5. Політичні теоріі мислителів епохи середньовіччя( августин блаженний, аквінський)

Аврелій Августин у своєму вченні запропонував цілісну картину світу,

причому таку довершену, що протягом восьми століть Захід не зміг створити

нічого подібного. Під кутом зору політичної науки можна вирізнити два

найважливіші чинники його вчення. Передусім цінність Августина для історії

всього європейського мислення у відкритті ним теорії особистості, в центрі

якої ставлення людини до Бога і до світу. Августин утверджував віру в силу

людської особистості, спрямованої до істини і добра. Тема становлення

моральної особистості через подолання себелюбства в любові до Бога -

головна в усій його творчості. Зміст добра задається Заповідям. Віра -

єдине джерело істини і спасіння. У безпосередньому зв’язку з теорыэю

особистості перебуває і теорія християнської держави. Августин вважав, що

реальна держава - це різновид необхыдного зла, виправдання її у служінні

церкві. Августин вважав, що церква може користуватися силою держави для

того, щоб змусити інакомислячих покористися і з’єднатися з правовірними. В

такий спосіб він виправдовує насилля у справах віри. Основні праці Фоми

Аквінського «Сума теології», «Про правління володарів», а також у

коментаріях до творів Аристотеля. Аквінський розглядав державу як частину

універсального порядку, творцем і верховним правителем якого є Бог. Головну

мету держави він бачив у збереженні суспільної злагоди і громадянського

миру, які досягаються наданням кожній людини прийнятних умов для існування,

засобів для морального і розумового розвитку, що має допомогати державі у

вихованні справжнього християнина. Влада має божествений характер.

Аквінський віддавав перевагу монархічному правлінню. Влада монарха на його

думку повинна бути єднальним началом і спиратися на мудрість правителя,

який має ставитися до управління державою як до мистецтва. Але цю владу

належувало обмежувати законами, рахуватися з волею народу.

6.Англійська політична філософія 16-17 ст(Гроці,Гоббс,Лок)

Гоббс - головний твір «Левіафан». На його думку, людина - це не суспільно -

політична істота, а суто егоїстична тварина, рівність якої від природи

заперечує саме право, провокує війну всіх проти всіх. Держава відбирає у

людини природні права, окрім права на фізичне життя. Безмежні права держави

зосереджуються у руках монарха, а тому поділ влади на гілки недопустимий,

бо призведе до громадянської війни. Влада монарха не підлягає контролю, він

стоїть над законом. Гоббс впевнений, що держава це і є суспільство, а

суспільство це і є держава. Погляди Гоббса є консервативними. На відміну

від Гоббса Д. Локк є виразником ліберально-демократичних поглядів. Він на

перше місце поставив особу, на друге потреби і інтереси суспільства, і лише

на третє - держави.саме такий підхід був покладений згодом у доктрину

лібералізму. Держава на його думку виникла з первісного миру і злагоди

серед рівних і вільних людей, з метою забезпечення цих природніх прав і

приватної власності. Передані державі права, свободи людьми не втрачаються,

вони тільки зберігаються державою, найдосконалішою формою якої є

конституційна монархія. Гарантом запобігання політичної сваволі повинен

бути поділ влади на законодавчу, виконавчу (сюди включається і судова) та

союзну, яка займається зовнішньою політикою. Такий поділ здійснюється на

основі верховенства закону, якому підпорядковуються всі.

Класиком політично-правового підходу до подій Нового часу став голландський мислитель - правник Гуго Гроцій (1583-1645). Його погляди відбили гуманістичний підхід молодої буржуазії до міжнародних відносин. У розпал тридцятирічної війни він написав трактат "De jure belli ас pacis" (Про право війни і світу), який витримав 13 видань латиною, 9 видань французькою. 4 німецькою, 3 видання англійською мовами. Він вважав, що у "природному стані" люди були рівними і вільними, мали спільну власність, але згодом між ними поширилась ворожнеча, розпочались війни, забута справедливість. З метою подолання ненависті, створення нормальних умов співжиття люди утворили державу, уклавши суспільний договір. Держава - це досконалий союз вільних людей, як правило, слабких і пригноблених, проти сильних миру цього, а громадська влада є верховною, народ сам обирав форму правління. У творі "Про право війни і миру" Гроцій запропонував правове регулювання збройного насильства у міжнародному масштабі. Сьогодні правники-міжнародники можуть здобути премію ім. Гроція за внесок у розвиток міжнародного гуманітарного права, яке звертається до правових аспектів врегулювання збройного насильства і захисту прав людини.