10

2012/2013н.р.

Тема: Українська державність в 1917-1921 рр

1. Центральна Рада.

2. Гетьманська держава П.Скоропадського.

3. Директорія УНР.

4. ЗУНР.

5. Політика «воєнного комунізму».

6. Причини поразки, значення та уроки української революції.

Рекомендована література :

1. Історія України. Навчальний посібник для студентів неісторичних спеціальностей – К., 1998, с. 215-275

2. Лановик Б.Д. Історія України. – К.,1999, с. 271-327

3. Субтельний О. История Украины.- К.,1994, с. 437-479

4. Савченко Н.Н., Филиппенко Р.И. Учебное пособие "История Украины: конспект лекций" для студентов - X.: Изд-во НФАУ, 2002. – с.104-116

1. Центральна Рада

Передумови української революції 1917-21 рр.:

• залежне становище України та великодержавна політика щодо неї з боку Росії;

• важке соціальне становище населення;

• послаблення Росії та Австро-Угорщини наслідок Першої світової війни;

• Лютнева демократична революція 1917 р. в Росії, в результаті якої було повалено самодержавство та утворено Тимчасовий уряд;

• Піднесення українського національно-визвольного руху;

• Формування національних органів влади.

4 (17) березня 1917 р. представники українських політичних партій та громадських організацій утворили Українську Центральну Раду (УЦР) на чолі з Грушевським, яка спочатку мала статус органу представницької демократії.

С клад УЦР

Автономісти самостійники

6-8 квітня 1917 р. відбувся Український національний конгрес, на якому були розв’язані такі питання:

- обрано курс на національно-територіальну автономію у складі федеративної демократичної республіки Росії;

- УЦР визнано представницьким законодавчим органом України, розширено її склад;

Початок формування української армії:

• березень – квітень – створення перших українських полків ім. Б.Хмельницького та П.Полуботка;

• створено Український військовий комітет на чолі з С.Петлюрою;

• створюються перші підрозділи Вільного козацтва.

І-й універсал – 10 (23) червня 1917 р. Основні положення:

- проголошення автономії України;

- УЦР ставала вищим органом законодавчої влади в Україні;

Створено перший український уряд – Генеральний секретаріат на чолі з В.Винниченко.

Тимчасовий уряд направив до Києва делегацію з метою взяти під власний контроль процеси, що відбуваються в Україні. Результатом переговорів став ІІ Універсал - 3 (16) липня 1917 р. Основні його положення:

• тимчасовий уряд затверджує склад Генерального секретаріату;

• відмова від самочинного проголошення автономії до Всеросійських Установчих зборів;

• формування українських військових частин під контролем російського командування.

Наслідком було досягнення компромісу між ЦР та тимчасовим урядом.

Проти ІІ Універсалу виступили самостійники на чолі з М.Міхновським, але їх виступ був швидко придушений.

Компроміс між ЦР та Тимчасовим урядом тривав недовго. Вже в липні 1917р. Тимчасовий уряд направляє Генеральному секретаріату «Тимчасові інструкції», згідно з якими права ЦР були значно звужені.

25 жовтня (7 листопада) 1917 р. в результаті збройного повстання більшовиків в Петрограді Тимчасовий уряд був повалений, в Росії встановлена радянська влада. (ЦР засудила більшовицький переворот). Першими декретами радянської влади стали Декрет про мир та Декрет про землю.

29-31 жовтня була зроблена невдала спроба встановлення радянської влади у Києві,

7 (20 листопада) 1917 р. – ІІІ Універсал. Основні положення:

- проголошена УНР у складі федеративної Росії;

- скасування права на поміщицькі землі нетрудових господарств;

- земля має перейти до народу без викупу;

- введення 8-годинного робочого дня, встановлення державного контролю за виробництвом;

- підтримка мирних переговорів для закінчення війни;

- скасування смертної кари, амністія політичним в’язням;

- проголошення демократичних свобод;

- визнання прав національних меншин.

Перша радянсько - українська війна

У грудні 1917 р. у Києві, а потім продовжив роботу в Харкові І Всеукраїнський з’їзд Рад, який проголосив радянську владу в Україні, обрав Центральний виконавчий комітет рад України на чолі з Ю.Медведєвим (пізніше його очолив В. Затонський) та уряд Народний секретаріат на чолі з Артемом (Ф.Сергєєвим).

4 грудня 1917 р. видано Маніфест до українського народу, підписаний В.Леніним та Л.Троцьким. Маніфест в ультимативній формі вимагав від ЦР не пропускати через Україну білогвардійські війська на Дон, розформувати загони Червоної гвардії та ін.

5 грудня ЦР відхиляє ультиматум в результаті чого починається війна.

Радянські війська захопили Харків, Катеринослав, Олександрівськ, Одесу, Миколаїв, Херсон, Маріуполь.

9 (22 січня) 1918 р. – проголошення ІУ Універсалу:

- УНР проголошена самостійною, незалежною, вільною державою;

- початок самостійних мирних переговорів;

- проголошена програма соціально-економічних перетворень;

29 січня у Києві відбулося більшовицьке повстання на заводі «Арсенал»та бій під Крутами між радянськими військами та загоном українських добровольців.

26 січня 1918 р. радянські війська вступили до Києва.

Центральна Рада вступає в переговори з Німеччиною та її союзниками, які закінчилися укладенням Берестейського мирного договору (9 лютого 1918 р.). Основні його умови:

• завершення стану війни та відмова від взаємних територіальних претензій;

• зобов’язання з боку України надати країнам Четверного союзу продовольчу допомогу;

• країни Четверного союзу надають військову допомогу ЦР у боротьбі з більшовиками.

Значення миру:

• з одного боку Україна визнана на міжнародній арені;

• з іншого – потрапляє в залежність від німецької сторони;

18 лютого 1918 р. 450-тисячна армія Четверного союзу та військ ЦР починає наступ, внаслідок якого радянські війська вигнані з України, до Києва повертається ЦР.

Проте скоро німці почали виявляти незадоволення неспроможністю ЦР навести порядок в країні та виконувати свої зобов’язання щодо мирної угоди, почали втручатися у внутрішні справи УНР.

Причини падіння ЦР

Внутрішні чинники

Зовнішні чинники

складні умови діяльності – господарська руїна, безладдя, анархія; неспроможність запропонувати програму, яка згуртувала б усі верстви населення; невдоволення політикою ЦР заможних верств населення (підприємців, поміщиків, заможних селян); ілюзорна віра в демократичну федерацію народів Росії, надія на примирення з більшовиками; непослідовність, нерішучість у вирішенні нагальних соціально-економічних проблем, зокрема зволікання з проведенням аграрної реформи; нехтування необхідністю створити регулярну боєздатну українську армію; наявність суперечностей всередині ЦР

байдужість країн Антанти до долі України; фактична окупація німецькими військами території України, конфлікт ЦР з окупаційною адміністрацією; ідеологічний та військовий тиск з боку більшовиків;