29.Концепція правової та соціальної держави

Демократичний режим ще називають правовою державою. Правова держава — це суверенна політико-територіальна організація публічної влади, яка ґрунтується на принципах верховенства права, дотримання закону, поважання особистості й недоторканності її прав, свобод та законних інтересів. Вона є необхідною умовою і найважливішою засадою вільного існування людей у демократичному суспільстві.

Утвердження принципів правової держави було важливим етапом в розширенні свобод індивіда і суспільства загалом. На думку творців концепції правової держави, забезпечення кожному громадянинові негативної свободи (свободи без обмежень) і підтримка конкуренції зроблять приватну власність загальнодоступною, максимізують індивідуальну відповідальність та ініціативу, приведуть в кінцевому результаті до загального добробуту. Але цього не сталося. Люди народжуються різними, а тому на практиці це призвело до жорсткої конкуренції, загострення соціальної нерівності і класової боротьби.

Конструктивною відповіддю на недосконалість концепції правової держави, на невдалу спробу адміністративного соціалізму забезпечити в суспільстві рівність і соціальну справедливість стала теорія і практика соціальної держави або держави загального добробуту. соціальні держави — це ті держави, які в широких масштабах займаються розподілом соціального багатства і державних ресурсів, не пригнічуючи при тому ринкове середовище, а доповнюючи його розвиненою системою заходів соціальної політики. В сучасних країнах є різні моделі соціальної політики, що спираються на сукупність макроекономічних, соціально-економічних і соціальних показників. Найбільш відомі моделі дістали назви "ліберально-демократичної", "консервативної", "соціал-демократичної".

Ліберально-демократична модель. Прикладом реалізації можуть бути США. В ідеалі, держава бере на себе функцію стимулятора індивідуальної активності, заохочуючи своїх громадян до пошуку роботи, соціального захисту, підприємницької ініціативи. Свою головну місію держава ліберального типу вбачає в охороні прав людини, тоді як охорона соціальних прав значною мірою перекладається на громадські організації й на саму особистість.

Консервативна модель.ЇЇ ідеологічну основу становить ідея виправдання соціальної диференціації в суспільстві.. Головна ж місія держави полягає в тому, щоб через гнучку податкову політику здійснювати перерозподіл доходів, водночас надаючи компенсацію тим прошаркам, які її потребують. Прикладом є Німеччина.

Соціал демократична модель робить акцент на запобіганні різкій диференціації найвищого та найнижчого рівня доходів. Соціальні гарантії ґрунтуються як на державній, так і на недержавній підтримці. У функціональному плані державна політика спрямована на забезпечення всіх громадян роботою. Зайнятість і формальна відсутність безробіття утворюють стабільну податкову базу Прикладом можуть бути скандинавські країни.

30.Теорія громадського суспільства

Громадянське суспільство - суспільство громадян із високим рівнем

економічного, соціального, політичного, культурного і морального розвитку,

яке спільно з державою державою утворює розвинені правові відносини;

суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але

взаємодіє з нею заради загального блаша. Громадянське суспільство є базисом

держави, воно ініціює в ній необхідні зміни. Держава в свою чергу, захищає

принципи самоврядування всіх недержавних організацій, які формують

громадянське суспільство. Але якщо державі властиві рзіні форми правління,

то громадянське суспільство існує виключно за умов демократії. Високий

рівень розвитку громадянського суспільства забезпечує демократичність

держави. Нерозвиненість громадянського суспільства є однією з умов

існування тоталітарного й авторитарного режимів. Сутність громадянського

суспільства полягає в забезпеченні законних прав людини. Особистість має

гарнтію вільного вибору тих чи інших форм економічного чи політичного

буття, ідеології, світогляду, можливість вільно висловлювати і відстоювати

свої погляди та інтереси. Становлення громадянського суспільства являє

собою невпинний процес удосконалення громадянина, суспільства, влади,

політики, права, які охоплює всі без винятку сфери життєдіяльності. Поняття

громадянського суспільства знаходимо в Аристотеля. Цікаві погляди виклав

Макіавеллі: громадянське суспільство, як спільність людей протилежну

державі, яка прагне підірвати будь-яку діяльність суспільства, щоб самій

піднестися над ним. Макіавеллі дові, що окрім держави є щось самостійне,

самодостатнє, що живе за своїми законами. На його думку, це і є

громадянське суспільство. Громадянське суспільство має під собою економічну

основу. Його формування супроводжується появою різноманітних форм власності

та перевагою приватного капіталу. У розвиненому суспільстві діє розгалужена

ринкова інфраструктура, що підлягає регулюванню. Зазначені чииники

спричиняють ділову активність, заповзятливість людей, створюють передумови

плідної роботи. У політичній сфері громадянське суспільство забезпечує

громадянам вільну участь у державних і громадянських справах. Головним

суб’єктом такого супільства виступає людина.