
- •Рівненський державний гуманітарний університет
- •Кафедра загальнотехнічних дисциплін, технологій та цивільної безпеки
- •Лабораторні роботи з основ охорони праці
- •Лабораторна робота №1
- •Складання акту про нещасний випадок.
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Рекомендована література
- •Пояснення щодо заповнення акта за формою н-1
- •Класифікатори
- •Лабораторна робота №2
- •I. Обґрунтування досліджень
- •II. Обладнання, прилади і матеріали
- •III. Порядок проведення роботи
- •3. Вимірювання параметрів мікроклімату у повітрі робочої зони
- •3.1.Вимірювання температури повітря
- •3.2 Визначення вологості повітря
- •Результати вимірювання відносної вологості психрометром
- •3.3. Вимірювання атмосферного тиску
- •3.4. Вимірювання швидкості руху повітря
- •Результати вимірювання швидкості руху повітря кататермометром
- •3.5. Визначення комфортних умов праці
- •Порівняння отриманих параметрів повітряного середовища
- •IV Довідковий матеріал
- •V Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 Дослідження освітленості навчальних приміщень.
- •Теоретичні відомості
- •Прилади, що застосовуються для вимірювання освітленості
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №4 Вимірювання опору захисного заземлення
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •1. Метод амперметра і вольтметра.
- •2. Метод трьох вимірювань.
- •Метод безпосереднього вимірювання опору заземлення приладом м416 поданий в інструкції до приладу.
- •Лабораторна робота №5 Надання долікарської допомоги
- •Теоретичні відомості
- •Отруєння харчовими продуктами
- •Отруєння грибами
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння нікотином
- •Термічні опіки
- •Сонячний удар
- •Перша допомога при відмороженнях
- •Втрата свідомості
- •Розтягування зв’язок і м’язів, вивихи суглобів
- •Ураження електричним струмом
- •Кровотечі
- •Переломи
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 6 Вивчення технічних засобів гасіння пожежі
- •Теоретичні відомості
- •Хімічно-пінні вогнегасники
- •Вогнегасники повітряно-пінні
- •Вогнегасники вуглекислотні
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
Результати вимірювання відносної вологості психрометром
Прилад |
tс |
tв |
Pн |
Pнв |
α |
Pб |
Pп |
φрозр |
φтабл |
φном |
Августа |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Ассмана |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Висновок:
3.3. Вимірювання атмосферного тиску
Вимірювання здійснюється за допомогою барометра-анероїда типу БАММ. Шкала барометра проградуйована в кілопаскалях (кПА), тобто 101,3 кПА=760 мм рт. ст., або 1 мм рт. ст. = 133,3 Па
3.4. Вимірювання швидкості руху повітря
Вимірювання рухливості проводиться індукційним (від 2 до 30 м/с), ручним крильчатим АСО-3 (від 1 до 5 м/с), чашковим МС-13 анемометрами (від 1 до 20 м/с), можливий також цифровими портативними анемометрами з автономним живленням: TMA10 - з виносною прецизійною крильчаткою, Windscribe - ультразвуковий, SKYWATCH Xplorer - крильчатого типу, а також кататермометрами: циліндричним, кульковим (від 0,1 до 2 м/с).
а) методика вимірювання рухливості повітря анемометрами.
Вимірювання швидкості руху повітря анемометром (чашковим або крильчастим). Ознайомитися з будовою і принципом дії анемометра (чашкового або крильчастого).
Зняти початкове показання приладу за всіма трьома шкалами (тисячі, сотні, десятки).
Помістити анемометр у потік повітря на відстані 0,5 - 0,7 м від вентилятора (або рушія повітря).
Увімкнути одночасно анемометр і секундомір.
Через 60 с вимкнути одночасно анемометр і секундомір. Зняти показання. Дослід повторити три рази.
Полічити кількість поділок анемометра і, що припадають на одиницю часу:
(5)
де N0, N - початкове і кінцеве позначення анемометра відповідно;
t - час дослідження заміру, с.
Висновок:
Якщо вимірювання швидкості повітря проводиться за допомогою індукційного анемометра, то зняття результатів проводиться безпосередньо з шкали в м/с. Якщо приміщення або кабіна не обладнані вентиляцією, тоді потрібно користуватись кататермометром.
б) методика вимірювання швидкості руху повітря кататермометром.
Кататермометр (що називається ще тепловим анемометром) - це спиртовий термометр з циліндричним (рис. 2, ж) або кульовим (рис. 2, л) резервуаром у нижній частині, що переходить у капіляр із розширенням у його верхній частині.
Шкала кататермометра проградуйована від 35 до 38 °С (у приладі з циліндричним резервуаром) і від 33 до 40 °С (у приладі з кульовим резервуаром); середня точка шкали 36,5 °С.
Перед вимірюванням прилад нагрівають у воді з температурою 65 - 75 °С. Потім виймають із води, насухо витирають і вміщують на робоче місце. Принцип роботи приладу ґрунтується на оцінці охолодної здатності повітря в деякому інтервалі температур.
Швидкість руху повітря, одержану за допомогою кататермометра, визначають за виразом:
(5)
де f - тепловіддача кататермометра;
∆t - різниця між середньою температурою інтервалу кататермометра і температурою оточуючого середовища;
А = 0,205, В = 0,385.
(6)
де F - фактор кататермометра, тобто втрата приладом теплоти в мілікалоріях із кожного квадратного сантиметра його поверхні при охолодженні з 38 до 350С, F = 620 мкал/см, (встановлений заводом, який виготовляє прилад);
τ - час охолодження кататермометра з 38 до 35 0С.
(7)
де t1 - температуро середовища до початку виміру;
t2 - температуро середовища в кінці виміру.
(8)
Знаючи відношення можна визначити швидкість руху повітря за дод. З
Таблиця 4