7.6. Відпустка тепла на опалення, вентиляцію і побутові потреби.
Для нормальної життєдіяльності людини, як під час його трудової діяльності, так і в домашніх умовах повинні забезпечуватися умови комфорту, що регламентуються санітарно-гігієнічними нормами. До числа цих умов відносяться опалення, вентиляція приміщень та гаряче водопостачання, що вимагають подачі теплоти. Система подачі теплоти для означених побутових потреб називається системою водопостачання, що включає джерело теплоти, трубопровід і гріючі прилади. Знаходять застосування як централізовані, так і індивідуальні системи теплопостачання.
Індивідуальне теплопостачання, що базується на твердому паливі, пов'язане з сильним забрудненням навколишнього повітря, а також з високою питомою витратою палива із-за низької економічності індивідуальних топочних приладів.
Найбільш раціональний шлях – перехід на централізоване теплопостачання.
В якості джерел теплоти при централізованому теплопостачанні використовуються районні теплопостачальні станції (РТС) і теплоелектростанції. В перспективі – застосування атомних станцій теплопостачання (АСТ) і АТЕЦ.
Застосування ТЕЦ в якості джерела теплоти для теплопостачання називається теплофікацією.
Тепло на опалення Qот, вентиляцію Qв і побутові потреби Qб. Н. Звичайно подається споживачу з гарячою водою. Вода у порівнянні з паром має ряд переваг:
-легко передається на великі відстані (20-30км);
-теплові втрати і втрати теплоносія нижче;
-менші витрати на перекачку;
-водяні системи теплопостачання мають більшу, акумулюючу спроможність, внаслідок чого короткочасна зміна кількості тепла, підведеного до мережевої води, менш відображається на температурних режимах приміщень,що обігріваються.
Схема підігріва мережевої води наведена на рис.7.6.
Рис.7.6. Схема підігріва мережевої води.
СП1 и СП2 – мережеві підігрівачі верхнього та нижнього ступенів; ОП-основний підігрівач; ПП-піковий підігрівач; ТК-теплофікаційний пучок турбіни; ОД-охолоджувач дренажу; ПВК-піковий водогрійний котел; СН-мережевий насос; К-конденсатор турбіни; РОУ-дедукційно-охолоджувальна установка; ТП-тепловий споживач.
В зимовий період мережева вода попередно підігрівается на декілька градусів в виділеному окремому пучку конденсатора турбіни, після цього проходить мережевий підігрівачь нижньої і верхньої сходинки і піковий водогрійний котел, після чого спрямовується до споживача. ПВК працює не весь опалювальний період, а включається коли кількість пари, що відбирається, недостатня для покриття всього теплового навантаження. При включеному теплофікаційному пучку технічна вода до конденсатора не підводиться і теплофікаційна установка працює без втрат в холодному джерелі. Вакуум при цьому знижується.
7.7. Система теплопостачання.
Подача тепла на побутові потреби (гаряче водопостачання) може здійснюватися за двома схемами: закритій і відкритій.
При закритій схемі споживачу подається водопровідна вода, нагріта до 60-70 0С в місцевих абонентних теплообмінниках. При відкритій схемі споживачу подається мережева вода, що забирається із зворотної магістралі і магістралі що подає, або тільки з зворотної (якщо t=60-70 0С).
Закрита система має наступні переваги:
Подача споживачу водопровідної води;
Невеликі витіки, < 1%.
Недолік: складність і більші капітальні витрати.
При відкритій системі, зростають витрати на хімічне водоочищення внаслідок збільшення підживлення теплової мережі.
Розглянемо докладніше схеми закритої системи теплопостачання:
Рис.7.7. Схеми закритої системи теплопостачання.
ОТ-опалення; БП-побутові потреби; П-підігрівач мережевої води; ПМ и ОМ-подаюча та зворотня магістралі.
Рух води здійснюється за допомогою мережевого насосу 1, встановленого на ТЕЦ. Підігрів води відбувається в мережевому підігрівачі 2 відбірним паром і в пікових водогрійних котлах 3, після чого мережева вода надходить в лінію, що подає 4, а далі до абонентських установок опалення, вентиляції і гарячого водопостачання.