На прикладі льону (Linum usitatissimum) розглянути та замалювати не пучковий тип будови стебла.
У льону (Linum usitatissimum) дуже рано з'являється суцільний шар камбію, що утворює пізніше суцільний циліндр деревини і лубу, тому стебло льону розглядається як таке, що має непучкову будову.
Тонкі поперечні зрізи льону обробляють хлорцинкйодом і розглядають спочатку при малому, а тоді при великому збільшенні мікроскопа. Перш за все кидається в очі суцільне широке кільце деревини, елементи якої розміщені правильними радіальними рядами; решта тканин, розміщені до периферії, а також і всередину від ксилеми зафарбувались в фіолетовий колір; в центрі наявна порожнина.
Після цього вибирають найтонше місце зрізу і переводять мікроскоп на велике збільшення. На краю зріза видно порівняно великі клітини епідерми, вкриті жовтуватою кутикулою. За епідермою лежить шар дрібних клітин хлорофілоносної паренхіми кори (рис. 147).
За хвилястим рядом клітин крохмальної піхви розміщені щільні групи товстостінних, порівняно великих клітин, округлих або багатогранних; в більш грубих місцях зрізу вони залишилися білими блискучими, а в тонких місцях просочились хлор-цинк-йодом і стали фіолетовими. Це луб'яні волокна льону.
Рис. 147. Стебло льону (поперечний зріз):
1 – епідерма, 2 – корова паренхіма, 3 – ендодерма, 4 – луб’яні волокна, 5 – флоема (ситовидні трубки та клітини-супутниці),
6 – камбій, 7 – вторинна ксилема, 8 – первинна ксилема, 9 - серцевина
На прикладі липи (Tilia cordata) розглянути та замалювати анатомічну будову стебла дерев’янистих рослин.
На тонкому поперечному зрізі 3-4 річного пагона липи, обробленому флороглюцином і соляною кислотою при малому збільшенні мікроскопа видно, що навкруг невеликої серцевини розміщені концентричними кругами річні кільця деревини, окрашені реактивом в малиново-червоний колір. Навкруг деревини добре помітна темна смужка камбію. За камбієм розміщений ряд флоеми. Трикутники флоеми сплетені прошарками склеренхіми, що почервоніли від флороглюцину. Між ділянками флоеми розміщені трикутники паренхіми і від вузької вершини паренхімного трикутника за камбієм в деревину тягнеться радіальний ряд клітин з темним вмістом - це радіальні (серцевинні) промені, що служать для переміщення речовин в горизонтальному напрямку, у флоемі вони розширені до периферії, а в ксилемі представлені одним рядом клітин. Ділянки флоеми і паренхіма серцевинних променів, що розділяє ділянки флоеми становлять так звану вторинну кору, на зовні від якої починається первинна кора (рис. 148).
Рис. 148. Поперечний переріз через трирічну гілку липи:
1 – епідерміс; 2 – перидерма; 3 – первинна кора; 4 – луб, де чергуються твердий луб – луб’яні волокна (а) і м’який луб – ситовидні трубки; 5 – камбій з прилеглими до нього новоутвореним приростом; 6 – три річних кільця деревини; 7 – межа між ними (лібриформ); 8 – широко порожнинні судини деревини; 9 – залишки первинної ксилеми; 10 – серцевина; 11 – вторинні серцевинні промені; 12 – первинні серцевинні промені; 13 – залишки первинної флоеми; 14 – паренхімні клітини з кришталиками оксалату кальцію серед тканин первинної кори та первинних серцевинних променів