3. Конкретні цілі: знати:

_ глюкогенні та кетогенні амінокислоти

_ шляхи використання сірки, спадкові порушення обміну цистеїну

_ фізіологічну і біологічну роль метіоніну та гомоцистеїну, шляхи використання

метильних груп метіоніну

_ утворення та біологічну роль глутатіону

_ реакції перетворення пірувату, α-кетоглутарату

_ шлях утворення глюкози з амінокислот

_ роль процесів метилування в життєдіяльності організму

4. Література:

Основна

4.1. Ю.І.Губський «Біологічна хімія», Київ-Терн., 2000, стор.248-260

4.2. Я.І. Гонський і співав., «Біохімія людини», Терн., 2002, стор.419-422, 429

4.3. Т.Т.Березов, Б.Ф.Коровкин «Биологическая химия», 1998, стр.451-455,459

4.4. Лекції, що читаються на кафедрі

Додаткова

4.5. Биохимия человека, под ред.Р.Марри, М., Мир, 1993г., в 2т, т.1, С. 309 – 316.

4.6. Ленинджер А. Основы биохимии, М., Мир, 1985, т.2, С.571-576, 585-597

4.7. Страйер Л. Биохимия, М., Мир, 1985, т.2, С.163-166.

Основні питання заняття:

_ глюкогенні та кетогенні амінокислоти

_ спеціалізовані шляхи обміну ациклічних амінокислот: гліцину та серину. Роль

тетрагідрофолату (H4-фолату) в переносі одновуглецевих фрагментів. Інгібітори

дигідрофолатредуктази як протипухлинні засоби

_ сірковмісні амінокислоти: цистеїн та метіонін. Використання метильних груп

метіоніну для синтезу біогенних амінів, глікоціаміну, фосфатидилетаноламіну,

білків та ДНК. Спадкові порушення обміну цих амінокислот

_ цистеїн та гомоцистеїн як джерела сірководню – вазодилятатора та

нейротрансмітера. Гіпергомоцистеїнемія

_ особливості обміну амінокислот з розгалуженими ланцюгами: валіну, лейцину та

ізолейцину

_ метаболізм аспартату, глутамату,аспарагіну та глутаміну

_ обмін аргініну. Біологічна роль оксиду азоту, NO-синтаза

6. Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

Підготувати реферат на тему:

1. ‘’Реакції метилування азотистих основ ДНК – основний шлях регуляції активності генів’’

2. ‘’Синтез оксиду азоту та його біологічна роль’’

7. Еталони розв`язання завдань:

Завдання

1. У дитини 10 років спостерігаються часті судоми, сколіотична осанка, порушення зору,

затримка психомоторного розвитку. В сечі виявлено великі кількості гомоцистеїну та

гомоцистіну. З порушенням метаболізму якої амінокислоти пов’язана така клінічна

картина?

А. гомоцистеїну

B. триптофану

C. тирозину

D. цистеїну

E. серину

Відповідь: вірна - A

2. Незамінними є амінокислоти, крім:

A. валіну

B. лейцину

C. лізину

D. глутаміну

E. треоніну

Відповідь: вірна - D

8. Завдання для закріплення матеріалу (виконати в протокольному зошиті):

1. Написати формули незамінних амінокислот

2. Написати формули кетогенних амінокислот

3. Написати схему катаболізму амінокислот, що розпадаються з утворенням пірувату (Ала,

Сер. Цис)

4. Написати схему катаболізму амінокислот, що розпадаються з утворенням α-кето-

глутарату (Глу, Глн, Про, Гіс)

9. Алгоритм лабораторної роботи:

1. Визначення суми відновленого глутатіону і цистеїну

2. Визначення сульфіду водню в сечі

Практикум з біохімії та метод. матеріали, 2003р., робота № 4.6

10. Тестовий контроль: виконується на занятті, містить 5 завдань