- •Тематичний план робіт
- •Лабораторна робота №1
- •3. Виготовлення зрізів.
- •5. Методи мікроскопічних досліджень.
- •6. Виміри об'єктів під мікроскопом.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №2
- •Основні відомості
- •2. Розглянути при великому збільшенні будову стінки клітини.
- •3. Будова стінок клітин деревини сосни.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №3
- •Основні відомості
- •Цитоплазма і ядро
- •Поділ клітини
- •1. Замалювати схематичний план будови рослинної клітини, описати структуру та функції органел (рис. 10).
- •2. Розглянути та замалювати будову лейкопластів у листку традесканції.
- •3. Розглянути та замалювати хлоропласти в листку елодеї.
- •4. Розглянути та замалювати хромопласти в плодах шипшини, горобини, червоного перцю.
- •Питання для самоконтролю та розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №4
- •Основні відомості
- •Запасні поживні речовини
- •Склад клітинного соку
- •1. Виготовити препарати крохмальних зерен картоплі, рису, вівса, пшениці, гречки, кукурудзи. Провести реакцію на крохмаль йодом в розчині йодистого калію.
- •2. Виявити алейронові зерна в насінні гороху, зернівках пшениці.
- •Питання для самоконтролю та розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №5
- •Основні відомості
- •Класифікація меристем
- •Цитологічна характеристика меристем
- •Розподіл меристеми в тілі рослин
- •Напрямки поділу клітин меристеми
- •1. Ознайомитися із загальними рисами мікроскопічної будови верхівки стебла елодеї та з характерними ознаками меристеми конуса наростання.
- •2.Розглянути та замалювати фази мітозу в кінчиках кореня цибулі.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №6
- •Основні відомості
- •1. Розглянути та замалювати епідерму в листках півників.
- •2. Виготовити препарати епідермальних виростків (трихом) бульб картоплі, листків яблуні, обліпихи сріблястої, дивини звичайної.
- •3. Розглянути неозброєним оком сочевички гілок бузини, берези, вишні, бульб картоплі (рис. 26).
- •5. Розглянути неозброєним оком кірку дуба. Замалювати.
- •Питання для самоконтролю та розвитку мислення.
- •Література:
- •Лабораторна робота №7
- •Основні відомості
- •Основні тканини
- •1. Виготовити препарат поперечного зрізу черешка листка буряка. Розглянути і замалювати кутову коленхіму.
- •2. Виготовити препарат поздовжнього і поперечного зрізу стебла герані, розглянути клітини склеренхіми, замалювати.
- •Питання для самоконтролю та розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №8
- •Основні відомості
- •1. Розглянути та замалювати ситовидні трубки в стеблі гарбуза.
- •2. Розглянути та замалювати судини в стеблі гарбуза і папороті, трахеїди стебла сосни.
- •3. Розглянути та замалювати закритий колатеральний судинно-волокнистий пучок кукурудзи.
- •4. Розглянути та замалювати відкритий колатеральний судинно-волокнистий пучок соняшника.
- •Питання для самоконтролю та розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №9
- •Основні відомості
- •3. На постійних препаратах ознайомитись з будовою смоляних ходів у деревині та голчастих листках сосни (Pinus sylvestris).
- •4. Виготовити препарат залозок листка герані пахучої і розглянути їх будову.
- •5. Розглянути будову гідатоди на закінченні листкової жилки первоцвіту (Primula vernis).
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №10
- •Основні відомості:
- •1. На живих екземплярах рослин розглянути і замалювати особливості морфологічної будови кореневої системи головного кореня, кореневої системи додаткових коренів, проміжних типів кореневої системи.
- •2. Розглянути на проростках пшениці (Triticum aestivum) зони ростучого кореня.
- •3. Ознайомитись із формами коренів та типами кореневих систем на гербарних зразках рослин.
- •4. Розглянути на таблицях метаморфози коренів. Описати пристосувальний характер кореневої системи рослин.
- •5. Ознайомитись із способами галуження щільнокущових, нещільнокущових і кореневищних злаків.
- •Питання для самоконтролю та розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №11
- •Основні відомості
- •Первинна будова кореня
- •Вторинна будова кореня
- •1. Розглянути на проростках пшениці та замалювати зони кореня.
- •2. На прикладі цибулі городньої (Allium cepa) розглянути та замалювати первинну анатомічну будову кореня.
- •3. Вивчити вторинну будову кореня на прикладі гарбуза (Cucurbita pepo).
- •4. Розглянути неозброєним оком поперечні перерізи коренеплодів флоемного, ксилемного та полікамбіального типів. Замалювати схеми.
- •12, 13, 15, 16 – Пучки; 17 - камбій
- •Питання для самоконтролю та розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №12
- •Основні відомості
- •1. Розглянути й замалювати морфологічні типи стебел – за напрямом росту і положенням у просторі, ступенем опушення, формою на поперечному розрізі, ступенем здерев’яніння.
- •2. Ознайомитись із типами галуження пагонів.
- •3. Розглянути й замалювати будову бруньки. Ознайомитись із типами бруньок за призначенням, за місцем розміщення їх на тілі рослини, ступенем захищеності меристематичної зони.
- •Питання для самоконтролю та розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №13
- •Основні відомості
- •Запасання поживних речовин видозміненими пагонами
- •1. Розглянути та замалювати надземні видозміни вагонів – вуса (надземні столони), вусики, колючки, кладодії (філокладії), сукулентні форми.
- •2. На живому матеріалі ознайомитись із підземними видозмінами пагонів – кореневищами, бульбами, цибулинами, столонами. Замалювати.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №14
- •Основні відомості
- •1. Ознайомитись із морфологічною будовою простих листків – черешкового, сидячого з піхвою. Замалювати морфологічні типи простих листків.
- •2. На живих екземплярах рослин, гербарних зразках і таблицях розглянути морфологічні частини листка і характер їх зчленування між собою та із стеблом (рис. 119).
- •3. Ознайомитись із формами листкової пластинки, формами краю, верхівки, характером розчленування пластинки у простих листків.
- •4. Вивчити морфологічну будову складних листків.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №15
- •Основні відомості
- •1. Ознайомитись із розвитком листка в онтогенезі рослин та морфологічними типами листкорозташування. Замалювати схеми.
- •2. На живих екземплярах рослин розглянути морфологічні типи жилкування листків. Замалювати схеми (рис. 132, 123).
- •3. На гербарних екземплярах, таблицях і живих рослинах розглянути метаморфози листків – колючки, філокладії, вусики, ловильні апарати.
- •4. Ознайомитись із явищем гетерофілії та анізофілії у рослин (рис. 137).
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №16
- •Основні відомості
- •1. На постійному препараті розглянути будову листка рослин мезофітів на прикладі дикої редьки чи камелії.
- •2. Вивчити особливості анатомічної структури листків ксерофітів, розглянувши постійний препарат поперечного зрізу листка сосни звичайної (Pinus sylvestris). Замалювати.
- •3. На постійному препараті глечиків жовтих (Nuphar luteum) розглянути особливості анатомічної структури листків гідрофітів (повністю занурених у воду та плаваючих). Замалювати.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №17
- •Основні відомості
- •Розглянути та замалювати первинну будову стебла дводольних рослин на прикладі топінамбура (Heliantus tuberosum).
- •На прикладі пшениці (Triticum aestivum) вивчити будову стебла однодольних рослин. Замалювати і зробити позначення.
- •Ознайомитись з перехідним типом будови стебла дводольних рослин на прикладі соняшника (Heliantus annuus).
- •На прикладі льону (Linum usitatissimum) розглянути та замалювати не пучковий тип будови стебла.
- •На прикладі липи (Tilia cordata) розглянути та замалювати анатомічну будову стебла дерев’янистих рослин.
- •Розглянути на готовому препараті поперечний переріз стебла сосни (Pinus sylvestris). Замалювати схематичний сектор і зробити позначення гістологічних елементів та їх комплексів.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №18
- •Основні відомості
- •Ознайомитись із загальним планом будови квітки; основними та допоміжними її членами, типами квітколожа. Замалювати схеми.
- •Розглянути та замалювати подвійну зрослопелюсткову оцвітину дзвіночків і подвійну вільнопелюсткову оцвітину лобелії (рис. 160).
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №19
- •Основні відомості
- •1. Розглянути та замалювати схеми простих і складних моноподіальних (ботричних) суцвіть.
- •2. Ознайомитись та замалювати схеми простих і складних симподіальних (цимозних) суцвіть.
- •3. Розглянути та замалювати схему генетичної класифікації суцвіть (схема 4).
- •4. На гербарних зразках ознайомитись з різними видами суцвіть. Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №20
- •Основні відомості
- •1. Розглянути та замалювати типи андроцею та форми тичинок.
- •2. Розглянути на постійних препаратах і замалювати будову пиляка і пилкових зерен.
- •3. Ознайомитись із процесами мікроспорогенезу та мікрогаметогенезу у рослин.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №21
- •Основні відомості
- •1. Розглянути та замалювати будову маточки, їх форми та положення зав'язі у різних рослин (Рис. 173, 174).
- •2. Ознайомитись із типами та видами гінецею квіток різних рослин (Рис. 175).
- •3. Розглянути та замалювати схему еволюції основних типів гінецею.
- •4. Ознайомитись із одностатевими та двостатевими квітками, однодомними та дводомними рослинами (Рис. 176, 177, 178).
- •5. Вивчити процеси мегаспорогенезу та мегагаметогенезу у рослин.
- •Питання для самоконтролю
- •Література:
- •Лабораторна робота №22
- •Основні відомості
- •1. Ознайомитись із формами і проявами статевого процесу в рослин у вигляді гаметогамії:
- •2. Розглянути суть і значення сифоногамії, як удосконаленої форми оогамії у голонасінних та квіткових рослин.
- •3. Вивчити особливості подвійного запліднення у квіткових рослин, як найдосконалішої форми оогамії (за Кучерявою л.Ф., 2000 р.).
- •4. Ознайомитись із формами і проявами статевого процесу в рослин у вигляді агаметогамії:
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №23
- •Основні відомості
- •1. Ознайомитись із основними формами вегетативного розмноження рослин у природі.
- •2. Освоїти форми і методи штучного вегетативного розмноження рослин.
- •3. Ознайомитись із методикою мікроклонального розмноження рослин.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №24
- •Основні відомості
- •1. Ознайомитись із одноклітинними спорангіями у нижчих рослин та багатоклітинними – у вищих спорових. Розглянути міто- та мейоспори. Замалювати.
- •2. На прикладі нижчих рослин розглянути організми, що продукують зооспори, а на прикладі вищих спорових – організми, що продукують апланоспори.
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №25
- •Основні відомості
- •Розглянути та замалювати насіння і зародок дводольних рослин на прикладі квасолі.
- •Розглянути та замалювати насіння і зародок однодольних рослин на прикладі пшениці.
- •Ознайомитись із процесами формування проростків із насіння дводольних рослин на прикладі квасолі. Замалювати (рис. 205).
- •Ознайомитись із процесами формування проростків із насіння однодольних рослин на прикладі кукурудзи. Замалювати (рис. 206).
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
- •Лабораторна робота №26
- •Основні відомості
- •1. Розглянути будову оплодня та основні види соковитих плодів. Замалювати.
- •2. Ознайомитись із характерними ознаками та будовою сухих нерозкривних плодів. (рис. 213).
- •3. Розглянути та замалювати сухі розкривні плоди.
- •4. Вивчити генетичну класифікацію плодів.
- •5. Ознайомитись із будовою суплідь.
- •6. Ознайомитись із способами поширення плодів і насіння у природі (рис. 216, 217).
- •Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
- •Література:
Питання для самоконтролю і розвитку мислення:
1. Що являє собою квітка?
2. Які елементи квітки утворюють оцвітину?
3. Чим характерна проста оцвітина?
4. Які елементи обов’язково входять до складу подвійної оцвітини?
5. Що означають поняття: квітка актиноморфна, зигоморфна, асиметрична? Наведіть приклади.
6. Що являє собою діаграма квітки?
7. Якими літерами позначають члени квітки при написанні формули? Як використовують числові позначення?
8. Чи може квітка виконувати свої функції без оцвітини? Наведіть приклади.
9. Що означає поняття «редукована оцвітина»? Наведіть приклади.
Матеріали та обладнання:
1. Будова квітки, основні та допоміжні члени квітки, типи оцвітини, форми квітколожа – таблиці.
2. Живі екземпляри рослин з різними типами оцвітини: актиноморфні, зигоморфні та асиметричні квітки.
3. Муляжні та гербарні зразки рослин.
Література:
1. Васильев А.В., Воронин Н.С., Еленевский А.Т. и др. Ботаника: Морфология и анатомия растений. - 2-е изд. - М.: Просвещение, 1988. - С.359-374.
2. Григора І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М. Ботаніка. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – С.121-128.
3. Сербін А.Г., Сіра Л.М., Слободянюк Т.О. Фармацевтична ботаніка. – Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 109 – 115.
4. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка. – К.: Вища школа, 1995. – С.283-290.
Лабораторна робота №19
Тема: Суцвіття.
Мета: Вивчити морфологічну будову та класифікацію суцвіть.
Теоретичні питання:
1. Біологічна роль суцвіть.
2. Моноподіальні (ботричні) суцвіття.
3. Симподіальні (цимозні, верхоцвіті) суцвіття.
4. Прості та складні суцвіття.
5. Генетична класифікація суцвіть.
Завдання:
1. Розглянути та замалювати схеми простих і складних моноподіальних (ботричних) суцвіть.
2. Ознайомитись та замалювати схеми простих і складних симподіальних (цимозних) суцвіть.
3. Розглянути та замалювати схему генетичної класифікації суцвіть.
4. На гербарних зразках ознайомитись з різними видами суцвіть.
Основні відомості
Суцвіттям називають гілки або пагони з групою квіток, у яких звичайних вегетативних листків немає, а розвинені лише прицвітки.
За характером галуження суцвіття бувають моноподіальні (ботричні, бокоцвіті, необмежені) і симподіальні (цимозні, верхівкові, обмежені). У ботричних суцвіть цвітіння починається з нижніх квіток і йде у висхідному порядку; у цимозних суцвіть – у зворотньому.
У простих суцвіть розгалуження першого порядку завершується квітками, в складних – можуть бути ще розгалуження другого і третього порядків у вигляді вторинних суцвіть.
Прості ботричні суцвіття:
Китиця. На видовженій головній осі в пазухах прицвітків розташовані на квітконіжках приблизно однакової довжини поодинокі бічні квітки (хрестоцвіті, черемха, смородина, люпин, біла акація).
Колос. На видовженій осі в пазухах прицвітків розташовані сидячі квітки (подорожник, верба, граб).
Початок. Відрізняється від колоса потовщеною м’ясистою віссю (маточкові квітки кукурудзи, рогозу).
Щиток. Відрізняється від китиці тим, що квітконіжки нижніх квіток довші від верхніх, тому всі квітки розташовані в одній площині (груша, слива, яблуня).
Зонтик. На квітці головної укороченої осі бічні квітки відростають ніби з одного місця на квітконіжках однакової довжини, розміщаючись в одній площині або куполоподібно (цибуля, примула).
Головка. На укороченій головній осі щільно розташовано квітки з коротенькими квітконіжками (конюшина, черсак, миколайчики).
Кошик. Сидячі квітки розташовано щільно на укороченому потовщеному, дуже розширеному квітколожі, з опуклою, плоскою або увігнутою поверхнею. Ззовні суцвіття прикрите обгорткою з одного або кількох рядів прицвіткових листків, зрослих або вільних (айстрові).
Сережка. Відрізняється від колоса тонкою віссю, що звисає. Після цвітіння все суцвіття опадає разом (тичинкові суцвіття верби, грецького горіха). Сережки вважають складними суцвіттями, бо на головній осі багатьох сережок розташовані не поодинокі квітки, а по декілька (тичинкові суцвіття ліщини, тополі, берези, осики).
Складні ботричні суцвіття:
Волоть. Характер розгалуження – складна китиця. Головна вісь на різній висоті дає відгалуження, які, в свою чергу, можуть також галузитись, утворюючи китиці, колоски або інші суцвіття (овес, полин, виноград).
Складний колос. На головній осі колосоподібно розташовано прості колоски (пшениця, жито, ячмінь).
Складний щиток. Головні бічні осі галузяться за типом щитка (горобина, калина, чорна бузина).
Складний зонтик. Складається з простих зонтиків, які називають зонтичками. При основі зонтиків і зонтичків нерідко є обгортки з прицвіткових листків (Зонтичні або Селерові).
Прості верхоцвіті (цимозні) суцвіття за кількістю бокових гілок поділяють на три групи: однопроменеві – монохазій; двопроменеві – дихазій і багатопроменеві – плейохазій.
Для них властивий симподіальний тип галуження, де бічні гілки переганяють головну.
Хід роботи: