1.3. Технічне забезпечення фольклористичної експедиції.

Технічні засоби та матеріали учасника експедиції:

1) кілька кулькових ручок і олівців; лінійка, блокнот "польовий зошит" (ба­жано "в клітинку" і з твердою обкладинкою, щоб було зручно писати навіть на коліні), топографічна карта;

2) цифровий диктофон, мікрофон зовнішній (за можливості, запис реко­мен­до­вано робити на зовнішній мікрофон, оскільки внутрішній, як правило, додатково фіксує сторонні шуми), кілька комплектів батарейок або акуму­ля­тори і зарядний пристрій, навушники (для контролювання процесу запису­вання, а також для прослуховування записів);

3) фотоапарат, фотоспалах, картка пам’яті (запас плівки), батарейки або акумулятори, зарядний пристрій;

4) відеокамера, освітлювальні пристрої, картка пам’яті (касети), батареї, акумулятори, зарядний пристрій;

5) електричний продовжувач, адаптер (перехідник для різних стандартів розеток і штепселів електромережі);

6) зручна "польова сумка" (через плече, напр.) для зазначених технічних засобів і матеріалів.

1.4. Індивідуальне приготування учасника фольклористичної експедиції.

1) ретельна підготовка програми-запитальника, визначення індивідуально­го завдання учасника експедиції; опрацювання фольклористично-етнографіч­ної літератури; картографічне вивчення регіону;

2) підбір та приготування особистого побутового спорядження:

– дорожній наплічник чи зручна сумка;

– кілька комплектів зручного і скромного на вигляд одягу;

– дощовик, парасоля;

– дві пари легкого і надійного взуття на суху й дощову погоду (гумові чоботи);

– спальний мішок, килимок;

– кишеньковий ліхтарик і набір батарейок до нього, кілька свічок і сірники, кілька побутових ламп (60 W);

– мінімальний набір посуду, бажано металевого (миска, горнятко, ніж, лож­ка, виделка), кип’ятильник, термос;

– предмети особистої гігієни;

– похідна аптечка;

– запас продуктів харчування.

 

1.5. Передвиїзний збір для перевірки комплектності експедиційної групи.

Перевірити комплектність та справність:

1) посвідчень особи (паспортів, студентських квитків) учасників експедиції, посвідчень про відрядження, інших документів;

2) технічного обладнання (диктофонів, мікрофонів, навушників, батарейок, фотоапаратів, електричних продовжувачів, перехідників тощо);

3) інших підручних засобів (письмового приладдя, топографічної карти тощо);

4) індивідуального спорядження кожного учасника групи.

 

1.6. Виїзд учасників експедиції у місце обстеження.

2. Методика польової роботи

 

2.1. Початок роботи фольклористичної експедиції.

1) розташування й облаштування експедиційної групи (групове, індиві­дуальне); забезпечення ночівлею, харчуванням, надійним збереженням речей тощо;

2) усі учасники експедиції розподіляються на кілька робочих підгруп, що складаються щонайменше із трьох осіб. Учасники робочої підгрупи на по­чатку кожного експедиційного робочого дня розподіляють між собою функції опитувача (він проводить опитування респондентів, також може керувати аудіозаписувальним пристроєм, якщо в групі немає окремого техніка), прото­коліста (він нотує у "польовому зошиті" перебіг збирацького сеансу, фіксує виконані твори, а також ситуативні, позавербальні нюанси, контекстові дані сеансу тощо), техніка (здійснює аудіо чи відеозапис, фотографування сеансу). З навчальною метою учасники підгрупи щодня змінюють свої функції під час запису збирацького сеансу;

3) істотним для успіху експедиції є налагодження природних і щирих сто­сунків з місцевим населенням, встановлення контактів з місцевими органами влади, інтелігенцією (учителями, місцевими краєзнавцями, збирачами-любителями, працівниками закладів культури, священиками), за допомогою яких можна поінформувати громадськість про мету і завдання експедиції;

4) багато важить стиль роботи збирачів: щоб менше "збурювати" тради­ційне середовище і відповідно отримати більшу автентичність фольклорних матеріалів, вони повинні якомога менше втручатися у природній ритм насе­леного пункту, намагатися не вирізнятися різко ані мовою, ані поведінкою чи вбранням, і найважливіше – з глибокою повагою ставитися до людей, їхнього традиційного побуту, етичних, естетичних, світоглядних уявлень;

5) ознайомлення й опис населеного пункту, фотографування чи відео­зйом­ка важливих природних, історико-культурних, етнографічних об’єктів, місць, пам’яток (напр.: яруги, балки; городища, замки, культові споруди, пам’ятні знаки, цвинтарі, хати, обороги тощо).