1. Розглянути та замалювати будову маточки, їх форми та положення зав'язі у різних рослин (Рис. 173, 174).

Рис. 173. Різні форми маточок:

З – зав’язь; Ст – стовпчик; Р – приймочка

Рис. 174. Положення зав’язі у квітці:

1-3 – зав’язь верхня; 1 – квітка підматочкова; 2-3 – квітка навколоматочкова; 4 – нижня зав’язь, утворена плодолистками і квітколожем; 5 – нижня зав’язь, утворена плодолистками, оцвітиною і тичинками; 4-5 – квітки надматочкові;

6 – напівнижня зав’язь, квітка напівнадматочкова

2. Ознайомитись із типами та видами гінецею квіток різних рослин (Рис. 175).

Рис. 175. Розрізи різних типів гінецею:

А – апокарпного (сусака); Б – власне синкарпного (беладонни); В – паракарпного (агрусу); Г – паракарпного (маку); Д.- лізикарпного (первоцвіту); 1 – стінка зав’язі; 2 – гніздо зав’язі; 3 –насінний зачаток

3. Розглянути та замалювати схему еволюції основних типів гінецею.

Схема 5. Еволюція основних типів гінецею:

1 – плодолистки ще не зімкнені; 2 – апокарпний гінецей; 3 – синкарпний гінецей; 4-6 – паракарпний;

7-8 – лізикарпний

4. Ознайомитись із одностатевими та двостатевими квітками, однодомними та дводомними рослинами (Рис. 176, 177, 178).

Рис. 176. Гарбуз звичайний (Cucurbita pepo):

1 – тичинкова квітка; 2 – зрослі тичинки; 3,4 – маточкова квітка з оцвітиною і без оцвітини; 5 - зав’язь у розрізі

Рис. 177. Береза повисла, або бородавчаста (Betula pendula):

1 – гілка влітку; 2 – гілка навесні з маточковими і тичинковими суцвіттями; 3-6 – тичинкові квітки; 7,8 – дихазії маточкових квіток зовні і зсередини; 10, 11 – прицвітні луски; 12 – плід; 13 – діаграма дихазія маточкових квіток;

14 - діаграма дихазія тичинкових квіток: А – покривна луска; Б, В – прицвітки; 15 – формули квіток

Рис. 178. Верба козяча (Salix caprea):

1 – гілка з тичинковими сережками; 2 – гілка з маточковими сережками; 3 – тичинкова квітка; 4 – маточкова квітка; 5 – коробочка; 6 – гілка з листками; 7 – формули квіток

5. Вивчити процеси мегаспорогенезу та мегагаметогенезу у рослин.

Розвиток насінного зачатка і зародкового мішка (мегаспорогенез).

Утворення яйцеклітини (мегагаметогенез). Формування насінних зачатків починається в зав’язі за рахунок локального поділу субепідермальної тканини нуцелуса. В процесі росту насінного зачатка на мікропілярному полюсі нуцелуса закладається археспорій, який буває одно- або багатоклітинним. У більшості покритонасінних він представлений двома або однією клітиною, з яких пізніше й формується материнська клітина археспорію. Інколи спочатку відбувається поділ археспоріальної клітини на парієтальну (покривну, пристінну) і спорогенну. Спорогенна клітина стає материнською клітиною мегаспор, яка зазнає редукційного поділу, при цьому утворюється чотири гаплоїдні клітини, що розташовані одна над одною у напрямку до мікропіле. Жіночий гаметофіт (зародковий мішок) формується в основному з однієї нижньої клітини, а три верхні відмирають. Зародковий мішок розвивається також за рахунок інших гаплоїдних клітин (верхньої або середніх), проте їх роль в цьому процесі невелика. Гаплоїдна клітина, що залишилася розростається до великих розмірів з утворенням мегаспори. До запилення або після нього розпочинається її проростання.

Мегагаметогенез. При проростанні мегаспори зародкового мішка гаплоїдне ядро її ділиться мітотично на два. Утворені ядра розходяться до супротивних полюсів: одне - в бік мікропіле, друге - в напрямку халази. На полюсах кожне ядро ділиться ще двічі. Таким чином, на кожному полюсі утворюється по 4 ядерні структури. Потім з кожного полюса по одному ядру мігрує до середини мегаспори, там вони зливаються утворюючи вторинне (центральне) ядро зародкового мішка з диплоїдним набором хромосом. Біля кожного ядра, що залишилися на полюсах, згущується цитоплазма, утворюючи по 3 клітини на одному і другому полюсі. Утворені клітини голі або вкриті тонкою не целюлозною оболонкою білкового походження.

Новоутворені клітини на полюсах розвиваються по-різному: з трьох клітин, що розвинулися на мікрпілярному полюсі, одна віддиференційовується в яйцеклітину, а дві інші стають синергідами. Яйцеклітина пізніше матиме більший розмір і розвинені вакуолі; вона розташована дещо далі від пилковоходу. Яйцеклітина і синергіди становлять яйцевий апарат.

Одночасно на халазному полюсі формується три гаплоїдні клітини, які називають антиподами. Роль антиподів остаточно не з'ясовано, але дехто гомологізує їх із заростком або другим архегонієм.

Стан зародкового мішка, в якому відбулося віддиференціювання яйцеклітини, синергід, антиподів і вторинного ядра вважають повністю сформованим і підготовленим до запліднення. Формування зародкового мішка і процес мегагаметогенезу включають й інші варіанти. Вони пов'язані із скороченням перебігу цих процесів. Виділяються ще два типи розвитку зародкового мішка, а звідси мегагаметогенезу - двоспоровий (біспоріальний) і чотириспоровий (тетраспоріальний).