4.3 Оцінка екологічного розвитку регіону

Екологічний стан міста характеризується як стабільно напружений, хоча спад виробництва частково стримують наро­стання негативних процесів деградації навколишнього природного середовища.

За масштабами забруднення навколишнього природного се­редовища Харків посідає 15-17 місце в Україні

Проблемними питаннями в галузі охорони, використання та відтворення водних ресурсів в Харківській області є незадовільний стан очисних споруд, порушення вимог водного законодавства щодо обмеження господарської діяльності у прибережних захисних смугах водойм, відсутність винесення їх в натуру, не вирішення питання щодо очистки поверхневого стоку з територій населених пунктів районів області та м. Харкова, що призводить до замулення річок, водойм області та міста.

Найбільшими забруднювачами є відомчі і комунальні очисні споруди біологічної та механічної очистки. Цими водокористувачами скидається у водойми забруднених стічних вод відповідно 25 і 73 % від загального об’єму скиду забруднених стічних вод.

Причинами незадовільної роботи очисних споруд є фізична зношеність їх обладнання, відсутність коштів на проведення реконструкції та капремонту, значне зменшення об’єму надходження стічних вод на очистку, що веде до порушення технологічного регламенту очистки та знезараження стічних вод, незадовільне обслуговування очисних споруд або обслуговування некваліфікованими спеціалістами.

Ступінь зношеності водопровідно-каналізаційних мереж і очисних споруд комунальних підприємств області складає від 50 до 80%. Більшість очисних споруд, які експлуатуються, вже вичерпали свій матеріальний ресурс, а саме: 70% від загальної їх кількості не забезпечують нормативну очистку стічних вод.

Таблиця 4.2

Обсяг оборотної і послідовно використаної води

Галузь економіки	2006 р.		2007 р.		2008 р.
	млн. м³ на рік	у % до спожитої свіжої води	млн. м³ на рік	у % до спожитої свіжої води	млн. м³ на рік	у % до спожитої свіжої води
Всього по області	1702,71	95,99	1605,4	96,18	1669,0	96,33
Промисловість	1687,93	96,79	1594,88	96,99	1658,0	97,11
Сільське господарство	1,838	94,44	2,38	81,80	2,860	83,84
Комунальне господарство	7,33	33,89	5,04	28,46	4,719	27,27

Рис.4.1. Обсяг оборотної і послідовно використаної води всього по області

Відповідно до програми розвитку водопровідно-каналізаційного господарства Харківської області на будівництво, реконструкцію та модернізацію очисних споруд необхідне фінансування в розмірі 41,14 млн. грн. Також розроблена обласна програма впровадження фітотехнологій для запобігання забруднення поверхневих вод на 2005 – 2015 рр., згідно якої розрахункова вартість робіт по проектуванню та впровадженню в Харківській області надійних та ефективних споруд для очищення стічних вод складає 20940 тис.грн.

Також на впровадження об’єкту “Каналізаційні мережі та очисні споруди смт Дворічна Дворічанського району” було виділено в 2004 році з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища 700,0 тис.грн та заплановано в 2006 році виділення коштів з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в обсязі 150 тис. грн. (2004 р. – 327,0тис.грн.), для завершення робіт по вказаному об’єкту необхідно фінансування в розмірі 2286,7тис. грн.

В сфері поводження з відходами.

В Харківській області налічується 72 звалища твердих побутових відходів (ТПВ) загальною площею 2,2 тис.га, з них 31 експлуатується комунальними підприємствами. Щорічно в Харківській області утворюється до 2 млн.м³ відходів.

Централізованими послугами зі збирання та вивезення ТПВ охоплено 65-95% населення, що мешкає в містах обласного підпорядкування, та 40-70% населення районних центрів. Централізований збір та вивезення ТПВ в сільській місцевості практично не здійснюється (охоплення населення послугами із збирання та вивезення ТПВ – 10-25%), населення самостійно вивозить відходи на сільські звалища. Загальна кількість сміттєвозів в області складає 107 од., переважна більшість з них – застарілі сміттєвози з боковим завантаженням; ступінь зносу яких – 70-95%.

В області розроблена програма поводження з твердими побутовими відходами, підчас розробки якої було проведено обстеження діючих полігонів ТПВ та проведено аналіз необхідної потужності полігонів. Відповідно до розробленої програми, для забезпечення нормалізації стану в сфері поводження з побутовими відходами необхідно фінансування в обсязі 95 млн.грн.

Найбільш напружена ситуація склалася у Вовчанському, Зміївському, Куп’янському, Лозівському, Нововодолазькому, Сахновщанському та Шевченківському районах області, де наповненість існуючих звалищ складає 90-98%. Практично у всіх районах області всі великі міські полігони заповнені.

Проблемні питання у сфері поводження з непридатними пестицидами. Згідно проведеної в області комплексної інвентаризації в області зосереджені у 123 складських приміщеннях, 34 з яких знаходяться в незадовільному стані, заборонені та непридатні до використання пестициди в кількості 1193,136 тонн.

Для забезпечення безпечного зберігання вказаних пестицидів необхідна їх контейнеризація, розрахункова вартість цих робіт складає 674 тис.грн.

Враховуючи, що в області відсутні потужності з утилізації та знешкодження непридатних та заборонених пестицидів, зазначені відходи передаються до ТОВ "Елга" (Сумська область). Вартість проведення цих робіт складає близько 13 тис.грн/тонна. Таким чином, для знешкодження всього обсягу пестицидів, що накоплені в області, потрібно якнайменш 15786 тис.грн.

В сфері охорони атмосферного повітря.

Основними проблемними питаннями на території Харківської області є викиди в атмосферне повітря в основному від великих підприємств - забруднювачів теплоенергетики та нафтогазовидобуваючого комплексу.

Основними джерелами забруднення атмосферного повітря на Зміївській ТЕС ім.Крижанівського є котлоагрегати за №№ 1 – 10, фізичне зношення яких складає 51,3 – 99,6%. Для очищення відхідних димових газів від твердих речовин використовуються трьохпольні електрофільтри, а також труби Вентурі, які мають низький ККД вловлювання ( 91 – 92%). Вищезазначене технологічне обладнання та встановлене за ним УОГ не відповідають екологічним вимогам у зв`язку з високими концентраціями (до 1300 мг/м3) забруднюючих речовин у відхідних газах після очистки.

У 2007 р. за відомостями Харківського обласного центру з гідрометеорології в місті було 208 днів з приземними інверсіями, під час яких погіршується вертикальний повітрообмін та розсіювання забруднюючих речовин, що призводить до збільшення їх концентрацій.

Стан атмосферного повітря міста в значній мірі зумовлений ви­кидами автотранспорту. За відомостями Головного управління статистики в Харківській області за останні роки зменшуються обсяги викидів від стаціонарних джерел і зростають обсяги викидів від пересувних джерел, в основному, за рахунок автотранспорту.

Основними чинниками інтенсивного забруднення атмо­сфери автотранспортом є:

• постійно зростаюча кількість автотранспорту;

• експлуатація технічно застарілого автомобільного парку;

• низька якість паливно-мастильних матеріалів;

• недостатня пропускна спроможність дорожньо-транспортної мережі, яка сформувалась в умовах існуючої забудови, особливо в центральній частині міста;

• незадовільний стан дорожнього покриття проїзної частини доріг.

В м. Харкові, за відомостями Головного управління статистики в Харківській області налічується 198 промислових підприємств, які мають стаціонарні джерела викидів потужністю 100 т/рік і більше. Основними забруднювачами атмосферного повітря міста є :

• ТЕЦ-3 — 579 тон;

• Харківський тракторний завод ім. Серго Орджонікідзе — 547 тон;

• ДП «Завод ім. Малишева» — 149 тон;

• ЗАТ «Харківський коксовий завод» — 231 тон.

Найпоширеніші речовини, які надходять до атмосферного повітря від стаціонарних джерел, це пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю.

У 2005 р. з 6,96 тис. т., які надійшли до атмосферного повітря міста від стаціонарних джерел забруднення, обсяги надходження найпоширеніших речовин склали:

• пилу — 0,99 тис. т.;

• діоксиду сірки — 0,22 тис. т.;

• діоксиду азоту — 1,83 тис. т.;

• оксиду вуглецю — 2,27 тис.т.

У 2006 р. з загального обсягу викидів у 6,68 тис. т., викиди склали:

• пил — 0,84 тис. т.;

• діоксид сірки — 0,27 тис. т.;

• діоксид азоту — 1,95 тис. т.;

• оксид вуглецю — 2,19 тис. т.

Харківський обласний центр з гідрометеорології проводить спостережен­ня за забрудненням атмосферного повітря міста на 10 стаціонарних пунктах спостереження (ПСЗ), обладнаних лабораторіями «ПОСТ-1» та «ПОСТ-2». Контролюється вміст 20 забруднюючих речовин. Спостереження проводяться щоденно та цілодобово, крім святкових днів. У 2007 р. відібрано й проаналізовано 47085 проб повітря.

Середньорічна концентрація складових атмосферного повітря (у 2007 р.):

• вміст пилу — 0,14 мг/м³ (в 2006 р. — 0,12 мг/м3);

• вміст оксиду вуглецю — 2,5 мг/м³ (в 2006 р. — 1,7 мг/м3);

• вміст сажі — 0,02 мг/м³ (в 2006 р. — 0,01 мг/м3).

Кількість проб із концентраціями, що перевищу­вали відповідні гранично допустимі (у 2007 р.):

• вміст пилу — 4,6 % (в 2006 р. — 2,7 %);

• вміст оксиду вугле­цю — 9 % (в 2006 р. — 1,8 %);

• вміст діоксиду азоту — 3,7 % (в 2006 р. — 2,1 %);

• вміст сажі — 1,3 % (в 2006 р. — 0,1 %).

Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) міста (в 2007 р.) — 5,03.

Викиди шкідливих речовин і парникових газів у атмосферу від стаціонарних джерел забруднення в Харкові за січень-червень 2009 року склали 2417,2 тонн, що складає 72,6 % від аналогічного періоду 2008 року. Щільність викидів у розрахунку на 1 км² становить 7899,4 кг. Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу — 1,7 кг.

Таблиця 4.3

Динаміка викидів в атмосферне повітря

Викиди по області	2006 р.	2007 р.	2008 р.
Загальна кількість підприємств, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та звітують в органи статистики за звітний рік / кількість дозволів, виданих держуправлінням суб’єктам господарювання	858/1890	448/2206	448/2537
Загальна кількість підприємств, що поставлені на державний облік держуправління / кількість об’єктів цих же підприємств, які поставлені на державний облік	452/637	453/638	475/699
Потенційний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел по підприємствах, що поставлені на облік	349,7	351,7	408,8
Загальна кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тис. т у тому числі:	286,8	288,3	295,4
- від стаціонарних джерел забруднення, тис. т	148,3	148,0	158,7
- від пересувних джерел, тис. т	138,5	140,3	136,7
Загальна кількість викидів (від стаціонарних та пересувних джерел) у розрахунку на км², т	9,13	9,18	9,41
Загальна кількість викидів (від стаціонарних та пересувних джерел) у розрахунку на одну особу, кг	100,05	100,58	103,06

На діаграмах зображено динаміку викидів в атмосферне повітря.

Рис.4.2 Динаміка викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел

До стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря слід віднести викиди крупних промислових підприємств, особливо, паливно-енергетичного комплексу, машинобудівних, коксохімічного та хімічного виробництв.

Рис.4.3 Динаміка викидів в атмосферне повітря від пересувних джерел

Значне зростання кількості автомобільного транспорту при надзвичайно низьких екологічних параметрах автомобілів, що спричинило збільшення шкідливих викидів в атмосферу. Це обумовило те, що автомобільний транспорт став найнесприятливішим фактором стану атмосферного повітря міста.

Рис.4.4 Загальна кількість викидів (від стаціонарних та пересувних джерел) у розрахунку на км², т

Стан атмосферного повітря м. Харкова формується обсягами викидів забруднюючих речовин від пересувних та стаціонарних джерел забруднення. Відповідно до метеорологічного районування м. Харків віднесено до територій з можливо-високим потенціалом забруднення атмосферного повітря промисловими викидами.

Рис.4.5 Загальна кількість викидів (від стаціонарних та пересувних джерел) у розрахунку на одну особу, кг

В сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів

В останні 40 років спостерігається постійне зростання загального запасу лісів Харківщини. Це пояснюється збільшенням загальної площі лісів, зміною вікової структури, а також впровадженням науково-обгрунтованих технологій лісо вирощування. Тенденція зростання запасу деревини в лісах збережеться і в найближчі десятиріччя. Це свідчить про потенційні резерви збільшення деревних ресурсів.

Характерним для лісів області, як і держави в цілому, є розбалансованість розподілу лісів за класами віку та їх невідповідність оптимальному співвідношенню. За таких умов неможливо вести лісове комплексне господарство на засадах сталого розвитку. Оптимальне співвідношення передбачає приблизно однакове співвідношення площ насаджень у кожному класі віку. Проблема у розподілі лісів може гостро проявитися уже в найближчі 20 років. Тому необхідно уже через 10-20 років приступити до кардинального перегляду стратегії господарювання, здійснивши комплекс заходів щодо оптимізації розподілу насаджень. Зокрема, попередні розрахунки засвідчують, що близько 15 тис.га лісів, сконцентрованих в 6-9 класах віку, які за складом та структурою не відповідають екологічним умовам та не задовольняють народногосподарським вимогам, доцільно намітити у рубку.

Одною з головних проблем в сфері реалізації програми «Ліси Харківської області на період 2003-2015 років» є недостатність цілеспрямованого фінансування з державного бюджету. Так, протягом 2003-2004 років не було виділено жодних коштів обласному державному агролісомеліоративному підприємству «Харківоблагроліс», СКП «Харківзеленбуд».

На території області знаходяться близько 25 тис. га полезахисних лісових смуг, які знаходяться в незадовільному стані, більше третини з яких потребують реконструкції.

В зв’язку з тим, що питання передачі лісосмуг до сфери обслуговування «Харківоблагроліс», на теперішній час вирішене не у всіх районах області.

В сфері охорони земельних ресурсів

Головною проблемою погіршення стану земельних ресурсів області залишається деградація ґрунтів, в першу чергу розвиток ерозійних процесів, фізична деградація ґрунтів, яка проявляється у переущільненних верхніх шарів ґрунту і за експертною оцінкою поширена на 35% площі ріллі. Ерозія, як фактор деградації ґрунтового покриву та екологічної небезпеки оцінюється насамперед інтенсивністю змиву та об’ємами переміщення ґрунтового субстрату. Середньорічний змив ґрунту з орних земель часто становить 10-15т/га, а під просапними культурами подекуди сягає 20-30 т/га.

Високий рівень розораності угідь, в тому числі на схилах, значне розширення посівів просапних культур та практично повне припинення виконання комплексу робіт по захисту ґрунтів, порушення системи обробітку ґрунту призвело до значного погіршення якісного стану земель.

У процесі екстенсивного землеробства до ріллі були залучені малопродуктивні і еродовані землі, які на теперішній час складають більше 45% від всіх орних земель. Внаслідок великих витрат і низької врожайності на цих землях значно знижена продуктивність, а внаслідок ерозії грунтів ми втрачаємо орну землю, луки, водоймища.

Підсилення процесів деградації ґрунтового покриву, обумовлені техногенним забрудненням. Основними забруднювачами Харківської області є Зміївська ТЕС, ВАТ “Балцем”, ДП “Хімпром ”, ДП ТЕЦ-5, підприємства нафтогазової галузі. Викиди цих підприємств забруднюють ґрунти, але зони забруднення ґрунтів та їх кількісний склад по області визначені не повністю.

До погіршення стану ґрунтів приводить несанкціоноване розміщення відходів і сміття, випадки аварійного забруднення земель нафтопродуктами та скидом стічних вод на рельєф місцевості, постійна загроза забруднення земель непридатними до використання пестицидами та агрохимикатами (1111,0).

Збільшується площа кислих грунтів, показник кислотності на цей час становить 6,0, а 7 років тому – 6,2. Серед орних земель області нараховується 226 тис.га кислих і 72 тис.га солонцюватих ґрунтів, які потребують постійної хімічної меліорації..

Інвентаризація земель по таким категоріям як природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення не проведена. У формі звітності 6-зем окремо дані землі не визначені, звітність їх використання не ведеться, не проведена інвентаризація зелених зон м. Харкова і області. Найгостріше в області склалась проблема з землями водного фонду та розташованими на цих землях водними об’єктами. В області налічується 60,5 тис.га під водоймами, 30,9 тис.га під болотами та 7,1 тис.га під прибережними захисними смугами. Таким чином, загальна площа земель водного фонду в області складає 98,5 тис.га, але майже всі водні об’єкти в області не мають винесених в натуру прибережних захисних смуг, наявність яких вимагається Земельним та Водним Кодексами України. На цей час законодавча база щодо оренди водних об’єктів потребує удосконалення.

Таблиця 4.4

Земельний фонд

Основні види	2004		2005		2006		2007		2008
	Всього тис.га	% до загальної площі території	Всього тис.га	% до загальної площі території	Всього тис.га	% до загальної площі території	Всього тис.га	% до загальної площі території	Всього тис.га	% до загальної площі території
Разом (територія)	3141,8	100	3141,8	100	3141,8	100	3141,8	100	3141,8	100
с/г, у тому числі:	2423,8	77,1	2423,5	77,1	2422,5	77,1	2420,9	77,1	2419,9	77,1
Забудовані т-ї	118,3	3,8	118,9	3,8	118,9	3,8	118,9	3,8	118,9	3,8

Рис. 4.6. Динаміка забудованих земель, % від с/г угідь

За останні роки однією з причин погіршення екологічного стану земель в області є також підтоплення території ґрунтовими водами та зсуви ґрунтів, які активізувалися в останні роки. Підтоплення в області спостерігаються у 131 населених пунктах на території 24 районів. В м. Харкові вони охоплюють понад 4 тис.га, на яких знаходиться більше 11000 виробничих об’єктів. В 63 сільських населених пунктах площа підтоплених земель складає більше 10 га.

Ефективність державного контролю за використанням та охороною земель полягає в чіткій взаємодії місцевих органів самоврядування та органів державної влади, що здійснюють контроль у цій сфері.

В сфері охорони надр.

Проблеми раціонального використання мінерально-сировинної бази є дуже актуальними. Велика кількість родовищ місцевого значення (насамперед цегельної сировини) розробляються взагалі без будь-якого геологічного вивчення. Сировина використовується без врахування її якості та екологічних наслідків, якість продукції дуже низька. Тому одним з головних шляхів в наведенні порядку у надрокористуванні є передбачене Кодексом України “Про надра” його ліцензування, що передбачає обов’язкове геологічне вивчення родовищ з видачею рекомендацій по їх комплексному використанню, та обов’язкове їх додержання.

В той же час сучасний екологічний стан підземних вод можна охарактеризувати як напружений. В м. Харкові та районних центрах техногенний вплив та проникнення забруднення розповсюджується на глибину залягання основних експлуатаційних водоносних горизонтів.

Грунтові води першого від поверхні водоносного горизонту значно забруднені. Підвищені показники по загальному вмісту солей, жорсткості, нормативів по сульфатах, нітратам, незадовільний бактеріологічний стан.

Великою проблемою для м. Харкова є значне забруднення підземних вод верхньокрейдяного водоносного горизонту. Запаси в кількості біля 50 тис.м³/добу вже не можуть бути використані для господарчо-питного водопостачання. В той же час припинення їх відкачки на насосних станціях ТВО “Харківкомунпромвод” призвело до значного посилення підтоплення в місті. Зараз в м. Харкові в підтопленому стані знаходиться більш 5 тис. га забудованих територій. Ситуація може бути поліпшена тільки з відновленням відкачки з верхньокрейдяного та вищезалеглих водоносних горизонтів з використанням вод на виробничі потреби підприємствами міста.

На теперішній час питання проведення тампонажу дуже актуальне, оскільки недіючі свердловини являються потенційними джерелами забруднення підземних вод. Але на тепер роботи по тампонажу свердловин виконуються повільно, в зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємств, на балансі яких знаходяться дані свердловини, а також з причини розпаювання земель та неможливості встановити власника свердловин.

Процес ліцензування діяльності щодо користування надрами також уповільнений, оскільки потребує значних капітальних вкладень.

В сфері охорони природно – заповідного фонду:

 - Відсутність цільового фінансування заповідних об’єктів місцевого значення (за рахунок місцевого бюджету). Як результат, утримання та забезпечення режиму і охорони збереження цих об’єктів ведеться за рахунок коштів землекористувачів та землевласників яких вони мають недостатньо.

- Недостатній рівень фінансування та матеріально-технічного забезпечення об’єктів загальнодержавного значення: найстарішого в Україні ботсаду – ХНУ ім. В.Н. Каразіна (м.Харків), Харківського зоологічного парку, дендрологічного парку ХНАУ ім.В.В.Докучаєва в Харківському районі, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва – “Шарівський” у Богодухівському районі, “Старомерчецький” у Валківському районі, “Наталіївький” у Краснокутському районі. При цьому, межі земельних ділянок територій та об’єктів природно-заповідного фонду не встановлюються в натурі (на місцевості).

Для вирішення даного питання землекористувачам та землевласникам надаються відповідні, обов’язкові для виконання приписи щодо встановлення меж в натурі.

- Внаслідок реформування сільськогосподарських підприємств, в результаті проведення земельної реформи деякі об’єкти ПЗФ залишаються, певний час (на час переоформлення охоронних зобов’язань), без відповідної охорони, що створює умови для порушення заповідного режиму.

Для оцінки екологічного розвитку м. Харкова необхідно розрахувати інтегральний показник екологічного розвитку (I₃), який розраховується за формулою:

I₃= (4.1)

де: С₁- показник якісного стану питної води, який розраховується за формулою:

С₁= (4.2)

де: х₁- хімічні показники питної води – 12;

х₂ – бактеріологічні показники питної води – 6,2%

Приведення базових показників (індикаторів) різних типів до нормального стану проводиться за формулами:

• для позитивних індикаторів

Х= (4.3)

• для негативних індикаторів

Х= (4.4)

С₂- якісний показник грунтового покриву, який розраховується за формулою:

С₂=х₁ (4.5)

де: х₁ – території під будівлями і дорогами, % від с/г земель.

С₃ – коефіцієнт стану атмосферного повітря, який розраховується:

С₃= (4.6)

де:х₁ – загальний обсяг викидів забруднюючих речовин;

х₂ - обсяги викидів від стаціонарних джерел та їх хімічний склад;

х₃ – обсяги викидів від пересувних джерел та їх хімічний склад;

х₄ – щільність викидів забруднюючих речовин на 1 км²;

х₅ – кількість забруднюючих речовин на душу населення.

Провівши вище наведені розрахунки, результати зводимо в таблицю 4.

Таблиця 4.5

Назва показника	Ni	Nmax	Nmin	xi	І3
Хімічні показники питної води	12	20	1	0,42	0,11
Бактеріологічні показники	6,2	20	1	0,73
Показник якісного стану питної води – С1	0,55
Території під будівлями і дорогами	3,8	80	20	1,1
Якісний показник грунтового покриву – С2	1,1
Загальний обсяг викидів забруднюючих речовин	295,4	2300	30	0,88
Обсяги викидів від стаціонарних джерел та їх хімічний склад	158,7	2200	4,0	0,93
Обсяги викидів від пересувних джерел та їх хімічний склад	136,7	230	20	0,44
Щільність викидів забруднюючих речовин на 1 км2	9,41	87	1,5	0,91
Кількість забруднюючих речовин на душу населення	103,06	2000	50	0,97
Показник стану атмосферне повітря - С3	0,79

Провівши розрахунки показника екологічного розвитку регіону та оцінивши його за уніфікованою шкалою даний регіон перебуває в критичному стані.