Розділ 2. Характерні риси фінансів малих підприємств

За своєю сутністю фінансовий менеджмент малого підприємства значно відрізняється від фінансового менеджменту великих підприємств. Насамперед треба враховувати специфічні властивості малих підприємств. Зокрема, мала кількість або взагалі брак спеціалістів з управління фінансами; хронічна нестача фінансових ресурсів для організації господарської діяльності; відсутність фінансового прогнозування та планування; мета малого підприємства інколи є складною і суперечливою.

Відсутність спеціалістів з фінансового менеджменту зумовлена критеріями, відповідно до яких визначається належність підприємства до категорії "малих". Чинне законодавство передбачає такі критерії:

1) середньооблікова кількість працюючих за рік має не перевищувати 50 осіб;

2) обсяг виручки від реалізації продукції за рік має не перевищувати 500 тис. євро [15, 6].

Таке обмеження кількості працюючих та обсягу реалізації продукції унеможливлює утримання достатньої кількості спеціалістів з фінансового менеджменту. Інколи на малих підприємствах один працівник відповідає за таке коло обов'язків, які не в змозі виконати. У зв'язку з цим деякі питання організації бізнесу бізнесмен вирішує, покладаючись на інтуїцію, тобто поверхнево, не розраховуючи досконально потреби в коштах. І як наслідок, постає перед фактом, коли в нього доходи не покривають витрати.

Малі підприємства зацікавлені в одержані поточного прибутку, в аналізі руху готівки, в управлінні оборотним капіталом і по суті не вдаються до фінансового прогнозування та планування.

Роль малого бізнесу в економічному житті України зростає. Конкретно роль малого бізнесу полягає в тому, що його розвиток сприяє: створенню нових робочих місць, упровадженню нових видів товарів і послуг, прискоренню структурної перебудови економіки.

Основні чинники, які впливають на розвиток малого бізнесу в Україні: політичні обставини, загальний стан економіки, заходи щодо розвитку малого бізнесу, податкова політика, фінансово-кредитна політика.

Малий бізнес дає широку свободу ринкового вибору, забезпечує швидку окупність витрат виробництва, оперативно реагує на зміну споживчого попиту, дає можливість подолати галузевий монополізм виробництва, забезпечує конкуренцію на ринку, допомагає наповнити ринок товарами і послугами, на які є попит.

Водночас, у розвитку малого бізнесу є недоліки. Зокрема, низький, порівняно з великим виробництвом, рівень технології та управління виробництвом, недостатній потенціал науково-дослідних робіт, обмежений доступ до передових технологій та технологічної інформації, використання неефективного устаткування, обмежений доступ до фінансових джерел.

Основні чинники, які впливають на організацію управління фінансами малого підприємства: кількість працюючих; їхній склад; організаційна структура підприємства; галузь діяльності; асортимент продукції, форма власності; співвідношення попиту та пропозицій щодо вироблюваної продукції.

Найважливішими особливостями організації фінансів малих підприємств є: фінансові ресурси малих підприємств формуються за рахунок коштів працюючих, а також прибутку, одержаного внаслідок діяльності малого підприємства; основним залученим джерелом формування фінансових ресурсів малого підприємства є кредиторська заборгованість у розрахунках з постачальниками; у малих підприємств вища, порівняно з великим виробництвом, питома вага готівкових коштів і водночас менші запаси оборотних активів; малі підприємства не потребують великих накопичень грошових коштів за рахунок швидшої оборотності оборотних активів; на малих підприємствах можна значно швидше скоротити витрати виробництва шляхом застосування зберігаючих технологій та використання дешевої робочої сили [15, 7].

Фінанси малого підприємництва – це певна сукупність грошових фондів, що забезпечують процес виробництва та відтворювання в рамках цього суб'єкта малого підприємництва, а також сукупність форм і методів формування та використання їх.

Фінанси суб'єктів малого підприємництва мають важливе значення для формування фінансів держави. Виникають різноманітні прямі та зворотні зв'язки між макрорівнем та численними мікро-рівнями фінансів господарських одиниць. Суб'єкти малого підприємництва сплачують державі та місцевим органам влади податки, у свою чергу, держава надає їм прямі та непрямі субсидії, здійснює непрямі заходи, що сприяють розвитку підприємництва [18, 72].

У структурі фінансових взаємозв'язків ринкового господарства фінанси підприємницьких структур, зокрема малого підприємництва, відіграють важливу роль, тому що вони обслуговують головну ланку суспільного виробництва, де створюються матеріальні та нематеріальні блага і формується визначальна маса фінансових ресурсів країни. Їм властиві, з одного боку, риси, що характеризують економічну природу фінансів у цілому, а з іншого – особливості, зумовлені функціонуванням фінансів у підприємницьких структурах.

Незважаючи на відмінності у видах діяльності, фінанси суб'єктів малого підприємництва мають однакові принципи організації:

• жорстка централізація фінансових ресурсів, що забезпечує швидку маневреність ними, їхню концентрацію на головних напрямах підприємницької діяльності;

• фінансове планування, що визначає на перспективу всі надходження грошових коштів суб'єктів господарювання та основні напрями використання їх;

• формування фінансових резервів, що забезпечують сталу (стійку) роботу в умовах можливих коливань ринкової кон'юнктури;

• безумовне використання фінансових зобов'язань перед партнерами [18, 73].

Початкове формування ресурсів малого підприємництва відбувається під час заснування підприємств, коли утворюється статутний фонд. Його джерелами, залежно від організаційно-правових форм господарювання, є: пайові внески, акціонерний капітал, надходження від асоціацій. Статутний фонд характеризує обсяг грошових коштів (основних і оборотних), інвестованих у процес виробництва, де функціонують основні й оборотні фонди.

У 2011 році вартість основних виробничих фондів малих підприємств становила 14 826,9 млрд. грн., або 5,8 % від загальної вартості виробничих основних засобів, тоді як у 2010 році цей показник досягав лише 2,2 %. Вартість оборотних коштів у запасах товарно-матеріальних цінностей у 2011 році становила 34 547,5 млрд. грн., тобто 4,2 % від загальної вартості оборотних коштів. У 2012 році вартість усіх основних фондів малих підприємств досягла 106 016,6 млрд. грн., у тому числі виробничих основних фондів – 70 640,5 млрд. грн. Оборотні кошти в запасах товарно-матеріальних цінностей на кінець 2012 року становили 144 375,5 млрд. грн. [18, 73].

Організація фінансових відносин суб'єктів малого підприємництва базується на формуванні й русі фінансових ресурсів цих суб'єктів, ефективному використанні їх. На жаль, вітчизняна економічна наука до цього часу ще не має загальноприйнятої позиції щодо визначення понять "фінанси підприємницьких структур"; "фінансові ресурси". О.Д. Василик зазначає, що "...фінанси підприємницьких структур – це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які створюються і використовуються на цілі здійснення виробництва і реалізації продукції, робіт і послуг в різних галузях економіки" [19]. За визначенням М.Я. Коробова, "...фінансові ресурси підприємств – це грошові фонди цільового призначення, які формуються у процесі розподілу і перерозподілу національного багатства, сукупного суспільного продукту, національного доходу й використовуються у статутних цілях підприємств" [18, 74].

Таким чином, фінансові ресурси підприємницьких структур можна поділити на три групи відповідно до джерел їхнього формування.

До першої групи слід віднести доходи та надходження, які утворюються за рахунок власних та прирівняних до них коштів. Доходи: прибуток від основної діяльності; прибуток від виконаних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) та інші цільові доходи; прибуток від фінансових операцій; прибуток від будівельно-монтажних робіт, які виконуються господарським способом; інші види доходів. Надходження: амортизаційні відрахування; виручка від майна, що вибуло; непоточні пасиви; цільові надходження (плата за утримання дітей тощо); мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві; пайові та інші внески членів трудового колективу; інші види надходжень.

До другої групи належать кошти, які мобілізуються на фінансовому ринку, а саме: продаж власних акцій, облігацій та інших видів цінних паперів, а також кредитні інвестиції.

До третьої групи слід віднести надходження коштів від фінансово-банківської системи в порядку перерозподілу. До таких джерел належать: фінансові ресурси, що формуються на пайових засадах; страхове відшкодування ризиків; фінансові ресурси, що надійшли від концернів, асоціацій тощо; дивіденди та проценти за цінні папери інших емітентів; бюджетні субсидії; інші види ресурсів.

Фінансові ресурси малих підприємств у 2012 році досягли 166 500,2 млрд. грн., у т. ч. балансовий прибуток – 98 664,0 млрд. грн., податок на додану вартість, акцизний збір та інші витрати, що виключаються з виручки від реалізації, – 67 836,2 млрд. грн. У кооперативах фінансові ресурси становили 8 275,4 млрд. грн.: балансовий прибуток – 4 440,4 млрд. грн., податок на додану вартість акцизний збір та інші витрати, що виключаються з виручки від реалізації, – 3 835,0 млрд. грн. (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Основні показники діяльності малих підприємств та кооперативів у 2010-2012 рр. (млрд. грн.) [18, 75]

Показник	2010 р.		2011 р.		2012 р.
	МСП	КООП	МСП	КООП	МСП	КООП
Кількість діючих підприємств (одиниць)	75003,0	9777,0	79827,0	5972,0	91601,0	4418
Виручка (валовий дохід) від реалізації продукції, робіт, послуг	16202,4	1946,3	128899,5	10545,0	492609,1	29815,4
Податок на додану вартість, акцизний збір та інші витрати, що виключаються з виручки від реалізації	3286,3	320,7	24956,7	1816,1	67836,2	3835,0
Фінансовий результат від позареалізаційних операцій	1158,5	52,7	6449,7	235,3	14917,2	380,0
Балансовий прибуток/збиток	4219,4	392,5	31723,0	2080,0	98664,0	4440,4
Витрати на виробництво реалізованої продукції	9855,2	1285,8	78669,5	6884,5	338648,9	21874,2
Фінансові ресурси	7505,7	713,2	56679,7	3896,1	166500,2	8275,4

У 2011 році фінансові ресурси малих підприємств порівняно з попереднім роком збільшились майже на 40 % і досягли 2309,5 млн. грн., у тому числі балансового прибутку – 1130,2 млн. грн.

Якщо розглянути роль фінансів малого підприємництва в народному господарстві, зокрема за балансовим прибутком, то видно, що питома вага балансового прибутку малих підприємств у 2011 році в торгівлі та громадському харчуванні становить 44,1 %, у побутовому обслуговуванні населення – 40,3 %, в постачанні та збуті – 19,7 %, в будівництві – 16,4 %. У цілому балансовий прибуток малих підприємств становить лише 7,8 % від загального балансового прибутку галузей народного господарства. У 2012 році балансовий прибуток малих підприємств значно зріс. Разом з тим, частка фінансових ресурсів малих підприємств у валовому внутрішньому продукті щороку скорочується. Так, у 2008 році цей показник становив 5,1 %, у 2009 році – 4,7 %, у 2010 році – 3,1 %, у 2011 році – 2,9 %. Скорочується також частка фінансових ресурсів малих підприємств у загальних фінансових ресурсах держави. Якщо в 2009 році цей показник становив 5,8 %, то в 2010 році – 4,4 %, у 2011 році – близько 4 % [18, 76].

Така динаміка співвідношення цих показників надзвичайно деструктивно впливає на розвиток суб'єктів малого підприємництва, спричинює механічне руйнування фінансових пропорцій, що сформувалися між господарськими суб'єктами в попередній період, загострює фінансову кризу, зокрема кризу платежів, а також призводить до подальшої тінізації економіки.

Розглянемо деякі показники фінансово-економічної діяльності суб'єктів малого підприємництва, зокрема малих підприємств. Для визначення фінансово-економічної ефективності діяльності малих підприємств обчислимо два показники: продуктивність праці та рентабельність. Насамперед розглянемо продуктивність праці, яка визначається за формулою [18, 76]

ПП = П_б / ЧП

де ПП – продуктивність праці;

П_б – прибуток балансовий;

ЧП – чисельність працівників (середньооблікова).

Тоді продуктивність праці на малих підприємствах у 2010 році становила 94,6 млн. грн. на одного чоловіка. У народному господарстві продуктивність праці становила, відповідно, 78,2 млн. грн./чол. Таким чином, продуктивність праці у суб'єктів малого підприємництва на 20 % вища, ніж у народному господарстві.

Розглянемо інший показник фінансово-економічної ефективності діяльності малих підприємств – рівень рентабельності як співвідношення прибутку та собівартості. Цей показник останнім часом дещо знижується. Так, у 2009 р. він становив 42,8 %, у 2010 р. – 40,3 %, у 2011 р. – 29,1 %. Проте він майже у 1,5 рази вищий, ніж у середньому по народному господарству, який у 2009 р. був 36,8 %, у 2010 р. – 25,6 %, у 2011 р. – 20,0 %; значно менший цей показник у промис­ловості: 2009 р. – 35,6 %, 2010 р. – 24,7 %, 2011 р. – 16,6 % (табл. 2.2) [18, 76].

У ринкових відносинах суб'єкти малого підприємництва мусять грамотно оцінювати фінансовий стан свого підприємства, фінансову ситуацію в народному господарстві країни в цілому. Інакше вони не зможуть прийняти правильних управлінських рішень у цій сфері, і їхні шанси на успіх у конкурентній ринковій боротьбі залишатимуться мінімальними.

Таблиця 2.2

Рентабельність малих підприємств та галузей народного господарства [18, 77]

Показники	2009р.	2010р.	2011р.	2012 р.
Балансовий прибуток МП, млрд. крб.	1,7	4 219,4	31 723,4	98 664,0
Витрати на виробництво реалізованої продукції МП, млрд. крб.	7,5	9 855,2	78 669,5	338 649,0
Рівень рентабельності МП, %	23,2	42,8	40,3	29,1
Рівень рентабельності галузей народного гос­по­дарства (прибуток від реалізації продукції до собівартості реалізованої продукції), %		36,8	25,6	20,0
Рівень рентабельності промислових галузей, %	21,1	35,6	24,7	16,6

Неймовірно важкий тягар оподаткування, обмеженість матеріально-фінансових та кредитних ресурсів або ситуації, коли їх немає зовсім, спонукають багатьох суб'єктів малого підприємництва піти в тіньову економіку.

Основними напрямами державної політики щодо ефективного використання фінансів на найближчу перспективу, на нашу думку, мають бути: створення відповідної нормативно-правової бази, яка б забезпечувала ефективний розвиток підприємницької діяльності, сприяла ефективному формуванню та використанню фінансів малого підприємництва; розвиток мережі фінансово-кредитних установ, інвестиційних та інноваційних фондів, страхових організацій; удосконалення механізмів оподаткування, кредитування та страхування малого підприємництва; забезпечення умов для розвитку перспективних форм фінансування малого підприємництва (лізинг, франчайзинг та інші); розробка та впровадження механізму стимулювання комерційних банків, які б надавали пільгові кредити малим підприємствам, що здійснюють свою діяльність у пріоритетних напрямах; удосконалення та спрощення системи бухгалтерського обліку та звітності малих підприємств".

Реалізація цих та інших заходів сприятиме розвитку малого підприємництва, прискоренню процесу формування та ефективного використання фінансових ресурсів цього сектору економіки.