1.Етика бізнесу, як наукова дисципліна, предмет її дослідження. Етика бізнесу - це сукупність правових і етичних норм і правил, що визначають відносини між суб'єктами підприємницької діяльності, також між підприємцями і органами управління, що здійснюють регулювання підприємницької діяльності; судовими органами; споживачами продукції; суспільством в цілому. Загалом етика бізнесу досліджує безособистісні, практичні відносини людей з метою їх гармонізації, гуманізації, узгоджує їх з моральними вимогами. Етика бізнесу — складова етики ділових відносин, яка досліджує особливості функціонування і розвитку моралі у сфері підприємницької, комерційної діяльності і формулює для цієї сфери відповідні рекомендації.  Функціонування етики бізнесу пов'язане з неоднозначним трактуванням такої філософської проблеми, як сумісність (несумісність) бізнесу і моралі, а відповідно, і науки про неї. Предмет етики бізнесу і її значення Етика бізнесу послуговується основними принципами загальної теорії моралі, загальнолюдськими цінностями, які ця теорія обґрунтовує і захищає. Оскільки підприємницька діяльність породжує специфічну мораль, то етика бізнесу досліджує насамперед цю специфіку. Вона не просто констатує факти, явища, процеси у бізнесовому середовищі, а всебічно аналізує підприємницьку мораль, яка постає в домінуючій громадській думці представників бізнесу, а також моральність у цій сфері (типові реальні стосунки людей) крізь призму відповідності їх уселюдським моральним нормам. Предмет етики бізнесу розглядає  1)взаємозв'язок цілей і засобів підприємництва,  2)вплив дій підприємця на своє становище і становище працівників фірми, суспільства;  3)дослідження моральних аспектів законодавства у сфері праці, трудових відносин і розподілу суспільного продукту; 4)виміри справедливості конкретних законодавчих актів і норм; 5)забезпечення гармонійного співвідношення інтересів власника й інвестора, роботодавця і працівника, замовника і постачальника, фірми і споживача; 6)відносини малих і великих фірм; 7)конкуренція; 8)ціноутворення; 9)правдивість реклами; 10)збереження навколишнього природного середовища.  Попри безумовну формальність, нерідко імперативність своїх положень, етика бізнесу має бути особливо динамічним феноменом, щоб не тільки не гальмувати процеси у сфері бізнесу, а й стимулювати їх розвиток у напрямі утвердження все вищого рівня справедливості і гуманізму. Моральні аспекти бізнесу на макрорівні залежать від держави, її міжнародних зобов'язань, на мікрорівні - від підприємця, культури внутріфірмової поведінки. Це зобов'язує етику бізнесу приділяти особливу увагу особі керівника (менеджера), оскільки людина, яка займається бізнесом є не тільки особистістю і громадянином, а й керівником певних груп людей, що накладає на неї додаткові обов'язки. Досліджуючи ці обов'язки, а також необхідні для їх реалізації умови, етика бізнесу аналізує типові ситуації крізь призму основних своїх принципів і вимог. Багато уваги приділяє вона тим аспектам відносин бізнесу і суспільства, які за певних умов можуть завдати шкоди людям, породжувати несправедливість або деградацію особистості. Наприклад, вона не може залишитись байдужою до такої проблеми, як участь відомих спортсменів у створенні іміджу підприємств, які виробляють слабоалкогольну продукцію, до чи після спортивних телепрограм тощо. Це означає, що етика бізнесу не може залишити поза увагою соціальний аспект цієї діяльності. З'ясовує та аналізує вона й основні типи моральних проблем, перед якими опиняються підприємці, моральні аспекти прийняття ділових рішень на мікро- і макрорівнях Формування високої підприємницької моралі передбачає підпорядкування індивідуальних дій загальнолюдському стандарту відносин у сфері бізнесу.

2. Виникнення етики бізнесу, її формування та розвиток.

Етика бізнесу - ділова етика, що базується на чесності, відкритості, вірності даному слову, здатності ефективно функціонувати на ринку у відповідності з чинним законодавством, встановленими правилами і традиціями.  Існує дві основні точки зору на співвідношення загальнолюдських етичних принципів та етики бізнесу:  1) правила звичайної моралі до бізнесу не ставиться, або ставляться у меншій мірі. Ця точка зору відповідаєконцепції так званого етичного  релятивізму, згідно з якою для кожної референтної  групи (тобто групи людей, на думку яких про своє  поведінці орієнтується даний суб'єкт) характерні свої  особливі етичні норми;  2) етика бізнесу заснована на загальних універсальних етичних нормах (бути чесним, не завдавати шкоди, тримати слово і т.п.), які конкретизуються з урахуванням специфічної соціальної ролі бізнесу в суспільстві.  Теоретично більш правильною вважається друга точка зору.  Система норм і правил, прийнята в даний час у світовому бізнесі, не виникла в готовому вигляді. Вона складалася протягом тривалого історичного періоду, у міру розвитку цивілізації, на основі ненавмисного проходження людей певним традиціям і звичаям. Первинні основи професійної етики були закладені в період розквіту античних цивілізацій. Звідти беруть свій початок, наприклад, професійна клятва Гіппократа, правила і норми торгівлі, в тому числі - (що особливо важливо для ситуації у вітчизняному бізнесі) уявлення про важливість дотримання договорів. Однак у духовному світі людини античної та середньовічної культур, заснованих на насильницькому примушенні людини до продуктивної праці, не було місця уявленням про зв'язок між працею і власністю, багатством. Більше того, вони мислилися як окремі, навіть протилежні елементи людського життя.  Проблеми етики бізнесу мають настільки ж давню історію, як і підприємництво. Проте особливої ​​гостроти вони набули в наш час, коли ринок сильно змінився, з жорстокою стала найжорстокішої конкуренція. Зараз в усьому світі питання етики ділових відносин широко досліджуються, служать предметом наукових дискусій і форумів, вивчаються у багатьох вищих та середніх навчальних закладів, що забезпечують підготовку кадрів для ринку праці. 

3. Ринок та моральні цінності сучасного ринку. Проблема «чесної» конкуренції.

Як не дивно, але в умовах ринкової економіки обов'язковим є таке поняття, як воля. Воля припускає, що люди будуть свідомо, без тиску робити свій вибір, а також добровільно підуть на самообмеження. У процесі ринкової купівлі-продажу основним є компроміс між продавцем і покупцем. Крім того, ринкова економіка — це унікальний механізм, що дозволяє за допомогою конкуренції перетворити егоїстичні інтереси на суспільне благо. Ставлення до грошей повинне доходити практично до неповаги до них, неприйнятним є ставлення до них як до ідола, якому потрібно сліпо поклонятися. Гроші — це засіб для досягнення поставленої мети, не більше. Відсутність культу грошей робить підприємця вільним і розкріпаченим, дає можливість іти на розумний ризик. Нові цілі, прагнення до розв'язання чимраз масштабніших і складніших завдань — ось запорука успіху. Бізнес — це азарт, рух, процес, невмируще почуття здорового честолюбства. Чесність, щирість, сумлінність, відкритість — непорушні атрибути ділових взаємин. Найменша пляма на репутації бізнесмена може призвести як мінімум до фінансових втрат, як максимум — до банкрутства. В умовах здорової конкурентоспроможності чесним бути вигідно. По-перше, із чесним бізнесменом хочуть співпрацювати багато фірм, як солідних, так і молодих, здатних внести в Ділову практику щось нове й оригінальне. По-друге, на сторожі чесної конкуренції стоять численні союзи, гільдії й асоціації, що уповноважені займатися. Будь-який чесний бізнес, незалежно від його масштабності, гідний похвали. Бізнес у будь-якій сфері діяльності престижний, якщо він працює на благо покупців. В основі такого підходу лежить впевненість у собі й у своїх силах, а також високий професіоналізм. Важлива свідомість і дотримання принципу: досягнення успіхів у бізнесі не повинне будуватися на руйнуванні навколишнього середовища. Важливим є виконання одного з основних правил ринкової економіки — у розподілі прибутку повинні брати участь усі, хто брав участь у його створенні.

Чесна” конкуренція в сучасному економічному середовищі. У міжнародному підприємництві вже давно сформувалися певні правила «ринкової гри», тобто в практиці підприємців існує загальноприйняте поводження на ринку. Правила такої гри не виходять за рамки етичного поводження ділових партнерів, хоча з боку вони можуть когось образити. Наприклад, у сфері підприємництва вироблені свої правила гри, які чимось нагадують гру в покер, де гравець намагається блефувати, тобто, простіше кажучи, бреше Але цю неправду не можна назвати тією неправдою, як розуміємо її ми, оскільки кожен учасник гри, по-перше, теж блефує, по-друге, усі гравці знають, що прямодушність і відвертість тут неприйнятні. У покері, як і в бізнесі, сильним є елемент випадковості, але в результаті переможцем стає той, хто грає з незмінною майстерністю. Виграє той. хто досконально знає правила гри, уміє глибоко проникнути в психологію партнера, має залізну витримку й здатність миттєво й ефективно реагувати на будь-яку ситуацію, що обіцяє виграш, яку мило надала фортуна Блеф гравців не зазнає осуду, тому що «брехня» заради виграшу вважається цілком правомірною, адже в грі кожний грає сам за себе. Непогана карточна комбінація на руках — не половина перемоги Гра закликає обережно, недовірливо ставитися до партнера, ігнорує претензії на дружбу. В основі гри лежить хитрий розрахунок, навмисне приховання справжньої сили й намірів. Не можна засуджувати покер за його правила, тому що в будь-якій грі, чи то фехтування, чи шахи, є обманний хід, удаваний випад. Так само не можна засуджувати правила гри, складені у сфері підприємництва. Ляже поняття «справедливо» і «несправедливо» трактуються тут зовсім не так, як трактувалися б суспільною мораллю. Бажаючи процвітати в бізнесі, потрібно навчитися долати перешкоди, домагатися бажаних результатів напівправдою і недомовками, якщо є необхідність — вводити конкурента в оману. Витончена гра й блеф — ось та комбінація умов, що допомагає домогтися успіху, заробити капітал і прорватися до влади. Що ж до етики в конкурентній боротьбі, то вона повинна бути чесною, шахрайство неприпустиме. Підприємець, який веде «брудну гру», ніколи не досягне успіху, у нього не буде доброго й гідного партнера. Авторитет підприємця — успіх його бізнесу. А завоювання авторитету — довгий, складний і трудомісткий процес. Можна обдурити замовника один раз, але навряд чи вдасться «провернути» таку ж справу вдруге. Скривджений замовник поділиться результатами угоди з іншими підприємцями, і навряд чи хто-небудь із них захоче бути обманутим А з таким ставленням навряд чи до підприємця-шахрая потечуть численні замовлення, що обіцяють солідні доходи. Прогноз такий: фірма-шахрай дуже швидко розвалиться, тому що співпрацювати з нею ніхто не буде.