
- •1.Історія виникнення предмет функції та методи дослідження політології як науки
- •2.Політична наука в Украіні.
- •3.Визнання вирішального значення ідеї культурництва 4.Європоцентризм 5.Ідея федерації
- •3.Політика як соціальне явище сутність походження типи
- •4. Політична доктрина платона і арістотеля
- •5. Політичні теоріі мислителів епохи середньовіччя( августин блаженний, аквінський)
- •6.Англійська політична філософія 16-17 ст(Гроці,Гоббс,Лок)
- •7.Політичні ідеі преставників французького просвітництва(Монтескє руссо,Вольтер та ін)
- •8. Макіавеллі про політику, державу, владу
- •9. Німецька класична філософія про державу, право(Кант, Гегель)
- •11. Політична теорія Вебера
- •13. Еволюція політичних поглядів Грушевського та виниченка
- •14.Політична доктрина Міхновського
- •15. Політична доктрина Донцова
- •16.Політична теорія липинського
- •17.Сутність та походження феномену влади.Види влади
- •18. Легітимність політичної влади. Типи легітимності
- •19.Теорія розподілу влади в суспільстві
- •20.Історичні форми та емпіричні моделі демократії
- •5. Невідокремленість, єдність особистих і суспільних інтересів.
- •21.Поняття і сутність риси демократіі
- •22.Перехід до демократії
- •23.Політична система суспільства:сутність,структура функціі
- •26.Характеристика фори державного правління(монархія, республіка)
- •29.Концепція правової та соціальної держави
- •30.Теорія громадського суспільства
26.Характеристика фори державного правління(монархія, республіка)
Досить поширеною є класифікація держави за формою державного правління. Під формою державного правління слід розуміти організацію верховної державної влади, її структуру, правовий статус та субординацію вищих органів, порядок їхньої діяльності. Основними сучасними формами правління є: парламентська республіка, президентська республіка, конституційна монархія. Основу концепції парламентської республіки становить ідея рівноваги влад (законодавчої, виконавчої, судової). На чолі республіки стоїть посадова особа (президент), яку обирає парламент. Уряд формується двопалатним парламентом, перед яким він несе політичну відповідальність. Президентська республіка — це також республіканська форма правління, що базується на ідеї поділу влад. На чолі такої держави стоїть президент, якого обирають загальним голосуванням. Уряд призначається особисто президентом і не відповідає перед парламентом. Парламент має всю повноту законодавчої влади і не залежить від президента. Конституційна монархія нині існує тільки у вигляді парламентської монархії — такої форми правління, коли посада глави держави (монарх) передається у спадок одночасно з наданням найвищого феодального титулу. Законодавча влада за цієї форми правління зосереджена у двопалатному парламенті, виконавча — в уряді. Монарх у парламентській монархії не має конституційних повноважень вирішувати важливі державні.
27. Характеристика форми державного устрою( унітарна, федеративна ,конфедеративна)
Не менш поширена класифікація держави за формою державного устрою. Адміністративно-територіальний устрій є і формою державного устрою: унітарною чи федеративною. Унітарна форма — це така форма державного устрою, за якої в країні функціонують єдині вищі органи влади й управління, а держава поділяється лише на адміністративно-територіальні одиниці (Італія, Польща та ін.). Федеративна форма — це така форма устрою держави, за якої відбувається добровільне об'єднання державних утворень, що мають високу політико-правову самостійність і власний адміністративно-територіальний поділ.
28.Порівняльний аналіз політичних режимів
Політичний режим - сукупність характерних для певного типу держави
політичних відносин, засобів і методів реалізації влади, наявних стосунків між державною владою і суспільством, домінуючих форм ідеології, стану політичної культури. Будь-який політичний режим насамперед визначається вживаними процедурами та способами організації установ влади і здійснення владних функцій, стилем прийняття рішень, відносинами між державою і громадянами. Сучасна політологія розрізняє такі типи політичних режимів: демократичний, авторитарний, тоталітарний. Його різновидами можуть бути фашистський, теократичний, ліберально-демократичний, анархістський та ін. Ознаками виділення політичних режимів у самостіну одиницю класифікації є: спосіб формування органів влади, співвідношення гілок влади, становище і роль громадянських організацій та партій, зміст і співвідношення забороненої політичної діяльності, рівень економічно-господарського розвитку, політична стабільність суспільства, порядок функціонування правоохоронних та каральних органів, історичні культурні традиції та звичаї народу. Демократія - політичні режими, характерною особливістю якого є децентралізація, розсередження влади між громадянами, надання їм можливочті
рівномірного впливу на функціонування державних органів. Це форма
організації суспільно-політичного життя, заснованого на принципах
рівноправнорсті його членів, періодичної виборності органів управління і
прийняття рішень у відповідності з волею більшості. До спільних рис
демократичних режимів відносяться: визнання народу джерелом влади,
рівноправність громадян, виборність законодавчих органів влади, пріоритет
права людини над правами держави. Тоталітаризм - режим всеохоплюючого
репресивного примусу громадян до виконання владної волі, цілковитого
державного контролю за діяльністю окремих громадян, їх організацій. У ньому
поширена практика надмірного одержавленого суспільного життя. Риси такого
режиму: цілковита відчудженість громадян від власності, розвиток органів
ідеологічного і фізичного приниження особистості, відсутність відкритих
виборів, ліквідація прав особистості. Варіанти тоталітаризму - деспотизм і
диктатура. Авторитаризм - режим, який характеризується значнии
зосередженням влади в руках однієї особистості, звуженням політичних прав і
свобод громадян, їх суспільно-політичних організацій, строгою
регламентацією їхньої активності, різким скороченням прерогатив та
повноважень демократичних інституцій. Це режим жорсткого примушування до
дотримування законів. Такий режим допускає існування деяких фрагментів
демократії (парламентські вибори). Проте його ознаками є щодення загроза
репресій, свавілля, використання армії, каральних органів.