Однорідні та неоднорідні означення

Необхідно навчитися розрізняти однорідні та неоднорідні означення. Означення є однорідними, якщо: перелічуючи ознаки предмета, вони характеризують його з одного боку, виражаючи ознаки одного порядку (розмір, форма, колір, матеріал, оцінка тощо): У садку стояв високий, розлогий та густий клен. (О.Кониський.) Гомін чувся неласкавий, сердитий. (Б.Грінченко.) З другої хати доносилася сумна, журлива пісня. (Панас Мирний.); за умови характеристики предмета з різних сторін вони все ж можуть бути об’єднані спільною ознакою (подібністю враження, причиновим зв’язком): Бережу старе, зелене фото. (П.Перебийніс.) Була темна, осіння ніч. (М.Коцюбинський.) Все було окутане чорною, непроглядною тьмою. (О.Гончар.); означення є художніми (тобто епітетами): Ніч чорна людей всіх потомлених скрила під чорні, широкії крила. (Леся Українка.) Розпущу на широкому тлі свої крила широкі, відважні і на землю згори подивлюсь! (В.Чумак.); кожне наступне означення пояснює або підсилює попереднє: Сніг лежить білий, сріблястий. (Ю.Яновський.) Настав похмурий, задушливий вечір. (М.Старицький.)

81. Прочитати, дотримуючи правильної інтонації. Переписати. позначити в реченнях пунктограму “розділові знаки між однорідними членами речення”. Обгрунтувати вживання розділових знаків у реченнях.

І. Розлігся на землі зелений літній день. (М.Рильський.) Осів тихий, зоряний вечір. (С.Васильченко.) Все приймало незвичайний, казковий характер. (М.Коцюбинський.) У високе блакитнеє небо на яскраві зірки подивись. (В.Чумак.) Місяць під темним крилом ночі зразу ожив і засвітився білим, чарівним огнем. (С.Васильченко.) Нап’юся ще солодкого настою тих молодих вишневих вечорів. (Л.Костенко.) Аж ось наступила темна, глуха ніч. (П.Куліш.) Насунулась важка червона хмара. (Леся Українка.) І тиха, щемлива сльозина розтане в зіницях моїх. (П.Перебийніс.) Я люблю гордий шум рідних київських вулиць зелених. (В.Сосюра.) Набачився ланів зелених, золотих, набачився, надихався, напився. (Олександр Олесь.) Непривітний жовтогарячий світ миготів по хаті, слався по полупаних стінах. (Панас Мирний.) Паленіють яблука червоні на крихкому талому снігу. (П.Перебийніс.) Це був веселий сліпий дощик! (О.Іваненко.)

ІІ. Над тихою святковою землею високими золотими мазками починається ранок. (М.Стельмах.) Знов прийшов рум’яний тихий вечір. (В.Сосюра.) Густий осінній туман встає над лісом вечірньою добою. (І.Нечуй-Левицький.) Щемливо пахнуть сивим чебрецем засмучені осінні вітровії. (П.Перебийніс.) Море стелеться чорним, важким оксамитом, небо чорне і хмарне тяжіє вгорі. (Леся Українка.) Круг них усе їжився височенний, цупкий, жовтий комиш. (М.Коцюбинський.) А за першими теплими грозами знов повернеться клин журавлів. (В.Раєвський.) У небі народилася соната від ніжного пташиного крила. (В.Грінчак.) Твори, пиши, утверджуй знову й знову своє величне, особисте “я”. (Л.Андрела.)

82. Переписати речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Позначити в реченнях пунктограму “розділові знаки між однорідними членами речення”. Однорідні означення підкреслити.

І. Зійшла зелена вольна рута на українському лану. (А.Малишко.) Я стримаю серце своє українське розхристане серце. (В.Сосюра.) Буде правда цвісти на вкраїнській осяяній ниві. (Б.Грінченко.) Розправить крила молоде безсмертне плем’я України! (О.Гончар.) Молода українська вода набирає цілющої сили! (В.Женченко.) Із нутра стала підніматись якась могуча міцна сила. (С.Васильченко.) Раптом луною вдарила в усі кутки багатоголоса урочиста хвилююча пісня. (С.Васильченко.) І шовкова пісня колоскова материнська ожива в мені. (А.Малишко.) Лунає красивий кришталевий якийсь іскристий голос. (О.Гончар.)

ІІ. Оксамитний холоднуватий вечір ворушиться навколо нас. (М.Стельмах.) Я пропливаю морями тихих, розпачливих дум. (М.Рильський.) Під сухою скрюченою вишнею проростають паростки нові. (П.Перебийніс.) Паленіють яблука червоні на крихкому білому снігу. (П.Перебийніс.) І лиш любов усіх єдна своїм простим звичайним словом. (Г.Коваль.) Мене шмагала мокрими крильми стихія невгамовна невблаганна. (П.Перебийніс.) Довгі плакучі трави крили тепер боки гори. (М.Коцюбинський.) Він тепер думав про свою теплу чистеньку хатку. (Б.Грінченко.) Будинки стояли гордовиті пишні недоступні. (С.Васильченко.) У тихій задушній палаті змарнований день відгорів. (П.Перебийніс.)