23.Політична система суспільства:сутність,структура функціі

Політична ситема суспільства - інтегрована сукупність політичної влади,

суб’єктів, відносин, політичних організацій і політичної культури

суспільства, яка забезпечує його соціальну стабільність, соціальний порядок

і яка має певну соціально-політичну орієнтацію. Головним елементом

політичної системи суспільства є політична влада - здатність, аправо і

можливість політичних суб’єктів приймати рішення, здійснення вирішального

пливу на діяльність і майбутнє окремих людей і їх обмєднань. Форми

реалізації влади: панування і координація, керівництво і організація,

управління і контроль - від консенсусу до насильства, від демократії до

тоталітаризму. суб’єкти реазізації влади: індивіди, соціальні спільності,

організації, держави. Найбільш динамічним елементом політичної системи

суспільства є притаманні їй політичні відносини. Зміст політичних відносигн

визначаються значною кількістю суб’єктивних і об’єктивних чинників, їх

структуру складають горизонтальні і вертикальні складові, а також політичні

принципи і процедури. Політична організація суспільства - система

інститутів, в межах яких відбувається його політичне життя. Центральним

елементом політичної організації є держава. Володіючи владою, вона

організує політичне, економічне, соціальне і духовне життя країни,

встановлює статус політичних інститутів політичної системи суспільства,

захищає інтереси суспільства на міжнародній арені. Вагомими елементами

політичних організацій є політичні партії, суспільні організації, ЗМІ.

Функції політичної системи супільства: обгрунтоване визначення мети,

завдань, шляхів розвитку суспільства і розробка конкретних програм його

діяльності; нормотворчість - формування юридичних, моральних та ін норм

людського співіснування; організація діяльності суспільства для виконання

цілей і завдань розвитку; визначення і розподіл матеріальних і духовних

цінностей; гармонізація інтересів держави, суспільства, індивіда;; духовно-

ідеологічний вплив на політичну свідомість; ствердження і зміцнення

політичного режиму; забезпечення внутрішньої і зовнішньої безпеки

суспільства. Типи політичних систем: консенсусні - інтегративні - общинні;

відкриті - закриті; інструментальні - ідеологічні; традиційні - змішані;

сучасні; демократичні - тоталітарні - авторитарні; формаційні

(рабовласницькі-феодальні-капіталістичні-соціалістичні-перехідні).

24.Типологія політичних систем сучасності

У політологічній літературі існують різноманітні підходи до визначення типів політичних систем. Розглянемо п'ять основних типів політичних систем в узагальненому вигляді:

1.Рабовладельческая, феодальна, капіталістична, соціалістична система з капіталістичної чи соціалістичної орієнтацією, основоютипологизации є суспільно-економічні формації, авторами концепцій є Маркс, Енгельс, Ленін. 2. Демократична, авторитарна, тоталітарна, основоютипологизации виступає ступінь демократичності влади й наявність механізмів вирішення суперечностей, автором є Роберт Даль. 3.Англо-американская, Європейська континентальна,доиндустриальная, тоталітарна, основоютипологизации є політична культура (однорідна чи різнорідна), автор ГабріельАлмонд. 4.Административно-командная, змагальницька,социопримирительная, основоютипологизации виступають способи управління суспільством, автор У. Є.Чиркин. 5.Этакратическая, демократична, де основоютипологизации є місце й ролі держави у політичній системі, автори: У. У.Радаев, Про. М.Шкартан.

25.Держава:генеза,ознаки функції

Держава - базовий інститут політичної системи і політичної організації

суспільства, який створюється для налагодження життєдіяльності суспільства

в цілому і здійснення політичної влади домінуючою частиною населення у

соціально-неоднорідному суспільстві з метою забезпечення його цілісності і

безпеки, задоволення загально соціальних потреб. Виникнення та існування

держави пов’язується з будь-яким соціальним розшаруванням суспільства,

істини якого нерідко мають протилежні інтереси. Поділ суспільства на класи

- найбільш причина виникнення держави. Будь-яка соціальна неоднорідність

суспільства зумовлює необхідність держави. Ознаки держави: відділення

публічної влади від суспільства, її нетотожність з організацією всього

населення, поява професіональних управлінців, класовий характер, монополія

на легальне застосування сили, право на збирання податків. Розрізняють дві

функції держави - внутрішню і зовнішню. Сучасні держави відрізняються між

собою за формою врядування (монархії та республіки), формою устрою

(унітарні, федерації, конфедерації), формою політичного режиму

(парламентські, президентські, авторитарні, тоталітарні).