Питання для самоконтролю і розвитку мислення:

1. Що являє собою андроцей?

2. Які типи андроцею за ступенем зростання тичинок між собою Ви знаєте?

3. Які бувають типи андроцей за кількістю тичинок, що більші від них?

4. З яких елементів складається тичинка?

5. Що являють собою стамінодії?

6. Що формується раніше – мікроспора чи пилинка?

7. Що являє собою мікроспора?

8. Які клітини обов’язково мають бути в пилковому зерні?

9. Що являє собою запилення?

10. Коли і при яких умовах формуюються спермії?

11. Чому з генеративної клітини утворюється саме два спермії? Яка біологічна роль сперміїв у квіткових рослин?

Матеріали та обладнання:

1. Андроцей і його типи, форми тичинок, будова та розвиток пиляка, будова пилкових зерен.

2. Мікроскопи, мікропрепарати пилкових зерен.

3. Роздатковий матеріал: гербарні зразки квіток, фіксовані квіти.

Література:

1. Васильев А.Е., Воронин Н.С., Еленевский А.Г. и др. Ботаника. Морфология и анатомия растений. – М.: Просвещение, 1988. – С. 374-377.

2. Потульницький П.М., Первова Ю.О., Сакало Г.О. Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин. – К.: Вища школа, 1971. – С. 265 - 270.

3. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка. – К.: Вища школа, 1995. – С.290-292, 302-305.

Лабораторна робота №21

Тема: Гінецей.

Мета: Вивчити будову маточки, типи та види гінецею; ознайомитись із одностатевими та двостатевими квітками, однодомними та дводомними рослинами.

Теоретичні питання:

1. Маточка, її будова, форма та пристосування до вловлювання пилку.

2. Типи та види гінецею квіток. Еволюція типів гінецею.

3. Одностатеві квітки.

4. Двостатеві квітки.

5. Однодомні рослини.

6. Дводомні рослини.

7. Процеси мегаспорогенезу та мегагаметогенезу.

8. Запліднення та розвиток зародка насінини.

Завдання:

1. Розглянути та замалювати будову маточки, їх форми та положення зав'язі у різних рослин.

2. Ознайомитись із типами та видами гінецею квіток різних рослин.

3. Розглянути та замалювати схему еволюції основних типів гінецею.

4. Ознайомитись із одностатевими та двостатевими квітками, однодомними та дводомними рослинами.

5. Вивчити процеси мегаспорогенезу та мегагаметогенезу у рослин.

Основні відомості

Маточка – основний орган квітки, що займає в ній центральне положення і складається з одного або кількох зрослих плодолистиків (мегаспорофілів), у яких формується насінний зачаток, а пізніше – зародковий мішок, що містить яйцеклітину та інші елементи, котрі в процесі запліднення несуть ознаки жіночої статі.

У маточці виділяють такі частини:

1) нижня, розширена частина – зав'язь з насінними зачатками;

2) стовпчик, який бере участь у винесенні приймочок;

3) приймочки, які пристосовані для вловлювання пилку.

Зав'язь називається верхньою, коли вона вільно сидить на квітколожі, але всі інші частини квітки розташовані нижче (жовтець, горох, злаки).

Нижня зав'язь формується тоді, коли чашолистки, пелюстки, тичинки і рідше квітколоже зростаються з її стінками, а не зросла її частина розташована зверху (яблуня, груша, соняшник, кульбаба). Якщо інші частини квітки зростаються із стінками зав'язі частково, а сама зав'язь сидить на дні глечикоподібного утворення, то її називають середньою або напівнижньою (шипшина, слива, персик).

Типи зав'язі у квіток:

а) верхня (вишня, горох);

б) нижня (яблуня, груша);

в) напівнижня (середня) (бузина, буряк).

Сукупність плодолистків або мегаспорофілів, що розвиваються у квітці називають гінецеєм. Якщо у квітці одна маточка, утворена одним плодолистком, то гінецей називають простим апокарпним (вишня, бобові). Якщо в одній квітці розвивається дві і більше маточок, то гінецей називають складним апокарпним (магнолієві, жовтцеві).

Зростання плодолистків зумовило утворення ценокарпного гінецею, який, в свою чергу, поділяється на синкарпний (зав'язь розділена справжніми перегородками – лілійні, вересові, дзвіночкові); паракарпний – представлений одногніздою зав’яззю, утвореною кількома плодолистиками, що зрослися на периферії (злакові, вербові, айстрові); лізикарпний – гінецей, який на початку розвитку має справжні перегородки зав'язі, але пізніше вони зникають (первоцвіт, гречкові, деякі гвоздичні).

Двостатеві квітки – це такі, в яких формуються обидва головні члени – маточка (маточки) і тичинки. Такі квітки характерні для переважної більшості представників капустяних (Brassicaceae), айстрових (Asteraceae), розових (Rosaceae), бобових (Fabaceae), губоцвітих (Lamiaceae), гвоздичних (Cariofillaceae), тонконогових (Poaceae), лілійних (Liliaceae) та ін.

Одностатеві квітки (тичинкові і маточкові або чоловічі та жіночі) - це такі, у яких формується лише один з головних членів – або тичинки або маточки. Характерні для представників родин гарбузові (Cucurbitaceae), букові (Fagаceae), березові (Betulaceae), деяких злакових (кукурудза - Zea mays), осокових (Cyperaceae), кропивових (Urticaceae) та ін.

Однодомні рослини – це такі, в яких чоловічі та жіночі квітки (тичинкові та маточкові) утворюються на одному екземплярі рослин. Це – представники родин гарбузові (огірки, гарбуз, диня, кавун), букові (дуб, бук, каштан їстивний), березові (береза, вільха, ліщина), деякі злакові (кукурудза). До групи однодомних рослин відносять також усі рослини, в яких формуються двостатеві квітки.

Дводомні рослини – це такі, в яких чоловічі та жіночі (тичинкові та маточкові) квітки утворюються на окремих екземплярах рослин. Дводомних рослин у природі зустрічається не багато - це, зокрема, верба (Salix), тополя (Populus), конопля (Cannabis), обліпиха (Hippophae) з родини маслинкові, кропива дводомна (Urtica dioica), шовковиця біла (Morus alba), деякі види осоки (Carex) та ялівця (Juniperus) і деякі інші.

Хід роботи: