3.3 Особливості будови листків листкових сукулентів.
Епідерміс сукулентних рослин зазвичай має дуже потовщену кутикулу, стебла та листя часто вкриті восковим шаром і багаточисельними волосинками. Для них характерна форма стебла з малою площею випаровування, повна відсутність листя або своєрідна будова та їх розміщення. До того ж ці рослини володіють особливим типом метаболізму, який дозволяє економно витрачати, накопичену у вологий період воду.
(Декоративний седум — типовий листяний суккулент)
4. Листопад. Зміни в анатомічні будові листків перед листопадом.
Листопад. З настанням осені вода все менше і менше поглинається коренями з охолодженого грунту, тоді як випаровування кроною, особливо в листяних дерев, залишається значним. Для запобігання від обезводнення дерево скидає листя - основних орган, який випаровує вологу.
Перед листопадом зелене забарвлення листків замінюється жовтою, помаранчевою, червоною різних тонів та відтінків. Особливо гарним, багатокольоровим буває забарвлення листків при ясній сонячній холодній осінній погоді. Тоді листки бувають забарвленні в усі кольори від лимонно-жовтого до пурпурного самих різних тонів та відтінків. Зміна забарвлення листків відбувається при руйнуванні зеленого пігменту хлорофілу та переважанні інших пігментів – червоно-помаранчевого каротину та жовтого ксантофілу, а інколи також збагаченням клітинного соку синьо-фіолетовим пігментом антоціаном.
Значна частина поживних речовин перед листопадом, щоб запобігти даремної їх витрати переміщуються з листків в стовбур дерева. Повністю відходять цукри, зменшується кількість азоту, фосфору та ін. В листку залишається в основному кальцій.
Яким же чином дерево “пізнає”, коли необхідно починами листопад? Для цього в природі є стійкий астрономічний показник, за яким дерево “звіряє” свій розвиток, втому рахунку і початок листопаду, - це довгота дня. При деякій критичній її величині, яка сприймається листками, в них виробляється якась речовина, що є “сигналом” до початку листопаду. Це легко доказується тим, що дерева, які ростуть поблизу міських ліхтарів, переважно набагато затримують листопад на відміну від віддалених від штучного освітлення. Видно, світло нічних ліхтарів вводить дерева в “оману”, і вони “ вважають”, що критична довгота дня ще не настала.
Перед опаданням листка в ньому відбуваються значні анатомічні зміни. В місця обриву листка в основі черешка живі клітини раптом починають посилено ділитися і утворюють декілька шарів дуже тонкостінних ніжних паренхімних клітин. В середині цих шарів клітини округляються і роз’єднуються між собою (відбувається як би природна мацерація), так що буває достатньо навіть слабкого подиху вітру, що б листок відломився та опав.
ІІід ударами дощових краплин та сильних поривів вітру розпочинається масовий опад листків. На пагоні залишаються місце прикріплення черешка листка - листковий рубець. Він затягується шаром коркової тканини, який може виникнути і до опадання листка. Сосна так скидає вкорочені пагони разом з розміщеними на них хвоїнками, а осика та тополя навіть досить великі гілки . В основі таких гілочок утворюється воронковидний розподільний шар з нездерев’янілих клітин. При висиханні в цьому шарі з’являються тріщини, і гілка при вітрі або під своєю вагою зламується і опадає.
Листок в хвойних дерев живе переважно декілька років, тобто довше, ніж в листяних. Строк життя хвої залежить від породи дерева і зовнішніх умов . В сосни він дорівнює 2-4 роки, у ялини 4-5 та більше. Хвойні дерева також втрачають хвою, але відбувається це поступово, на протязі всього року і з обов’язковою заміною старої хвої на молоду. Тому хвойне дерево завжди залишається зеленим. В сосни хвоя опадає переважно в вересні і меньше в жовтні та листопаді. В ялини опад хвої продовжуеться весь рік, але інтенсивніше всього в травні.
Використана література:
М.М. Мусієнко, П.С. Славний, П.Г. Балан, Біологія, 7 клас
Широбокова Д.Н., Нікітіна В.В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини.
Біологія / За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — К.: Вища шк., 2002.
Енциклопедія юного натураліста. – М., 1989.
Основи біології / За ред. Слюсаренка М.І. – К., 1999.