38

Професійна орієнтація старшокласників. З досвіду роботи Чортківського МНВК

З досвіду роботи Чортківського МНВК

Сучасна концепція профорієнтаційної роботи в загальноосвітньому

навчальному закладі

Методичні рекомендації щодо організації процесу формування професійного самовизначення учнів старших класів. Цей процес не може бути стихійним, залежним від випадкових факторів. Його необхідно підготувати та побудувати таким чином, щоб його рішення було в повній відповідності особистості і з потребою ринку праці.

В останні роки відбулись суттєві зміни в суспільно-економічному житті України. Зміна пріоритетів, перехід до ринкових відносин, виникнення ринку праці вимагають нової концепції профорієнтації, як невід’ємної ланки системи відтворення трудових ресурсів,

Протягом кількох поколінь в людях сформована орієнтація на стабільність, низька адаптивність до соціальних зворушень, неготовність активно діяти по влаштуванню власної долі. Це викликало необхідність переорієнтації соціально-педагогічних установок в свідомості молодих людей і працівників з "Інфантильного", "Гвинткового" підходу до вибору професії і працевлаштування до активного пошуку, самореалізації в професійній діяльності.

Все це є передумовами розробки нового підходу до функціонування системи профорієнтації.

Професійна орієнтація – це система заходів, спрямованих на забезпечення активного, свідомого професійного самовизначення та встановлення особистості з урахуванням своїх можливостей та індивідуальних особливостей і кон’юнктури ринку праці для повноцінної самореалізації в професійній діяльності.

Під професійним самовизначенням розуміється не одноразовий вибір професії, а перманентний процес самопізнання, формування інтересів, основних та резервних професійних намірів.

Перспективи, визначення напрямків перекваліфікації, який проходить через всі етапи навчальної та трудової діяльності людини.

Профорієнтаційна робота передбачає формування у молоді професійної перспективи – розгорнутих у часі життєвих планів, спрямованих на вибір професії і ствердження себе як суб’єкта професійної діяльності.

Основою професійного самовизначення є самопізнання та об’єктивна самооцінка індивідуальних особливостей, співставлення своїх професійно важливих якостей, можливостей з вимогами професій та кон’юнктурою ринку праці.

Завданнями профорієнтації є:

• Формування у людини установки на власну активність та самопізнання як основу професійного самовизначення та самоствердження;

• Ознайомлення із світом професій, кон’юнктурою ринку праці, правилами вибору професії, своїми правами та обов’язками;

• Забезпечення самопізнання та формування “образу я”, як суб’єкта майбутньої професійної діяльності;

• Формування умінь аналізу різних видів професійної діяльності;

• Формування вміння співставляти “образ я” з вимогами професій до особистості та кон’юктурою ринку праці й створювати на цій основі професійний план та його перевіряти;

• Перевірка можливостей для самореалізації і різних видах професійної діяльності;

• Забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості;

• Виховування загальнолюдських та загально професійних якостей і розумних потреб.

Зміст і етапи профорієнтаційної роботи

Профорієнтаційна робота умовно поділяється на два періоди: допрофесійний і професійний, які включають ряд етапів. На кожному з етапів реалізуються практично всі компоненти професійної орієнтації (інформація, діагностика, консультація, відбір, виховання, розвиток, адаптація). Специфіка етапів визначається в першу чергу віком індивідів і особливостями навчальних закладів та установ.

Допрофесійний період включає початковий (пропедевтичний), розвідувально-пошуковий і базовий (визначальний) етапи.

І. Початковий (пропедевтичний) етап: дошкільний вік, 1-4 класи. Передбачає ознайомлення дітей з деякими професіями; формування поваги до працівників, емоційно-забарвленого позитивного відношення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості; діагностику задатків, створення умов для реалізації здібностей дітей, проведення консультацій з батьками відносно їх розвитку; формування початкових загально-трудових умінь та навичок, здатності до взаємодії з іншими в процесі діяльності, виховання загальної культури праці шляхом залучення до посильних видів трудової діяльності посильних видів трудової діяльності. Результат - сформоване відношення до себе, суспільства і професійної діяльності

П. Розвідувально-пошуковий етап: 5-7 класи. Передбачає: формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю; систематичне ознайомлення з поширеними професіями; формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості; консультування відносно вибору профілю подальшої освіти та трудової діяльності (навчальних закладів, факультативів, спецпредметів, гуртків, секцій); створення умов для розвитку здібностей в різних видах трудової (та наближеної до професійної) діяльності; формування загальнотрудових умінь. Результат - вибір напрямку (профілю) продовження освіти в старших класах та сфери самореалізації.

ІІІ. Базовий (визначальний) етап: 8-9 (8-11) класи. Передбачає: вивчення наукових основ вибору професії (класифікаційних ознак професій, їх вимог до людини, основних професійно-важливих якостей, правил вибору професії); оволодіння методиками самопізнання, самооцінки, розвитку індивідуальних професійно-важливих якостей; формування уміння співставляти вимоги професій з власними можливостями та кон'юнктурою ринку праці; створення умов для професійної проби в різних видах професійної (чи наближеної до професійної) діяльності; консультування відносно вибору професії та навчального закладу. Результат - сформованість особистісно-значимого змісту вибору професії, стійкої професійної спрямованості (професійних намірів, планів оволодіння професією, професійної перспективи).

Професійний період включає етапи професійного навчання та адаптаційний.

IV. Етап професійного навчання: професійний навчальний заклад (10-11 класи, при наявності професійної підготовки). Передбачає: оволодіння професійними знаннями, уміннями, навичками; адаптацію до навчального закладу і нового соціального статусу; формування професійної мобільності, готовності до продовження професійної освіти і самовдосконалення, професійних інтересів; розвиток професійно важливих якостей; уточнення подальших професійних планів і професійної перспективи. Результат – конкурентоспроможний спеціаліст на ринку праці , готовий до активної професійної діяльності.

V. Адаптаційний етап: професійна діяльність. Передбачає: створення умов для професійного зростання, повноцінної самореалізації особистості в професійній діяльності; адаптацію до трудового колективу, професії і нового соціального статусу; формування психологічної готовності до зміни професії та переорієнтації на нову діяльність. Результат – повноцінна реалізація можливостей особистості в професійній діяльності.