Тема 1. Основи побудови фінансового обліку та організація облікового

процесу

1. Суть фінансового обліку, його властивості, мета і завдання.

2. Нормативно-правове регулювання фінансового обліку в Україні.

3. Загальні принципи побудови фінансового обліку. Принципи облікової політики підприємства.

4. Моделі фінансового обліку.

5. Особливості діяльності підприємств різних галузей економіки та їх вплив на організацію обліку.

1. Суть фінансового обліку, його властивості, мета і завдання.

Історичні аспекти виникнення і розвитку фінансового обліку.

На початку 30-х років минулого сторіччя була сформульована ідея єдиного народногосподарського обліку, який складається з трьох частин - бухгалтерського обліку, статистичного та оперативного.

Лише економічна реформа 1965 року дала новий імпульс для критичного погляду на систему обліку з позицій управління та можливостей комп'ютерної обробки даних, що активізувало дослідження з проблем інтеграції різних видів обліку, узагальнення досвіду зарубіжних країн у галузі виробничого обліку і калькулювання собівартості продукції, моделювання обліку витрат, обліку за центрами відповідальності, організації обліку (централізація і децентралізація, автоматизовані системи інформації"), оцінки об'єктів обліку, методів контролю витрат.

У 80-ті роки посилилася критика існуючої єдиної системи бухгалтерського обліку, наукові дослідження стосувалися багатьох напрямків удосконалення, особливо, обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції в різних галузях народного господарства, що є свідченням невирішених проблем, але практика залишалася байдужою до пропозицій науковців.

Проведення реформи системи бухгалтерського обліку, яке розпочалося в Україні викликане тим, що в ринкових умовах вона об'єктивно виконує інші функції, ніж в плановій економіці. Якщо раніше облік був направлений практично на одного користувача інформації – державу, то і його методологія та організація розвивалась на єдиному підході до побудови структури облікового процесу і отримання інформації в одній системі для різних управлінських потреб.

В умовах ринкової економіки облік орієнтується на задоволення запитів як мінімум чотирьох груп користувачів:

• державних органів і громадських організацій;

• юридичних осіб, які мають стосунки з даним підприємством;

• фізичних осіб (акціонерів);

• зарубіжних партнерів та інвесторів.

Всі групи користувачів інформації зацікавлені в точній інформації про діяльність підприємства (динаміка його зростання, ефективність його господарювання, що проявляється у показниках прибутку та рентабельності, платоспроможності, ділової активності та ін.) з метою прийняття обґрунтованих рішень щодо інвестування своїх обмежених ресурсів у даний бізнес та надійне їх повернення через деякий час.

Отже, підприємство повинно розкрити діяльність підприємст­ва в формах звітності про фінансовий та майновий стан і узагальнити у балансі всі активи, пасиви і капітал на певну дату за єдиними правилами, які роблять інформацію зрозумілою для користувачів.

Фінансовий облік в Україні почав формуватись на початку 90-х років, коли в існуючу систему бухгалтерських рахунків було добавлено нові рахунки для тих об'єктів обліку, які з'явились при переході до ринку (нематеріальні активи, цінні папери та ін.), а також затверджено нові форми звітності (баланс, звіт про прибутки, звіт про майновий стан підприємства).

Суть фінансового обліку.

У найзагальнішій формі можна зазначити, що бухгал­терський облік є складовою частиною інформаційної системи підприємства.

Фінансовий облік мас свої специфічні завдання, що дозволяє виділити його як окрему підсистему із загальної системи обліку.

Фінансовий облік є найбільш важливою частиною системи бухгалтерського обліку і займає центральне місце серед дисциплін облікового циклу. Під фінансовим обліком розуміють упорядко­вану і регламентовану систему збирання, вимірювання, обробки і передавання інформації про господарюючий суб'єкт користува­чам для прийняття управлінських рішень. Ця інформація стосується стану та руху майна, розрахунків, зобов'язань, власних коштів та фінансових результатів.

Фінансовий облік зобов'язані вести всі підприємства. організації і установи незалежно від форм власності, розмірів, видів діяльності.

Фінансовий облік повинен описати процеси, що відбуваються на підприємстві (постачання, виробництво, збут), стан та використання ресурсів, розрахункові взаємовідно­сини з покупцями, постачальниками, бюджетом, банком, персоналом, використання грошових коштів.

Внаслідок різної природи технологічних та інформаційних процесів виникає потреба узагальнення їх даних в обліку в єдиному вимірнику - грошовому. Отже, фінансовий облік на своїй особливій мові може описати різнорідні процеси господарської і фінансової діяльності та узагальнити дані про окремі явища і процеси лише в єдиному грошовому вимірнику, а тому в його сфері знаходяться такі факти, які мають вартісну оцінку.

Фінансовий облік виступає як інструмент, що забезпечує всі ланки апарату управління інформацією про стан об'єкту управління.

Фінансовий облік являє собою інформаційну систему про господарські процеси, використання ресурсів підприємства, формування собівартості та отримання прибутку.

Фінансовий облік забезпечує контроль за використанням ресурсів у процесі господарської діяльності, узагальнює інформацію на рахунках і регістрах, використовує отримані дані для складання балансу і звітності, забезпечує інформацією зовнішніх та внутрішніх споживачів.

Фінансовий облік дає необхідну інформацію для складання звітності. Звітність призначена для оприлюднення і ознайомлення з нею зацікавлених юридичних і фізичних осіб (інвесторів, банків, акціонерів, постачальників, партнерів, фінансових, податкових служб).

Мета і завдання фінансового обліку.

Фінансовий облік орієнтується в основному, на дві мети:

1. контроль за змінами в об'єктах обліку;

2. інформування користувачів про стан активів, пасивів і капіталу компанії.

У зв'язку з цим для фінансового обліку важливим моментом є визначення таких об'єктів обліку, які повинні бути розкриті у балансі та інших формах звітності і правила оцінки окремих статей.

Основними завданнями фінансового обліку є:

• збір даних про господарські факти та їх фіксування в первинних документах;

• інтерпритація фактів (групування, оцінка, відображення методом подвійного запису на рахунках бухгалтерського обліку) ;

• нагромадження даних про окремі об'єкти в регістрах бухгалтерського обліку;

• складання звітних форм про стан і структуру активів, пасивів, капіталу, грошових потоків.

Вирішення цих завдань дає можливість систематичного контролю за змінами, які відбуваються у складі об'єктів обліку та узагальнення інформації про такі зміни у формах звітності, які подаються користувачам для прийняття рішень.

Основні ознаки і властивості фінансового обліку.

Межі фінансового обліку обумовлені властивостями системи обліку: регламентація, стабільність, інерційність, циклічність.

Регламентація обліку означає, що він організується за допомогою нормативних документів КМУ, міністерства фінансів, Державного комітету зі статистики, головної державної податкової інспекції, Національного банку та інших державних органів. Фінансовий облік та звітність регламентується державою за допомогою нормативних актів та стандартів. Нормативні документи регламентують як об'єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків.

Стабільність обліку пов'язана з певним числом рахунків, на яких відображаються факти господарської діяльності. Їх число є постійним до того часу, поки не з'являється необхідність в організації спостереження за новими об'єктами обліку. Зміни в економіці, системі управління не відображаються в системі обліку до того часу, поки не буде переглянутий чи доповнений план рахунків.

Інерційність обліку обумовлена постійністю інформаційних потоків, алгоритмами рішення облікових задач, споживачами інформації. Розширення кола споживачів інформації та збільшен­ня її кількості про об'єкти у відповідності із змінами в економічному житті вимагає усунення сил інерції в системі обліку. Подолання сил інерції вимагає зусиль з боку державних органів управління та перепідготовки кадрів - методичного забезпечення, фінансування системи освіти.

Циклічність обліку визначається строками обробки інформа­ції і складання звітності. Традиційним для обліку є місячний цикл. Інформація фінансового обліку повинна забезпечувати апарат управління для прийняття рішень за місяць, а не квартал, як

практикується зараз.

Основні суттєві ознаки фінансового обліку:

А. Загальні.

1. Господарські операції, облічені в натуральних і трудових вимірниках, обов'язково узагальню­ються в грошовому вимірнику. Завдяки цьому одержують такі узагальнюючі показники, як загальну вартість основних і оборотних засобів (майна) підприємства, їхній рух і вико­ристання в процесі господарської діяльності, собівартість продукції, обсяг реалізації, фінансові результати та інші ас­пекти діяльності підприємства, які не можуть дати ні опера­тивний облік, ні статистичний.

2. У бухгалтерському обліку господарські операції відобра­жаються систематично і послідовно, в міру їх здійснення, чим забезпечується суцільне і безперервне спостереження і контроль за господарською діяльністю. Цим бухгалтерський облік відрізняється від оперативного і статистичного, які застосовують метод часткового (вибіркового) спостережен­ня і контролю.

3. Обов'язковою умовою відображення господарських опе­рацій у бухгалтерському обліку є їхнє документальне обґрунтування, завдяки чому показники обліку набувають особли­вого доказового, юридичного значення. Економічна сторона бухгалтерського обліку дає змогу оцінити ефективність гос­подарських процесів, юридична – законність і доцільність рішень, що приймаються керівництвом.

Отже, бухгалтерський облік встановлює взаємозв'язок між економікою і правом у процесі господарської діяльності.

4. Для забезпечення систематичного і взаємопов'язаного відоб­раження господарських засобів і процесів у бухгалтерсько­му обліку застосовують особливі, тільки йому властиві спо­соби опрацювання облікової інформації – рахунки, подвійний запис операцій на рахунках, балансові узагальнення.

Б. Часткові.

1. Обов'язковість ведення фінансового обліку та подання фінансової звітності в Україні

2. Фінансовий облік здійснюють згідно законодавчих актів України, якими визначаються і затверджуються чітко встановлена методологія фінансового обліку. Фінансовий облік зорієнтований на складання форм звітностей, порядок формування яких визначений Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку № 1-6 . Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" також визначає правові засади регулювання та організації бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

3. Форма інформації у фінансовому обліку регламентується також законодавством і бухгалтер не має права приводити її в іншій формі.

4. Фінансовий облік містить історичну інформацію, тобто характеризує фактичний стан справ за минулий період часу. Фінансова звітність складається завжди за минулий період (місяць, квартал, рік), а термін її подання завжди з інтервалом в декілька тижнів, місяців після звітного періоду.

5. Фінансовий облік включає інформацію, що характеризує діяльність підприємства в цілому, а не окремих його підрозділів.

6. Показники фінансового обліку мають бути достатньо точними. Це одна із основних вимог, що має дотримуватись при складанні фінансової звітності згідно законодавчих актів.

7. Використання прийому подвійного запису у фінансовому обліку відповідно вимагає дотримання базової рівності: активи + зобов’язання = власний капітал.

8. За порушення встановлених законодавством правил ведення фінансового обліку передбачено штрафні санкції, які входять в компетенцію податкових органів.

Ознаки обліку
Регламентація	Регламентований законами, стандартами, принципами, звітністю
Мета	Складання фінансової звітності
Користувачі	Здебільшого зовнішні (акціонери, банки, інвестори, постачальники)
Методологія	Фіксація фактів, трансформація даних, складання балансу
Структура даних	Баланс, форми фінансової звітності
Часовий аспект	Фіксація минулого
Звіти	Загальні для підприємства у цілому
Звітний період	Місяць, квартал, рік
Вимірники	Грошові
Точність	Висока
Терміни подачі даних	Після закінчення звітного періоду
Набір показників	Точно визначений
Відповідальність	За законом
Контроль відповідності даних	Аудитор
Cфepa обліку	Всі об'єкти підприємств
Вплив на поведінку споживачів	Зовнішніх користувачів
Відкритість даних	Відкриті