
- •1.1.1 Мета і завдання роботи
- •1.1.2 Основні теоретичні положення
- •1.1.3 Порядок виконання роботи
- •1.1.4 Аналіз результатів роботи, висновки
- •1.1.5 Контрольні запитання
- •1.2.3 Порядок виконання роботи
- •1.2.4 Аналіз результатів роботи, висновки
- •1.2.5 Контрольні запитання
- •1.2.6 Рекомендована література
- •1.3.1 Мета і завдання роботи
- •1.3.2 Основні теоретичні положення
- •Запуск і налаштування редактора формул. Уведення формул.
- •Створення та редагування таблиць і діаграм
- •1.3.3 Порядок виконання роботи
- •1.3.4 Аналіз результатів роботи, висновки
- •1.3.5 Контрольні запитання
- •Ідентифікатори
- •Операції відношень
- •Службові слова мови Turbo Pascal
- •Правила запису виразів:
- •Піднесення числа до степеня та знаходження кореня
- •Тригонометричні та математичні функції, що обчислюються через додаткові вирази
- •Структура програми мовою Turbo Pascal 7.0
- •Оператори
- •Вікно середовища програмування Turbo Pascal 7.0
- •Основні команди і гарячі клавіші
- •Розробка алгоритму розв’язку задачі
- •Лінійна структура
- •2.1.3 Порядок виконання роботи
- •2.1.4 Аналіз результатів роботи, висновки
- •2.1.5 Контрольні запитання
- •Процес розгалуження
- •Логічний вираз
- •Умовний оператор if
- •Лабораторна робота №2.3 Циклічні програми з регулярною зміною аргументу
- •2.3.1 Мета і завдання роботи
- •2.3.2 Основні теоретичні положення
- •Оператор циклу з наперед заданою кількістю повторень for
- •Оператор циклу з передумовою while
- •Оператор циклу з післяумовою repeat .. Until
- •2.3.3 Порядок виконання роботи
- •2.3.4 Аналіз результатів роботи, висновки
- •2.3.5 Контрольні запитання
- •2.3.6 Рекомендована література
- •Лабораторна робота №2.4 Одновимірні масиви. Двовимірні масиви. Дії з елементами масиву
- •2.4.1 Мета і завдання роботи
- •2.4.2 Основні теоретичні положення
- •Одновимірні масиви
- •Двовимірні масиви (матриці)
- •2.4.3 Порядок виконання роботи
- •2.4.4 Аналіз результатів роботи, висновки
- •2.4.5 Контрольні запитання
- •2.4.6 Рекомендована література
Двовимірні масиви (матриці)
Матриці описуються подібно до одновимірних масивів, для чого потрібно записати наступну конструкцію:
type
ім’я=array [поч.інд1...кін.інд1, поч.інд2...кін.інд2] of тип;
var
змінна1, змінна2... : ім’я;
де ім’я – назва типу, що отримують матриці; тип – тип елементів матриці; поч.інд 1 – номер першого рядка матриці (переважно приймають 1); кін.інд1 – номер останнього рядка матриці; поч.інд2 – номер першого стовпця матриці (переважно приймають 1); кін.інд2 – номер останнього стовпця матриці.
Приклад:
type
matr = array [1..3, 1.. 4] of real;
var
A, B, С : matr;
У даному прикладі описано матрицю дійсних чисел з 3 рядків та 4 стовпчиків.
Допускається опис матриць в розділі var, наприклад
var
A, B : array [1 .. 2, 1 .. 2] of real;
Для уведення елементів матриці використовують оператор циклу з наперед заданою кількістю повторень. Для цього записують таку конструкцію:
for І := M1 to N1 do
for J := M2 to N2 do
begin
write (’A[’, I, ’,’ , J ,’]=’);
readln (A[ І , J ])
end;
де M1, N1 – номери першого та останнього рядків матриці; M2, N2 – номери першого та останнього стовпців матриці; І – лічильник, що відповідає номеру елемента рядку матриці, що вводиться; J – лічильник, що відповідає номеру елемента рядку матриці, що вводиться; А – назва матриці.
Для виведення елементів матриці також використовується оператор циклу. Для цього записують таку конструкцію:
for І := M1 to N1 do
for І := M2 to N2 do
writeln(’A[’, І , ’,’ , J, ’]=’, A [ І, J ]);
Транспонована матриця AT – це матриця, в якій рядки та стовпці поміняні місцями. Для виконання такої операції потрібно в тексті програми записати таку конструкцію:
for I := M1 to N1 do
for J := M1 to N1 do
AT[ J, I ] := A[ I, J];
Приклад 2. Дано матрицю дійсних чисел 3х3. Знайти добутки чисел більших 1, але менших 4.
Program example2;
type
matr=array [1..3, 1..3] of real;
var
A : matr;
І, J : byte;
D : real;
begin
for I := 1 to 3 do
for J := 1 to 3 do
begin
write (‘A[‘,I , ‘,’ , J, ‘]=’);
readln (A[I, J])
end;
for I := 1 to 3 do
begin
for J := 1 to 3 do
if (A[ I, J ] > 1) and (A[ I, J ] < 4)
then D:= D*A[ I, J ];
writeln (`D=`, D:7:3);
end;
readln; end.
2.4.3 Порядок виконання роботи
Скласти програму на мові Turbo Pascal для створення одновимірного масиву А з дійсних чисел. Передбачити уведення кількості рядків масиву (від 5 до 10) та його елементів з клавіатури. Після цього, вивести на екран повідомлення “Stvorenуу Masнv” і всі елементи масиву.
Скласти програму на мові Turbo Pascal для створення одновимірного масиву А з дійсних чисел розмірністю 10 елементів. Елементи масиву розрахувати за формулою:
де i=1..10; n – номер варіанта.
Передбачити уведення номеру варіанта з клавіатури.
Вивести на екран створений масив.
Обчислити суму та добуток відмінних від нуля елементів масиву та вивести їх на екран і їх кількість.
Визначити максимальний та мінімальний елемент масиву та вивести їх на екран.
Скласти програму на мові Turbo Pascal для створення двовимірного масиву А з дійсних чисел. Передбачити уведення кількості рядків та стовбців масиву (від 2 до 4) та його елементів з клавіатури. Після цього, вивести на екран повідомлення “Stvorenуу Masуv” і всі елементи масиву.
Скласти програму на мові Turbo Pascal для створення двовимірного масиву А з дійсних чисел розмірністю [5,2]. Елементи масиву розрахувати за формулою:
де i=1..5; j=1..2; n – номер варіанта.
Передбачити уведення номеру варіанта з клавіатури.
Вивести на екран створений масив.
5 З масиву А створити транспонований масив В (поміняти місцями рядки та стовпчики).
6 Обчислити суму парних та добуток непарних елементів масиву (відмінних від нуля). Вивести на екран кількість парних елементів, їх суму, кількість непарних елементів та їх добуток.
Примітка: Парність або непарність можна визначити тільки для елементів цілого типу, тому, при перевірці умови на парність чи непарність, елементи спочатку необхідно заокруглити до найближчого цілого числа.
7 Скласти графічний алгоритм розв’язку для пункту 2.
8 Виконати ідентифікацію усіх змінних до кожного завдання.
9 Розв’язати задачі на ЕОМ у діалоговому режимі.
10 Оформити звіт.