- •Лабораторний практикум
- •Загальні методичні вказівки
- •Під час проведення лабораторних робіт з використанням еом студентам забороняється:
- •Лабораторна робота № 1 визначення коефіцієнта стисливості та динамічної в’язкості природного вуглеводневого газу
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Теоретична частина
- •1.3 Порядок проведення розрахунків
- •1.5 Контрольні запитання:
- •Лабораторна робота №2 визначення коефіцієнта гідравлічного опору при русі газу в свердловині
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Теоретичні відомості
- •2.3 Порядок проведення розрахунку
- •2.4 Варіанти завдань:
- •2.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 3 гідравлічний розрахунок простих трубопроводів при русі нафти
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Теоретичні відомості
- •3.3 Порядок проведення розрахунків
- •3.4 Варіанти завдань:
- •3.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4 моделювання процесу дроселювання при видобуванні нафти і газу
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Теоретичні відомості
- •4.3 Порядок проведення розрахунків
- •4.4 Варіанти завдань
- •4.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 моделювання процесу ежекції рідин і газів у процесі нафтогазовидобування
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Теоретичні відомості
- •5.3 Порядок проведення розрахунків
- •5.4 Варіанти завдань
- •5.5 Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6 розв’язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь в ході прогнозування показників розробки нафтових і газових родовищ
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Теоретичні відомості
- •6.3 Порядок проведення розрахунків
- •Лабораторна робота № 7 розв’язування нелінійних алгебраїчних рівнянь при моделюванні багатофазної фільтраціі флюїду в пористому середовищі
- •7.3 Порядок проведення розрахунків
- •Лабораторна робота № 8
- •Застосування диференціальних рівнянь та їх систем при математичному моделюванні технологічних процесів нафтогазовидобування
- •8.3 Порядок проведення розрахунку
- •8.4 Варіанти завдань
- •8.5 Контрольні запитання
- •9.1 Мета роботи
- •9.2 Теоретичні відомості
- •9.3 Порядок проведення розрахунку
- •Лабораторна робота № 10 статистичний аналіз зв’язків результатів експериментів
- •10.3 Порядок проведення розрахунків
- •10.4 Варіанти завдань
- •10.5 Контрольні запитання
- •Перелік рекомендованих джерел
3.3 Порядок проведення розрахунків
Розрахунки проводимо за наступною схемою:
задаємося внутрішнім діаметром труби di [м], витратою нафти Q[м3/c];
визначаємо швидкість руху рідини у трубопроводі:
.
(3.1)
визначаємо число Рейнольдса
.
(3.2)
де
- коефіцієнт кінематичної в’язкості
нафти, [м2/с];
-
коефіцієнт динамічної в’язкості нафти,
, [Па∙с];
- густина нафти, [кг/м3].
визначаємо коефіцієнт гідравлічного опору труб:
ламінарний режим руху:
,
;
(3.3)
турбулентний режим руху (зона гідравлічно-гладких труб):
,
;
(3.4)
зона змішаного опору:
; (3.5)
зона квадратичного опору:
. (3.6)
де
- еквівалентна шорсткість труб.
обчислюємо втрати тиску на тертя:
. (3.7)
де L – довжина трубопроводу, м;
- будуємо графічні залежності:
3.4 Варіанти завдань:
Густина нафти
Коефіцієнт динамічної
в'язкості нафти
Довжина трубопроводу
Коефіцієнт шорсткості
матеріалу труб
Внутрішній діаметр трубопроводу
Витрата рідини
3.5 Контрольні запитання
Як змінюється швидкість руху рідини і тиск при зміні перерізу трубопроводу?
Чому тиск в кінці трубопроводу і на початку не однаковий? Чим це пояснюється?
Наведіть і поясніть залежність для визначення числа Рейнольдса при русі рідини.
За якою залежністю розраховуються втрати тиску на тертя?
Охарактеризуйте режими руху рідини.
Лабораторна робота № 4 моделювання процесу дроселювання при видобуванні нафти і газу
4.1 Мета роботи
Ознайомитись з процесом руху рідини і газу через дросель. Навчитись моделювати процес дроселювання та визначати його основні характеристики з використанням 3D моделювання.
4.2 Теоретичні відомості
Дроселювання природних газів - це процес розширення газу при проходженні його через дросель (місцевий гідравлічний опір), яке супроводжується зниженням тиску та зміною температури. Явище зміни температури газу при його адіабатному розширенні носить назву дросель-ефекту, або ефекту Джоуля-Томпсона. Якщо значення коефіфцієнту Джоуля-Томпсона εі>0 - то газ в процесі дроселювання охолоджується. У випадку, коли εі<0 - газ нагрівається. Коли ж εі=0 - температура газу в процесі дроселювання не змінюється і це значення температури називається точкою інверсії.
В більшості випадків газ в процесі дроселювання охолоджується, а рідина - нагрівається.
Штуцер - регулюючий пристрій, що забезпечує дроселювання потоку внаслідок зміни площі прохідного перерізу. Нерегульований штуцер представляє собою діафрагму або коротку втулку (насадку) з малим отвором (рисунок 4.1). Регульований штуцер характеризується еквівалентним діаметром циліндричного отвору. На практиці діаметр дроселя вибирають в залежності від необхідного перепаду тиску та пропускної здатності отвору.
Рисунок 4.1 - Принципова схема встановлення дроселя у трубопроводі
Штуцер - регулюючий пристрій, що забезпечує дроселювання потоку внаслідок зміни площі прохідного перерізу. Нерегульований штуцер представляє собою діафрагму або коротку втулку (насадку) з малим отвором. Регульований штуцер характеризується еквівалентним діаметром циліндричного отвору. На практиці діаметр дроселя вибирають в залежності від необхідного перепаду тиску та пропускної здатності отвору.
Дроселювання газу використовується для скраплювання і глибокого охолодження газів. Останнє здійснюється на устаткуванні низькотемпературної сепарації при промисловій підготовці газу до подальшого транспортування. Крім того, дроселювання газу застосовується при трубопровідному транспортуванні природних газів – для регулювання тиску і зміни витрати газу. Дроселювання газу може спричинити обмерзання запірних, регулювальних і вимірювальних пристроїв, а також утворення в газопроводах газових гідратів. Внаслідок дроселювання температура газу в магістральних газопроводах може опускатися нижче температури навколишнього середовища. Дроселювання використовується в осьових вентиляторах за рахунок зміни кута нахилу лопаток. Це дозволяє керувати потоком газу.
