Логічний вираз

Логічний вираз (умова) – це засіб запису умов для пошуку потрібних даних. Логічний вираз може приймати значення true (iстиннiсть), або false (хибнicть). Логічні вирази бувають прості та складені. Простий – це два арифметичні вирази, з’єднані символом відношення, а складений – це прості логічні вирази, з’єднані назвами логічних операцій: and (i), not (ні) i оr (або), xor (або з виключенням). У табл. 2.7 наведені основні логічні операції.

Таблиця 2.7 – Логічні операції

A	B	NOT A	A AND B	A OR B	A XOR B
True	True	False	True	True	False
False	True	True	False	True	True
True	False	False	False	True	True
False	False	True	False	False	False

Подвійну нерiвнiсть 1<х<5 як складний логічний вираз записують так: (1<х) and (х<5). Сукупність нерівностей вигляду х<1; х>5 – так: (х<1) оr (х>5). Прості логiчнi вирази, які входять у складені, завжди беруть у дужки.

Умовний оператор if

Часто при створені програми необхідно щоб певна її частина виконувалась лише при виконані умови. У таких випадках програмісту необхідно застосувати оператор перевірки умови, який має наступний формат:

if <логічний вираз>

then <оператор1>

else <оператор2>;

Якщо логічний вираз істинний (True), то виконується оператор після слова then (оператор1), якщо вираз помилковий (False), то виконується оператор після слова else (оператор2). Якщо при виконанні умови необхідно виконати більше одного оператора, то слід використовувати складений оператор.

Слід звернути увагу, що перед словом else крапка з комою не ставиться.

Оператор перевірки умови може мати коротку форму:

if <логічний вираз>

then <оператор1>;

При такій формі запису умовного оператора, якщо логічний вираз істинний (True), то виконується оператор після слова then (оператор1) і дія оператора на цьому закінчується; якщо вираз помилковий (False), то управління передається на оператор, наступний за умовним.

Приклад 2. Скласти програму, яка б знаходила дійсні корені квадратного рівняння a·x²+b·x+c=0.

Блок-схема алгоритму розв’язку даного прикладу наведена на рис. 2.2.

Текст програми

Program koreni; {обчислення коренів рівняння }

uses Crt; {підключення модуля управління виводом на екран дисплея}

var a,b,c,d,x,x1,x2,z: real;

begin

clrscr; { процедура для очищення поточного вікна}

writeln(' Введіть коефіцієнти квадратного рівняння ');

Рис. 2.2. Блок-схема алгоритму знаходження дійсних коренів квадратного рівняння

write(' a= '); readln(a);

write(' b= '); readln(b);

write(' c= '); readln(c);

writeln('a= ',a:5:2,' b= ',b:5:2,' c= ',c:5:2);

d:=sqr(b)-4*a*c; {визначення дискримінанту}

if d>0 then

begin

z:=2*a;

x1:=(-b+sqrt(d))/z;

x2:=(-b-sqrt(d))/z;

writeln(' Рівняння має два корені ');

writeln(' x1= ',x1:6:2,' x2= ',x2:6:2)

end;

else if d=0 then

begin

x:=-b/(2*a);

writeln(' Рівняння має один корінь ');

writeln(' x=',x:6:2)

end;

else writeln(' Дійсних коренів немає ');

readln; end.

2.2.3 Порядок виконання роботи

1. Обчислити значення функції

, що задані в табл. 2.8 (згідно списку).

2. Скласти графічний алгоритм розв’язку задачі.

3. Виконати ідентифікацію змінних.

4. Скласти програму на мові Turbo Pascal. Передбачити уведення аргументу x і виведення проміжних результатів обчислень, значення аргументу та функції.

5. Розв’язати задачу на ЕОМ у діалоговому режимі.

6. Оформити звіт.

2.2.4 Аналіз результатів роботи, висновки

1. Вивчити методику застосування у програмуванні складеного оператора та умовного оператора if.

2. Скласти програму мовою Pascal для розв’язання задачі з розгалуженим обчислювальним процесом.

2.2.5 Контрольні запитання

1. Що таке складений оператор?

2. Що таке розгалужений алгоритм?

3. Що таке оператор умовного переходу?

4. Що таке логічний вираз? Наведіть приклади.

5. Повна форма умовного оператора і принцип її дії?

6. Коротка форма умовного оператора і принцип її дії?

2.2.6 Рекомендована література

1. Тхір І.Л., Юзьків А.В. Курс лекцій по Turbo Pascal 7.0. –Тернопіль: Технічний коледж ТДТУ. – 2001. –144с.

2. Кукурудз С.Ф. Збірник задач з програмування: навч. посіб. / С.Ф.Кукурудз, В.Р.Процюк, Т.О.Ваврик. - Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2005. - 247 с.: іл.

Таблиця 2.8 – Варіанти завдання до лабораторної роботи

Вар	f1(x)	f2(x)	f3(x)
1	2	3	4
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25