1.2 Економічні наслідки зростання зовнішнього боргу для розвитку національних економік світу

В умови глобалізації, інтеграційних процесів економічна безпека країни виступає першочерговим завданням забезпечення зростання економіки та рівня життя населення. Має прямий вплив на економічну сферу - реальний сектор, сектор послуг, фінансовий, інноваційний, інвестиційний тощо. Державний борг, його розмір, методи розміщення та погашення мають зв'язок майже зі всіма процесами економічного життя держави (дефіцит бюджету, розмір грошової маси, темпи інфляції) особливо під час валютно-фінансової кризи. Економічна безпека - це такий стан національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний задовольняти потреби особи, сім'ї, суспільства та держави. [2]

Розміри державного боргу, методи його розміщення і погашення впливають майже на всі процеси економічного функціонування держави або прямо, або ж опосередковано: економічне зростання і розподіл доходів, бюджетний дефіцит і розмір грошової маси в обігу (який тісно пов'язаний з темпами інфляції), звуження чи розширення сукупного попиту і пропозиції, рівень споживання і нагромадження, баланс поточних зовнішніх рахунків, міжнародну платоспроможність та кредитний рейтинг держави. Тому держава не повинна повністю відмовлятися від залучення державного боргу як макроекономічного інструменту. Але все ж таки варто пам'ятати, що при використанні державного боргу він може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на економіку.

Характеристика статистичних даних зовнішньої державної заборгованості зарубіжних країн доводить актуальність питання необхідності розгляду теоретичних засад впливу зовнішнього державного боргу на національну економіку. Негативні форми впливу зовнішнього державного боргу на економіку країни можна згрупувати у наступні блоки проблем:

1) залежність національної економіки від країн-кредиторів, міжнародних організацій та нерезидентів, які купують державні цінні папери. Дана проблема має місце через неможливість передбачити поведінку нерезидентів, виникнення залежності фінансової системи країни-позичальника від вимог кредитора (рівень бюджетного дефіциту, скорочення соціальних програм) може призвести до дестабілізації фінансової системи країни;

2) існування значної зовнішньої державної заборгованості. Дана проблема пов'язана з необхідністю обслуговування здійснених зовнішніх позик. Через зростання щорічних відсоткових платежів, що фінансуються за рахунок податкових надходжень, виникає необхідність зменшення видатків державного бюджету на фінансування соціально-економічних програм або збільшення податкових надходжень. Дана проблема може проявитися у дестабілізації бюджетної системи. Наслідком позитивного впливу здійснення державних запозичень на внутрішньому ринку є можливість їх використання як стимулу для внутрішніх капіталовкладень, за умови дії ефективного боргового менеджменту, що передбачає врахування динаміки валютного курсу та оцінку паритету процентних ставок на вітчизняному та міжнародному фінансових ринках. Охарактеризовані наслідки впливу зовнішнього державного боргу на макроекономічний стан країни доводять необхідність, при розробці стратегії економічного розвитку, врахування співвідношення параметрів державного запозичення з іншими макроекономічними показниками. Існують дві групи показників, що характеризують зовнішню заборгованість: показники, на основі змінних, що відображають потоки; показники на основі змінних, що відображають залишки.

Залучення зовнішніх позик означає надходження додаткових ресурсів, вони ж можуть дати поштовх економічному зростанню, а зовнішня заборгованість дає можливiсть країні здійснювaти більші сукупні витрати, ніж вироблений нaціональних дохід та фiнансувати інвестиції, що не забезпечуються внутрішніми заощадженнями. Проте зовнішній борг може спровокувaти досить так важкі фінансові кризи, обмежити інвестиційну активність у державі разом із надмірними державними витратами, незбалансованістю бюджету, неефективною податковою політикою, помилками у валютній політиці,тощо. Таким чином, державний борг може розглядатися як засіб забезпечення безпеки або, навпаки, як фактор посилення загроз і ризиків. Тому лише застосування ефективної стратегії управління державним боргом дозволить сприяти ефективному використанню запозичень і створить необхідні умови для оптимізації боргового навантаження.[3]

Надмірний державний борг опосередковано сповільнює економічне зростання країни і переносить тягар оподаткування на майбутнє, оскільки за наявності початкового боргу рівень заборгованості зростає, як відомо, на суму відсоткових виплат. Для того, щоб в довгостроковому періоді погасити тягар заборгованості первинний бюджет має бути, як мінімум, профіцитним. Реальний профіцит бюджету може мати лише та держава, чія економіка має стійку тенденцію до реального зростання. В умовах економічного зростання підвищується ймовірна спроможність обслуговувати державний борг за рахунок розширення бази оподаткування, при цьому слід зберігати на незмінному рівні відносну величину державного боргу. Чим довше країна відкладатиме сплату основного боргу і відсотків за ним за рахунок доходів бюджету, тим важче буде збалансувати бюджет і уникнути боргової кризи в майбутньому.

Окремо слід розглянути таке питання як соціально-економічні наслідки зовнішнього державного боргу. Зовнішні державні позики у поточному періоді пом'якшують вплив змін бюджетно-податкової політики на рівень споживчих витрат, заощадження та інвестиції, розширюючи цим самим фінансовий потенціал економічного зростання. Водночас держава, яка залучає іноземний компенсаційний капітал, стає боржником інших країн, а це значить, що у довгостроковій перспективі обсяг національного продукту зменшиться, а частка зовнішнього боргу в ньому зросте. Необхідність обслуговування зовнішнього боргу призведе до прямого зменшення національного доходу країни-боржника. Цей аспект згадується у теоретичних концепціях американського економіста А. Лернера, який практично вперше провів диференціацію між внутрішнім і зовнішнім боргом, вказуючи на те, що внутрішній державний борг не покладає фінансового тягаря на майбутні покоління, так як внутрішній державний борг є суспільним активом, а виплати відсоткових платежів -- суто трансферна проблема: одні члени суспільства сплачують податки, а інші, наприклад,-- отримують цю ж саму суму грошей у вигляді відсоткових платежів. Одночасно шляхом зовнішніх державних позик можна перенести борговий тягар на майбутні покоління.

Розділ 2. Світовий досвід управління зовнішнім боргом країни (на прикладі США