4. Карта особистості дорослої людини

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО КОРИСТУВАННЯ

Практикуючому психологові майже завжди потрібно спиратися на вичерпну психологічну характеристику клієнта, аби кваліфіковано розв’язувати його особистісні проблеми. Знання такої характеристики вже само по собі може сприяти розкриттю чинників виникнення осо­би особистісних проблем та шляхів їх подолання. В інших випадках грунтов­на психологічна характеристика дає змогу прогнозувати та запобігати виникненню вказаних проблем, формувати практичні рекомендації для оптимізації діяльності та поведінки людини.

Для складання психологічної характеристики доцільно орієнтува­тися на всебічне уявлення про особистість, тобто на її психологічну структуру. З цією метою ми пропонували використовувати тривимірну психологічну структуру особистості (див. підрозділ 3.1). На її основі розроблена так звана карта особистості дорослої людини, що наводить­ся нижче. Карта створена шляхом конкретизації зазначених у загальнопсихологічній структурі функцій, процесів та якостей у відповідності з вимогами до особистості з боку загальноприйнятого у суспільстві типу поведінки та діяльності громадянина.

Подібні карти вже здавна використовувались у практичній психологічній роботі. У цьому зв’язку можна згадати опитувальний лист директора Берлінського інституту прикладної психології О. Ліпмана, що застосовувався у 20-х роках при складанні психологічної характеристики професіоналів, та карту особистості К. Платонова, яка розглядалася як важлива складова загальної службової характеристики людини, поряд з її медичною та педагогічною характеристиками (див.: Плитонов K. К, Вопросы психологии труда. Москва, 1970. С. 228—249).

Пропонована нами карта являє собою систематизований перелік психічних якостей та здібностей особистості, необхідних для сучасної дорослої людини — члена суспільства, що прямує шляхом реформ до демократизації, ринкових відносин тощо. Карта не охоплює спеціальних здібностей, лише обмежуючись їх переліком. З цією метою можуть бути розроблені відповідні карти особистості фахівців, тобто класифікації здібностей, наприклад, до науково-технічної, управлінської діяльності і т. д.

Побудова карти має певні особливості. Так, за рівнем узагальнення — конкретизації поняттєвого апарату вона відповідає 3-5 етапам, про які йдеться у підрозділі 3.1. Тобто користувач цієї карти може працювати на кожному з цих рівнів, вибираючи з них найбільш зручний для себе. Однак найповніша психологічна характеристика складається тоді, коли робота починається з 5-го рівня і далі характеристика поступово узагальнюється при переході відповідно до 4-го та 3 рівнів.

Для заповнення карти треба попередньо зібрати численні психологічні дані, використовуючи для цього різноманітні джерела та методи. Це можуть бути особисті документи, відгуки та думки близьких і знайомих даної людини, результати її поведінки та діяльності, опитування оточуючих і самої людини, бесіди, систематичне планомірне спостереження у різних умовах, тестування, експеримент тощо.

Збирання попередніх психологічних даних потребує досить трива­лого часу та великого обсягу пізнавальної та психодіагностичної роботи. Така робота має складний комплексний характер і тому впорядко­вується саме на засадах використання згаданої психологічної структури особистості.

Так, бесіда й цілеспрямоване спостереження мають здійснюватися на основі попередньо складеної програми — шляхом використання всіх 162-х пунктів карти (5-й рівень узагальнення— конкретизації) і додат­кових 28-ми пунктів (див. у IV частині карти перелік спеціальних здібно­стей). Однак можна працювати і з більш узагальненим 4-м рівнем конкре­тизації, який у карті позначений нумерацією властивостей від А-1 до Є-33, тобто включає 33 пункти. Ще легше (але з утратою конкретної інформації) працювати на 3-му рівні, який містить усього 7 підструктур (від А до Є). Слід зауважити, що в кожному з цих випадків слід не випускати з поля зору п’ять компонентів діяльнісного виміру структури особистості (див. “Заключну частину” карти, розділ II).

Зазначимо, що отримання психологічних даних щодо тієї чи іншої підструктури особистості передбачає використання різних методів. Так, дані про якості та здібності, що належать до підструктур спілкування, спрямованості, характеру, самосвідомості, інтелекту, радимо отримува­ти переважно за допомогою тестів та опитувальників. Психофізіо­логічні дані про темперамент краще за все здобувати на основі викори­стання експериментального методу Б. Цуканова, підсилюючи їх резуль­татами опитування за стандартизованими тестами. Відомості про якості, що належать до підструктури досвіду, доцільно отримувати на основі вивчення документів, продуктів діяльності та поведінки, а також шляхом спостереження. В усіх випадках слід дублювати психологічні відомості за допомогою декількох методів, аби працювати далі по мож­ливості з об’єктивними даними.

Важливим методом збирання психологічних даних для складання карти особистості можна вважати комплексну психодіагностику якостей особистості, один із варіантів якої наведений у книжці.

Усю отриману таким чином психологічну інформацію доцільно інтегрувати в єдину систему оцінок за методом узагальнення незалежних характеристик, який був запропонований К. Платоновим (указ, праця, с. 48—52). Згідно з цим методом обчислюється відносна оцінка прояву кожної якості цілісної психологічної характеристики особис­тості, що формується на основі інтеграції оцінок, здобутих з різних джерел і за допомогою різних методів.

У даному варіанті використовується п’ятибальна система оцінки якостей за певною схемою (від +2 до -2 балів). Так, якщо якість (здатність, здібність) особистості:

виявляється помітно, систематично, є характерною для людини, вона оцінюється у +2 бали;

виявляється слабко, випадково, трапляється дуже рідко, вона оцінюється у +1 бал;

не може бути вірогідно оцінена, про неї нічого сказати - ставиться оцінка 0;

не виявлялася зовсім і ніколи — оцінюється як -1;

не виявляється, і сама людина налаштована проти неї, не вважає за доцільне її формувати у собі —

оцінюється як -2.

Заповнена таким чином карта особистості характеризує неповторне сполучення соціально-психологічних та індивідуально-психологічних якостей людини, тобто її соціальність та індивідуальність, що розкри­ваються у “Заключній частині” карти. У цій частині названий аспект психологічної характеристики розкладається на три виміри: соціально-психолого-індивідуальний, діяльнісний та віковий. Додатково оціню­ються спеціальні здібності людини. У завершальному V розділі заключ­ної частини формується загальна характеристика особистості та її індивідуальності, виявляються наявні та прогнозуються можливі осо­бистісні проблеми, намічаються шляхи їх подолання, складаються відповідні рекомендації та конкретна програма психологічної роботи з людиною, якщо така потрібна.