3. Проаналізувати технологічний процес виготовлення меблевих

щитів з деревини твердолистяних порід.

Використовують такі породи деревини як дуб, бук, вільха, береза.

Технологічний процес: розкрій на кратні заготовки, поздовжній розкрій, попереднє стругання, оптимальне торцювання, зрощування на мінішип (горизонтально), кінцеве стругання, склеювання, форматний розкрій, шліфування.

Завдання№8

1. Проаналізувати технологію пресування за допомогою пресу

UNIMAT.

При пресуванні за допомогою пресу UNIMAT виконують таку послідовність операцій:

-відкрити зажим купола обігріву;

-листи матеріалів з нанесеним на них клеєм пневматичним розпиленням встановлюють на стіл пресу; -настил на поверхню MDF плівки ПВХ;

-закриття купола з обігрівом;

-витримка в пресі ( час витримки залежить від складності оброблювальних деталей).

Переваги застосування UNIMAT:

1.Можливість виготовлення різноманітних фасадів в умовах малого підприємства.

2. Порівняно малі інвестиції.

3. Мала площа (розміри пресу 1460*1160*1150; максимальні розміри деталі 1160*1160).

4. Встановлена потужність8,5 КВт.

5. Об’ємно-вакуумний прес (Tmax=180 °C; p=8-10 bar) працює без додаткової мембрани.

6. Можливе використання всіх типів плівки ПВХ.

2. Здійснити порівняльну характеристику різних варіантів підбору обладнання для виготовлення фасадів з mdf.

Каширування – фізичний процес облицювання ДСП твердими паперово-смоляними плівками (з нанесенням лаку або без нього) з попереднім нанесенням клею на плиту-основу. Умови, в яких відбувається процес каширування, значно «помірніші»: температура 20–150оС та тиск 5–7 МПа.

Ці два методи облицювання принципово відрізняються тим, що під час каширування готове декоративне покриття наклеюється на ДСП, а при ламінуванні воно створюється під час пресування за рахунок хімічних процесів і невід’ємне від плити-основи.

Наступною операцією в технологічному процесі є операція нанесення клею, яке проводиться методом пневматичного розпилення. Заготівка із нанесеним на неї клеєм подається до місця технологічної витримки, час якої залежить від використовуваного клею і триває 30–60 хв, у продовж яких при температурі 18–20ºС клейовий шар висихає. Технологічну витримку потрібно проводити в приміщенні, в яке не потрапляє пил і яке обладнане вентиляцією.

Після витримки заготовки подаються на прес (найчастіше – вакуумний), де їх ламінують. Процес ламінування складається із таких операцій:

- укладання заготовок на столі верстата;

- нагрівання в камері;

- витримка під тиском (вакуумом).

Личкувальний матеріалу є більшими від розмірів заготовки, тому після ламінування потрібно знімати звиси. Це можна робити безпосередньо біля верстата його ж працівниками, або на окремій дільниці.

Після зняття звисів готові фасади очищують від пилюки і інших забруднень і при потребі запаковують.

Для вакуумного ламінування використовують одно- і двокомпонентні ПУ-дисперсії. Як затверджувач у двокомпонентних клеях використовують модифікований поліізоціанат, який додають у кількості 5% до ПУ-дисперсії. Клеї на основі ПУ-дисперсій активізують нагріванням. На сьогодні найбільше використовують такі марки клеїв: „Йовапур 150.00 ”, „Йовапур 150.30 ”, „Йовапур 150.50 ”, „Супратерм 436”, „Дорус ФД 144/1 ЛС”, „Хенкель FD 144/6” і „Хенкель FD 150/6”.

Одно- і двокомпонентні клеї добре наносити на MDF методом пневматичного розпилення. Перед нанесенням клею із заготовки потрібно видалити порох. Наносять клею в два етапи: на першому етапі на фрезеровані поверхні заготовки і торці, а потім підсушується. На другому етапі клей рівномірно наносять на всію поверхню. Витрата клею на плоскі поверхні приблизно 50 г/м2, а на фрезеровані поверхні і торці - 100...110 г/м2.

Після нанесення клей повинен висохнути. При температурі 18–20-С і залежно від марки клею тривалість висихання - 30–60 хв. ЇЇ зменшують пропускаючи заготовки із нанесеним клеєм через сушильну камеру. Важливо, щоб температура в камері не перевищувала температури активації клею.

Обладнання для фрезерування та особливості процесу

Нині на нашому ринку представлений широкий асортимент обладнання для фрезерування пластей заготовки від простого до складних багатоопераційних оброблювальних центрів. Вибирати є з чого, але щоб зробити правильний вибір, потрібно добре подумати і проаналізувати багато факторів.

Основним критерієм при виборі оброблювального центру має бути його продуктивність, яка залежить від таких факторів:

- розмір оброблюваної заготовки;

- кількість одночасно оброблюваних заготовок;

- складність профілю (кількість використовуваних фрез і кількість проходів);

- часу на заміну інструмента;

- швидкість подачі.

Лише після визначення необхідної продуктивності можна придбати певну модель оброблювального центру. Але не варто купувати центр з найбільшою продуктивністю, бо що більша продуктивність, то вища його вартість. Оброблювальний центр і вакуумний прес повинні бути підібрані так, щоб жоден із них не простоював і не був перевантаженим.

Процес фрезерування починається із розміщення заготовки на робочому столі. Щоб заготівка не зміщувалася, її потрібно надійно закріпити. Робиться це механічно (за допомогою гвинтових затискачів) або за допомогою вакуумних „присосок”. Верстати з механічними затискачами є дешевшими, ніж верстати з вакуумними „присосками”, але при кріпленні ними неможливо здійснити фрезерування по периметру.

У простих верстатах робочий інструменту замінюють вручну, що забирає багато часу. У складніших заміну інструменту здійснює сам центр, вибираючи потрібний інструмент з відповідного магазину. Але такі центри є складнішими у програмуванні.

Проблемою є те, що на фрезерованій поверхні утворюється ворс. Після нанесення клею внаслідок змочування ворс піднімається і орієнтується перпендикулярно до поверхні. Висихання клею закріплює ворс в такому положенні, тому на поверхні утворюються нерівності, помітні неозброєним оком.

Для зняття ворсу заготовку потрібно шліфувати, але ручне шліфування порушує геометрії профілю, що стає помітним після ламінування. На жаль, більшість виробників не приділяють цій проблемі належної уваги.

Понад десять років тому в Німеччині був розроблений достатньо ефективний спосіб видалення ворсу із фрезерованої поверхні MDF. Його назвали Termoreibglaetten або вигладжування шляхом нагрівання тертям.

Цей спосіб полягає в тому, що при тому ж закріпленні заготівки вже сформований профіль обробляють гладким інструментом, що обертається. Цей інструмент повинен точно відповідати профілю фрези. Внаслідок тертя відбувається розплавлення лігніну, який міститься в волокнах деревини. Інструмент притискає ворс, який лігнін приклеює до фрезерованої поверхні. Недолік цього методу ? використання спеціального інструмента, профіль якого повинен точно повторювати профіль фрези.