Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси

Андрій Вовчак, Ірина Довгалюк

документування

фольклорної традиції

Засади організації і проведення польового

фольклористичного дослідження, транскрибування й архівування зібраного фольклорного матеріалу

Методичні рекомендації

для студентів філологічного факультету спеціальності

6.020303 – Філологія (українська мова та література)

Львів – 2011

Навчально-методичне видання

Вовчак Андрій, Довгалюк Ірина. Документування фольклорної традиції. Засади організації і проведення польового фольклористичного дослідження, транскрибування й архівування зібраного фольклорного матеріалу: Методичні рекомендації для студентів філологічного факультету спеціальності 6.020303 – філологія (українська мова та література). – Львів, 2011. – 56 с.

Відповідальний за випуск – д-р філол. наук, професор Василь Івашків

Редактор – ???

Друкується за рішенням

Кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка, протокол № ?? від ??.????.2011 року

Передмова

Фольклористична практика займає важливе місце у підготовці фахівців-фольклористів. Саме під час практики студенти роблять перші самостійні кроки на фольклористичній ниві, розкривають для себе специфіку живого фольклорного процесу, вчаться практично застосовувати здобуті теоретичні знання, поступово набувають необхідного для майбутньої професійної діяльності досвіду фольклористично-етнографічної праці у польових умовах.

Згідно з навчальними планами студенти філологічного факультету спеціальності фольклористика проходять три типи фольклористичної практики: фольклористично-ознайомчу (на першому курсі), фольклористично-діалектологічну (на другому курсі) та фольклористично-етнографічну (на третьому курсі), які проводять у формі експедиційних виїздів у різні регіони України.

Високі вимоги, які сучасна наука ставить до документування фольклорно-етнографічних матеріалів, постійне удосконалення й ускладнення техніки та методики польової експедиційної праці визначають відповідний рівень організації та проведення студентських фольклористичних практик, сягнути якого студентам, особливо початківцям, інколи буває важко і, головно, через брак досвіду реалізації теоретичних положень у польових ситуаціях.

Відповідно, пропоновані методичні рекомендації мають на меті подати студентові-практикантові конкретні поради щодо його діяльності на усіх етапах фольклористичної практики: організаційному (розділ І. "Організація фольклористичної експедиційної практики"), експедиційно-польовому (розділ ІІ. "Методика польової роботи") та післяекспедиційному (розділ ІІІ. "Післяекспедиційне опрацювання фольклорно-етнографічних матеріалів" і розділ ІV "Оформлення експедиційних матеріалів для здачі та архівування"). Особливу увагу зосереджено на таких важливих науково-методичних питаннях, як техніка збирання, транскрибування та архівне опрацювання фольклорно-етнографічних матеріалів.

Структурно методичні рекомендації нагадують детальну інструкцію, кожен пункт якої у стислій формі розкриває зміст діяльності студента під час проходження основних етапів фольклористичної експедиційної практики. У Додатках подано зразки заповнення типових документів фольклористичної практики.

В основу пропонованого видання покладено методичні рекомендації професора Львівської музичної академії ім. М.Лисенка Богдана Луканюка "Музично-етнографічна практика" [5], "Пам’ятка студента-практиканта і збирача-початківця" [1]. У розділах, присвячених післяекспедиційному опрацюванню та архівуванню фольклорно-етнографічних матеріалів (зокрема при укладанні "Листка збирача"), використано досвід Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології при Львівській державній музичній академії ім. М.Лисенка, викладений у згаданих публікаціях Б.Луканюка, а також у методичних рекомендаціях М.Мишанича "Архівне опрацювання народновокальних творів" [4]. Такий уніфікований підхід при збиранні й упорядкуванні фольклорних матеріалів, гадаємо, дасть змогу краще орієнтуватися в обидвох архівах і філологам, і музикознавцям, а в майбутньому полегшить створення у Львові єдиного регіонального архіву українського фольклору.