Розглянути та замалювати первинну будову стебла дводольних рослин на прикладі топінамбура (Heliantus tuberosum).
Первинна будова стебла формується з первинних меристем конуса наростання. На рівні зачаткових листків закладається прокамбій, який формує первинні флоему і ксилему. Зовні від прокамбію з основної меристеми формується первинна кора, всередину - центральний циліндр. Поверхневий шар клітин конуса наростання диференціюється в епідерму. Так у результаті діяльності первинних меристем виникає первинна будова. У первинній корі розрізняють епідерму, коленхіму, паренхіму кори і ендодерму - внутрішній шар первинної кори. У центральному циліндрі - перицикл, флоему, ксилему, серцевину. Прокамбій у пучках трав'янистих однорічних рослин припиняє свою роботу і не утворює камбію, у зв'язку з чим пучки складаються з провідних елементів первинної будови (рис. 143).
Рис. 143. Первинна будова стебла (за Григорою І.М.):
1 – епідерміс, 2 – коленхіма, 3 – паренхіма первинної кори, 4 – ендодерма, 5 – перицикл, 6 – флоема, 7 – прокамбій,
8 – ксилема, 9 – серцевина, 10 – центральний циліндр, 11 – первинна кора
На прикладі пшениці (Triticum aestivum) вивчити будову стебла однодольних рослин. Замалювати і зробити позначення.
У більшості злаків стебло всередині має велику порожнину, не заповнену серцевиною, тому в них розвивається значно менше провідних пучків, ніж у рослин, що не мають порожнини і розміщені вони більш-менш в шахматному порядку в два, рідше в 3 ряди.
Зрізи пшениці виготовляють з молодої (зеленої рослини), обробляють їх флороглюцином і соляною кислотою і розглядають спочатку на малому, а потім на великому збільшенні. Можна скористатись і постійним препаратом стебла жита.
В полі зору мікроскопа видно, що в стеблі багато місця займає склеренхіма, виступи шару склеренхіми доходять до самої епідерми, між виступами склеренхіми лежать ділянки основної тканини – хлоренхіми, над ними можна побачити продихи (рис. 144).
Рис. 144. Поперечний переріз стебла пшениці:
А. Загальний вигляд.
Б. Той же переріз в збільшеному вигляді: 1 – судинні пучки; 2 – хлоренхіма; 3 – механічна тканина; 4 – продих в епідермісі (7); 5 – механічна тканина навколо судинно-волокнистих пучків; 6 – хлорофілоносна паренхіма; 8 – флоема; 9 – мета ксилема;
10 – протоксилема; 11 – паренхіма стебла; 12 – порожнина в центрі стебла
При великому збільшенні видно, що в кожному виступі склеренхіми, між ділянками хлорофілоносної паренхіми лежить невеликий провідний пучок, оточений склеренхімою з усіх сторін. Ближче до центра розміщені більші провідні пучки. Будова їх така ж, як і в кукурудзи. Великі пучки оточені великими клітинами паренхіми серцевини. В центрі серцевина не збереглась, при рості стебла в довжину клітини серцевини розриваються і утворюється порожнина, характерна для більшості злаків.
Ознайомитись з перехідним типом будови стебла дводольних рослин на прикладі соняшника (Heliantus annuus).
Розглядаючи зріз стебла соняшника, оброблений флороглюцном, при малому збільшенні бачимо всього один ряд провідних пучків, розміщених близько до поверхні стебла; всі пучки ніби зв'язані хвилястою смужкою дуже дрібних клітин з густим (темнішим) вмістом. Це - камбій, що утворився із паренхіми. Між більшими провідними пучками видно початок утворення нових пучків - як правило декілька судин ксилеми, а зовні від них за шаром камбію — ділянка дрібноклітинної флоеми (рис. 145) .
Зовні стебло вкрите епідермою з волосками. Під епідермою розміщена пластинчата коленхіма, яка часто переходить в куткову. За коленхімою лежить невеликий шар паренхімної кори, що закінчується крохмальною піхвою.
Центральний циліндр починається ділянками склеренхіми. Перицикл розміщений назовні від провідних пучків. До кожної ділянки склеренхіми прилягає великий відкритий колатеральний провідний пучок. Звертаємо увагу на те, що увігнута дуга пучкового камбію ніби виходить за межі пучка, переходячи в опуклу дугу міжпучкового камбію.
На зрізі, обробленому розчином йоду, знаходять крохмальну піхву і зображують побачене на малюнку.
Рис. 145. Первинна будова стебла соняшника на поперечному і поздовжньому перерізах:
Частина поперечного перерізу стебла (зверху):
А. Первинна кора. Б. Центральний циліндр стебла: 1 —епідерміс з кутикулою на ньому; 2 — волоски; 3 — механічна тканина первинної кори; 4 — смоляний каналець; 5 — основна тканина первинної кори; 6 — крохмаленосна піхва (ендодерма);
7 — механічна тканина судинно-волокнистого пучка (склеренхіма); 8 —флоема пучка (ситовидні трубки з клітинами-супутниками); 9 - пучковий камбій; 10 — міжпучковнй камбій;11 — судини вторинної ксилеми; 12 — судини первинної ксилеми;
13 — паренхіма центрального циліндра: а — первинні серцевинні промені, б — серцевина.
Поздовжній переріз стебла у відповідності з поперечним (знизу):
1 — епідерміс з кутикулою; 2 — механічна тканина первинної кори (коленхіма); 3 — паренхіма кори з смоляними канальцями та кришталиками оксалату кальцію; 4 — крохмаленосна піхва (ендодерма); 5 — механічна тканина (склеренхіма); 6 — паренхіма флоеми; 7 — ситовидні трубки флоеми; 8 — камбій; 9 — паренхіма ксилеми; 10, 11, 12, 13, 14, 15 — судини ксилеми;
16 — серцевина; 17 — друзи в клітинах.
Розглянути та замалювати пучковий тип будови стебла трав’янистих дводольних рослин на прикладі конюшини (Trifolium pratense), жовтецю повзучого (Ranunculus repens) або кірказону (Aristolochia clematitіs).
При малому збільшенні зрізу стебла жовтецю повзучого видно розміщені по кругу в один ряд невеликі провідні пучки, розділені широкими прошарками основної паренхіми. При великому збільшенні видно, що під епідермою лежить хлорофілоносна паренхіма особливої будови: ряди клітин утворюють великі міжклітинні простори, характерні для аеренхіми. Таким чином хлоренхіма в жовтецю є водночас і аеренхімою. Переходячи до провідних пучків бачимо, що кожний з них оточений механічною обкладкою із склеренхіми; посередині пучка, назовні від почервонілої ксилеми, помітний невеликий шар камбію. Звідси - пучки тут відкриті, хоча розростаються вони слабо, а міжпучкового камбію не утворюється зовсім (рис. 146).
Рис. 146. Пучковий тип будови стебла трав’янистих дводольних рослин (жовтець отруйний):
А. Первинна кора. Б. Центральний циліндр стебла:
1 – кутикула; 2 – епідерміс; 3 – аеренхіма первинної кори; 4 – крохмаленосна піхва (ендодерма); 5 – паренхіма серцевинних променів; 6 – судинно-волокнисті пучки; 7 – камбій