциклічних ароматичних вуглеводнів.

ІІ Серед економічних проблем м. Харкова виділяють наступні:

Машинобудівна, металообробна та енергетична галузі, де спостерігається подальше зниження обсягів виробництва. Передусім це стосується авіаційного заводу, ДП "Завод імені Малишева", ВАТ "ХТЗ" – їх питома вага в галузі лише за останній (2000 рік) скоротилася з 46 до 22 відсотків. Тому програмою розвитку регіону "Харківщина – 2010" передбачено у першу чергу перебудова машинобудування, спрямована на розвиток конкурентноспроможного тракторного і сільськогосподарського машинобудування, енергомашинобудування і літакобудування, електронної та електротехнічної промисловості, приладобудування, конверсія ВПК.

Особливе занепокоєння викликає стан ряду відомчих очисних споруд або їх відсутність. Причиною незадовільної роботи очисних споруд є фізична зношеність обладнання від 50 до 100%, відсутність резервного обладнання, відсутність коштів на реконструкцію або на відновлення їх роботи.

Критична ситуація склалася в системі поводження з твердими побутовими відходами в м. Харкові, де щорічно їх утворюється до 1,5 млн.м³. Дергачівський полігон ТПВ вичерпав свою проектну потужність і потребує спеціальних інженерних досліджень з питання його безпечної експлуатації. Внаслідок зношення обладнання зупинено роботу заводу з термічної переробки відходів.

В області, як і в цілому в державі, відсутні технології та виробництва по знешкодженню непридатних пестицидів. Тому основна увага приділяється їх безпечному зберіганню. На сьогодні одним із екологічно безпечних напрямків поводження з НП є їх складування в контейнери довгострокового зберігання після відповідного перезатарювання.

Основна увага приділяється збереженню нині діючого природно-заповідного фонду, розширенню його мережі. Щорічно за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища передбачається розроблення проектів створення 30 об’єктів для послідуючого включення їх до складу природно-заповідного фонду області, виділення коштів на утримання об’єктів загальнодержавного значення.

ІІІ Соціальні проблеми:

Харківська область в цілому залишається досить напруженою у соціальному відношенні. По рівню заборгованості по заробітній платі регіон входить у четвірку найбільш несприятливих – загальна сума боргів перевищує 300 млн.гривень. Область є одним із найбільш потужних фінансових донорів Державного бюджету – у поточному році видатки обласного бюджету передбачаються лише на рівні близько 50 відс. від суми мобілізації коштів на її території. Саме ця обставина не дозволяє вирішувати у повному обсязі проблеми охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів.